Постанова

від 17.07.2013 по справі 825/2463/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                        Справа №  825/2463/13-а ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 липня 2013 року                                                                                м. Чернігів Чернігівський окружний адміністративний суд у складі: головуючої  судді                                        Бородавкіної С.В., при секретарі                                                  Хрущ Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-Агрозапчастина" до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В: Позивач 02.07.2013 звернувся до суду з позовом до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів і просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 23 квітня 2013 року №0002222200 та №0002212200. Свої позовні вимоги мотивує тим, що позивачем  25.01.2011 було укладено договір поставки з ТОВ «ДОМІНО-2010». За даним договором було здійснено поставку запасних частин та інших деталей згідно накладних та податкових накладних виписаних ТОВ «ДОМІНО-2010», за які позивач розрахувався, у безготівковій формі. Оскільки запасні частини, придбані у ТОВ „Доміно-2010” в лютому - березні 2011 р. на загальну суму без ПДВ 210626,07 грн., придбавались позивачем з метою їх подальшого використання у господарській діяльності з оптової торгівлі цим самим товаром та наявні підтверджуючі ці витрати первинні документи (накладні та платіжні доручення), ПП „Тандем-Агрозапчастина” цілком правомірно на підставі п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” включило їх до своїх валових витрат за І квартал 2011 р. Враховуючи, що податок на додану вартість в загальній сумі 52408,88 грн., який було нараховано (сплачений) у зв'язку з придбанням запасних частин у ТОВ „Доміно-2010" в лютому - квітні 2011 p., нараховувався (сплачувався) у зв'язку із придбанням товару з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях з оптової торгівлі цим самим товаром, позивач на підставі наявних податкових накладних, керуючись п.п. 198.2,198.3,198.6 ст. 198 Податкового кодексу України цілком правомірно включив його до свого податкового кредиту, у тому числі за лютий 2011 року на суму 9073,94 грн., за березень 2011 року на суму 33051,28 грн., за квітень 2011 року на суму 10283,66 грн. Представники позивача позовні вимоги просили задовольнити в повному обсязі. В судовому засіданні відбулась заміна відповідача у зв'язку з реорганізацією на Державну податкову інспекцію у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області. Представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив, що в ході проведення перевірки встановлено, що згідно з наданими підприємством документами (договір, накладні, податкові накладні, ін.) встановлено, що ПП «Тандем-Агрозапчастина» придбало у 1 кварталі 2011 року автозапчастини на загальну суму 252751,29 грн., в т.ч. ПДВ - 42125,22 грн. у ТОВ «ДОМІНО 2010» за договором поставки №2501111 від 25.01.2011р. Згідно отриманого від ДПІ у Київському районі м. Харкова акту №823/23-506/37367946 від 15.11.2011р. про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «ДОМІНО 2010» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів їх реальності та повноти відображення в обліку за період лютий - квітень 2011р., було встановлено, що у ТОВ «ДОМІНО 2010» відсутній факт реального вчинення господарських операцій за лютий - квітень 2011р. Основні засоби, транспорт, складські приміщення для здійснення господарської діяльності у ТОВ «ДОМІНО 2010» відсутні. Враховуючи висновки акту №823/23-506/37367946 від 15.11.2011р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ДОМІНО 2010», ПП «Тандем-Агрозапчастина» не мало право включати витрати з придбання автозапчастин у ТОВ «ДОМІНО 2010» до складу витрат підприємства на придбання товарів (робіт, послуг) в сумі 210626,00 грн. та не мало права на включення сум ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «ДОМІНО 2010» до податкового кредиту. Таким чином, в порушення п.5.1 ст.5 Закону України від 28.12.1994р. №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями) ПП «Тандем-Агрозапчастина» завищені витрати на загальну суму 210626 грн. за 1 квартал 2011р., в порушення п.198.2 ст.198, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями) завищено суму податкового кредиту на 52409 грн. Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов належить задовольнити виходячи з наступного. Працівниками ДПІ у м. Чернігові була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-Агрозапчастина" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт №862/22/36144416 від 09.04.2013 (а.с.13-41). Перевіркою було встановлено наступні порушення: 1.          п.3.1 ст.3, п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97 року №283/97-ВР, що призвело до заниження податку на прибуток підприємства за 1 кв. 2011 року на суму 52657,00 грн.; 2.          п.198.2 ст.198, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, що призвело до заниження ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 52409,00 грн., в тому числі за лютий 2011 року на 9074,00 грн., за березень 2011 року на 33051,00 грн., за квітень 2011 року на 10284,00 грн. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: від 23 квітня 2013 року: №0002222200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 52410,00 грн., з них: +52409,00 грн. – за основним платежем та 1,00 грн. – за штрафними санкціями (а.с.11); №0002212200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 52658,00 грн., з них: +52657,00 грн. – за основним платежем та 1,00  грн. – за штрафними санкціями (а.с.12). Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої. На момент виникнення спірних правовідносин - І квартал 2011 року – в частині визначення податку на прибуток діяли норми Закону України  «Про оподаткування прибутку підприємств». Відповідно до пункту 5.1.  ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (норми якого діяли на момент виникнення правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій,  матеріальній або нематеріальній формах,  здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт,  послуг),  які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.п 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат,  сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою,  організацією,  веденням виробництва,  продажем продукції (робіт,  послуг) і охороною праці,  у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну),  з урахуванням обмежень,  установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті. Отже, дана правова норма визначає, що до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою,  організацією,  веденням виробництва,  реалізацією продукції (робіт,  послуг). Згідно з абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Відповідно до п.п. 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг). Розділом V Податкового кодексу України, який набув чинності 01.01.2011, врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість. Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Відповідно до п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції. Отже, на підтвердження включення сум коштів до складу валових витрат та сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання  послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: - неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; - відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; - облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій; - здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку. Основними видами господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-Агрозапчастина" є: оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; неспеціалізована оптова торгівля; роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; виробництво інших вузлів, деталей і приладдя для автотранспортних засобів (а.с.46). Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандем-Агрозапчастина"  є платником ПДВ. 25.01.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тандем-Агрозапчастина" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОМІНО-2010" (Постачальник) було укладено договір поставки №2501111 (а.с.62-63). Відповідно до пп.1.1 договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця запасні частини та інші деталі (далі – товар), а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його загальну вартість на умовах цього договору. Відповідно до пп.3.1 договору ціна за одиницю товару встановлюється згідно рахунку або окремим протоколом погодження цін, яка включає ПДВ та інші обов'язкові платежі, передбаченні чинним законодавством України. Відповідно пп.3.3 договору загальна сума договору становить 320000,00 грн., в т.ч. ПДВ. Відповідно до пп.4.1 договору розрахунки між сторонами здійснюються в Українській національній валюті – гривні. Вид розрахунків – безготівковий шляхом зарахування грошових коштів на поточний банківський рахунок. Відповідно до пп.6.1 договору поставка товару за цим договором здійснюється на умовах самовивозу із складу Постачальника в узгоджений сторонами строк. Поставка товару відбулась на підставі накладних від 01.02.2011 №119 на загальну суму 20331,12 грн., в т.ч. ПДВ – 3388,52 грн.; від 03.02.2011 №307 на загальну суму 13758,85 грн., в т.ч. ПДВ - 2293,14 грн.; від 07.02.2011 №717 на загальну суму 20353,66 грн., в т.ч. ПДВ – 3392,28 грн.; від 01.03.2011 №17 на загальну суму 50028,53 грн., в т.ч. ПДВ – 8338,09 грн.; від 03.03.2011 №92 на загальну суму 47622,20 грн., в т.ч. ПДВ – 7937,03 грн.; від 07.03.2011 №94 на загальну суму 36745,32 грн., в т.ч. ПДВ – 6124,22 грн.; від 11.03.2011 №105 на загальну суму 28567,97 грн., в т.ч. ПДВ – 4761,33 грн.; від 15.03.2011 №156 на загальну суму 19668,30 грн., в т.ч. ПДВ – 3278,05 грн.;  від 24.03.2011 №238 на загальну суму 15675,34 грн., в т.ч. ПДВ – 2612,56 грн.; від 04.04.2011 №55 на загальну суму 28904,22 грн., в т.ч. ПДВ – 4817,37 грн.; від 11.04.2011 №118 на загальну суму 10964,22 грн., в т.ч. ПДВ – 1827,37 грн.; від 18.04.2011 №194 на загальну суму 21833,51 грн., в т.ч. ПДВ – 3638,92 грн. (а.с.64,67,70,73-74,78,82,86,89,92,95-96,100,103). Позивач належним чином розрахувався за придбані товари у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями від 22.03.2011 №2918; від 23.03.2011 №2930; від 23.03.2011 №2929; від 13.04.2011 №3063; від 13.05.2011 №3209;  від 12.05.2011 №3207; від 14.04.2011 №3072; від 04.05.2011 №3171; від 05.05.2011 №3187; від 08.06.2011 №3358; від 02.06.2011 №3326; від 08.06.2011 №3359,  взаєморозрахунком з контрагентом з 01.01.2011 по 30.06.2011 (а.с.66,69,72,77,81,85,88,91,94,99, 102,105-106). Доставка товару здійснювалась позивачем за допомогою перевізників: ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «САТ» та  ПП «Нічний Експрес», що підтверджується актом-реєстром виконаних робіт №6348 за лютий 2011 року, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): №ЧГ0000592, №ЧГ0001007, №ЧГ0001428 (а.с.107-110). Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОМІНО-2010" було виписано податкові накладні: від 01.02.2011 №118 на загальну суму 20331,12 грн., в т.ч. ПДВ – 3388,52 грн.; від 03.02.2011 №308 на загальну суму 13758,85 грн., в т.ч. ПДВ - 2293,14 грн.; від 07.02.2011 №717 на загальну суму 20353,66 грн., в т.ч. ПДВ – 3392,28 грн.;  від 01.03.2011 №17 на загальну суму 50028,53 грн., в т.ч. ПДВ – 8338,09 грн.; від 03.03.2011 №92 на загальну суму 47622,20 грн., в т.ч. ПДВ – 7937,03 грн.; від 07.03.2011 №94 на загальну суму 36745,32 грн., в т.ч. ПДВ – 6124,22 грн.; від 11.03.2011 №105 на загальну суму 28567,97 грн., в т.ч. ПДВ – 4761,33 грн.; від 15.03.2011 №156 на загальну суму 19668,30 грн., в т.ч. ПДВ – 3278,05 грн.; від 24.03.2011 №238 на загальну суму 15675,34 грн., в т.ч. ПДВ – 2612,56 грн.; від 04.04.2011 №55 на загальну суму 28904,22 грн., в т.ч. ПДВ – 4817,37 грн.; від 11.04.2011 №118 на загальну суму 10964,22 грн., в т.ч. ПДВ – 1827,37 грн.; від 18.04.2011 №194 на загальну суму 21833,51 грн., в т.ч. ПДВ – 3638,92 грн. (а.с.65,68,71,75-76,79-80,83-84,87,90,93,97-98,101,104). В товаристві ведеться облік придбаного товару, що підтверджується звітом про партії товарів з вибіркою даних (а.с.111-176). Взаємовідносини з ТОВ "ДОМІНО-2010" було відображено в бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується витягом з відомості розрахунків з постачальниками за період лютий 2011 року – червень 2011 року (а.с.184). Господарські операції позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОМІНО-2010" було відображено в податковому обліку, що  підтверджується роз шифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за лютий 2011 року, за березень 2011 року, за квітень 2011 року (а.с.185-194). Товар придбаний у ТОВ "ДОМІНО-2010", з метою отримання прибутку було продано, на підтвердження чого було надано вибірково (у зв'язку великою кількістю  найменувань товару): видаткові накладні від 29.04.2011 №Т-1208, від 16.05.2011 №Т-1395, від 26.05.2011 №Т-1594, від 15.07.2011 №Т-2427, від 31.03.2011 №Т-0803, від 22.02.2012 №Т-399, від 02.03.2011 №Т-0384 та податкові накладні від 29.04.2011 №404, від 16.05.2011 №179, від 26.05.2011 №378, від 15.07.2011 №176, від 31.03.2011 №428,  від 22.02.2012 №168, від 02.03.2011 №13 (а.с.177-183). На момент здійснення позивачем господарських операцій ТОВ "ДОМІНО-2010"   було належним чином зареєстроване в якості суб'єкта господарювання у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.195) та було платником ПДВ (а.с.197). Таким чином, суд вважає, що  господарські операції з придбання товарів між позивачем та ТОВ "ДОМІНО-2010" мали реальний характер, оскільки придбання товарів, зазначених у податкових накладних та накладних, відбулось з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ТОВ "Тандем-Агрозапчастина", наявні всі належні первинні документі, які підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити, як того вимагає чинне законодавство України, і які вимагаються від покупця законодавством і підтверджують реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку,  також господарські операції спричинили реальні зміни майнового стану платника податків. Як на підставу нікчемності правочину позивача з контрагентом ТОВ "ДОМІНО-2010" податковий орган посилається на акт перевірки контрагента від 15.11.2011 №823/23-506/37367946 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ДОМІНО-2010" щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів їх реальності та повноти відображення в обліку за період лютий – квітень 2011 року, яким було встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, трудових ресурсів, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, а отже і відсутність фінансово-господарської діяльності. Суд зазначає, що викладені в акті обставини, не є підставою вважати правочин недійсним, або такими, що не відбувся, та не спростовують реальності виконання господарської операції, оскільки при дослідженні факту здійснення  господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Фактично, висновок про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій, зроблено без дослідження договорів, первинних та інших документів ТОВ "ДОМІНО-2010". Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави. Крім того, податковий орган не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача. Також не доведено та не надано доказів, які б свідчили про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди – як-то безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій. Суд погоджується с посиланням позивача на рішення Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03), платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. Оскільки, такі вимоги є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. В законодавстві України  також закріплено принцип персональної відповідальності, згідно якого особа має нести відповідальність за вчинені нею правопорушення, а не за правопорушення інших осіб. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 23 квітня 2013 року №0002222200 та №0002212200. Встановивши, на підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, підтвердження відповідними розрахунковими та іншими документами надання контрагентом позивачу товарів, суд вважає, що позивачем не було порушено вимог Податкового кодексу України, Закону України  «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині визначення податкового кредиту та валових витрат, а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 23 квітня 2013 року №0002222200 та №0002212200, з підстав наведених позивачем у позовній заяві, належать задоволенню. Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Позов задовольнити. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби від 23 квітня 2013 року №0002222200 та №0002212200. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, код 38054398, отримувач: УК у м.Чернігові/ м.Чернігів/ 22030001, банк отримувача: ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  "Тандем-Агрозапчастина" (код ЄДРПОУ 36144416) судові витрати в сумі 1050,68 грн. Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                           С.В. Бородавкіна