Рішення

від 09.07.2013 по справі 910/9910/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9910/13 09.07.13

За позовом Приватного підприємства "Торговий дім Поляков"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство "Озерне"

про стягнення 43 461,39 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін :

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 09.07.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 43 461,39 грн. за договором № 1469 від 24.11.2009, а також про відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2013 було порушено провадження у справі № 910/9910/13, розгляд справи було призначено на 11.06.2013.

11.06.2013 через канцелярію Господарського суду міста Києва позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій, у зв'язку з частковою оплатою відповідачем основного боргу в сумі 10 000,00 грн. просив стягнути з відповідача основний борг в сумі 32 556,56 грн., 17% річних - 486,90 грн., пеню - 417,93 грн. та судовий збір - 1 720,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2013 розгляд справи було відкладено на 09.07.2013.

09.07.2013 через канцелярію Господарського суду міста Києва позивач подав заяву про зменшення позовних вимог в частині суми боргу. Заява мотивована тим, що під час провадження у справі відповідач перерахував на розрахунковий рахунок Приватного підприємства "Торговий дім "Поляков" залишок суми боргу за договором № 1469 від 24.11.2009, а тому з урахуванням наведеного позивач просить суд стягнути з відповідача 486,90 грн. - 17% річних та 417,93 грн. - пені.

В судове засідання 09.07.2013 позивач своїх представників - не направив. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, на виконання умов договору № 1469 від 24.11.2009 було поставлено на користь відповідача товар на загальну суму 42 556,56 грн., проте відповідач не здійснив оплату позивачу у строк, встановлений п.4.2. вищенаведеного договору.

Також, відповідно до умов договору № 1469 від 24.11.2009 позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 417,93 грн. та 17% річних в сумі 486,90 грн.

Відповідач своїх представників в судове засідання 09.07.2013 - не направив, вимоги попередніх ухвал суду щодо надання витребуваних документів - не надав. Через канцелярію Господарського суду ніяких заяв та клопотань не подавав. Про проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 041514 та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.

Також, в судовому засіданні судом було розглянуто заяву Приватного підприємства Торговий дім Поляков" про зменшення позовних вимог в частині суми основного боргу.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи вищенаведене, суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог в частині суми основного боргу до розгляду.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.11.2009 між позивачем - Приватним підприємством "Торговий дім Поляков", в якості постачальника, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство "Озерне", в якості покупця, було укладено договір поставки № 1469 (далі - договір), предметом якого є передача у власність покупця продуктів харчування та інші товари, надалі по тексту "товар", а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах даного договору відповідно до виписаних накладних.

Умовами договору сторони погодили, що загальна сума товару, що передається покупцю, ціна одиниці, асортимент, кількість товару, дата відвантаження визначені у накладній, яка є невід'ємною частиною даного договору. Доставка товару здійснюється за рахунок постачальника у зазначені у заявці терміни (п.1.2.), прийом товару за кількістю та якістю здійснюється відповідно до накладної постачальника за участю експедитора постачальника. Датою одержання товару вважається дата зазначена у накладній. При отриманні товару покупець засвідчує факт прийняття товару, його якість та кількість. Після прийняття товару - товар поверненню та обміну не підлягає (п.3.3.), прийом-передача товару здійснюється повноважними представниками постачальника та покупця за адресою: м. Київ, вул. Золочівська 33/52 А, м. Київ, вул. Фрунзе, 109/1 (п.3.4.), при прийомі товару оформлюється накладна, що підписується представниками сторін. Накладна засвідчує факт поставки товару, його кількість та якість (п.3.5.), ціна на товар є вільною та встановлюється постачальником. Ціна товару визначається у національній валюті України - гривні (п.4.1.), покупець здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару, окремо, шляхом перерахування 100% вартості отриманого товару на поточний рахунок постачальника, на протязі 28 календарних днів з моменту отримання товару, або шляхом внесення 100% вартості отриманого товару готівкою в касу постачальника на протязі 28 календарних днів з моменту отримання товару (п.4.2.), товар вважається оплаченим покупцем при надходженні коштів на поточний рахунок або до каси постачальника (п.4.4.). Також умовами договору встановлено, що при порушенні покупцем п.4.2. даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу до дня фактичного розрахунку відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року, крім цього, збитки від інфляції та 17 % річних від суми боргу за весь час прострочення (п.5.2.).

Відповідно до видаткових накладних № КК-0056079 від 29.03.2013 на суму 249,48 грн., № КК-0018726 від 29.03.2013 на суму 37 099,94 грн. та № КК-0067036 від 18.04.2013 на суму 5 207,14 грн. які підписані представниками позивача та відповідача та скріплені печатками юридичних осіб, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 42 556,56 грн.

Позивач у позовній заяві наголошує на тому, що ним було виконано свої зобов'язання за договором № 1469 від 24.11.2009 у повному обсязі, а саме поставлено на користь відповідача товар на загальну суму 42 556,56 грн., але відповідач не здійснив розрахунок за отриманий товар у строк, встановлений п.4.2. договору № 1469 від 24.11.2009 та не оплатив в повному обсязі поставлений товар, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість.

Відповідно до банківської виписки по рахунку № 2600491781 з 05.06.2013 до 05.06.2013, відповідач частково розрахувався за поставлений товар, а саме на суму 10 000,00 грн.

Відповідно до банківської виписки по рахунку № 2600491781 з 10.06.2013 до 10.06.2013, відповідач оплатив залишок існуючої заборгованості, а саме на суму 32 556,56 грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві, на момент подачі позову до Господарського суду міста Києва, відповідач поставлений товар за договором № 1469 від 24.11.2009 на суму 42556,56 грн. не оплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 486,90 грн. - 17% річних та 417,93 грн. - пені (з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виходячи зі змісту ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 Цивільного кодексу України, не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ч.1 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 5.2. договору № 1469 від 24.11.2009 встановлено, що при порушенні покупцем п.4.2. даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу до дня фактичного розрахунку відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року, крім цього, збитки від інфляції та 17 % річних від суми боргу за весь час прострочення.

Відповідно до п.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, як постачальником, на виконання умов договору № 1469 від 24.11.2009 було поставлено відповідачу товар відповідно до вищенаведених видаткових накладних на загальну суму 42 556,56 грн., проте відповідач, як покупець, свого обов'язку щодо оплати за поставлений позивачем товар у строк, встановлений п.4.2. договору № 1469 від 24.11.2009 - повністю не виконав, а лише після подачі позивачем позовної заяви до суду, частково оплатив поставлений товар, а саме було частково перераховано на розрахунковий рахунок Приватного підприємства "Торговий дім Поляков" грошові кошти за договором № 1469 від 24.11.2009 в сумі 10 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку № 2600491781 з 05.06.2013 до 05.06.2013 та в сумі 32 556,56 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку № 2600491781 з 10.06.2013 до 10.06.2013, у зв'язку з чим позивачем було подано заяви про зменшення позовних вимог, в якій він просив суд стягнути з відповідача 486,90 грн. - 17% річних та 417,93 грн. - пені. Доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було.

За таких обставин, у зв'язку із простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати отриманого товару за договором № 1469 від 24.11.2009, позивач просить стягнути з відповідача за період з 27.04.2013 по 23.05.2013 в порядку п.5.2. вищезазначеного договору пеню у розмірі 318,79 грн. та 17% річних у розмірі 357,68 грн.

Враховуючи, що відповідач прострочив перед позивачем виконання зобов'язання по повній та своєчасній оплаті поставленого позивачем товару у строк встановлений п.4.2. договору № 1469 від 24.11.2009, станом на день подачі позовної заяви до суду, у відповідача перед позивачем існувала непогашена заборгованість в сумі 42 556,56 грн., а тому, враховуючи те, що п.5.2. договору № 1469 від 24.11.2009 встановлено пеню та 17% річних при порушенні покупцем п.4.2. вищезазначеного договору, тобто прострочення оплати товару, судом було перевірено наданий позивачем розрахунок пені та 17% річних, з яким суд погоджується, а тому вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та 17% річних за період з 27.04.2013 по 23.05.2013 законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в сумі 417,93 грн . та 17% річних в сумі 486,90 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач лише після звернення позивача до суду з позовом про стягнення суми основного боргу за договором № від сплатив борг в сумі 42 556,56 грн., суд дійшов висновку про виникнення спору з вини Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство "Озерне", у зв'язку з чим вважає за необхідне покласти судові витрати на відповідача.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі № 910/9910/13 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство "Озерне" основного боргу в сумі 42 556,56 грн. - припинити на підставі ст. 80 п. 1-1 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство "Озерне" (код ЄДРПОУ 19033864, місцезнаходження: 04114, м. Київ, Подільський р-н, вул. Золочівська, 33/52 літ. А) на користь Приватного підприємства "Торговий дім Поляков" (код ЄДРПОУ 32268131, місцезнаходження: 18005, м. Черкаси, Придніпровський р-н, вул. Чехова, б. 41) 417 (чотириста сімнадцять) грн. 93 коп. - пені, 486 (чотириста вісімдесят шість) грн. 90 коп. - 17% річних та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення - 15.07.2013