cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/9797/13 09.07.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Крапля роси»
До Приватного підприємства «НЕОПОЛ»
про стягнення 8 010, 97 грн.
Суддя Станік С.Р.
Представники сторін:
від позивача - Мельник О.В. - представник за довіреністю від 11.06.2013.
від відповідача - не з'явився.
В судовому засіданні 09.07.2013 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 8 010, 97 грн. а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2013 було порушено провадження у справі №910/9797/13 та призначено її до розгляду на 11.06.2013.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2013 розгляд справи №910/9797/13 було відкладено до 09.07.2013.
В судовому засіданні 09.07.2013 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору поставки №30/10 від 30.10.2012, позивач здійснив передоплату за товар в розмірі 20 000, 00 грн., однак відповідач в строк 10 робочих днів з моменту передоплати не поставив на адресу позивача товар, кошти позивачу повернув лише частково в розмірі 14 225, 01 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача коштів в розмірі 5 774, 99 грн.
Крім того, позивач у відповідності до умов договору поставки №30/10 від 30.10.2012 просить стягнути з відповідача пеню в сумі 429, 57грн. та у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 85, 91 грн.
Відповідач своїх представників в судові засідання 11.06.2013 та 09.07.2013 - не направив, вимоги суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору - не виконав, письмовий відзив на позов з наданням доказів - не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином, за адресою свого місцезнаходження, що зазначений у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №648272 від 21.05.2013, що подана до суду позивачем. Через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва заяв та клопотань не подавав. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.
Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши оригінали документів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
30.10.2012 між відповідачем - Приватним підприємством «НЕОПОЛ», як постачальником, та позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Крапля роси», як покупцем, було укладено договір поставки №30/10, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у встановлені строки у власність покупця товар (меблі), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (п.1.1.).
Умовами договору поставки №30/10 від 30.10.2012, сторони погодили, що ціна товару складається з загальної вартості товару та визначається у специфікації (якщо специфікацій декілька, то загальна вартість визначається сумою даних специфікацій), і становить: 27 332, 00 грн. (п.2.1.); загальна вартість товару, поставка якого буде здійснюватись за договором вказується в рахунку-фактурі, що виставляються постачальником на підставі узгодженої та оформленої в письмовій формі специфікації (п.2.2.); оплата здійснюється в розмірі загальної вартості товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах у договорі (п.3.1.); оплата товару здійснюється наступним чином: етап 1 - протягом 3-х (трьох) банківських днів з моменту підписання договору покупець здійснює передоплату в розмірі 70% від загальної вартості товару, яка зазначена в рахунку-фактурі; етап 2 - остаточний розрахунок покупцем за товар, що становить 30% від загальної вартості товару, яка зазначена в рахунку-фактурі, здійснюється протягом 3-х (трьох) банківських днів з моменту фактичної поставки товару (п.3.2.); оплата здійснюється покупцем на підставі виставленого рахунку-фактури (п.3.3.); поставка товару здійснюється протягом 10 робочих днів після отримання постачальником на розрахунковий рахунок оплати у розмірі 50% від ціни договору (п.4.3.); у випадку порушення постачальником терміну передачі та/або монтажу товару, останній сплачує на вимогу покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості товару за кожний день невиконання зобов'язань (п.7.4.).
Так сторонами було підписано та скріплено печатками юридичних осіб специфікацію на меблі до договору поставки №30/10 від 30.10.2012, згідно якої сторони погодили найменування товарів, кількість, ціну а також загальну вартість товару в сумі 27 332, 00 грн.
Відповідно до платіжного доручення №95 від 31.10.2012, ТОВ «Медичний центр «Капля роси» перерахувало на користь ПП «НЕОПОЛ» грошові кошти в сумі 20 000, 00 грн., як оплату за меблі згідно договору поставки №30/10 від 30.10.2012.
Відповідно до листа №2011-1 від 20.11.2012, позивач звернувся до відповідача з проханням повернути авансовий платіж у сумі 20 000, 00 грн., в зв'язку з порушенням відповідачем умов договору поставки №30/10 від 30.10.2012.
Згідно з претензією №3011-1 від 30.11.2012, позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою негайно повернути грошові кошти в сумі 20 000, 00 грн., які були отримані відповідачем в якості попередньої оплати за товар, який не був поставлений, згідно договору поставки №30/10 від 30.10.2012 та зазначив що у разі не отримання грошових коштів буде вимушений звернутися до суду.
Відповідно до платіжних доручень, а саме: №11628 від 11.12.2012 на суму 1 000, 00 грн.; №11629 від 13.12.2012 на суму 5 000, 00 грн.; №11639 від 14.12.2012 на суму 2 000, 00 грн.; №11656 від 19.12.2012 на суму 2 000, 00 грн.; №5 від 31.01.2013 на суму 1 000, 00 грн.; №22 від 08.02.2013 на суму 3 225, 01 грн., ПП «НЕОПОЛ» перерахувало на користь ТОВ «Медичний центр «Капля роси» грошові кошти в сумі 14 225, 01 грн., як повернення авансового платежу згідно листа №3011-1 від 30.11.2012.
Позивач в судовому засіданнінаголошував на тому, що ним було виконано свої зобов'язання за договором поставки №30/10 від 30.10.2012, перераховано на користь відповідача передоплату за товар в розмірі 20 000, 00 грн., однак відповідач в строк 10 робочих днів з моменту передоплати не поставив на адресу позивача товар, кошти позивачу повернув лише частково в розмірі 14 225, 01 грн., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 5 774, 99 грн.
Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п.1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Також цією статтею передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.
Згідно з п.6 статті 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальникзобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити занього певну грошову суму.
Також цією статтею передбачено, що до відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до п.1 статті 663Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно п.2. статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк,покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем, на виконання п.3.2. договорупоставки №30/10 від 30.10.2012, як покупцем, в строк 3-х (трьох) банківських днів, було перераховано на користь відповідача передоплату за товар в розмірі 20 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №95 від 31.10.2012 з призначенням платежу, як оплата за меблі згідно договору поставки №30/10 від 30.10.2012.
Проте, відповідач, як продавець, свій обов'язок, щодо поставки товару у власність позивача, встановлений п.1.1., у строк 10 робочих днів після отримання оплати у розмірі 50%, встановлений п.4.3. договору поставки №30/10 від 30.10.2012 - не виконав.
Також судом встановлено, що в період з 11.12.2012 по 08.02.2013 відповідачем, частково було повернуто авансовий платіж позивачу, в сумі 14 225, 01 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №11628 від 11.12.2012, №11629 від 13.12.2012, №11639 від 14.12.2012; №11656 від 19.12.2012; №5 від 31.01.2013 та №22 від 08.02.2013, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 5 774, 99 грн.
Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язання щодо повернення авансового платежу за непоставлений товар згідно договору поставки №30/10 від 30.10.2012- не надав.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору поставки №30/10 від 30.10.2012, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.
За таких обставин, враховуючи те, що матеріали у справі свідчать про наявність у відповідача заборгованості, внаслідок лише часткового повернення авансового платежу за непоставлений товар, за договором поставки №30/10 від 30.10.2012, в розмірі 5 774, 99 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача, в частині стягнення з відповідача авансового платежу за договором поставки №30/10 від 30.10.2012,є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню в розмірі 5 774, 99 грн.
Крім того, позивач у відповідності до умов договору поставки №30/10 від 30.10.2012 просить стягнути з відповідача пеню в сумі 429, 57 грн. та у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 85, 91 грн.
Відповідно до ч.1. статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно п.1. статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.4 статті 631 Цивільного кодексу України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Судом було перевірено наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних в період з 21.11.2012 по 21.05.2013, як самостійно визначений період позивачем, з яким суд погоджується щодо сум, строків, ставок і методики нарахувань.
Враховуючи вищенаведене та те, що відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання щодо повернення авансового платежу за непоставлений товар, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та 3% річних у відповідності до п.7.4. договору поставки №30/10 від 30.10.2012, а також статей 549 та 625 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України - є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а саме: пеня - 429, 57 грн. та 3% річних - 85, 91 грн.
Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме: основний борг - 5 774, 99 грн., пеня - 429, 57 грн. та 3% річних - 85, 91грн.
Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства «НЕОПОЛ» (ЄДРПОУ 25635900, індекс 03055, м. Київ, Шевченківський р-н., проспект Перемоги, буд. 19, кв. 53) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Крапля роси» (ЄДРПОУ 32659915, індекс 02068, м. Київ, Дарницький р-н., вул. Срібнокільська, буд. 20) основний борг - 5 774 (п'ять тисяч сімсот сімдесят чотири) грн. 99 коп., пеня - 429 (чотириста двадцять дев'ять) грн. 57 коп., 3% річних - 85 (вісімдесят п'ять) грн. 91 коп. та витрати по сплаті судового збору - 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.
3. Видати наказ відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.
4. Рішення господарського суду складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Станік С.Р.
Дата підписання рішення -15.07.2013
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 09.07.2013 |
Оприлюднено | 17.07.2013 |
Номер документу | 32431602 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Станік С.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні