Рішення

від 25.06.2013 по справі 910/10504/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10504/13 25.06.13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Інтерпап»

До товариства з обмеженою відповідальністю «Типографія Глосс»

Про стягнення 32 827,08 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача Кузьменко Н.О. (за довіреністю)

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Інтерпап» до товариства з обмеженою відповідальністю «Типографія Глосс» про стягнення 32 827,08 грн., а саме 28 149,24 грн. основного боргу, 1 325,39 грн. процентів річних, 497,02 грн. пені та 2 855,43 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу № ТГ-877 від 22.01.2013 р. щодо оплати товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2013 р. порушено провадження у справі № 910/10504/13 та призначено її до розгляду на 25.06.2013 р.

У судовому засіданні представник позивача подав заяву про припинення провадження у справі в частині основного боргу та підтримав позовні вимоги в частині штрафних санкцій.

Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

22.01.2013 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Типографія Глосс» (покупцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Інтерпап» (продавцем) було укладено договір купівлі-продажу № ТГ-877 (далі - Договір), п. 1.1 якого передбачено, що продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити паперову продукцію (надалі - товар), що перерахована в рахунку-фактурі або специфікації, які є невід'ємними частинами цього Договору.

Згідно з п. 2.1 Договору ціна на товар є договірною. Кількість та ціна, згідно з письмовою або усною заявкою покупця, вказані у рахунку-фактурі або специфікації, які є невід'ємними частинами цього Договору. Підтвердженням узгодження Сторонами заявки покупця є підписання сторонами рахунка-фактури або специфікації. Ціна на товар залежить від курсу національної валюти (гривні) до євро за даними Міжбанківської валютної біржі.

Відповідно до п. 4.2 Договору розрахунки за кожну партію здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця у повному обсязі, або частками протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня передачі товару, якщо інше не передбачено рахунком-фактурою або специфікацією. Продавець має право змінити строк оплати товару, виставивши вимогу про його негайну оплату, якщо курс продажу євро по відношенню до гривні за даними Міжбанківської валютної біржі з дати поставки товару зросте більше ніж на 1%.

На підставі Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 32 552,90 грн. згідно з видатковими накладними: № 1355 від 19.03.2013 р. (на суму 27 117,95 грн.), № 1496 від 27.03.2013 р. (на суму 3 840,00 грн.), № 1900 від 12.04.2013 р. (на суму 1 594,95 грн.)

Покупець свої обов'язки по оплаті за поставлений товар виконав частково на суму 4 403,66 грн., залишивши за собою заборгованість в розмірі 28 149,24 грн.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просив стягнути з відповідача вказані кошти в сумі 28 149,24 грн., посилаючись на те, що відповідачем не була здійснена оплата товару.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в частині основного боргу з огляду на наступне.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що на час розгляду справи відповідач погасив заборгованість перед позивачем на суму 28 149,24 грн., що підтверджується платіжними дорученнями наданими в матеріали справи.

Таким чином, на момент розгляду справи основний борг сплачено, а предмет спору відсутній.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до абзацу першого п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова) господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

У абзаці четвертому п. 4.4. Постанови зазначено, що припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з позовом до Господарського суду м. Києва 31.05.2013 р., про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті, який наявний в матеріалах справи.

Таким чином, провадження у справі щодо частини позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 28 149,24 грн., яка була сплачена відповідачем у період з 03.06.2013 р. по 21.06.2013 р., тобто після звернення до суду з позовом, підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 497,02 грн., відсотки річних 1 325,39 грн. та 2 855,43 грн. штрафу.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 9.2 Договору у разі порушення строків оплати товару покупець виплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період несплати, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення виконання зобов'язання. За прострочення оплати понад двадцять п'ять днів додатково стягується штраф у розмірі десяти відсотків від вартості неоплаченого товару.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з п. 4.1 Договору у разі прострочення оплати поставленого Товару, Покупець зобов'язаний сплатити його повну вартість, а також сплачує проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 40% річних від суми заборгованості.

Таким чином в силу ст. 625 ЦК України та п. 4.1 Договору з відповідача підлягає стягненню 40% річних.

Суд перевірив розрахунки позивача та задовольняє заявлені позивачем вимоги про стягнення 497,02 грн. пені, 1 325,39 грн. відсотків річних та 2 855,43 грн. штрафу.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що провадження у справі щодо частини позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 28 149,24 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1 325,39 грн. процентів річних, 497,02 грн. пені та 2 855,43 грн. штрафу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Типографія Глосс» (02094, м. Київ, бул. Верховної Ради, 21-А, кв. 78, код 35182403) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Інтерпап» (03028, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 8 літера А, оф. 291, код 35137937) 1 325 (одну тисячу триста двадцять п'ять) грн. 39 коп. відсотків річних, 2 855 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят п'ять) грн. 43 коп. штрафу, 497 (чотириста дев'яносто сім) грн. 04 коп. пені, та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості в розмірі 28 149 (двадцять вісім тисяч сто сорок дев'ять) грн. 24 коп. припинити.

Повне рішення складено 15.07.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова