Рішення

від 16.07.2013 по справі 905/3591/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.07.2013р. Справа № 905/3591/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В., при секретарі судового засідання Лагодіні Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Макіївка Донецької області

про стягнення заборгованості в сумі 11424,93 грн., з яких 6104,82 грн. - основна сума боргу, 277,21 грн. - пеня, 5042,90 грн. - неустойка, -

За участю представників сторін:

від позивача: Попов К.Г. за довіреністю

від відповідача: не з'явився

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Макіївка Донецької області (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 11424,93 грн., з яких 6104,82 грн. - основна сума боргу, 277,21 грн. - пеня, 5042,90 грн. - неустойка.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди №884/2001 від 25.12.2001р. за період з вересня 2012р. по 15 грудня 12.2012р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені, а також на ухилення Відповідача від своєчасного повернення орендованого майна після розірвання договору оренди у судовому порядку, внаслідок чого нарахована стягувана неустойка за період з 16.12.2012р. по 08.02.2012р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 9, 10, 18, 19, 26, 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 526, 628, 638, 762, 785 Цивільного кодексу, ст.ст. 180, 284 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 15, 33, 34, 43, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, хоча повідомлявся про судове засідання належними чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження, встановленою за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (а.с.31).

Обізнаність Відповідача про судовий розгляд підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення №00215481, 00219142 з відміткою про отримання.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого Відповідача і ненадання ним витребуваних документів у світлі достатності наданого судом часу для реалізації процесуальних прав останнім у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Заслухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

25 грудня 2001р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України (далі - орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі - орендар) укладений договір оренди №884/2001 (далі -Договір), відповідно до п.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (надалі - Майно) - нежитлове приміщення площею 812,50кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, будинок дитячого садка „Орльонок", що знаходиться на балансі ДВАТ „Шахта „Бутівська" (Балансоутримувач), про що був складений акт приймання-передачі, вартістю якого визначена згідно з експертною оцінкою станом на 31.09.2001р. - 69643,00грн.

За умовами п.3.1 орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (листопад 2001р.) - 584,43грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди - грудень 2001р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за листопад 2001р.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.2).

Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% та 30% щомісяця не пізніше 10 числа місяця (п.3.3).

У додатку №1 до Договору сторони узгодили розрахунок орендної плати.

Методика розрахунку і порядок нарахування плати за оренду державного майна конкретизований сторонами у додаткових угодах №2 від 19.06.2007р., №3 від 06.04.2010р.

Відповідно до 3.5 орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.3 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 120% облікової ставки НБУ на дату нарахування пені в сумі заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплату.

Відповідно до п.10.1 Договору його укладено строком на два роки, та він діє з 25 грудня 2001р. до 25 грудня 2003р.

Положеннями п.10.6 Договору встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

За змістом п. 10.8. договору чинність договору припиняється, зокрема, внаслідок порушення цього договору, наявності заборгованості по орендній платі понад двох місяців, а також достроково за рішенням Господарського суду.

Положеннями п. 2.4 вказаного договору сторони передбачили, що у разі його припинення приміщення повертається Орендарем Балансоутримувачу за актом приймання-передачі, обов'язок по складанню якого п. 2.5. покладений на сторону, яка передає майно іншій стороні по договору.

Обов'язок Орендаря повернути орендоване майно Балансоутримувачу (або іншій вказані Орендодавцем юридичній особі) у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу, у разі припинення або розірвання договору закріплений сторонами у п. 5.7 договору.

На виконання умов договору приміщення передано в оренду Відповідачу, про що складено акт приймання-передачі від 25 грудня 2001 року.

Додатковою угодою №1 до договору оренди від 25.12.2003р. сторони дійшли згоди п.10.1 викласти в наступній редакції: «Договір діє з 25.12.2001о. по 25.12.2006р.»

Як вбачається з матеріалів справи, після закінчення визначеного договором строку його дії орендні правовідносин сторін неодноразово автоматично продовжувались на той же строк і на тих же умовах за відсутністю заяв про зміну або припинення договору в порядку ст.764 Цивільного кодексу України.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.11.2012р. у справі №2а/0570/14873/2012 позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору оренди № 884/2001 від 25.12.2001р., зобов'язання повернути орендоване майно та стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 13324,92 грн. та пені у розмірі 155,98 грн., що разом складає 13480,90 грн. задоволені повністю та розірвано договір - укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 про оренду нерухомого майна № 884/2001 від 25.12.2001 року.

З виконавчого листа від 22.11.2012р. вбачається, що вказана постанова набрала законної сили 15.12.2012р.

08.02.2012р. сторонами підписано акт приймання-передачі, відповідно до якого Відповідач повернув Балансоутримувачу орендоване приміщення.

Листом від 14.03.2013р. Позивач вимагав сплати Відповідачем заборгованості з орендної плати в сумі 9524,34грн. та неустойки в розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення повернення приміщення в сумі 9 524,34грн. (станом на 15.03.2013р).

Як зазначає Позивач, свої грошові зобов'язання за договором щодо сплати орендної плати відповідач належним чином не виконав та зобов'язання щодо повернення предмета договору оренди за актом приймання-передачі виконав не своєчасно, що стало підставою для нарахування неустойки, з огляду на що Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором оренди та до сплати неустойки за період неповернення орендованого майна після дострокового розірвання договору.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема - Цивільним кодексом України та Законом України „Про оренду державного та комунального майна", а також - умовами договору оренди №884/2001 від 25.12.2001р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди №844/2001 від 25.12.2001р. зі змінами є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежу щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до умов п. 3.2-3.3 Договору.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем доказів іншого всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не надано, внаслідок невиконання грошових зобов'язань за період з вересня 2012р. по 15.12.2012р. заборгованість з орендної плати складає 6 104,82 грн.

Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Орендар вважається таким, що прострочив виконання грошових зобов'язань у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

За таких підстав позовні вимоги про стягнення з Відповідача боргу з орендної плати у сумі 6 104,82 грн. підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі -сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати орендної плати сформульована безпосередньо у п. 3.5 договору оренди №884/2001 від 25.12.2001р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Беручи до уваги встановлений судом факт невиконання грошових зобов'язань Відповідачем у розглядуваний період, перевіривши розрахунок позовних вимог в цій частині, суд дійшов висновку про можливість повного задоволення вимог щодо стягнення пені в сумі 277,21грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору найму (оренди) наймач зобов'язаний повернути наймодавцю річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як встановлено п.10.8 Договору чинність договору може бути припинено достроково за рішенням суду.

Як зазначалось вище, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.11.2012р. у справі №2а/0570/14873/2012 розірвано договір оренди майна № 884/2001 від 25.12.2001 року. Зазначена постанова набрала законної сили з 15.12.2012р.

Отже, факт припинення орендних правовідносин цією датою є преюдиціальним у розумінні ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" наслідком припинення договору оренди є обов'язок орендаря повернути об'єкт оренди на умовах, визначених у договорі. Аналогічні положення щодо обов'язку повернення із вказівкою на негайність його здійснення закріплені і в ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України та безпосередньо визначені в договорі.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із повернення орендованого майна відповідно до п.2.4 Договору за актом приймання-передачі у разі припинення цього Договору.

Проте, в порушення приписів вищевказаних норм, майно Балансоутримувачу Відповідачем повернуто за актом приймання передачі лише 08.02.2013р.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Таким чином, Позивач неустойку за період з 16.12.2012р. по 08.02.2013р. нарахував правомірно.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи, неустойка в розмірі 5042,90 за період з 16.12.2012р. по 08.02.2013р. залишились несплаченою, жодних доказів на спростування чого Відповідачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.

Здійснивши перевірку заявленої суми, суд встановив її відповідність обставинами справи, з огляду на що задовольняє вимоги Позивача про стягнення неустойки в сумі 5042,90 грн. у повному обсягу.

Судові витрати у відповідності до вимог ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Макіївка Донецької області про стягнення заборгованості в сумі 11424,93 грн., з яких 6104,82 грн. - основна сума боргу, 277,21 грн. - пеня, 5042,90 грн. - неустойка задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Макіївка Донецької області (АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_1) на користь державного бюджету (р/р 31107094700064, МФО 834016, код бюджетної класифікації - 22080300, отимувач м. Макіївка ГУДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 37990227) заборгованість в сумі 11424,93 грн., з яких 6104,82 грн. - основна сума боргу, 277,21 грн. - пеня, 5042,90 грн. - неустойка

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Макіївка Донецької області (АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_1) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України (83001, м. Донецьк, вул. Артема, б.97, код ЄДРПОУ 13511245) витрати зі сплати судового збору в сумі 1 720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 17.07.2013р.