Рішення

від 15.07.2013 по справі 913/1492/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

---

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ 15 липня 2013 року                                                                                 Справа № 913/1492/13                                                                                            Провадження №5/913/1492/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркольвівтранс», с. Двірці Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандлуг Енерготранс», м. Луганськ про стягнення 3 827 грн. 73 коп. Суддя господарського суду Луганської області Вінніков С.В. Представники сторін у судове засідання не з'явилися в с т а н о в и в:           Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.10.2012 № 01/10 в сумі 3   700 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 21 грн. 29 коп., пеню в сумі 106 грн. 44 коп. Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати наданих послуг з перевезення в сумі 3 700 грн. 00 коп. відповідно до договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.10.2012 № 01/10. Крім суми основного боргу позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 21 грн. 29 коп. та пеню в сумі 106 грн. 44 коп. Позивач не скористався правом на участь свого представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Відповідач правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення. При цьому, відповідач не заявив клопотання про відкладення розгляду справи з наведенням відповідного обґрунтування необхідності такого відкладення та доданням доказів поважності неприбуття у дане судове засідання. Відзив на позовну заяву та інші витребувані судом матеріали відповідачем не надані, тому на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами. Розглянувши матеріали справи, додатково надані  документи суд встановив наступне. Між товариством з обмеженою відповідальністю «Грандлуг Енерготранс», як замовником, та товариством з обмеженою відповідальністю «Маркольвівтранс», як експедитором, укладено договір про перевезення вантажів на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.10.2012 № 01/10 (далі - договір). У відповідності з умовами п. 1.1 договору його предметом є взаємовідносини, які виникають між сторонами при організації, здійсненні та розрахунках за транспортно-експедиційні послуги, які надаються експедитором замовнику та які пов'язані з перевезення вантажів в міжнародному автомобільному сполученні. Відповідно до п. 5.3 договору оплата перевезення здійснюється відповідно до умов заявки. В заявці № 2 від 03.10.2012 зазначено: «Форма оплати: б/н по оригіналам документів». Так, договором та заявкою строк виконання зобов'язань з оплати послуг встановлено не було, лише вказана форма оплати «б/н по оригіналам документів». Виконання зобов'язань позивачем підтверджується матеріалами справи, зокрема, міжнародною транспортною накладною та актом надання транспортних послуг. Позивач пред'явив відповідачу письмову вимогу, оформлену претензією від 27.02.2013 № 27/02/2013-3 про оплату вартості виконаних робіт відповідно до договору від 01.10.2012 № 01/10 (а.с. 19). Відповідач надані послуги з перевезення у встановлений договором строк не оплатив в повному обсязі. Тому, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав з позовом про стягнення боргу. Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав. Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його  особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Згідно ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору  перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, як неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Строк виконання обов'язку відповідача по оплаті наданих послуг на день звернення із позовом до суду настав , враховуючи пред'явлення вимоги про оплату наданих послуг. Згідно п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно ст. 43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Факт здійснення позивачем перевезення та настання строку виконання грошового зобов'язання відповідачем не спростовано. Таким чином, позовна вимога про стягнення основного боргу підлягає задоволенню повністю в сумі 3   700 грн. 00 коп. Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором. Таким чином, заявлені позивачем вимоги по стягненню 3% річних в сумі 21 грн. 29 коп. за період з 15.03.2013 по 23.05.2013 підлягають задоволенню повістю як обґрунтовано нараховані. Відповідно до п. 5.5 договору за прострочення в оплаті рахунків за виконані ТЕП, замовник сплачує експедитору пеню в розмірі 1% від вартості ТЕП. Позивачем здійснено розрахунок пені на суму 106 грн. 44 коп. за період з 15.03.2013 по 23.05.2013. Суд визнає обґрунтованою пеню за визначений позивачем період та  розраховану за подвійною обліковою ставкою НБУ у сумі 106 грн. 44 коп. Таким чином, оцінивши доводи позивача та надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, з відповідача підлягає стягненню борг в сумі 3 700 грн. 00 коп., 3% річних у сумі  21 грн. 29 коп. та пеня в сумі 106 грн. 44 коп. Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судовий збір в сумі і витрати 1   720 грн. 50 коп. При цьому, позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 500 грн. 00 коп. Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом оправи. Оскільки статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум. За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.   Одночасно, для того, щоб витрати відповідача на правову допомогу вважались судовими витратами в розумінні ст.44 Господарського процесуального кодексу України, повноваження адвоката повинні бути підтвердженні відповідними документами. За приписом ст.6 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Таким чином, належним підтвердженням повноважень адвоката є свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. Проте, доказів, що правова допомога надавалася саме адвокатом до матеріалів справи позивачем не надано. У судовому засіданні 15.07.2013 оголошена  вступна  та резолютивна частини рішення. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд – в и р і ш и в: 1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркольвівтранс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандлуг Енерготранс» про стягнення 3 827 грн. 73 коп. задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандлуг Енерготранс», м. Луганськ, вул. Ліньова, б. 77, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 37628326, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркольвівтранс», с. Двірці Сокальського району Львівської області, пл. Миру, 32, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 37835536: борг у сумі 3 700 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 21 грн. 29 коп., пеню в сумі 106 грн. 44 коп.,  витрати зі сплати судового збору в сумі 1 720 грн. 50 коп. Наказ видати позивачу. У судовому засіданні 15.07.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено та підписано -  16.07.2013. Суддя                                                                          С.В.Вінніков Згідно з оригіналом Помічник судді                                                                 К.С.Гуленко 17.07.2013