ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2013 р. Справа № 804/3319/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Борисенко П.О, при секретарі судового засідання - Сергієнко В.Ю., за участю представника позивача - Нещерет Л.Г. та представника відповідача - Прокопенка Д.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петриківському районі Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петриківському районі Дніпропетровської області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про зобов'язання перерахувати Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петриківському районі Дніпропетровської області з рахунка ОСОБА_4 грошову суму 14272 грн. 00 коп., зараховані після його смерті.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що для зарахування та виплати страхових сум потерпілим на виробництві Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петриківському районі Дніпропетровської області укладено договір від 02.07.2001 року з Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль».
ОСОБА_4 мав зареєстрований страховий випадок - трудове каліцтво та знаходився на обліку у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петриківському районі Дніпропетровської області з 01.12.2003 року по день смерті - 20.03.207року. За його заявою щомісячні страхові виплати зараховувались та виплачувались через ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер, проте повідомлення про його смерть позивач отримав лише в грудні 2012 року. За період з 21.03.2007 року по 31.10.2012 року на особистий рахунок ОСОБА_4 було перераховано страхові виплати в сумі 14272 грн. 00 коп., вказані перерахування здійснені позивачем за необізнаності в тому, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року одержувач виплат ОСОБА_4 помер. За вказаних обставин, кошти у розмірі 14272 грн. 00 коп., підлягають поверненню Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петриківському Дніпропетровської області. В добровільному порядку відповідач відмовляється повертати зайво нараховані кошти позивачу, що і стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надав суду письмові заперечення зазначаючи при цьому, що 02.07.2001 року між позивачем і банком був укладений договір про зарахування і виплату страхових сум через Акціонерний поштово-пенсійний банк «Аваль», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль». Відповідно до умов Договору Банк виконує функції виплати страхових відшкодувань (виплат), передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-ХІV від 23.09.1999 року, здійснюваних позивачем. Відповідач зазначає, що даним Договором не передбачено обов'язку відповідача щодо списання перерахованих позивачем грошових сум, які були зараховані на рахунки клієнтів банку, за його зверненням. За таких обставин, просить суд у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши чинне законодавство, матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105-ХІV від 23.09.1999 року завданням страхування від нещасних випадків на виробництві являється відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованими особами та членами їх сімей.
Статтею 21 Закону № 1105-ХІV визначено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов»язаний у встановленому порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідокушкодження його здоров»я або в разі його смерті виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні.
Страхові виплати, визначено ч. 1 ст. 40 Закону України № 1105-ХІV, проводяться щомісячно в установлені Фондом соціального страхування від нещасних випадків дні на підставі постанови цього Фонду або за рішенням суду.
За бажанням одержувачів ці суми можуть перераховуватися на їх особові рахунки в банку ( ч.9 ст. 40 Закону № 1105-ХІV).
02.07.2001 року між Позивачем і банком був укладений Договір про зарахування і виплату страхового відшкодування (виплат) через Акціонерний поштово-пенсійний банк «Аваль», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль».
Судом встановлено, що ОСОБА_4 знаходився на обліку у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петриківському районі Дніпропетровської області з 01.12.2003 року. За висновками МСЕК потерпілому встановлена стійка втрата професійної працездатності 15% .
За заявою ОСОБА_4 щомісячні страхові виплати зараховувались та виплачувались через Царичанському відділенні Дніпропетровської обласної дирекції акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль».
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1), проте повідомлення про його смерть позивач отримав лише в грудні 2012 року.
Разом з тим, не будучи обізнаним про смерть вказаної особи, за період з 21.03.2007 року по 31.10.2012 року на особистий рахунок ОСОБА_4 було перераховано страхові виплати в сумі 14272 грн. 00 коп.
Позивачем на адресу відповідача було надіслано лист від 21.03.2011 року про повернення зайво виплачених грошових коштів, перерахованих по відшкодуванню шкоди у розмірі 14272 грн. 00 коп. з 21.03.2007 року по 31.10.2012 року ОСОБА_4
Проте, листом від 12.02.2013 року № 361 банк повідомив позивача про відмову в поверненні коштів, з посиланням на те, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно ст. 1071 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 1071 Цивільного кодексу України встановлено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
Згідно частини 1 статті 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
Проте, вказана сума страхових виплат, зарахована на рахунок ОСОБА_4 після його смерті, не може переходити у власність фізичної особи, яка померла, а також, в розумінні статей 1218, 1219 Цивільного кодексу України, ці суми не можуть входити до складу спадщини і спадкоємці на них претендувати не можуть.
Відповідно до статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 № 1105-XIV, Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування. Кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються виключно за їх прямим призначенням.
Таким чином, суд прийшов до висновку про задоволення адміністративного позову шляхом зобов'язання відповідача перерахувати з рахунку ОСОБА_4 грошову суму 14272 грн. 00 коп. зараховані після його смерті на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петриківському районі Дніпропетровської області .
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 69, 71, 158 - 163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петриківському районі Дніпропетровської області - задовольнити.
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» перерахувати Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петриківському районі Дніпропетровської області (р/р 37171699981302 в ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код 25840706) з рахунку ОСОБА_4 кошти на суму 14272 грн. 00 коп. (чотирнадцять тисяч двісті сімдесят дві гривні 00 копійок).
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови складений 20.05.2013 р.
Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили 20.05.2013р. Суддя П.О.Борисенко П.О.Борисенко
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2013 |
Оприлюднено | 17.07.2013 |
Номер документу | 32443016 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Борисенко Павло Олександрович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Борисенко Павло Олександрович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Борисенко Павло Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні