Рішення

від 16.07.2013 по справі 905/3915/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ   83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46 Р І Ш Е Н Н Я    іменем України 16.07.2013р.                                                                                                      Справа № 905/3915/13                                Суддя господарського суду Донецької області  Тоцький С.В. при помічнику судді Ґатунок Н.В. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом: Прокурора м. Дружківки в інтересах держави в особі Дружківської міської ради, Управління житлового та комунального господарства Дружківської міської ради, м. Дружківка до відповідача: Приватного підприємства «АРТ», м. Донецьк про  стягнення 1589,37грн. від Прокурора: Блащик Г.Е. за участю представників сторін: від позивача: не з'явився ; від відповідача: не з'явився ; СУТЬ СПОРУ: Заявлено позов, Прокурором м. Дружківки в інтересах держави в особі Дружківської міської ради, Управління житлового та комунального господарства Дружківської міської ради, м. Дружківка до Приватного підприємства «АРТ», м. Донецьк про стягнення заборгованості за розташування рекламного засобу в сумі 1589,37грн. В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору  №09 від 13.07.2007р. відповідач взяв на себе зобов'язання щодо здійснення оплати за розміщення зовнішньої реклами, однак у встановлений строк та належним чином їх не виконав, у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 1589,37грн. За твердженням прокурора зазначені порушення умов договору спричиняють шкоду економічним інтересам держави, оскільки порушується порядок надходження коштів до місцевого бюджету.   Представник Управління житлового та комунального господарства Дружківської міської ради, м.Дружківка 13.06.2013р. надав суду письмові пояснення по справі де позов прокурора підтримав повністю та зазначив, що у зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди за останнім станом на 01.05.2013р. обліковується заборгованість в сумі 1589,37грн. Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав. Як вбачається з Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №316874 відповідач – Приватне підприємство «АРТ» зареєстрований за адресою: 83050, м. Донецьк, вул. Щорса, б.38. Саме за цією адресою, яка зазначену у свідоцтві судом була надіслана ухвала про відкладення розгляду справи. Доказом  повідомлення  відповідача в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» із змінами внесених Постановою Пленуму Вищого господарського суду України №3 від 16.01.2013р. «Про внесення змін і доповнень до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України»). Тобто відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, однак у судове засідання не з'явився, свого представника не направив, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався. При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Відтак відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу  України, справу  розглянуто  за  наявними  в  ній  матеріалами. Також за приписами п.3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. За клопотанням прокурора справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами. Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов  або мов меншин (ратифікована Законом України від 15 травня 2003р. N802), статті 3 Декларації прав національностей України ( від 1 листопада 1991р. N1771), статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» (від 03 липня 2012р. №5029-VІ) та клопотання представника позивача та прокурора, справа розглядалась  російською мовою. Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, господарський суд встановив : Рішенням виконавчого комітету Дружківської міської ради №1165 від 02.11.2005р. було надано дозвіл Приватному підприємству «АРТ» на розміщення шести рекламних щитів розміром 6,03*3,0м для розміщення зовнішньої реклами строком на п'ять років на території м. Дружківки згідно плану-прив'язки, зокрема, по вул. Космонавтів (район житлового будинку №2). На підставі даного рішення 07.11.2005р. Приватному підприємству «АРТ» був виданий дозвіл №5/05 на розміщення зовнішньої реклами за адресою: вул. Космонавтів (район житлового будинку №2), м. Дружківка. Між Управлінням житлового та комунального господарства Дружківської міської ради та Приватним підприємством «АРТ» (Користувач) 13 липня 2007р. був укладений договір №09 про надання в тимчасове використання місця, яке перебуває у комунальній власності, для розташування рекламного засобу. За умовами п.1.1. договору Управління житлового та комунального господарства Дружківської міської  ради згідно з  рішенням №1165 від 02.11.2005р. надає Користувачу в користування місце, яке перебуває у комунальній власності, для розташування рекламного засобу за адресою: вул. Космонавтів (район житлового будинку №2). Відповідно до п.1.4. договору місця передаються Користувачу згідно акту приймання-передачі терміном з 13.07.2007р. по 02.11.2010р. Згідно п.3.4.4. договору Користувач зобов'язаний щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця, у якому надається послуга щодо використання місця, підписувати і направляти управлінню інформацію про наміри  використання рекламного засобу за договором та термін їх дії. Пунктом 3.4.6. договору встановлений обов'язок Користувача здійснювати платежі  щодо користування місцями  у порядку, передбаченому розділом 4 договору. Розмір плати за користування місцем, яке надано у користування за цим договором розраховується Управління житлового та комунального господарства та перевіряється Користувачем згідно Додатку №3 «Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Дружківка» затверджених рішенням Дружківської міської ради від 17.12.2006р. №5/8-2. (п.4.1. договору). За приписами п.4.6. договору внесення всіх платежів за договором здійснюється Користувачем самостійно щомісячно до 15 числа кожного місяця, який іде за пройденим, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок  місцевого бюджету Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до закінчення строку на розміщення рекламного носія. Договір підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств. До укладеного договору між сторонами був підписаний Додаток – розрахунок плати щодо користування місцем, яке використовується для розміщення зовнішньої реклами. Відповідно до даного розрахунку сума плати на місяць складала 210,40грн. 13 липня 2007р. між сторонами був складений та підписаний акт приймання-передачі місяць розташування рекламних засобів, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв у користування до 02.11.2010р. місце для розташування рекламного засобу, яке знаходиться по вул.Космонавтів (район житлового будинку №2). Рішенням Виконавчого комітету Дружківської міської ради від 20.01.2011р. за №44 продовжено Приватному підприємству «АРТ» термін дії дозволу №3/05 від 02.11.2005р. на п'ять років. Додатковою угодою №1 від 20.01.2011р. внесено зміни до строку користування місяцем, яке перебуває у Користувача  терміном з 13.07.2007р. по 19.01.2016р. Додатковою угодою №2 від 07.09.2012р. було внесено зміни до п. 4.1. Додатку до договору відповідно до якого сума плати за користування місцем за місяць складає 420,79грн. За розрахунком позивача, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору у період з грудня 2012р. по квітень 2013р. за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 1589,37грн. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне. Відповідно до приписів передбачених ст.121 Конституції України, на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді, у випадках передбачених законом.  Безпосередньо до господарського суду право звернення прокурора передбачено пунктом 3 частини 1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до положень ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру”, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом. Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України від 08.04.99 №3-рп/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування територіальної громади є однією з гарантій держави. Згідно зі статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідні ради є органами самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади. Положеннями статті 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування. Відповідно до статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" управління об'єктами житлово-комунального господарства віднесено до власних повноважень органів місцевого самоврядування. Виконання органами місцевого самоврядування власних повноважень здійснюється у тому числі через створені ними підприємства. Вказані обставини підтверджують правомочність звернення прокурора м. Дружківки  в інтересах держави в особі Дружківської міської ради та Управління житлового та комунального господарства Дружківської міської ради  до суду з вимогами про захист відповідних інтересів держави. Згідно частини 1 ст.16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Пунктом 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. №2067, встановлено, що зовнішня реклама розміщуються на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил. 02.11.2005р. за №1165 виконавчим комітетом Дружківської міської ради прийнято рішення про надання дозволу Приватному підприємству «АРТ» на розміщення шести рекламних щитів розміром 6,03*3,0м для розміщення зовнішньої реклами строком на п'ять років на території м. Дружківки згідно плану-прив'язки, зокрема, по вул. Леніна (район спортивно-оздоровчого комплексу вул. Леніна, 4). Пунктом 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. №2067 передбачено, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування. Плата за користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється на договірних засадах з його власником, що саме було передбачено за умовами пунктів 4.1-4.6 Договору №07 від 13.07.2005р. між позивачем та відповідачем. Згідно вимог передбачених ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, відповідно до приписів частини 1 ст. 12 ЦК України. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, згідно вимог передбачених ст.13 ЦК України. Згідно з положеннями ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи судового захисту цивільних прав та інтересів встановлені статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 ГК України, цими нормами встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Згідно вимог частини 2 статті 11 ЦК України та ст.174 ГК України підставами виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до вимог ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 1 статті 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів. Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статей 626 та 629 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків та є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною першою статті 632 ЦК України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Згідно приписів статей 759, 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Отже, встановивши факт невиконання відповідачем зобов'язання по своєчасному і в повному обсязі по внесенню плати за користування місцями розміщення спеціальної рекламної конструкції зовнішньої реклами, господарський суд дійшов ґрунтовного висновку про стягнення заборгованості. Як вбачається із матеріалів справи відповідач свої зобов'язання за Договором №09 від 13.07.2005р. належним чином не виконав, плату за розміщення зовнішньої реклами за період з грудня 2012р. по квітень 2013р. сплатив не в повному обсязі, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 1589,37грн., що підтверджується матеріалами справи. Згідно вимог передбачених ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Статтями 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до приписів ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 1589,37грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню. Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України. На підставі вимог передбачених пунктами 3, 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. №2067, ст.ст. 11-16, 202, 525, 526, 626, 629, 632, 653, 759, 762 ЦК України, ст.ст.20, 67, 173, 174 ГК України, ст.ст.11, 29 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст.16 Закону України "Про рекламу" та керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 4-6, 12, 20, 22, 28, 29, 32-34, 36, 49, 75, 77, 82-85 ГПК України, господарський суд, -    В И Р І Ш И В: Позовні вимоги Прокурора м. Дружківки в інтересах держави в особі Дружківської міської ради, Управління житлового та комунального господарства Дружківської міської ради, м. Дружківка до Приватного підприємства «АРТ», м. Донецьк про  стягнення заборгованості з розташування рекламного засобу в сумі 1589,37грн., задовольнити повністю. Стягнути з Приватного підприємства «АРТ» (83050, м. Донецьк, вул. Щорса, 38, код ЄДРПОУ 32880045, р/р №26001419450000 в ВАТ «ПроФінБанк», м. Донецька, МФО 334594) на користь Управління житлового та комунального господарства Дружківської міської ради (84205, м. Дружківка, вул. Леніна, 16, р/р 31413544700040 в УДК в Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 34686563) заборгованість з розташування рекламного засобу в сумі 1589,37грн. Стягнути з Приватного підприємства «АРТ» (83050, м. Донецьк, вул. Щорса, 38, код ЄДРПОУ 32880045, р/р №26001419450000 в ВАТ «ПроФінБанк», м. Донецька, МФО 334594) на користь державного бюджету судовий збір в сумі 1720,50грн. Видати накази після набрання рішенням законної сили. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області  в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.   Повний текст рішення виготовлений та підписаний 17.07.2013р.            Суддя                                                                                                                          С.В. Тоцький