Постанова

від 12.07.2013 по справі 604/942/13-п

ПІДВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/604/398/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2013 року

Суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області Сидорак Г.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від Територіальної державної інспекції з питань праці у Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки та жительки с. Терпилівка, Підволочиського району, Тернопільської області, директора Кооперативного підприємства «Скориківське», яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, -

за ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИЛА:

На розгляд Підволочиського районного суду Тернопільської області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП.

Відповідно до матеріалів справи 21 червня 2013 року завідуючим сектору організаційно-аналітичного забезпечення, зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації - державним інспектором праці у Тернопільській області ОСОБА_2, за участю директора кооперативного підприємства «Скориківське» ОСОБА_1 проведено планову перевірку Кооперативного підприємства «Скориківське» код за ЄДРПОУ 25353490, юридична адреса: 47800, Тернопільська область, сел. Підволочиськ, вул. Зелена, 1.

Перевіркою встановлено, що:

- всупереч вимог ст. 29 КЗпП України працівників підприємства не поінформовано під розписку про умови праці, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

- трудові книжки у відповідних розділах не заповнюються російською мовою. Так, у відповідних розділах трудової книжки ОСОБА_3 Вказане є порушенням вимог пункту 2.1 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок»;

- всупереч вимог частини першої ст. 53 КЗпП України тривалість роботи працівників не скорочується на одну годину напередодні святкових днів. Так, наприклад, напередодні 1 травня, 30 квітня 2013 року продавець ОСОБА_4 відпрацювала повний восьмигодинний робочий день;

- в підприємстві письмово не повідомляють працівників за два тижні про дату початку відпустки. Так, продавець ОСОБА_5 згідно наказу № 17 від 06.06.2013 року з 11.06.- по 06.07.2013 року перебуває у відпустці, однак адміністрація підприємства її письмово не повідомила за два тижні про початок відпустки. Вище вказане є порушенням вимог ч. 5 ст. 79 КЗпП України;

- всупереч вимог ст. 106 КЗпП України заробітна плата працівникам за роботу в надурочний час не оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. Так, 30 квітня 2013 року продавець ОСОБА_4 відпрацювала повний восьмигодинний робочий день, із яких одну годину надурочно, однак заробітна плата за вказаний час їй не була нарахована в подвійному розмірі;

- заробітна плата працівникам підприємства виплачується два рази на місяць через проміжок часу, що перевищує 16 календарних днів не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата, за винятком травня 2013 року. Так, заробітна плата за першу половину квітня 2013 року виплачувалась 19 квітня 2013 року, згідно відомостей на виплату грошей № ВПЗ-000025, а за другу половину квітня 2013 року заробітна плата виплачувалась 08 травня 2013 року що підтверджено відомостями на виплату грошей № ВПЗ-000026, що є порушенням вимог частини першої статті 115 КЗпП України та частини першої статті 24 Закону України «Про оплату праці». Як пояснила гол. бухгалтер підприємства ОСОБА_6, що заробітна плата, працівникам КП «Скориківське» на протязі 2013 року виплачувалась своєчасно до 7-го числа наступного місяця. В травні заробітна плата виплачувалась 8 числа тому, що з 1 - по 6 травня 2013 року були державні вихідні, 7 травня вона провела нарахування заробітної плати і 8 травня виплатила згідно відомості № ВПЗ - 000026;

- всупереч вимог ст. 142 КЗпП України трудовий розпорядок товариства не визначений правилами внутрішнього трудового розпорядку;

- в порушення вимог ст. 96 КЗпП України та ч. 3 ст. 6 Закону України «Про оплат праці» в підприємстві не дотримуються міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів) при нарахуванні заробітної плати працівникам. Так згідно штатного розпису працівників прилавку від 1 січня 2013 року посадові ставки працівників встановлені на рівні -1147 грн., хоча всім їм встановлено III робітничий розряд, у тому часі посадові ставки як продавця так і зав. магазином встановлені на однаковому рівні - 1147 гривень. Так, продавцю ОСОБА_7П, та зав. магазином ОСОБА_4 встановлені однакові посадові оклади нарівні 1147 гривень.

Особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленою про дату і час розгляду справи, в судове засідання не з’явилася, подала заяву з проханням справу слухати у її відсутності, вину визнає повністю, щиро розкаюється, просить призначити покарання в мінімальному розмірі, оскільки на даний час всі порушення усунуті.

Винуватість гр. ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доведена:

- протоколом про адміністративне правопорушення № 19-13-008/0278 від 25 червня 2013 року, з якого вбачається порушення директором Кооперативного підприємства «Скориківське» законодавства України про працю;

- довідкою про стан виплати заробітної плати на КП «Скориківське» станом на 01 червня 2013 року;

- довідкою про стан додержання графіка відпусток працівникам на КП «Скориківське» у 2013 році;

- копіями трудових книжок серії АВ №988289 ОСОБА_3, заповненої 29 грудня 2012 року, та серії АХ №208392 ОСОБА_8, заповненої 04 лютого 2010 року;

- табелем обліку робочого часу працівників за квітень 2013 року;

- розрахунково-платіжною відомістю №НЗП-000021 за квітень 2013 року;

- відомістю на виплату грошей №ВЗП-000028 за квітень 2013 року;

- письмовими поясненнями гр. ОСОБА_6 (головного бухгалтера КП «Скориківське») від 21 червня 2013 року.

Проаналізувавши наведене в сукупності, вважаю, що в діях директора КП «Скориківське» ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, тобто порушення вимог законодавства про працю щодо виплати заробітної плати та інших вимог законодавства про працю. Тому її слід притягнути до адміністративної відповідальності за вказаною статтею, наклавши на неї адміністративне стягнення в межах її санкції.

Накладаючи адміністративне стягнення за вказане адміністративне правопорушення, враховую характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до порушень в галузі охорони праці і здоров’я населення, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.

Враховуючи наведене та з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, суд приходить до переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 33, 283, 284, 294 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п’ятсот десять) гривень в дохід держави.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

На постанову судді може бути подано апеляційна скарга, внесено подання прокурора до апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський місцевий суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя