Рішення

від 15.07.2013 по справі 913/1793/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

15 липня 2013 року Справа № 913/1793/13

Провадження №8пд/913/1793/13

За позовом Прокурора Жовтневого району м. Луганська в інтересах держави в особі: 1.Виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ,

2.Луганської міської ради, м. Луганськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКТОР-ТРАНС", м. Луганськ,

за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів - Головного управління Держземагенства у Луганській області , -

про внесення змін до договору оренди землі.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності учасників розгляду справи:

від прокурора (заявника) - Трофименко П.В. - старший прокурор відділу, - посвідчення №008305 від 09.10.2012 ;

від 1-го позивача - Кожихов А.Ю. - головний спеціаліст-юрисконсульт, - довіреність №И 01/03-31/1784/0/2-12 від 19.03.2012 ;

від 2-го позивача - Кожихов А.Ю. - головний спеціаліст-юрисконсульт, - довіреність №И 01/03-31/1783/0/2-12 від 19.03.2012 ;

від відповідача - представник не з'явився ;

від 3-їособи - представник не з'явився , -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

суть спору: прокурором в інтересах держави в особі позивачів заявлено вимоги про внесення змін до договору оренди землі, укладеного між Виконавчим комітетом Луганської міської ради (далі - виконком міськради, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІКТОР-ТРАНС" (далі - ТОВ "ВІКТОР-ТРАНС", орендар) 14.07.2006, у нотаріальній формі (за реєстром №2364), державна реєстрація від 27.10.2008 №040840200119, предметом якого є земельна ділянка площею 0,4645 га, що знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Лєніна (біля будівлі №121), надана в оренду під будівництво та розміщення багатоповерхового житлового будинку терміном до 24.03.2055, а саме:

пункт 9 розділу "Орендна плата" вищевказаного договору викласти у наступній редакції: "9.Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3".

Датою внесення змін вважати дату набрання чинності рішення суду.

До початку розгляду справи по суті від прокурора та позивачів надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.

У судовому засіданні вони позов підтримали у повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не з'явився, але 15.07.2013, через канцелярію суду, подав клопотання про те, щоб суд задовольнив позов у повному обсязі (вих. №б/н від 15.07.2013).

Третя особа (Головне управління Держземагентства у Луганській області, - далі управління) відзив (пояснення) на позов та витребувані судом документи не надала, хоча належним чином була поставлена до відома про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи (а.с.1-2 та ін.), у т.ч. письмовим повідомленням оператора поштового зв'язку про вручення 05.07.2013 уповноваженій особі управління поштового відправлення суду, яке містить ухвалу про призначення справи до слухання.

Прокурор та обидва позивачі не заперечили проти розгляду справи за відсутності відповідача та третьої особи.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.ст.4 3 ,22,27,32-34,36,43 та 75 ГПК України, суд вважає, що справа може бути розглянута по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача та третьої особи, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши прокурора та позивачів, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

14.07.2006 між Луганською міською радою (орендодавець) та ТОВ "ВІКТОР-ТРАНС" (орендар), у нотаріальній формі (за реєстром №2364) укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець, на підставі рішення Луганської міської ради від 24.03.2006 №42/93 (а.с.22-23) надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,4645 га (п.2), нормативною грошовою оцінкою 675954,34грн.(п.5), під будівництво та розміщення багатоповерхового житлового будинку (пункти 1 та 16), яка знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул.Леніна (біля будівлі №121) (п.1).

Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного) у гривнях, збільшеного на коефіцієнт 2,5 (п.8), яка на день укладення договору становить 506,98 грн. (п.15) та сплачується безготівково за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно, впродовж 30 календарних днів, наступних за останнім днем звітного (податкового) місяця (п.12); щороку, станом на 1 січня поточного року, орендна плата індексується на коефіцієнт, який застосовується для індексації грошової оцінки земель, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України (п.10); обчислення розміру річної орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексу інфляції (п.11).

Сторони домовилися, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі:

зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у т.ч. внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами; в інших випадках, передбачених законом (п.13).

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі пені за несвоєчасну сплату земельного податку від несплаченої суми за кожний день прострочення (п.14).

Сторони домовилися, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку (п.32).

Державна реєстрація договору здійснена 27.10.2008 року за №040840200119 (а.с.14-15;16-19).

Земельна ділянка передана орендареві на підставі двостороннього акту приймання-передачі від 28.10.2008 (а.с.21).

2-й позивач стверджує, що 13.02.2012 року орендар звернувся до нього з письмовою заявою про внесення змін до зазначеного договору оренди землі шляхом встановлення річного розміру орендної плати у розмірі земельного податку з коефіцієнтом 3 та про внесення відповідних змін до вищезгаданого рішення міської ради від 24.03.2006 №42/93.

На підставі цієї заяви міська рада 23.10.2012 року прийняла рішення №29/235 "Про внесення змін до договору оренди землі від 14.07.2006, державна реєстрація від 27.10.2008 року №040840200119, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІКТОР-ТРАНС", - пунктом 1.1 якого вирішено внести зміни до пункту 9 договору оренди землі від 14.07.2006 шляхом викладення його у наступній редакції: "9.Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3"; пунктом 3 цього ж рішення орендаря зобов'язано у місячний термін з моменту прийняття даного рішення звернутися до Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів для укладення у встановленому чинним законодавством порядку договору про внесення змін до зазначеного договору (а.с.12-13).

З наявних у справі доказів вбачається, що зазначене рішення міської ради поштою було спрямоване на адресу орендаря (відповідача) (а.с.11), але він не вжив заходів до його виконання, - що стало підставою для звернення міської ради до суду з цим позовом.

Відповідач позов визнав.

ІІ.Заслухавши прокурора та позивачів, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно частинам 1 та 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частини 1 та 2 ст. 202 ЦКУ).

Різновидністю правочину є договір.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов'язковим до виконання (ст. 629 ЦКУ).

З обставин справи та наявних у ній доказів вбачається, що спірний договір належить до категорії господарських, оскільки укладений з метою забезпечення здійснення господарської (підприємницької) діяльності відповідача (ч.1 ст.179 Господарського кодексу України (далі - ГКУ).

В силу частини 1 ст. 638 Цивільного кодексу (ст.180 ГКУ) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір, укладений між сторонами по цій справі, належить до категорії орендних.

Згідно ст. 93 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ) (ст.1 спеціального Закону України від 06.10.98 року № 161-ХІУ "Про оренду землі") право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За договором оренди землі орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону "Про оренду землі").

В силу ст.125 ЗКУ (ст.20 Закону "Про оренду землі") укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Укладений сторонами основний договір відповідає приписам вищецитованого законодавства.

За загальним правилом (ст.651 ЦКУ) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

З цією нормою кореспондується пункт 32 укладеного між сторонами договору.

З наявних у справі доказів вбачається, що підставою для позову стала істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Такою істотною зміною позивач вважає зміну встановленого чинним законодавством України рівня орендної плати за користування землею (ст.288 Податкового кодексу України).

У частинах 1 та 2 ст. 632 Цивільного кодексу України сказано, що ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, передбачена можливість застосування цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Сторони домовилися, що зміна умов договору можлива (п.32) за умов, визначених у його пункті 13.

Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, останній може бути змінений за згодою сторін. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

При вирішенні цього спору суд керується приписами частини 2 названої статті Кодексу, відповідно до якої, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у

відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У даному випадку позивачем належним чином доведена наявність сукупності передбачених даною нормою закону обставин.

Як зазначено у частині 4 ст. 652 Цивільного кодексу, зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Враховуючи обставини даної справи, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога повністю узгоджується з приписами ч.4 ст.652 названого Кодексу.

За змістом статті 654 Цивільного кодексу України зміна умов договору вчиняється в такій самій формі, що й договір.

Відповідно до частини 2 статті 23 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ "Про плату за землю" (був чинним на день укладення спірного договору) грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 01 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.

На день виникнення та вирішення цього спору по суті розмір орендної плати встановлено абзацом 3 підпункту 288.5.1 п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України), який набрав чинності з 01.01.11 року (Закон "Про плату за землю" того ж дня втратив чинність), а саме: для земель інших категорій (крім сільськогосподарських) - на рівні 3-кратного розміру земельного податку.

Відповідно до підпункту 288.5.2 п.288.5 ст. 288 орендна плата не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки - залежно від її призначення.

Оцінивши дії позивача, спрямовані на врегулювання цього спору, суд дійшов висновку, що вони, крім вищевикладених підстав, відповідають приписам чинного законодавства України ще і з огляду на таке.

Згідно ст.14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.

Предметом вищезгаданого договору оренди є земельна ділянка комунальної форми власності.

Розпорядження землями територіальних громад належить до повноважень сільських, селищних, міських рад (п. "а" частини 1 ст.12 ЗКУ).

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ та міст, є комунальною власністю (ч. 1 ст.83 ЗКУ), - тобто в даному випадку згадувана у рішенні земельна ділянка належить на праві власності територіальній громаді міста Луганська, а органом, на який законом покладено повноваження по здійсненню відповідних функцій з розпорядження земельними ділянками, є Луганська міська рада.

Як сказано вище у цьому рішенні, правовідносини щодо оренди землі врегульовані низкою спеціальних нормативних актів, у тому числі - Законом України від 06.10.98 року №161-ХІУ "Про оренду землі", Земельним та Цивільним кодексами України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Пунктом 34 частини 1 ст. 26 Закону України від 21.05.1997 року №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення земельних питань віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Частиною 2 статті 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів статті 144 Конституції України та ст.ст.59 і 73 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

За таких обставин вищезгадане рішення Луганської міської ради від 23.10.2012 №29/235 відповідає приписам чинного законодавства.

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд вважає встановленим, що законодавчо було змінено розмір орендної плати за землю, про що орендар був повідомлений, але ухилився від вчинення дій, направлених на приведення договору оренди землі від 14.07.2006 року, за реєстром №2364, державна реєстрація від 27.10.2008 року №040840200119, у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі в частині розміру орендної ставки, - що стало підставою для виникнення цього спору.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Керуючись ст.ст.44 та 49 ГПК України, суд сплату судового збору покладає на відповідача.

З обставин справи видно, що заявником позову є прокурор, який звернувся до господарського суду з позовними вимогами немайнового характеру.

На підставі п.11 ст.5 Закону від 08.07.11 року №3674-УІ "Про судовий збір" органи прокуратури звільнені від сплати судового збору на користь Державного бюджету України у разі звернення до господарського суду з позовом в інтересах держави.

Згідно п/п 2 п.2 ч.2 ст. 4 названого Закону за подання до господарського суду позову немайнового характеру на користь Державного бюджету України підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" (1147,00 грн.), - тобто з відповідача на користь Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір у сумі 1147,00 грн.

На підставі викладеного, ст.ст.19,144 Конституції України, ст.ст.11,16,202,626,651-654 Цивільного кодексу України; ст.ст.93, 125 Земельного кодексу України; ст.ст.179-181,188 Господарського кодексу України; ст.ст.1,13,20,30 Закону України від 06.10.98 року № 161-ХІУ "Про оренду землі"; ст.ст. 26,59,73 Закону України від 21.05.1997 року №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні", керуючись ст.ст.4 3 ,32-34,43,44,49,75,82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області -

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Внести зміни до договору оренди землі, укладеного 14 липня 2006 року, у нотаріальній формі (за реєстром №2364), між Луганською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІКТОР-ТРАНС" (орендар), державна реєстрація від 27 жовтня 2008 року №040840200119, предметом якого є земельна ділянка площею 0,04645 га, надана під будівництво та розміщення багатоповерхового житлового будинку, яка знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул. Леніна (біля будинку №121), а саме:

викласти пункт 9 розділу "Орендна плата" договору у новій редакції: "9.Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3".

2.1.Відповідно до приписів ст. 125 Земельного кодексу України, ст.20 Закону України від 06.10.98 року №161-ХІУ "Про оренду землі" та ст. 4 Закону України від 01.07.04 року №1952-ІУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" зміни до договору оренди землі, про які йдеться у пункті 2 цього рішення, підлягають державній реєстрації.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКТОР-ТРАНС", ідентифікаційний код 30091872, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул.Дьоміна, 4, - на користь Державного бюджету України на рахунок: №31214206783006, банк - ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013; одержувач коштів: УДКСУ у м. Луганську, код ОКПО 37991503, ККД - 22030001, символ звітності банку - 206, - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) у сумі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп.; після набрання рішенням законної сили видати наказ Державній податковій інспекції у Жовтневому районі міста Луганська.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 15.07.2013 оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано - 17 липня 2013 року.

Суддя А.П.Середа