Рішення

від 18.07.2013 по справі 903/603/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 липня 2013 р. Справа № 903/603/13

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Шевчук Світлана Анатоліївна

за участю представників сторін:

від позивача: Палій С.П. - представник (дов. № 1347 від 15.07.2013 р.)

від відповідача: н/з

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом дочірнього транспортно-експедиційного підприємства "ІСТ-Захід" до товариства з обмеженою відповідальністю"А1-Транс" про стягнення 8 800,00 грн.

В судовому засіданні 17.07.2013 р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ: дочірнє транспортно-експедиційне підприємство "ІСТ-Захід" звернулося в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "А1-Транс" про стягнення 8 800,00 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2013 р. скеровано за підсудністю матеріали справи № 904/3322/13 за позовом дочірнього транспортно-експедиційного підприємства "ІСТ-Захід" до товариства з обмеженою відповідальністю"А1-Транс" про стягнення 8 800,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з підстав викладених у позові. Подала акт звірки, письмове підтвердження та довідку про зарахування судового збору.

Представник відповідача в судове засідання не з'являвся. Ухвала суду, яка направлялась на адресу відповідача, вказану в єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців повернулася з відміткою пошти: "За зазначено адресою не проживає".

Варто зазначити, що до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій (п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду від 13.08.2008 р., № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року").

Крім того, відповідно до п. 4 інформаційного листа від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала суду від 17.06.2013 р. вручена відповідачу належним чином. При цьому суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні за відсутності представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.

Явка сторін обов'язковою не визнавалась, тому суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє транспортно-експедиційне підприємство "ІСТ-Захід" звернулося в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "А1-Транс" про стягнення 8 800,00 грн.

Позов мотивувало тим, що між сторонами було укладено договір № 20 від 18.01.2012 р.

В процесі здійснення договірних відносин відповідач здійснив перереєстрацію юридичної адреси на поштову, про що надав відповідного листа та копії установчих документів.

Позивач зазначає, що взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, що підтверджується товарно-транспортними накладними та відповідними відмітками у них, а також підписаними сторонами актами виконаних робіт.

Позивач звертає увагу суду на те, що відповідач не виконав своїх зобов'язань, тому станом на 20.02.2013 р. заборгованість становить 8 800,00 грн., яку просить стягнути.

Заслухавши пояснення представника позивача дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 18.07.2012 р. між дочірнім транспортно-експедиційним підприємством "ІСТ-Захід" та товариством з обмеженою відповідальністю"А1-Транс" було укладено договір № 20 (а.с. 9-13).

Відповідно до п. 1 договору предметом договору є взаємовідносини сторін, які виникають під час перевезення по Україні та/або в міжнародному сполученні вантажів, які надаються експедитором - 1 (ТОВ "А1 Транс") для перевезення транспорту експедитора 2 (Дочірнє транспортно-експедиційне підприємство "ІСТ-Захід") (для третіх осіб) залучених ним у відповідності з чинним законодавством України вимогами міжнародних Конвенцій і угод в галузі міжнародних перевезень.

Експедитор-2 зобов'язується виконати або організувати виконання визначених договором послуг пов'язаних з перевезенням вантажу згідно чинного законодавства України, вимогами Конвенції про договір міжнародних перевезень вантажів, інших міжнародних конвенцій і угод в області міжнародних перевезень.

Відповідно до п. 2.2. договору заявка на організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до заявок на перевезення № 1778 від 14.08.2012 р. № 1664 від 23.07.2012 р. та рахунків № 699/12І та 8017/12І вартість наданих послуг становить 8 800,00 грн. (а.с. 16-17, 20-21).

Позивач виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт по наданню транспортно-експедиторських послуг згідно договору № 20 від 18.01.2012 р. (а.с.18, 22).

Відповідач повинен був оплатити вартість отриманих послуг протягом 15 днів з моменту підписання сторонами акта виконаних робіт та скріплення їх печатками (п. 4.4. договору), проте взятих на себе зобов'язань не виконав.

Отже, сума заборгованості в розмірі 8 800,00 грн. підтверджується матеріалами справи, підставна та підлягає до стягнення з відповідача в повному обсязі.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору від 18.01.2012 р.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України). За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК України). Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори) (ст. 202 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином. Згідно ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, враховуючи виконання належним чином зобов'язань позивачем та не належне виконання взятих на себе зобов'язань відповідачем, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю в сумі 8 800,00 грн.

Оскільки, спір до суду доведений з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн. згідно ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України та на підставі ст.ст. 174, 173, 193, ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 626, 627, 629, 509 Цивільного кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю"А1-Транс" (вул. Гайова, 23, м. Камінь-Каширський, код ЄДРПОУ 37211289) на користь дочірнього транспортно-експедиційного підприємства "ІСТ-Захід" (вул. Володимира Великого, 29, м. Львів, код ЄДРПОУ 30822981) 8 800 (вісім тисяч вісімсот) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять грн.) 50 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено

18.07.13

Суддя І. О. Гарбар