cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"16" липня 2013 р. Справа № 911/2333/13
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дісна» , м. Київ,
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Легенда» , с.м.т. Калинівка Васильківського району,
про стягнення 7 646,34 грн.
Суддя О.В. Конюх;
з участю представників сторін:
від позивача: Карпенко І.В., уповноважена, довіреність від 27.05.2013р. б/н;
від відповідача: не з'явився;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дісна», м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 12.06.2013р. б/н до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Легенда», смт. Калинівка Васильківського району, в якому просить суд стягнути з відповідача 7 646,34 грн. основної заборгованості за Договором на поставку товару від 19.10.2009р. №37/9 (181/10) та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, на виконання умов Договору на поставку товару від 19.10.2009р. №37/9 (181/10), поставив відповідачу товар згідно видаткових накладних на загальну суму 7 646,34 грн., проте відповідач свої господарські зобов'язання за договором належним чином не виконав, в результаті чого за відповідачем рахується заборгованість в сумі 7 646,34 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.06.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду.
03.07.2013р. в судове засідання з'явився представник позивача, який надав для огляду витребувані судом оригінали документів, доданих до позовної заяви. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 17.06.2013р. не виконав, витребувані судом документи не подав, про причини нез'явлення в судове засідання суд належним чином не повідомив. Як вбачається з доданих до матеріалів справи повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень, всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені судом про дату, місце та час проведення судового засідання.
В судовому засіданні 03.07.2013р. розпочато розгляд справи по суті. Представник позивача надав свої пояснення по суті позову та просив суд його задовольнити. Також, представник позивача повідомив суд, що між позивачем та відповідачем існував спір за договором на поставку товарів від 19.10.2009р. №37/9, який вирішений іншим судом, предметом якого було стягнення заборгованості за поставлений позивачем відповідачу товар згідно вказаного договору, проте за іншими видатковими накладними, відмінними від тих, на які посилається позивач як на підставу позову у справі №911/2333/13.
Таким чином, в процесі розгляду справи у суду виникла необхідність витребувати у позивача додаткові докази, які необхідні для вирішення спору по суті з метою уникнення подвійного стягнення, а саме: належним чином засвідчену копію рішення суду, що набрало законної сили, яким вирішено спір між позивачем та відповідачем за договором на поставку товарів від 19.10.2009р. №37/9.
12.07.2013р. до господарського суду від представника позивача надійшли витребувані додаткові документи та докази.
У судове засідання 16.07.2013р. з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані документи суду не подав та про причини нез'явлення в судове засідання суд належним чином не повідомив, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся судом належним чином.
Враховуючи обмежений статтею 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, та те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого його ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дісна», м. Київ (далі по тексту - ТОВ «Фірма «Дісна»), до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Легенда», смт. Калинівка Васильківського району (далі по тексту - ТОВ «Легенда»), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.
Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ЦК України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).
Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 19.10.2010р. між ТОВ «Фірма «Дісна» (постачальник) та ТОВ «Легенда» (покупець) Договір на поставку товарів №37/9 (181/9) (далі - Договір), згідно якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця алкогольні та безалкогольні напої, споживчі продукти в асортименті та за цінами вказаними у накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору. Відповідно до умов Договору:
- покупець зобов'язується: реалізовувати товар, поставлений постачальником, у спеціалізованих відділах та магазинах; нести відповідальність за товар з моменту його отримання від постачальника; в обумовлені строки здійснювати розрахунки за поставлений товар; надавати постачальнику копію ліцензії на право діяльності із поставленим товаром (п. 1.2. Договору);
- представник покупця приймає товар у кількості та асортименті згідно накладної та підписує її, надавши належним чином оформлену довіреність (п. 2.3. Договору);
- покупець може здійснити прийом товару без довіреності в тому разі, якщо надасть постачальнику повідомлення, яке є невід'ємною частиною Договору, за підписом директора та головного бухгалтера із зразком печатки (штампу) щодо матеріально відповідальних осіб, які мають право приймати товар та засвідчувати своїм підписом відповідні накладні (п. 2.4. Договору);
- право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання накладної, яка засвідчує про отримання товару (п. 2.5. Договору);
- загальною вартістю Договору є загальна сума за накладними (п. 2.8. Договору);
- покупець зобов'язується здійснювати розрахунки за поставлений товар з постачальником протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки (п. 3.1. Договору);
- Договір набирає сили з моменту підписання та діє до 31.12.2010р. Якщо сторони в трок не менше ніж за 20 календарних днів до закінчення строку дії даного Договору не повідомлять один одного про намір розірвати Договір, то він вважається продовженим строком на 1 рік (п. 5.1. Договору).
Крім того, покупцем погоджено та підписано повідомлення до Договору щодо переліку матеріально відповідальних осіб, які уповноважені ТОВ «Легенда» на прийом товару, який поставляється ТОВ «Фірма «Дісна» за Договором.
Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною першою ст. 173 та пунктом 2 частини першої ст. 175 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною першою ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлі-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.01.2013р. у справі №19/077-12, якою змінено рішення господарського суду Київської області від 12.11.2012 у справі №19/077-12, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за поставлений позивачем відповідачу товар за Договором на поставку товару від 19.10.2010р. №37/9, проте за іншими видатковими накладними, а саме: від 24.12.2011р. №РН-0033926 на суму 4 584,89 грн., від 03.03.2012р. №РН-0006216 на суму 952,20 грн., від 03.03.2012р. №РН-0006217 на суму 3 276,07 грн., від 21.03.2012р. №РН-0008060 на суму 943,99 грн., від 30.03.2012р. №РН-0009062 на суму 1 422,94 грн.
Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, позивачем в грудні 2011р. поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 7 646,34 грн., за видатковими накладними від 20.12.2011р. №РН-0033334 на суму 3 276,58 грн. та від 24.12.2011р. №РН-0033821 на суму 4 369,76 грн. Належним чином засвідчені копії видаткових накладних наявні в матеріалах справи, а оригінали надані позивачем для огляду в судовому засіданні 03.07.2013р. Таким чином, предметом даного спору є стягнення з відповідача заборгованості в сумі 7 646,34 грн. за видатковими накладними від 20.12.2011р. №РН-0033334 та від 24.12.2011р. №РН-0033821, які не були предметом розгляду у справі господарського суду Київської області №19/077-12. За таких обставин щодо заявлених до стягнення накладних відсутнє рішення з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Згідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Пунктом 3.1 Договору встановлено, що покупець зобов'язується здійснювати розрахунки за поставлений товар з постачальником протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки (отримання) товару.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Позивач стверджує, що відповідач свої грошові зобов'язання за Договором належним чином не виконав та не сплатив грошові кошти за поставлений товар за спірними накладними в сумі 7 646,34 грн.
Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як н підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач відзив на позов не подав, доказів належного виконання своїх зобов'язань за Договором та сплати коштів за отриманий товар суду не представив, доказів пред'явлення позивачу претензій та/або зауважень щодо якості та/або обсягу поставленого товару не надав, відповідно доводи позивача не спростував.
Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем - ТОВ «Легенда» свого зобов'язання за Договором щодо оплати поставленого товару за накладними від 20.12.2011р. №РН-0033334 на суму 3 276,58 грн. та від 24.12.2011р. №РН-0033821 на суму 4 369,76 грн. в строк визначений пунктом 3.1 Договору.
Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.
За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в сумі 7 646,34 грн. є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню в заявленій сумі.
За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи твердження позивача, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню. Суд приймає рішення про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Легенда» на користь позивача - товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Дісна» основної заборгованості в сумі 7 646,34 грн., та, відповідно до статті 49 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу витрат на сплату судового збору.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 6, ч. 1 ст. 11, ст. ст. 16, 179, ч. 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 614, ст. ст. 627, 629, 712 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 173, п. 2 ч. 1 ст. 175, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Дісна» до товариства з обмеженою відповідальністю «Легенда» задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Легенда» (08623, Київська обл., Васильківський р-н, смт. Калинівка, вул. Радянська, буд. 6, код ЄДРПОУ 33018732)
на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дісна» (01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 16, код ЄДРПОУ 31566495)
7 646,34 грн. (сім тисяч шістсот сорок шість гривень тридцять чотири копійки) основної заборгованості,
1 720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень п'ятдесят копійок) судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Суддя Конюх О.В.
Повний текст рішення підписано 17.07.2013р.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 16.07.2013 |
Оприлюднено | 17.07.2013 |
Номер документу | 32437809 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Конюх О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні