Рішення

від 15.07.2013 по справі 913/1801/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

15 липня 2013 року Справа № 913/1801/13

Провадження №8пд/913/1801/13

За позовом Прокурора Ленінського району м. Луганська в інтересах держави в особі: 1.Виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ,

2.Луганської міської ради, м. Луганськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мегаром"", м. Луганськ,

за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів - Головного управління Держземагентства у Луганській області, м. Луганськ, -

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності учасників розгляду справи:

від прокурора (заявника) - Трофименко П.В. - старший прокурор відділу, - посвідчення №008305 від 09.10.2012;

від 1-го позивача - Кожихов А.Ю. - головний спеціаліст-юрисконсульт, - довіреність №И01/03-31/1784/0/2-12 від 19.03.2012;

від 2-го позивача - Кожихов А.Ю. - головний спеціаліст-юрисконсульт, - довіреність №И01/03-31/1783/0/2-12 від 19.03.2012;

від відповідача - представник не з'явився;

від 3-ї особи - представник не з'явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

суть спору: прокурором в інтересах держави в особі позивача заявлено вимоги про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного між Виконавчим комітетом Луганської міської ради (далі - виконком міськради, орендодавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мегаром" (далі - ТОВ "ТД "Мегаром", орендар) 27.12.2002, у нотаріальній формі (за реєстром №2553), державна реєстрація від 10.02.2003 №4248, зі змінами до нього, - предметом якого є земельна ділянка площею 0,0366 га, що знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Оборонна, 5, надана в оренду під благоустрій території (без права здійснення будівельних робіт) терміном до 13.11.2051, а саме:

викласти п. 2.1 розділу "Орендна плата" договору у новій редакції: "2.1.Річна орендна плата встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що передається в оренду, у гривнях";

змінити у п.2.4.1. та п.2.6. розділу 2. "Орендна плата" слова "земельного податку" на слова "нормативної грошової оцінки земель м.Луганська";

викласти п.2.10. розділу 2. "Орендна плата" вищевказаного договору у наступній редакції: "2.10. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 125925 грн. 96 коп.";

викласти п.п.2.1.1. п.2.1. розділу 2. "Орендна плата" вищевказаного договору у наступній редакції: "2.1.1. Розмір річної орендної плати складає 3777 грн. 78 коп.";

викласти п.4.2. розділу 4 "Чинність договору оренди земельної ділянки" у наступній новій редакції: "4.2.Зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін, окрім випадку, передбаченого п.п.2.4.1. даного договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди спор вирішується у судовому порядку.".

Датою внесення змін вважати дату набрання чинності рішення суду.

До початку розгляду справи по суті від прокурора та позивачів надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.

У судовому засіданні вони позов підтримали у повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не з'явився, але 12.07.2013, через канцелярію суду, подав відзив на позовну заяву, яким поставив суд до відома про повне визнання позову та заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності (вих. №13-вих. від 12.07.2013).

Третя особа (Головне управління Держземагентства у Луганській області, - далі управління) відзив (пояснення) на позов та витребувані судом документи не надала, хоча належним чином була поставлена до відома про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи (а.с.1-2 та ін.), у т.ч. письмовим повідомленням оператора поштового зв'язку про вручення 05.07.2013 уповноваженій особі управління поштового відправлення суду, яке містить ухвалу про призначення справи до слухання.

Прокурор та обидва позивачі не заперечили проти розгляду справи за відсутності відповідача та третьої особи.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.ст.4 3 ,22,27,32-34,36,43 та 75 ГПК України, суд вважає, що справа може бути розглянута по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача та третьої особи, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши прокурора та позивачів, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

27.12.2002 між Виконавчим комітетом Луганської міської ради (орендодавець) та відповідачем (орендар), у нотаріальній формі (за реєстром №2553), укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 13.11.2002 року №292/29 (а.с.12) за плату передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку площею 0,0366 га (п.1.1), грошовою оцінкою 40410,43 грн. (п.2.10), терміном до 13.11.2051 під благоустрій території (без права здійснення будівельних робіт) (п.1.2), яка знаходяться за адресою: місто Луганськ, вул.Оборонна,5 (п.1.1).

Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного), збільшеного на коефіцієнт 2,5 (п.2.1); на момент укладення вона становить 1010,25 грн. (п.2.1.1), її розмір орендар розраховує самостійно та сплачує за базовий податковий (звітний) період щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, з у рахуванням індексації грошової оцінки земельних ділянок відповідно до чинного законодавства України (п.2.3).

Розмір орендної плати щороку індексується на коефіцієнт, який застосовується для грошової оцінки земель (п.2.4).

У разі зміни земельного податку пропорційно змінюється й розмір орендної плати без внесення змін до договору. Про зміну земельного податку орендодавець письмово повідомляє орендаря або робить про це оголошення в місцевому засобі масової інформації (п.2.4.1).

Орендодавець має права та несе обов'язки, передбачені Земельним кодексом, Законом України "Про оренду землі" та іншими нормативними актами (п.3.1).

Орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату (п.3.4.2).

Зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни договору оренди пір вирішується у судовому порядку (п.4.2)

Орендар несе відповідальність за порушення вимог земельного законодавства (п.6.2).

Державну реєстрацію договору здійснено 10.02.2003 року за №4248 (а.с.16-19;20-21).

Факт отримання земельної ділянки орендар не спростував та не заперечив.

31.05.2005 між Луганською міською радою (орендодавець) та відповідачем (орендар) у нотаріальній формі (за реєстром №883) укладено договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, відповідно до якого внесли наступні зміни до основного договору:

до преамбули та пунктів 1.1 і 1.2 договору - та встановили, що орендодавцем земельної ділянки є Луганська міська рада;

до пункту 2.1.1 основного договору - а встановили, що річна орендна плата становить 5422,85 грн.

Державна реєстрація договору від 31.05.2005 здійснена 06.09.2010 за №041043300195 (а.с.22-23;24-28).

2-й позивач стверджує, що 30.11.2009 орендар звернувся до Луганської міської ради з клопотанням про прийняття нею рішення про внесення змін до вищезгаданого договору з метою приведення його у відповідність до чинного законодавства (а.с.14).

На підставі цього клопотання міська рада 21.12.2009 року прийняла рішення №59/52 "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 27.12.2002, державна реєстрація від 10.02.2003 №4248, який укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мегаром"", - підпунктами 1.1-1.5 пункту 1 якого вирішено внести зміни до пунктів 2.1, 2.1.1, 2.4.1, 2.6, 2.10 розділу 2 та пункту 4.2 розділу 4 вищезгаданого договору оренди землі від 27.12.2002 - шляхом викладення їх у редакції, зазначеній у позові прокурора по даній справі; пунктом 2 цього рішення орендар зобов'язаний у тримісячний з дня прийняття рішення термін звернутися до Управління нерухомим майном Луганської міської ради для укладення договору про внесення змін до договору оренди землі від 27.12.2002, державна реєстрація від 10.02.2003 №4248 (а.с.14).

З наявних у справі доказів вбачається, що зазначене рішення міської ради було отримане уповноваженою особою відповідача (а.с.15), але він станом на 01.07.2013 не вжив заходів до його виконання, що підтверджується довідкою Управління з питань земельних ресурсів від 01.07.2013 року за №2889 (а.с.29), - що стало підставою для звернення прокурора до суду з цим позовом.

Відповідач позов визнав.

ІІ.Заслухавши прокурора та позивачів, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно частинам 1 та 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частини 1 та 2 ст. 202 ЦКУ).

Різновидністю правочину є договір.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов'язковим до виконання (ст. 629 ЦКУ).

З обставин справи та наявних у ній доказів вбачається, що спірний договір належить до категорії господарських, оскільки укладений з метою забезпечення здійснення господарської (підприємницької) діяльності відповідача (ч.1 ст.179 Господарського кодексу України (далі - ГКУ).

В силу частини 1 ст. 638 Цивільного кодексу (ст.180 ГКУ) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір, укладений між сторонами по цій справі, належить до категорії орендних.

Згідно ст. 93 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ) (ст.1 спеціального Закону України від 06.10.98 року № 161-ХІУ "Про оренду землі") право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За договором оренди землі орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону "Про оренду землі").

В силу ст.125 ЗКУ (ст.20 Закону "Про оренду землі") укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Укладений сторонами основний договір відповідає приписам вищецитованого законодавства.

За загальним правилом (ст.651 ЦКУ) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

З цією нормою кореспондується пункт 4.2 укладеного між сторонами договору.

З наявних у справі доказів вбачається, що підставою для позову стала істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Такою істотною зміною позивач вважає зміну нормативної грошової оцінки землі та встановленого чинним законодавством України рівня та порядку обчислення орендної плати за користування землею (ст.288 Податкового кодексу України).

У частинах 1 та 2 ст. 632 Цивільного кодексу України сказано, що ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, передбачена можливість застосування цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, останній може бути змінений за згодою сторін. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

При вирішенні цього спору суд керувався приписами частини 2 названої статті Кодексу, відповідно до якої, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у

відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У даному випадку позивачем належним чином доведена наявність сукупності передбачених даною нормою закону обставин.

Як зазначено у частині 4 ст. 652 Цивільного кодексу, зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Враховуючи обставини даної справи, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога повністю узгоджується з приписами ч.4 ст.652 названого Кодексу.

За змістом статті 654 Цивільного кодексу України зміна умов договору вчиняється в такій самій формі, що й договір.

Відповідно до частини 2 статті 23 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ "Про плату за землю" (був чинним на день укладення спірного договору) грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 01 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.

На день виникнення та вирішення цього спору по суті розмір орендної плати встановлено абзацом 3 підпункту 288.5.1 п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України), який набрав чинності з 01.01.11 року (Закон "Про плату за землю" того ж дня втратив чинність), а саме: для земель інших категорій (крім сільськогосподарських) - на рівні 3-кратного розміру земельного податку.

Відповідно до підпункту 288.5.2 п.288.5 ст. 288 орендна плата не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки - залежно від її призначення.

Оцінивши дії позивача, спрямовані на врегулювання цього спору, суд дійшов висновку, що вони, крім вищевикладених підстав, відповідають приписам чинного законодавства України ще і з огляду на таке.

Згідно ст.14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.

Предметом вищезгаданого договору оренди є земельна ділянка комунальної форми власності.

Розпорядження землями територіальних громад належить до повноважень сільських, селищних, міських рад (п. "а" частини 1 ст.12 ЗКУ).

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ та міст, є комунальною власністю (ч. 1 ст.83 ЗКУ), - тобто в даному випадку згадувана у рішенні земельна ділянка належить на праві власності територіальній громаді міста Луганська, а органом, на який законом покладено повноваження по здійсненню відповідних функцій з розпорядження земельними ділянками, є Луганська міська рада.

Як сказано вище у цьому рішенні, правовідносини щодо оренди землі врегульовані низкою спеціальних нормативних актів, у тому числі - Законом України від 06.10.98 року №161-ХІУ "Про оренду землі", Земельним та Цивільним кодексами України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Пунктом 34 частини 1 ст. 26 Закону України від 21.05.1997 року №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення земельних питань віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Частиною 2 статті 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів статті 144 Конституції України та ст.ст.59 і 73 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

За таких обставин вищезгадане рішення Луганської міської ради від 21.12.2009 року №59/52 відповідає приписам чинного законодавства.

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд вважає встановленим, що законодавчо було змінено розмір орендної плати за землю, про що орендар був повідомлений, але ухилився від вчинення дій, направлених на приведення договору оренди землі від 27.12.2002 року, державна реєстрація від 10.02.2003 №4248, у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі в частині розміру орендної ставки, - що стало підставою для виникнення цього спору.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Керуючись ст.ст.44 та 49 ГПК України, суд сплату судового збору покладає на відповідача шляхом стягнення їх на користь Державного бюджету України.

З обставин справи відомо, що заявником позову є прокурор, який звернувся до господарського суду з позовними вимогами немайнового характеру.

На підставі п.11 ст.5 Закону від 08.07.11 року №3674-УІ "Про судовий збір" органи прокуратури звільнені від сплати судового збору на користь Державного бюджету України у разі звернення до господарського суду з позовом в інтересах держави.

Згідно п/п 2 п.2 ч.2 ст. 4 названого Закону за подання до господарського суду позову немайнового характеру на користь Державного бюджету України підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" (1147,00 грн.), - тобто з відповідача на користь Державного бюджету України підлягає стягненню удовий збір у сумі 1147,00 грн.

На підставі викладеного, ст.ст.19,144 Конституції України, ст.ст.11,16,202,626,651-654 Цивільного кодексу України; ст.ст.93, 125 Земельного кодексу України; ст.ст.179-181,188 Господарського кодексу України; ст.ст.1,13,20,30 Закону України від 06.10.98 року № 161-ХІУ "Про оренду землі"; ст.ст. 26,59,73 Закону України від 21.05.1997 року №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні", керуючись ст.ст.4 3 ,22,27,32-34,43,44,49,75,82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області -

в и р і ш и в :

1.Позов Прокурора Ленінського району міста Луганська в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Луганської міської ради та Луганської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мегаром"" - про внесення змін до договору оренди земельної ділянки - задовольнити у повному обсязі.

2.Внести зміни до договору оренди земельної ділянки, укладеного між Виконавчим комітетом Луганської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мегаром"" (орендар) 27 грудня 2002 року, за реєстром №2553, державна реєстрація від 10 лютого 2003 року №4248, зі змінами, предметом якого є земельна ділянка площею 0,0366 га, надана під благоустрій території, яка знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Оборонна, №5, а саме:

пункт 2.1 розділу "Орендна плата" договору викласти у новій редакції: "2.1.Річна орендна плата встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що передається в оренду, у гривнях";

у підпункті 2.4.1 пункту 2.4 та пункті 2.6. розділу 2 "Орендна плата" договору слова: "земельного податку" замінити на слова "нормативної грошової оцінки земель м.Луганська";

пункт 2.10 розділу 2 "Орендна плата" договору викласти у наступній редакції: "2.10. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 125925 грн. 96 коп.";

підпункт 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2. "Орендна плата" договору викласти у наступній редакції: "2.1.1. Розмір річної орендної плати складає 3777 грн. 78 коп.";

пункт 4.2 розділу 4 "Чинність договору оренди земельної ділянки" договору викласти у наступній новій редакції: "4.2.Зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін, окрім випадку, передбаченого п.п.2.4.1. даного договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди спор вирішується у судовому порядку.".

2.1.Відповідно до приписів ст. 125 Земельного кодексу України, ст.20 Закону України від 06.10.98 року №161-ХІУ "Про оренду землі" та ст. 4 Закону України від 01.07.04 року №1952-ІУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" зміни до договору оренди землі, про які йдеться у пункті 2 цього рішення, підлягають державній реєстрації.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мегаром"", ідентифікаційний код 30694680, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул.Оборонна, 5, - на користь Державного бюджету України на рахунок: №31214206783006, банк - ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013; одержувач коштів: УДКСУ у м. Луганську, код ОКПО 37991503, ККД - 22030001, символ звітності банку - 206, - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) у сумі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп.; після набрання рішенням законної сили видати наказ Ленінській об'єднаній державній податковій інспекції міста Луганська.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 15.07.2013 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано - 17 липня 2013 року.

Суддя А.П.Середа