Постанова

від 06.06.2013 по справі 807/1394/13-а

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2013 рокум. Ужгород№ 807/1394/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Маєцька Н.Д., за участю секретаря судового засідання Палінчак В.П. та осіб, які беруть участь у справі

представника позивача: не з'явився;

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області до спільного підприємства "Техніка" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до спільного підприємства "Техніка" в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 2559,61 грн.

06.06.2013р. від представника позивача надійшла заява, в якій просить суд розглянути справу без його участі за наявними у справі матеріалами, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, у судове засідання не з'явився повторно, про причини неприбуття суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду.

Фіксування судового засідання не здійснювалось, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, в розумінні ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», а з 01.01.2004р. також як платник страхових внесків відповідно до п. 3 ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з абзацом 4 п. 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за ставкою 100 відсотків від об'єкта оподаткування.

У відповідності до вимог частини 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України № 1788-ХІІ.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом України № 1058-ІV.

Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1) встановлено порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Визначення сум до відшкодування, формування розрахунків фактичних витрат здійснюється органами Фонду. Єдиний порядок встановлено як для відшкодування пенсій призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України № 1788-ХІІ так і для пенсій призначених відповідно до пункту "б" зазначеної статті та інших видів пільгових пенсій. При цьому не відбувається щомісячного узгодження сум до відшкодування. Розрахунок надсилається платнику збору раз на рік, до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Підприємства вносять дану плату щомісячно до 25 числа. Тому, даний обов'язок сплати не ставиться в залежність від наявності чи відсутності коштів у відповідача, фактичної діяльності або інших чинників.

У відповідності до вимог Закон України № 400/97, визначається об'єкт для нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та його ставка, передбачений відповідний обов'язок платників збору відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій в 100 відсотковому відношенні до таких витрат.

Дані витрати позивачу відшкодовують підприємства не залежно від форми власності та господарювання. У випадку, якщо особа має стаж, що дає право на призначення цих пенсій на кількох підприємствах, витрати покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. Інших джерел на фінансування зазначених пенсій у бюджеті Пенсійного фонду не передбачено.

Однак, за період з січня по березень 2013 року підприємство не здійснювало необхідного відшкодування виплачених громадянам пільгових пенсій та витрат на їх доставку, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість.

У відповідності до ч. 6 ст. 20 Закону України № 1058-ІV, якщо підприємство не сплатило самостійно нараховані страхові внески за відповідний базовий звітний період, то не пізніше як через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду та у відповідності до п.2 ст.106 цього Закону вони вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою). Страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України у порядку, встановленому цим Законом.

Судом встановлено, що на адресу відповідача Пенсійним фондом щомісячно направлялися повідомлення із зазначенням осіб, які працювали на підприємстві в шкідливих умовах праці повний робочий день на атестованих робочих місцях та доданими до них щомісячними розрахунками сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Доказом про отримання відповідачем вищевказаних повідомлень з доданими до них розрахунками є наявні в матеріалах справи копії повідомлень про вручення поштових відправлень.

У відповідності до зведеного розрахунку заборгованість відповідача становлять суми фактичних витрат позивача на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених громадянам по Списку 2 які підлягають відшкодуванню відповідачем в сумі 2559,61 грн.

Дана заборгованість складає щомісячну виплату пільгових пенсій громадянам: ОСОБА_3, ОСОБА_2, які працювали у відповідача в шкідливих умовах праці повний робочий день на атестованих робочих місцях. Вказаним громадянам були призначені пенсії за віком на пільгових умовах по списку №2 відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно ч. 6 ст. 19 Закон України № 1058-ІV страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Однак, в порушення вище зазначених вимоги законодавства відповідач не здійснив відшкодування сум пільгових пенсій, виплачених зазначеним громадянам та витрат на їх доставку в сумі 2559,61 грн. Дана заборгованість не була погашена відповідачем в добровільному порядку.

На час розгляду даної адміністративної справи відповідач заборгованість не сплатив.

Ненадходження вказаної суми до бюджету Пенсійного фонду України перешкоджає виконанню одного з основних завдань Фонду - забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для повного та своєчасного фінансування виплати пенсій.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 104-107, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області до спільного підприємства "Техніка" про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

2.Стягнути з спільного підприємства "Техніка" (вул. Паризької Комуни, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код - 20449280) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області заборгованість по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 2559,61 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень шістдесят одна копійка) грн.

3.Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Маєцька Н.Д.