Вирок

від 09.07.2013 по справі 537/2504/13-к

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 1-кп/537/135/2013

Справа № 537/2504/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.07.2013 Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючої судді Зоріної Д.О., за участю прокурора Семеняченко Н.О., потерпілого ОСОБА_1, обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5 при секретарі Чернявській А.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місці Кременчуці Полтавської області кримінальне провадження № 12013180090000337 по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючої на посаді бухгалтера Приватного підприємства «Галактика», не одруженої, раніше не судимої, мешкає за адресою: АДРЕСА_1; зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_6, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючої, одруженої, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше не судимої, мешкає за адресою: Полтавська область місто Кременчук провулок Чечелівський будинок № 12;

у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В період з 22 серпня 2011 року по 28 листопада 2011 року ОСОБА_2, яка являлась засновником ПП В«Статус Преміум ПлюсВ» (код ЄДРПОУ - 37600295), що було розташовано, за адресою: м. Кременчук, вул. Першотравнева, 43а офіс №4, за попередньою змовою з ОСОБА_3, яка на підставі наказу №2К від 08.06.2011р. ПП В«Статус Преміум ПлюсВ» виконувала обов’язки консультанта, вказаного підприємства, заволоділи чужим майном шляхом обману та зловживання довірою за наступних обставин:

Так, ОСОБА_2 являючись засновникои ПП В«Статус Преміум ПлюсВ» за попередньою змовою з ОСОБА_3, яка займала посаду консультанта ПП В«Статус Преміум ПлюсВ» маючи прямий злочинний умисел, направлений на введення в оману громадян з метою заволодіння грошовими коштами, повідомили гр. ОСОБА_6, що ПП В«Статус Преміум ПлюсВ» надає грошовий кредит населенню на суму 25000 гривень, та з метою заволодіння грошовими коштами останнього, 22.08.2011 року уклали з громадянином ОСОБА_6 договір № 1/11-44 та в Додатку №1 до договору вказали, що предметом даного договору є надання Учаснику Системи послуг, спрямованих на придбання будівельних матеріалів.

З метою отримання грошового кредиту та не усвідомлюючи в повній мірі умов вищевказаного договору громадянин ОСОБА_6 22.08.2011р. сплатив на розрахунковий рахунок ПП В«Статус Преміум ПлюсВ» реєстраційний платіж в сумі 650,00 гривень, та 22.09.2011р. щомісячний платіж в сумі 510,42 гривень, що було обов’язковою умовою отримання кредиту.

В свою чергу ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи прямий злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами, шляхом обману, керуючись корисливими мотивами, не надали кредит громадянину ОСОБА_6 загальною сумою 25000 гривень, а грошовими коштами, сплаченими ним у сумі 1160,42 гривень, заволоділи шляхом зняття їх з рахунку та використали у власних потребах, тим самим заподіявши потерпілому матеріальної шкоди в розмірі 1160,42 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, направлену на заволодіння грошовими коштами шляхом обману, повторно, ОСОБА_2 засновник ПП В«Статус Преміум ПлюсВ» за попередньою змовою з ОСОБА_3, консультант ПП В«Статус Преміум ПлюсВ» маючи прямий злочинний умисел, направлений на введення в оману громадян з метою заволодіння грошовими коштами, повідомили гр. ОСОБА_7, що ПП В«Статус Преміум ПлюсВ» надає грошовий кредит населенню на суму 15000 гривень, та з метою заволодіння грошовими коштами останньої, 03.10.2011 року уклали з громадянкою ОСОБА_7 договір № 1/11-67 та в Додатку №1 до договору вказали, що предметом даного договору є надання Учаснику Системи послуг, спрямованих на придбання промислових товарів.

З метою отримання грошового кредиту та не усвідомлюючи в повній мірі умов вищевказаного договору громадянка ОСОБА_7 03.10.2011р. сплатила на розрахунковий рахунок ПП В«Статус Преміум ПлюсВ» реєстраційний платіж у сумі 1050,00 гривень, що було обов’язковою умовою отримання кредиту.

В свою чергу ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи прямий злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами, шляхом обману, керуючись корисливими мотивами, не надали кредит громадянці ОСОБА_7П загальною сумою 15000 гривень, а грошовими коштами, сплаченими нею у сумі 1050,00 гривень, заволоділи шляхом зняття їх з рахунку та використали у власних потребах, тим самим заподіявши потерпілій ОСОБА_7 матеріальної шкоди в розмірі 1050,00 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, направлену на заволодіння грошовими коштами шляхом обману, повторно, ОСОБА_2 засновник ПП В«Статус Преміум ПлюсВ» за попередньою змовою з ОСОБА_3, консультант ПП В«Статус Преміум ПлюсВ» , маючи прямий злочинний умисел, направлений на введення в оману громадян з метою заволодіння грошовими коштами, повідомили гр. ОСОБА_8, що ПП В«Статус Преміум ПлюсВ» надає грошовий кредит населенню на суму 20000 гривень, та з метою заволодіння грошовими коштами останньої, 17.10.2011р року уклали з громадянкою ОСОБА_8 договір № 1/11-76, та в Додатку №1 до договору вказали, що предметом даного договору є надання Учаснику Системи послуг, спрямованих на придбання будівельних матеріалів.

З метою отримання грошового кредиту та не усвідомлюючи в повній мірі умов вищевказаного договору громадянка ОСОБА_8 17.10.2011р. сплатила на розрахунковий рахунок ПП В«Статус Преміум ПлюсВ» першочерговий внесок в сумі 1400,00 гривень та щомісячний внесок у сумі 755,56 гривень, що було обов’язковою умовою отримання кредиту.

В свою чергу ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи прямий злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами, шляхом обману, керуючись корисливими мотивами, не надали кредит громадянці ОСОБА_8 загальною сумою 20000 гривень, а грошовими коштами, сплаченими нею загальною сумою 2155,56 гривень, заволоділи шляхом зняття їх з рахунку та використали у власних потребах, тим самим заподіявши потерпілій ОСОБА_8 матеріальної шкоди в розмірі 2155,56 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, направлену на заволодіння грошовими коштами шляхом обману, повторно, ОСОБА_2 засновник ПП В«Статус Преміум ПлюсВ» за попередньою змовою з ОСОБА_3, консультант ПП В«Статус Преміум ПлюсВ» , маючи прямий злочинний умисел, направлений на введення в оману громадян з метою заволодіння грошовими коштами, повідомили гр. ОСОБА_1, що ПП В«Статус Преміум ПлюсВ» надає грошовий кредит населенню на суму 25000 гривень, та з метою заволодіння грошовими коштами останнього, 28.11.2011р. договір № 1/11-88 та в Додатку №1 до договору вказали, що предметом даного договору є надання Учаснику Системи послуг, спрямованих на споживчі потреби.

З метою отримання грошового кредиту та не усвідомлюючи в повній мірі умов вищевказаного договору громадянин ОСОБА_1 28.11.2011р. сплатив на розрахунковий рахунок ПП В«Статус Преміум ПлюсВ» реєстраційний платіж у сумі 650,00 гривень, що було обов’язковою умовою отримання кредиту.

В свою чергу ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи прямий злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами, шляхом обману, керуючись корисливими мотивами, не надали кредит громадянину ОСОБА_1 загальною сумою 25000 гривень, а грошовими коштами, сплаченими ним загальною сумою 650,00 гривень, заволоділи шляхом зняття їх з рахунку та використали у власних потребах, тим самим заподіявши потерпілому ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 2155,56 грн.

Потерпілі ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засіданні, до суду за викликом не прибули, згідно наявних в матеріалах кримінального провадження документів, належним чином були повідомлені дату, час і місце судового засіданні.

Приймаючи до уваги думку прокурора та обвинуваченого, суд вважає за можливе провести судовий розгляд без потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, оскільки за відсутністю останніх можливо з’ясувати всі обставини.

Обвинувачена ОСОБА_2 підтвердила, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті відповідають дійсним обставинам справи, обвинувачена щиро кається у вчиненому; позовні вимоги потерпілого ОСОБА_1 в частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 667,60 грн. визнає частково в розмірі 27,60 грн., оскільки завдана злочином шкода в розмірі 650 грн. відшкодована під час проведення досудового розслідування, щодо стягнення моральної шкоди просить відмовити за недоведеністю останньої; позовні вимоги потерпілого ОСОБА_6 не визнає оскільки матеріальна шкоди в розмірі 1160,42 грн. була відшкодована, а завдана, на думку позивача, моральна шкода в розмірі 6000 грн. є необґрунтованою та недоведеною.

Обвинувачена ОСОБА_3 підтвердила, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті відповідають дійсним обставинам справи, обвинувачена щиро кається у вчиненому; позовні вимоги потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_6 в частині стягнення матеріальної шкоди не визнає з підстав відшкодування останньої під час проведення досудового розслідування, щодо стягнення на користь потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_6 моральної шкоди в розмірі 3000 грн. та 6000 грн. відповідно, просить відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив фактичні обставини справи, просив суд постановити рішення яким стягнути на його користь 667,60 грн. завданої йому злочином матеріальної шкоди, одночасно підтвердивши факт часткового відшкодування останньої в розмірі 650 грн. та 3000 грн. в рахунок відшкодування завданої позивачу моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях останнього, сердечній недостатності, лікуванні сахарного діабету та зриву поїздки до міста Санкт-Петербург для зустрічі з двоюрідною сестрою, яку потерпілий не бачив близько 30 років.

У зв’язку з тим, що фактичні обставини справи учасниками процесу не оспорювалися, відповідно до статті 349 КПК України свідки не допитувалися, матеріали справи не досліджувалися, крім документів, що характеризують особу обвинувачених, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Одночасно судом роз’яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у незаконному заволодінні майном потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_1 і кваліфікує їх дії за частиною 2 статті 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Обставинами, що пом’якшують покарання обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та відшкодування завданої матеріальної шкоди, шляхом переказу останньої на адресу потерпілих поштовим переказом.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченим судом не встановлено.

Визначаючи міру покарання ОСОБА_2 суд враховує ступінь та характер суспільної небезпеки вчиненого, те, що злочин відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченої яка раніше не судима, за місцем проживання характеризується позитивно, працює на посаді бухгалтера Приватного підприємства «Галактика», за попередніми місцями роботи характеризується позитивно, перебуває на обліку з діагнозом цукровий діабет.

Визначаючи міру покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь та характер суспільної небезпеки вчиненого, те, що злочин відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченої яка раніше не судима, за місцем проживання характеризується позитивно, одружена, має на утриманні неповнолітню доньку Тетяну ІНФОРМАЦІЯ_7, та двох малолітніх дітей - доньку Євгенію ІНФОРМАЦІЯ_8 та сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_9, не працює.

Приймаючи до уваги ступень тяжкості та обставини злочину, його наслідки, враховуючи перелічені вище дані про особу обвинувачених, суд вважає, за можливе обрати покарання у межах санкції передбаченої частиною 2 статті 190 КК України у вигляді штрафу, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених та вчинення ними нових злочинів.

Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_1 в частині стягнення з обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 матеріальної шкоди в розмірі 667 грн. 60 коп. задовольнити частково: стягнути на користь останнього з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в солідарному порядку 27 грн. 60 коп. матеріальної шкоди, в задоволенні інших позовних вимог матеріального характеру в розмірі 650 грн. відмовити з підстав відшкодування останньої під час досудового розслідування.

Потерпілому ОСОБА_6 в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 1497 грн. суд вважає за необхідне відмовити з наступних підстав:

Як вбачається зі змісту позовної заяви завдана позивачу матеріальна шкода складається з наступного: 1160,42 грн. шкода завданна злочином; 207 грн. витрат пов’язаних з наданням позивачу транспортних послуг; 108 грн. - витрат на медикаменти та 3,30 грн. вартість поштового повідомлення.

Як встановлено судом і підтверджується наданими суду доказами завдана потерпілому ОСОБА_6 шкода в розмірі 1160 грн. 42 коп. була відшкодована останньому 24 квітня 2013 року шляхом поштового переказу.

Визначена потерпілим шкода у вигляді витрат, пов’язаних з наданням транспортних послуг та вартістю поштового повідомлення в розумінні чинного законодавства відноситься до процесуальних витрат, обґрунтування та розподіл яких передбачено главою 8 КПК України і, на думку суду, не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено, що наданні документи у вигляді чеків та копії поштового повідомлення є документальним підтвердженням процесуальних витрат, відповідно до статей 118, 124 КПК України.

Стосовно заявлених потерпілими ОСОБА_1 та ОСОБА_6 позовних вимог в частині стягнення з обвинувачених моральної шкоди суд вважає їх недоведеними, виходячи з наступного:

Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

На обґрунтування завданої потерпілим моральної шкоди останні посилаються на наступні обставини: позивач ОСОБА_1 скаржиться на душевні страждання які він переніс, сердечну недостатність, лікування сахарного діабету та зриву поїздки до міста Санкт-Петербург для зустрічі з двоюрідною сестрою, яку потерпілий не бачив близько 30 років; потерпілий ОСОБА_6 в свою чергу посилається на хворобу серця, безсоння, що на його думку підтверджується чеками на медикаменти, заборгованість по комунальним платежам та виїзд до автономної республіки Крим на роботу.

За викладених обставин, суд вважає, що зазначені позивачами обставини, на які вони посилаються як на підставу, що підтверджує завдану їм моральну шкоду, суперечать вимогам чинного законодавства, що регламентує стягнення останньої і приходить до висновку про відмову в задоволенні вимог потерпілих в частині стягнення з обвинувачених моральної шкоди за недоведеністю

Відповідно до вимог статі 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійсненні ним документально підтвердженні процесуальні витрати.

За викладених обставин, приймаючи до уваги той факт, що в матеріалах кримінального провадження та доданих до них позовних заяв відсутні квитанції, що підтверджують оплату послуг адвоката за складання позовної заяви, суд приходить до висновку, що в задоволенні стягнення на користь потерплих ОСОБА_1 та ОСОБА_6 процесуальних витрат на правову допомогу в розмірі 100 грн. на користь кожного слід відмовити.

Підстав для обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не вбачається.

Керуючись статтями 369, 370 КПК України,

УХВАЛИВ :

ОСОБА_2 визнати винуватою у пред’явленому обвинуваченні за частиною 2 статті 190 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 1190 (одна тисяча сто дев’яносто) грн.

ОСОБА_3 визнати винуватою у пред’явленому обвинуваченні за частиною 2 статті 190 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 1020 (одна тисяча двадцять) грн..

Підстав для обрання заходів забезпечення кримінального провадження щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 не вбачається.

Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_1 задовольнити частково: стягнути на користь останнього з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в солідарному порядку 27 грн. 60 коп. матеріальної шкоди, в задоволенні інших позовних вимог відмовити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених частиною 4 статті 394 КПК України до апеляційного суду Полтавської області через Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Зоріна Д.О.