Рішення

від 17.07.2013 по справі 904/5009/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.07.13р. Справа № 904/5009/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький річковий порт", (м. Кременчук)

до Приватного підприємства "Пеленг", (м. Дніпродзержинськ)

про стягнення 40 600,43 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Гордієнко А.М. - представник (дов. № 1148 від 26.12.12р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький річковий порт" (далі-позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Приватного підприємства "Пеленг" (далі-відповідач) про стягнення 40 600,43 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 34 700,00 грн. - основний борг, 1 996,44 грн. - пеня, 34,70 грн. - інфляційні втрати, 399,29 грн. - 3% річних, 3 470,00 грн. - 10% штрафу.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди № 99 від 20.04.2012р., в частині повного та своєчасного розрахунку за наданий транспортний засіб в оренду.

Відповідач у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання поштовим повідомленням № 5193800223353, яке повернулось до господарського суду та знаходиться в матеріалах справи.

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2012 року між Відкритим акціонерним товариством "Кременчуцький річковий порт" (на виконання вимог Закону України "Про акціонерні товариства" 28.05.2012 року найменування підприємства було змінено на Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький річковий порт"), як орендодавець, та Приватним підприємством "Пеленг", як орендар, укладено договір оренди № 99.

Даний договір набирає чинності після підписання його сторонами та діє до 30 листопада 2012 року, а в частині взаєморозрахунків - до першого виконання взятих на себе сторонами зобов'язань (п. 8.1. договору оренди).

Згідно п. 1.1. договору оренди, орендодавець передає, а орендар приймає у платне строкове користування транспортні засоби та сплачує орендодавцеві орендну плату в порядку та на умовах визначених даним договором.

Відповідно до п.п. 1.2., 1.4. договору оренди, транспортними засобами, що орендуються за даним договором, є: несамохідне судно вантажопідйомністю 700 тонн в кількості одна одиниця (надалі-Транспортний засіб). Заставна вартість Транспортного засобу становить - несамохідне судно вантажопідйомністю 700 тонн - 700 000,00 грн.

Метою оренди Транспортного засобу є: перевезення навалочних насипних мінерально -будівельних матеріалів по р. Дніпро, за винятком місць не доступних для цього судна (п. 2.1. договору оренди).

Орендодавець, зобов'язаний передати Транспортного засобу орендареві протягом 5 (п'яти) календарних днів, з моменту підписання сторонами даного договору (п. 3.1. договору оренди).

Згідно п. 3.3. договору оренди, Транспортний засіб вважається переданим орендодавцем і прийнятим орендарем з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. акт приймання-передачі Транспортного засобу є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 3.4. договору оренди встановлено, що орендар зобов'язаний повернути Транспортний засіб орендодавцеві протягом 2 (двох) календарних днів з моменту закінчення строку оренди, або в разі дострокового припинення даного договору за актом приймання-передачі в належному стані, не гіршому за стан в якому було передано Транспортний засіб в оренду.

Термін (строк) оренди становить: з дня підписання сторонами акту приймання-передачі транспортного засобу і до кінця навігації, але не пізніше 30 листопада 2012 року (п. 4.1. договору оренди).

Згідно п. 5.2. договору оренди, орендар сплачує орендодавцю орендну плату три рази на місяць: до 1 (першого), 10 (десятого), 20 (двадцятого) числа місяця шляхом 100% переплати за кожні наступні 10 діб оренди.

З матеріалів справи вбачається, що згідно акту приймання-передачі від 23.04.2012 року позивачем було передано відповідачу Транспортний засіб з 23.04.2012р.

Як зазначено в пункті 5.3. договору оренди, орендар сплачує орендну плату шляхом безготівкового переказу грошових коштів у національній валюті України на поточний рахунок орендодавця, зазначений в розділі 11 даного договору або іншим шляхом за згодою сторін.

Пунктом 5.4. договору оренди встановлено, що орендар самостійно нараховує суму належної до виплати орендодавцеві орендної плати.

Відповідно до п. 5.1. договору оренди, за користування Транспортного засобу орендар сплачує орендодавцеві орендну плату з врахуванням ПДВ в розмірі 550,00 грн. за добу: несамохідне судно вантажопідйомністю 700 тонн - 550,00 грн. за добу з ПДВ.

Позивач зазначає, що перебування транспортного засобу в оренді відповідача також підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг), які додаються до позовної заяви (а.с. 19 - 27).

Згідно акту прийому-передачі від 15.12.12р. орендарем було повернуто орендодавцеві Транспортний засіб - несамохідне судно вантажопідйомністю 700 тонн.

Таким чином, позивач стверджує, що Транспортний засіб знаходився в оренді у відповідача протягом 236 діб. Орендна плата за оренду Транспортного засобу, що належить до сплати, відповідно до умов договору оренди, складає у розмірі 129 800,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем позивачу було частково сплачено суму боргу в розмірі 95 100,00 грн., яке підтверджується банківськими виписками, копії яких додаються до позовної заяви (а.с. 28 - 39).

Отже, позивач вказує на те, що станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем за договором оренди становить 34 700,00 грн.

Зазначена заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 34 700,00 грн. також підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків станом на 17.12.12р., який підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств (а.с. 42).

Позивачем 05.09.12р. відповідачу було направлено лист-вимогу № 850 про погашення заборгованості за оренду транспортного засобу. В цих вимогах позивач наполягав на сплаті вищезазначеної заборгованості за договором в найкоротші строки, але в повному обсязі зазначена вимога задоволена відповідачем не була та строки сплати орендної плати відповідачем порушувались і надалі.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за користування транспортним засобом, що становить у загальному розмірі 34 700,00 грн.

Доказів виконання заборгованості по орендній платі за користування транспортним засобом за договором оренди № 99 від 20.04.2012р. у загальному розмірі 34 700,00 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні норми містяться у ст. 283 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

У відповідності із ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар, зокрема, зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Частина 4 цієї статті визначає, що строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

У відповідності до п. 6.3. договору оренди, орендар зобов'язаний своєчасно сплачувати орендну плату.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у загальному розмірі 34 700,00 грн.

Відповідно до пункту 7.4. договору оренди, в разі порушення орендарем термінів сплати орендних платежів він зобов'язаний погасити заборгованість та сплатити орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період за який начисляється пеня, від розміру заборгованості за кожний день прострочення виконання.

На підставі п. 7.4. договору оренди позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати орендних платежів за період з 01.01.2013 року по 20.05.2013 року у сумі 1 996,44 грн., згідно розрахунку, який знаходиться в матеріалах справи (а.с. 12).

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що розрахунок пені, відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у сумі 1 996,44 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Пунктом 7.5. договору оренди встановлено, що в разі порушення орендарем термінів сплати орендних платежів більш ніж на 10 календарних днів він зобов'язаний погасити заборгованість та сплатити орендодавцю штраф в розмірі 10% від суми заборгованості.

На підставі п. 7.5. договору оренди, позивач просить стягнути з відповідача 10% штрафу за порушення термінів сплати орендних платежів більш ніж на 10 календарних днів у сумі 3 470,00 грн., згідно розрахунку який додається.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що розрахунок штрафу, відповідає вимогам чинного законодавства і тому підлягає задоволенню у сумі 3 470,00 грн.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України та наданого розрахунку (а.с. 12) позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з січня 2013 року по квітень 2013 року у сумі 34,70 грн. та 3% річних за період з 01.01.13р. по 20.05.13р. у сумі 399,29 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, відповідають вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат за період з січня 2013 року по квітень 2013 року у сумі 34,70 грн. та 3% річних за період з 01.01.13р. по 20.05.13р. у сумі 399,29 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218, 285, 286 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства "ПЄЛЄНГ" (51938, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Алтайська, 18, кв. 42; р/р 26007000138536 в АТ "Ерсте Банк", МФО 380009, код ЄДРПОУ 35594772) на користь Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький річковий порт" (39630, м. Кременчук, вул. Флотська, 2; р/р 2600915044 і Відділенні КРУ ПАТ "Полтава-Банк", МФО 331489, код ЄДРПОУ 05428292) - 34 700 (тридцять чотири тисячі сімсот) грн. 00 коп. основного боргу, 1 996 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто шість) грн. 44 коп. пені, 34 (тридцять чотири) грн. 70 коп. інфляційних втрат, 399 (триста дев'яносто дев'ять) грн. 29 коп. 3% річних, 3 470 (три тисячі чотириста сімдесят) грн. 00 коп. 10% штрафу, 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя І.Ю. Дубінін Повне рішення складено 18.07.13р.