Рішення

від 08.07.2013 по справі 922/2485/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2013 р.Справа № 922/2485/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Бояр В.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дженерал Електронікс ЛТД" (м. Київ) до Приватного акціонерного товариства "Альтрон" (м. Харків) про стягнення коштів, за участю представників сторін:

позивача - Сердюк І.В. (довіреність від 26.06.13 р.),

відповідача - юрисконсульта Білоус С.Ю. (довіреність від 02.01.13 р.),

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором №1801/12 від 18.01.2012 р. в сумі 100000,00 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №1801/12 від 18.01.2012 р.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому вказує, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та заборгованість за договором №1801/12 від 18.01.2012 р. дійсно складає 100000,00 грн., що підтверджується розгорнутим актом звіряння взаємних розрахунків станом на поточну дату, фактично несплаченими є акти приймання-передачі №1812/12 від 18.12.2012 р. на суму 43224,00 грн. і №1912/12 від 19.12.2012 р. на суму 39774,00 грн., та частково сплачений акт приймання-передачі №1712/12 від 17.12.2012 р. на суму 51585,00 грн., тому заборгованість за цим актом складає 17002,00 грн.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

18.01.2012 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір №1801/12 (надалі - договір), за яким виконавець (надалі - позивач) за завданням замовника зобов'язується розробити програмне забезпечення (надалі - ПЗ), а саме комп'ютерні програми, склад компонентів і характеристики яких визначені в додатку №1 технічного завдання замовника, в додатку №2 календарного плану, та у додатку №3 замовлення-специфікації, які є невід'ємними частинами даного договору, і видати замовникові дозвіл на використання ПЗ (ліцензію) на умовах, визначених даним договором, а замовник (надалі - відповідач) зобов'язується виплатити виконавцеві винагороду.

Пунктом 2.11 вказаного договору передбачено, що майнові права інтелектуальної власності на використання ПЗ переходить до замовника з моменту створення виконавцем ПЗ та втілення його в матеріальну форму, у тому числі, але не виключаючи інші форми, що випливають: роздруківка на папері, фіксація в електронній формі, передача з бази даних однієї системи до іншої сиситеми із проміжною фіксацією або без неї (у тому числі електронну), але не раніше передачі таких прав по акту, передбаченому п. 5.8 даного договору.

Згідно з п. 5.8 договору сторони узгодили, що у випадку відсутності недоліків ПЗ, замовник підписує акт виконаних робіт не пізніше 5 календарних днів з моменту отримання акту від виконавця.

Відповідно до п. 5.9 зазначеного договору замовник замовляє у виконавця необхідну кількість дозволів (ліцензій) на використання ПЗ (або його окремих компонентів). Замовленням є додаток №3 до договору "Замовлення-специфікація". Видача виконавцем дозволів (ліцензії) на ПЗ (або його окремих компонентів) оформляється актом передачі. Підписаний сторонами акт є підставою для виплати замовником виконавцеві паушальних платежів за видачу дозволу (ліцензії) на використання ПЗ. Замовлення на необхідну кількість дозволів (ліцензій) на використання ПЗ (або його окремих компонентів) може передаватися замовником виконавцеві каналами мережі інтернет, електронною поштою або на матеріальному носії.

Згідно з п. 6.4 цього ж договору замовник сплачує виконавцеві вартість дозволу (ліцензії) на використання кожної копії кожного компонента ПЗ в строк до 25 банківських днів від дня підписання сторонами акту, передбаченого п. 5.9 даного договору.

На виконання умов вказаного договору сторони погодили технічне завдання на розробку програмного забезпечення, що підтверджується підписами уповноважених представників сторін на ньому та засвідчені відбитками печаток обох товариств.

Як зазначає позивач у позовній заяві, ним як виконавцем, у період лютого-грудня 2012 року було розроблено програмне забезпечення та надані відповідачу дозволи на його використання (ліцензії) на загальну суму 7069843,80 грн., що підтверджується копіями актів здачі-прийняття №1712/12 від 17.12.2012 р., №1812/12 від 18.12.2012 р., №1812/12 від 19.12.2012 р., акту звірки взаєморозрахунків станом за період 01.01.2012 р. - 17.05.2013 р. за договором №1801/12 від 18.01.2012 р. та визнається відповідачем.

Відповідач частково оплатив виконану позивачем роботу, що підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 6969843,80 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за договором №1801/12 від 18.01.2012 р. становить 100000,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 433 ЦК України комп'ютерні програми є об'єктом авторського права.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України "Про авторське право і суміжні права" авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 1112 ЦК України за договором про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності одна сторона (творець - письменник, художник тощо) зобов'язується створити об'єкт права інтелектуальної власності відповідно до вимог другої сторони (замовника) та в установлений строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 1112 ЦК України договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності повинен визначати способи та умови використання цього об'єкта замовником.

Згідно з ч. 1 ст. 1113 ЦК України за договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах.

Відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про авторське право і суміжні права" за авторським договором замовлення автор зобов'язується створити у майбутньому твір відповідно до умов цього договору і передати його замовникові. Договором може передбачатися виплата замовником авторові авансу як частини авторської винагороди.

Згідно з ч. 1 ст. 1109 ЦК України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Таким чином, укладений між сторонами договір №1801/12 від 18.01.2012 р., фактично і одночасно є договором про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності, так і договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, так і ліцензійним договором.

Відповідно до ст. 440 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на твір є:

1) право на використання твору;

2) виключне право дозволяти використання твору;

3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.

Наявність заборгованості в сумі 100000,00 грн. підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом за період 01.01.2012 р. - 17.05.2013 р. за договором №1801/12 від 18.01.2012 р. та визнається відповідачем.

Відповідно до статті 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Встановивши, що дії відповідача по визнанню позовних вимог не суперечать законодавству і не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними і підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір.

Керуючись ст.ст. 11, 33 Закону України "Про авторське право і суміжні права", ст. 193 ГК України, ст.ст. 433, 440, 525, 526, 530, 629, 1109, 1112, 1113 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 49, 78, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Альтрон" (61002, м. Харків, Київський р-н, вул. Костомарівська, буд.6. Код ЄДРПОУ 31633037) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дженерал Електронікс ЛТД" (03680, м. Київ, Солом'янський р-н, бульвар Івана Лепсе, буд.8, корпус 3, кім.310. Код ЄДРПОУ 35531047) заборгованість за договором №1801/12 від 18.01.2012 р. в сумі 100000,00 грн. та судовий збір в сумі 2000,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.07.2013 р.

Суддя Ольшанченко В.І.