Постанова

від 01.07.2013 по справі 806/4125/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/4125/13-a

категорія 8.1.5

01 липня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Фещук А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Житомирі до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "БЛИСК" про стягнення 5264,63 грн.,-

встановив:

У червні 2013 року Державна податкова інспекція у м. Житомирі звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "БЛИСК" податковий борг в сумі розміром 5264,63 грн., з яких: 2072,24 грн. - по податку на прибуток підприємств; 3192,39 грн. - по податку на додану вартість.

Правовою підставою стягнення заборгованості позивач вважає норми Податкового кодексу України.

Зазначає, що податковий борг в сумі 5264,63 грн. у відповідача виник на підставі поданих податкових декларацій з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємства та податкових повідомлень-рішень. Відповідачу була направлена податкова вимога. Але податковий борг на день звернення до суду з даним позовом не сплачений. Враховуючи викладене, просить позов задовольнити.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав. Письмових заперечень проти адміністративного позову до суду не надав.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За наведених обставин суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "БЛИСК" (далі - ТОВ "ВКФ "БЛИСК"), зареєстроване як юридична особа 05.01.1996 року, включене до ЄДРПОУ за номером 22063857, перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції ум. Житомирі.

Відповідно до положень 41.1.1 Податкового кодексу України, контроль за справляння платежів до бюджету здійснюється органами, які повинні забезпечувати їх надходження.

Таким чином, позивач - Державна податкова інспекція у м. Житомирі є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому законами України повноваження.

Підпунктом 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із пп. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Станом на момент судового розгляду справи за позивачем рахується податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у сумі розміром 2072,24 грн.

Відповідачем до податкового органу були подані податкові декларації з податку на прибуток підприємства: №9010538888 від 08.11.2011 року за II-ІІІ квартал 2011 року, в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі розміром 1294 грн.; №9015994862 від 07.02.2012 року за II-IV квартал 2011 року, в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі розміром 965 грн.

Враховуючи часткову сплату боргу заборгованість відповідача з податку на прибуток приватних підприємств становить 2072,24 грн.

Станом на момент судового розгляду справи за позивачем рахується податковий борг з податку на додану вартість у сумі розміром 3192,39 грн.

Відповідачем до податкового органу були подані податкові декларації з податку на додану вартість: №9080208670 від 19.12.2012 року, в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі розміром 1822 грн.; №9084781662 від 16.01.2013 року, в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі розміром 2614 грн.; №9013648339 від 17.03.2013 року, в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі розміром 68 грн.

Згідно зі статтею 203 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Крім того позивачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, за результатами якої складено акт №1065/10/15-2 від 28.02.2013 року.

На підставі вказаного акта перевірки позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення: №0001621502 від 28.02.2013 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі розміром 20 грн., яке отримане платником податків, що засвідчується підписом бухгалтера ТОВ "ВКФ "БЛИСК" Дайнеки Н.А., в адміністративному або судовому порядку не оскаржене; №0001631502 від 28.02.2013 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі розміром 182,11 грн., яке отримане платником податків, що засвідчується підписом бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "БЛИСК" Дайнеки Н.А., в адміністративному або судовому порядку не оскаржене.

Судом встановлено, що відповідач податкові зобов'язання з податку на додану вартість, визначені у зазначених деклараціях та донараховані згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, не сплатив у повному обсязі у строк, встановлений законом.

Відповідачу була вручена податкова вимога №2228 від 23 листопада 2011 року, що засвідчується підписом бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "БЛИСК" Дайнеки Н.А.

Відповідно до п. 58.3. ст. 58 Податкового кодексу України податкові вимоги надсилаються у такому самому порядку як і податкові повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду скарг. В свою чергу, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Таким чином, податковий борг відповідача підтверджується матеріалами справи, та складає 5264,63 грн., з яких: 2072,24 грн. - з податку на прибуток підприємств; 3192,39 грн. - з податку на додану вартість.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

постановив:

Позов Державної податкової інспекції у м. Житомирі до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "БЛИСК" про стягнення 5264,63 грн., - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "БЛИСК" (код ЄДРПОУ 22063857) кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість перед бюджетом у сумі розміром 5264 (п'ять тисяч двісті шістдесят чотири) грн. 63 (шістдесят три) коп.

Повний текст постанови виготовлено у нарадчій кімнаті 01 липня 2013 року.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя А.В. Фещук