Ухвала

від 17.07.2013 по справі 910/13460/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/13460/13 17.07.13

За заявою Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод"

Особа щодо якої товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕТА-М"

просять вжити

запобіжні заходи

про вжиття запобіжних заходів у вигляді витребування доказів

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники сторін:

Від заявника Славінський А.О.(за довіреністю)

Від ТОВ "ЗЕТА-М" не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: 15.07.2013 Державне підприємство "Житомирський бронетанковий завод" в порядку ст.ст. 43-1, 43-2 ГПК України звернулась до господарського суду міста Києва із заявою вх. №13460/13 про вжиття запобіжних заходів, в якому просить суд прийняти ухвалу про витребування у товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕТА-М" наступні докази:

1. Штатну відомість ТОВ «ЗЕТА -М» станом на 01.08.2012.

2. Подорожні листи, за якими перевізником виступало ТОВ «ЗЕТА-М» за період 01.07.2012 по 02.08.2012.

3. Наказ керівника ТОВ «ЗЕТА-М» про призначення (звільнення) громадянина Пірановського Івана Ярославовича 21.06.1962 р.н.

4. Правочин за яким ТОВ «ЗЕТА-М» володіло транспортним засобом Івеко державний номер ВО 4683 АР.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.07.2013 призначено розгляд заяви про вжиття запобіжних заходів на 17.07.2013.

Представники особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи, в судове засідання 17.07.2013 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином.

В судове засідання 17.07.2013 прибув представник заявника та просив задовольнити заяву про вжиття запобіжних заходів у вигляді витребування доказів.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника заявника, суд -

ВСТАНОВИВ:

Заявником подано заяву про вжиття запобіжних заходів у вигляді витребування доказів, а саме витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕТА-М" наступні докази:

1. Штатну відомість ТОВ «ЗЕТА -М» станом на 01.08.2012.

2. Подорожні листи, за якими перевізником виступало ТОВ «ЗЕТА-М» за період 01.07.2012 по 02.08.2012.

3. Наказ керівника ТОВ «ЗЕТА-М» про призначення (звільнення) громадянина Пірановського Івана Ярославовича 21.06.1962 р.н.

4. Правочин за яким ТОВ «ЗЕТА-М» володіло транспортним засобом Івеко державний номер ВО 4683 АР.

Подану заяву заявник обґрунтовує наступним:

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, винуватцем якої судом визнано водія ТОВ «ЗЕТА-М», бронетанкова техніка заявника з'їхала з причепу-платформи та зазнала пошкоджень та дефектів, чим завдано заявнику шкоди на загальну суму 272 147,86 грн. (фактична калькуляція в матеріалах заяви).

Заявник наголошує, що маючи всі необхідні підстави для звернення з позовною заявою до суду про відшкодування понесеної матеріальної шкоди внаслідок ДТП, підприємство позбавлено можливості подати суду деякі ключові докази у справі, які можуть бути наявними та наявні тільки у ТОВ «ЗЕТА-М», не встановлення та не врахування яких судом може призвести до прийняття несправедливого рішення у справі.

Так, тільки у ТОВ «ЗЕТА-М» наявний правочин, за яким транспортний засіб Івеко державний номер ВО 4683 АР, яким керував водій, перебував у володінні ТОВ «ЗЕТА-М»;

Тільки у ТОВ «ЗЕТА-М» наявні шляхові листи, що підтвердять перебування гр. Пірановського І.Я. у трудових відносинах з ТОВ «ЗЕТА-М» та той факт, що ДТП трапилось під час виконання водієм своїх трудових відносин;

Тільки у ТОВ «Зета-М» наявна штатна відомість та накази про призначення та звільнення Пірановського І.Я.

Заявник також зазначає, що у нього є припущення, що подача потрібних для об'єктивного вирішення справи доказів стане згодом неможливою або утрудненою, існує реальна можливість знищення наведених доказів ТОВ «ЗЕТА-М» та викривлення бухгалтерської звітності з метою уникнення юридичної відповідальності за дії свого працівника.

Відповідно до ст. 43-1 ГПК України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову.

Як визначено у пункті 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.04.2007р. за № 01-8/251 «Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів», розділом V1 ГПК доповнено згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової охорони інтелектуальної власності". Однак з огляду на відсутність в цьому розділі будь-яких обмежень щодо можливості вжиття запобіжних заходів виключно у правовідносинах, пов'язаних із захистом прав на об'єкти інтелектуальної власності, таке вжиття можливе і в інших правовідносинах, на які поширюються повноваження господарських судів.

До видів запобіжних заходів включені: витребування доказів; огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав; накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб. При цьому, перелік запобіжних заходів, які може бути застосовано судом, є вичерпним і розширенню не підлягає. Отже, за змістом статті 43-1 вказаного Кодексу, підставами вжиття запобіжних заходів є обставини, які дозволяють заінтересованій особі стверджувати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення. При цьому, заінтересована особа повинна довести необхідність терміновості вжиття запобіжних заходів, тобто необхідність вирішення цього питання до пред'явлення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 43-4 ГПК України господарський суд має право вимагати від заявника додати до заяви будь-який наявний у нього доказ про порушення або загрозу порушення його прав.

Статтею 43-3 ГПК України передбачено, що запобіжні заходи вживаються до моменту звернення до суду з позовною заявою з метою попередження та збереження доказів правопорушення , а після подання відповідної заяви вжиті запобіжні заходи не припиняються, а діють вже як заходи забезпечення позову.

Отже, за своєю правовою природою, запобіжні заходи - це заходи, спрямовані на збереження відповідних доказів та на запобігання правопорушенню з метою якнайшвидшого реагування на протиправні дії, а заходи до забезпечення позову за своїм змістом застосовуються як гарантія реального виконання рішення суду. Тобто, заходи, що вживаються судом як запобіжні мають бути спрямованими також на забезпечення позову, який буде поданий до суду з метою захисту порушених прав та інтересів заявника .

Як зазначено у п. 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.04.2007 № 01-8/251 "Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів" у вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника;

- наявності зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, яку заявник повинен подати у строк, встановлений частиною третьою статті 43 3 ;

- імовірності настання обставин, зазначених у статті 43-1;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Суд приходить до висновку про задоволення заяви про вжиття запобіжних заходів виходячи з наступного.

Предмет позову, який має намір подати заявник, пов'язаний з видом запобіжного заходу, про який клопоче заявник, вимоги про витребування доказів не порушить прав інших осіб, оскільки подання таких документів, не спричинить матеріальної шкоди, оскільки вимога є немайновою.

Відповідно до ч. 1 статті 43-6 ГПК України, ухвала про вжиття запобіжних заходів виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43-1 - 43-4, 43-6, 43-8, 43-10, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву про вжиття запобіжних заходів Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" у вигляді витребування доказів задовольнити.

2. Витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕТА-М»(код ЄДРПОУ 37219555, 02099, м. Київ, вул. Волго-Донська, 24) наступні докази:

1. Штатну відомість ТОВ «ЗЕТА -М» станом на 01.08.2012.

2. Подорожні листи, за якими перевізником виступало ТОВ «ЗЕТА-М» за період 01.07.2012 по 02.08.2012.

3. Наказ керівника ТОВ «ЗЕТА-М» про призначення (звільнення) громадянина Пірановського Івана Ярославовича 21.06.1962 р.н.

4. Правочин за яким ТОВ «ЗЕТА-М» володіло транспортним засобом Івеко державний номер ВО 4683 АР.

3. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, а саме: з 17.07.2013.

4. Стягувачем у виконавчому провадженні за даною ухвалою є Державне підприємство "Житомирський бронетанковий завод"(код ЄДРПОУ 07620094, 12441, Житомирська обл., Житомирський район, смт. Новогуйвинське, вул. Дружби Народів, 1), а боржником у виконавчому провадженні за даною ухвалою є товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕТА-М»(код ЄДРПОУ 37219555, 02099, м. Київ, вул. Волго-Донська, 24).

Відповідно до ч. 1 статті 43-6 ГПК України, ухвала про вжиття запобіжних заходів виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

6. Звернути увагу заявника та державної виконавчої служби на те, що у разі неподання позовної заяви в 5-денний термін з дня винесення даної ухвали, ухвала про вжиття запобіжних заходів припиняється згідно норм ст. 43-9 ГПК України.

7. Копію ухвали надіслати заявнику та особі, щодо якої вжиті заходи, а також Державній виконавчій службі для примусового виконання.

8. Дану ухвалу може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст. ст.43-8,106 ГПК України.

Суддя Головатюк Л.Д.