Постанова

від 11.07.2013 по справі 801/6094/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2013 р. (о 12:10) Справа №801/6094/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Реут А.Ю., представників сторін:

від позивача - Шаров Ю.М., Синельніков Д.В.

від відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства «Південьзв'язокмонтаж»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,

Обставини справи: до Окружного адміністративного суду АР Крим звернулося Приватне підприємство «Південьзв'язокмонтаж» (далі позивач) до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі відповідач) з адміністративним позовом, в якому просить, з урахуванням заяви про залишення позовної заяви в частині позовних вимог без розгляду, скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополь АР Крим ДПС від 21 травня 2013 року № 0007081501.

Позовні вимоги, з урахуванням письмових пояснень, обґрунтовані тим, що позивачем своєчасно, з дотриманням вимог податкового законодавства сплачені авансові внески з податку на прибуток, що виключає нарахування грошових зобов'язань з податку на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Представники позивача під час розгляду справи наполягали на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки.

Відповідач у судове засідання явку представника не забезпечив, про місце, день та час слухання справи повідомлений належним чином, від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи, що судом неодноразово від відповідача витребувані докази, приймаючи до уваги, що податковий орган є суб'єктом владних повноважень та зобов'язаний відповідно до вимог процесуального законодавства надати суду всі матеріали, які можуть бути використані в якості доказів, а також беручи до уваги скорочені строки розгляду вказаної категорії справ, суд вважає за можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Південьзв'язокмонтаж» є юридичною особою (ідентифікаційний код 31667705) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 07.09.2001.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований в податковому органу платником податків та зборів, в тому числі є платником податку на прибуток.

Таким чином, Приватне підприємство «Південьзв'язокмонтаж» являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язано виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Посадовими особами відповідача проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої було складено акт №2790/15-1 від 18.05.2013 (надалі акт перевірки).

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 21 травня 2013 року № 0007081501 про нарахування штрафу у розмірі 1246,10 грн.

Сутність порушень за висновками акту перевірки полягає в тому, що платником податків порушені терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: з затримкою на 13 днів проведено перерахування авансових внесків з податку на прибуток у сумі 12461,00 грн., граничний термін сплати - 20.02.2013, дата сплати - 05.03.2013.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про визнання його недійсним.

В ході розгляду справи судом було перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а також правомірність нарахування податкових зобов'язань за штрафними (фінансовими) санкціями та було встановлено наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Перевіряючи правомірність прийняття податковим органом податкового повідомлення - рішення від 21 травня 2013 року № 0007081501, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, авансові внески з податку на прибуток, у зв'язку з несвоєчасним перерахуванням яких податковим органом застосована міра відповідальності, були нараховані за лютий 2012 р., отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Податкового кодексу України.

Згідно пп. 14.1.156 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України - податкове зобов'язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Законом України №5083 від 05.07.2012, який набрав чинності з 01.01.2013, пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України доповнено абзацами такого змісту.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році без подання податкової декларації за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя та дев'ять місяців) та не сплачують авансового внеску.

Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 10 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до органів державної податкової служби за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків.

У разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до органу державної податкової служби в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов'язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому визначено граничний строк подачі річної податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік, до місяця подання податкової декларації за поточний звітний (податковий) рік.

Форма розрахунку, передбачена у цьому пункті, затверджується у порядку, встановленому цим Кодексом.

Розділом ХХ «Перехідні положення» підрозділ 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств», п.2 абз. 2 визначено, що платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином, з 01.01.2013 платники податку на прибуток щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації. У січні - лютому 2013 року платники податку на прибуток сплачують авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року.

При цьому у складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Суд зауважує, що виходячи з конструкції диспозиції п. 57.1. ст. 57 та абз.2, п.2, підрозділу 4, розділа ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, визначено, що авансовий внесок з податку на прибуток сплачуються у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду.

Враховуючи, що у наведених нормах податкового законодавства (п. 57.1 ст. 57 та абз.2, п.2, підрозділу 4, розділу ХХ Податкового кодексу України) встановлені правила сплати авансових внесків з податку на прибуток за 2013 р., то податковим періодом є 2013 рік, який відповідно до п.33.2. ст.33 Податкового кодексу України складається із звітних періодів - місяців, першим з яких є січень 2013 р.

Таким чином вочевидь, що сплата першого авансового внеску з податку на прибуток за 2013 р. повинна здійснюватись протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем першого звітного (податкового) місяця 2013 р. (січень 2013 р.), тобто до 20 лютого 2013 р.

Отже, виходячи з системного аналізу наведених приписів податкового законодавства, суд дійшов висновку, що авансові внески з податку на прибуток за січень 2013 повинні бути сплачені не пізніше 20 лютого 2013 р., за лютий 2013 - не пізніше 20 березня 2013 р.

Як вбачається з матеріалів справи позивач, виконуючи обов'язки, покладені на нього податковим законодавство, самостійно визначив та сплатив авансові внески за січень 2013 згідно платіжного доручення №58 від 18.01.2013, за лютий 2013 згідно платіжного доручення від 15.02.2013 №148.

Враховуючи наведене, а також те, що нормативно обґрунтованим граничним терміном сплати авансових внесків з податку на прибуток за січень 2013 р. є 20.02.2013 р., а за лютий 2013 р. є 20.03.2013 р., суд дійшов висновку, що позивачем своєчасно сплачені авансові внески самостійно визначені платником податків за січень-лютий 2013 р., отже ПП «Південьзв'язокмонтаж» не порушило граничних термінів сплати авансових внесків з цього податку.

А відтак висновки за актом перевірки щодо порушення позивачем граничних термінів сплати авансових внесків з податку на прибуток, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Окрім цього, з акту перевірки вбачається, що податковим органом встановлено, що позивачем фактично сплачені авансові внески з податку на прибуток за лютий 2013 - 05.03.2013, водночас будь-яких доказів на підтвердження сплати авансових внесків з податку на прибуток за лютий 2013 саме 05.03.2013 відповідач суду не надав.

Згідно банківський виписки за 05.03.2013 позивач взагалі не здійснював перерахування авансових внесків у цьому періоді. Більш того, якщо припустити, що позивачем були сплачені авансові внески 05.03.2013 це не є порушенням вимог податкового законодавства, зокрема. граничних строків сплати таких зобов'язань, адже граничний строк сплати авансових внесків з податку на прибуток за лютий 2013 р. відповідно до абз.2, п.2, підрозділу 4, розділу ХХ, п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України - не пізніше 20 березня 2013 року.

З тих же міркувань суд вважає безпідставним позицію податкового органу щодо сплати авансових внесків за лютий 2013 до 20.02.2013, оскільки зазначене суперечить основним принципам, які застосовуються у сфері регулювання податкових правовідносин, в тому числі, в частині строків сплати грошових зобов'язань.

Відтак, враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми діючого законодавства, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення - рішення прийнято з порушенням основних принципів адміністративної процедури, отже є протиправним.

Враховуючи, що позивачем невірно визначені позовні вимоги про скасування спірного податкового повідомлення - рішення, замість визнання його протиправним та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає за можливим для повного захисту прав позивача на підставі ст. 11 КАС України вийти за межи позовних вимог та визнати протиправним та скасувати спірне податкове повідомлення - рішення.

У зв'язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.

Зазначена позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 року № 2135/11/13-11.

Під час судового засідання, яке відбулось 11.07.2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 16.07.2013 року.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 21 травня 2013 року № 0007081501.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Південьзв'язокмонтаж» (ЄДРПОУ 31667705) 114,70 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання із рахунків суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (ЄДРПОУ 36822070; 95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Мате Залки, буд. 1/9, рахунки не відомі).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Г.Л.Тоскіна