Рішення

від 11.07.2013 по справі 915/933/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2013 р. Справа № 915/933/13

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,

за участю прокурора - Круш Т.О., посвідчення № 003337 від 10.09.2012,

представники відповідачів у судове засідання не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Прокурора Березанського району Миколаївської області,

57400, смт. Березанка, вул. Леніна, 41, в інтересах держави

до відповідачів :

1) Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області,

57453, Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве, вул. Одеська, 4;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Боско",

57453, Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве, проспект Курортний, 1-Б/3;

3) Приватного підприємства "ААС",

57453, Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве, алея Фестивальна, будинок 4а,

про визнання недійсним договору, визнання недійсним та скасування рішення, скасування державної реєстрації права власності, зобов'язання звільнити земельну ділянку,

встановив:

Прокурор Березанського району Миколаївської області (далі - прокурор) звернувся з позовом до Виконавчого комітету Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області (далі - відповідач - 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Боско" (далі - відповідач - 2), Приватного підприємства "ААС" (далі - відповідач - 3) про визнання недійсним договору, визнання недійсним та скасування рішення, скасування державної реєстрації права власності, зобов'язання звільнити земельну ділянку.

Ухвалою від 11.07.2013 суд за клопотанням прокурора виключив з числа відповідачів у справі Виконавчий комітет Коблівської сільської ради та залучив останнього до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

У судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги повністю і просив суд їх задовольнити.

Відповідачі, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду спору, правом надання відзиву на позовну заяву та участі у судових засіданнях не скористалися, позов не заперечили і не спростували.

Неподання відзиву на позовну заяву не перешкоджає розгляду спору по суті, тому, відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, при цьому суд виходив з такого:

Перевіркою, проведеною прокуратурою району установлено, що відповідач - 2 використовує земельну ділянку з метою організації відпочинку громадян та торгівлі на території пляжу Коблівської зони відпочинку біля б/в "Кристал".

Як на правову підставу користування земельною ділянкою відповідач - 2 посилається на укладений з відповідачем - 3 договір про спільне користування земельною ділянкою від 19.12.2011, а також наявність рішень Виконавчого комітету Коблівської сільської ради № 81 від 10.11.2011 та № 4 від 15.11.2011.

Як вважає прокурор, оспорювані договір та рішення третьої особи суперечать вимогам чинного законодавства та підлягають визнанню недійсними, а самовільно зайнята земельна ділянка підлягає звільненню з наступних підстав:

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу. Правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ст. 236 ЦК України).

Частинами 1, 2 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу (далі - ГК) України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави чи суспільства може бути на вимогу відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.

Відповідно до п. 2.1 оспорюваного договору, відповідач - 3 зобов'язується надати відповідачу - 2 земельну ділянку для розміщення на ній пункту прокату пляжного інвентарю, рятувального посту та тіньових навісів біля баз відпочинку "Кристал" та "Перлина".

За змістом оспорюваного договору, останній підпадає під ознаки договору про спільну діяльність. Однак ч. 1 ст. 1133, ч. 1 ст. 1134 ЦК України визначено, що вклади, зроблені учасниками спільної діяльності, мають належати їм на праві власності чи на іншому майновому праві.

Згідно з ч. 1 ст. 319, ч. 4 ст. 373 ЦК України, ч.1 ст.78, ст. 90 Земельного кодексу (далі - ЗК) України розпоряджатись земельною ділянкою може лише її власник.

Згідно з договором довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою, укладеним 21.04.2008 між ДП "Очаківське лісомисливське господарство" та відповідачем - 3, останньому не надано права передачі земельної ділянки іншим особам на праві користування чи інших підставах.

Крім того, п. 4.1.2 договору довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою, укладеного 21.04.2008 між ДП "Очаківське лісомисливське господарство" та відповідачем - 3, останньому надано право за погодженням з постійним користувачем зводити лише тимчасові споруди.

Отже, відповідач - 3 не мав повноважень на укладення договору про спільне користування спільною ділянкою з відповідачем - 2 та не мав права дозволяти відповідачу - 2 здійснювати будівництво капітальних споруд.

Враховуючи, що відповідач - 3 не мав повноважень для передачі відповідачу - 2 в користування земельної ділянки біля б/в "Кристал" в зоні відпочинку Коблеве, договір про спільне користування земельною ділянкою від 19.12.2011, укладений між відповідачем - 3 та відповідачем - 2, підлягає визнанню недійсним.

Рішенням Виконкому № 81 від 10.11.2011 за відповідачем - 2 визнано право власності на об'єкти нерухомого майна в зоні відпочинку "Коблево" на пляжний торгівельно-розважальний комплекс, який складається з рятувального посту, замощення та пункту прокату пляжного інвентарю та у подальшому зазначеним об'єктам нерухомості рішенням виконавчого комітету № 4 від 15.11.2011 надано юридичну адресу: с. Коблеве, провул. Курортний, 31-А.

На підставі вказаного рішення Виконкомом 27.01.2012 відповідачу - 2 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - пляжний торгівельно-розважальний комплекс, що складається з основного літ. А загальною площею - 4,1 кв.м. та споруд.

Згідно з матеріалами інвентаризаційної справи Березанської філії Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації № 8238, а саме плану земельної ділянки, журналу зовнішніх обмірів, під літерою А значиться пункт прокату пляжного інвентарю, площею 4,1 кв.м., під літерою І - замощення площею 754,36 кв.м. Загальна площа вказаного об'єкту складає 5110 кв.м. Технічна інвентаризація щодо рятувального посту не проводилась.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 21, ч. 1 ст. 393 ЦК України суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії у разі невідповідності його вимогам законодавства та порушенням прав чи інтересів позивача.

Відповідно до п. п. 1, 2 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України 02-5/35 від 26.01.2000 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Актом ненормативного характеру (індивідуальним актом) є ті, що породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Таким чином, рішення Виконкому № 81 від 10.11.2011 про визнання за відповідачем - 2 права власності на об'єкти нерухомого майна є актом індивідуальної дії.

В силу приписів підпункту 10 пункту "б" ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, делеговане повноваження щодо обліку та реєстрації відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Виникнення права та порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно передбачено ст. ст. 182, 331 ЦК України, ст. ст. 2, 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. п. 1.1, 1.2, 1.4, 1.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 № 7/5 (далі Положення).

Вказаними законодавчими та підзаконними актами визначено, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва та введення в експлуатацію. Оформленню та державній реєстрації підлягає лише право власності на нерухоме майно, до якого відносяться земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення (житлові будинки, квартири, будівлі, споруди, приміщення). Положення діє на всій території України і є обов'язковим для виконання громадянами, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності. Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється бюро технічної інвентаризації за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів.

Пунктом 6.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що оформлення права власності на нерухоме майно здійснюється органами місцевого самоврядування фізичним та юридичним особам з видачею свідоцтва на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку, та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам).

Перевіркою встановлено, що підставою для прийняття Виконкомом рішення про визнання право власності є заява від відповідача - 2, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, договір про спільне користування земельною ділянкою між відповідачем - 3 та відповідачем - 2 без дати і номеру, а також договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 25.10.2011 між громадянином Олейником О.О. та відповідачем - 2.

Однак за умовами договору, укладеного 25.10.2011 між Олейником О.О. та відповідачем - 2, останній придбав у власність нерухоме майно - комплекс, торгівельно-розважальний з надання пляжних послуг, розташований по вул. Пляжна алея в зоні відпочинку "Коблево" в районі торгівельного комплексу "Мала шайба". Зазначене майно складається з пункту прокату, двох альтанок та замощення загальною площею 49,4 кв.м.

Згідно із ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Статтею 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Згідно із ст. 210 цього ж Кодексу у випадках, встановлених законом правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Таким чином, зазначений договір є нікчемним, оскільки він не був, і не міг бути нотаріально посвідченим і зареєстрованим (згідно з інформацією Березанської філії КП ММБТІ право власності на зазначене у договорі майно уперше було зареєстровано 27.01.2012 за відповідачем - 2).

Крім того, договір, укладений між Олейником О.О. та відповідачем - 2 стосувався майна, розміщеного за іншою адресою - Пляжна алея, 2-Б, тому не міг бути підставою для оформлення права власності на майно, що знаходиться за адресою просп. Курортний, 31-А.

За інформацією Коблівської сільської ради, наданою листом від 17.05.2013 № 610, земельна ділянка, щодо якої укладено оспорюваний договір, відноситься до земель державної власності та знаходиться в користуванні ДП "Очаківське лісомисливське господарство".

За інформацією Коблівської сільської ради, наданою листом від 17.05.2013 № 609, відповідачу - 2 сільською радою не надавались дозволи на розташування малих архітектурних форм.

За інформацією відділу Держземагентства у Березанському районі від 15.05.2013 відповідачу - 2 земельні ділянки на території с. Коблеве у власність чи користування не надавались.

За інформацією ДП "Очаківське лісомисливське господарство", останнє не надавало згоду відповідачу - 3 на укладення оспорюваного договору та не дозволяло відповідачу - 3 чи відповідачу - 2 здійснювати будівництво нерухомого майна. На теперішній час земельна ділянка перебуває у постійному користуванні державного підприємства.

Отже, Виконавчим комітетом Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області при прийнятті оспорюваного рішення перевищено повноваження, оскільки визнання права власності згідно зі ст. ст. 16, 392 ЦК України належить до компетенції суду, а оформлення і реєстрація права власності здійснені всупереч вимогам Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002.

Ураховуючи викладене, рішення Виконкому № 81 від 10.11.2011 в частині визнання за відповідачем - 2 права власності підлягає визнанню незаконним і скасуванню у зв'язку з невідповідністю його вимогам чинного законодавства.

Під час перевірок, проведених 17.05.2013 фахівцями Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області та Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області встановлено, що у відповідача - 2 відсутні правовстановлюючі документи на землю та товариство не отримувало дозвільних документів у сфері містобудування, документи щодо вводу експлуатацію нерухомого майна, на яке визнано право власності, відсутні. Станом на 17.05.2013 на земельній ділянці площею 0,511 га (план схема земельної ділянки міститься в матеріалах справи) фактично не знаходяться об'єкти нерухомості, проте на зробленій під час перевірки фотографії видно, що на земельній ділянці знаходяться залишки металевих конструкцій.

Відповідно до положень ст. ст. 376, 413 ЦК України, ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. ст. 93, 122, 125, 126 ЗК України відповідач - 2 не мав права користуватися земельною ділянкою на узбережжі Чорного моря біля б/в "Кристал" та зводити на ній будь-які споруди.

Враховуючи наявність порушень вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" і Земельного кодексу України, земельна ділянка підлягає звільненню від залишків споруд та приведенню її у первісний стан шляхом вирівнювання шару піску.

В частині вимоги про скасування державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Боско" пляжний торговельно-розважальний комплекс, який розташовано за адресою просп. Курортний, 31а в с. Коблеве Березанського району Миколаївської області, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки в частині цієї вимоги спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Згідно зі ст. 49 ГПК України, господарські (судові) витрати покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, п. 1 ч. 1 ст. 80, 82 - 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Припинити провадження у справі в частині скасування державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Боско" на пляжний торговельно-розважальний комплекс, який розташовано за адресою просп. Курортний, 31-А в с. Коблеве Березанського району Миколаївської області.

Визнати недійсним договір про спільне користування земельною ділянкою, укладений 19.12.2011 між Приватним підприємством "ААС" (67541, Одеська область, Комінтернівський район, с. Першотравневе, вул. Мічуріна, 4, к. 2; ідентифікаційний код 35348078) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Боско" (57453, Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве; ідентифікаційний код 31879061) з моменту його укладення.

Визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Коблівської сільської ради № 81 від 10.11.2011 "Про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна" в частині визнання права власності на пляжний торгівельно-розважальний комплекс, який розташовано за адресою проспект Курортний, 31-А а в селі Коблеве Березанського району Миколаївської області.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Боско" (57453, Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве; ідентифікаційний код 31879061) звільнити земельну ділянку площею 0,511 га вартістю 1270857 грн., розташовану по проспекту Курортному, 31-А в селі Коблеве Березанського району Миколаївської області шляхом знесення залишків самовільно збудованої на ній споруди та приведення у придатний для використання стан шляхом вирівнювання шару піску.

Стягнути з Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області (57453, Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве, вул. Одеська, 4; ідентифікаційний код 04375748) в доход державного бюджету України, Банк одержувача ГУДКСУ у Миколаївській області; МФО банку 826013; рахунок 31218206783002; одержувач - Державний м. Миколаїв 22030001; ЄДРПОУ 37992781; код класифікації доходів 22030001; назва кода класифікації доходів - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); назва суду - господарський суд Миколаївської області; призначення платежу: Судовий збір, п. п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", судовий збір у розмірі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Боско" (57453, Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве; ідентифікаційний код 31879061) в доход державного бюджету України, Банк одержувача ГУДКСУ у Миколаївській області; МФО банку 826013; рахунок 31218206783002; одержувач - Державний м. Миколаїв 22030001; ЄДРПОУ 37992781; код класифікації доходів 22030001; назва кода класифікації доходів - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); назва суду - господарський суд Миколаївської області; призначення платежу: Судовий збір, п. п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", судовий збір у розмірі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн.

Стягнути з Приватного підприємства "ААС" (67541, Одеська область, Комінтернівський район, с. Першотравневе, вул. Мічуріна, 4, к. 2; ідентифікаційний код 35348078) в доход державного бюджету України, Банк одержувача ГУДКСУ у Миколаївській області; МФО банку 826013; рахунок 31218206783002; одержувач - Державний м. Миколаїв 22030001; ЄДРПОУ 37992781; код класифікації доходів 22030001; назва кода класифікації доходів - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); назва суду - господарський суд Миколаївської області; призначення платежу: Судовий збір, п. п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", судовий збір у розмірі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено відповідно до ст. 84 ГПК України і підписано "16" липня 2013 року

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька