Рішення

від 16.07.2013 по справі 920/1002/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.07.2013 Справа № 920/1002/13

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне

науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе», м. Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дендролайт Суми»,

м. Суми

про стягнення 9612 грн. 24 коп.

СУДДЯ ДЖЕПА Ю.А.

За участю представників сторін:

від позивача: Сафронов М. А. (довіреність № 18-49/1023 від 30.12.2012 р.)

від відповідача: не з'явився

При секретарі судового засідання Лєпковій О. О.

Суть спору : позивач просить суд стягнути з відповідача 9 612 грн. 24 коп. заборгованості, з яких: 6 172 грн. 49 коп. основного боргу, відповідно до укладеного між сторонами договору про надання послуг з централізованого опалення № ПР71-6/24 від 01.08.2011 р.; 3 383 грн. 60 коп. пені; 56 грн. 15 коп. 3% річних, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву з обґрунтуванням своєї позиції по справі не подав.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, ухвала про порушення провадження у справі направлялась відповідачу за його юридичною адресою, про причини нез'явлення суду не повідомлено, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд встановив:

01 серпня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання послуг з централізованого опалення № ПР71-6/24.

Відповідно до п. 1 Договору позивач (виконавець) зобов'язався надати відповідачеві (споживачу) вчасно та відповідної якості послуги централізованого опалення та з централізованого постачання горячої води, а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати таки послуги за встановленими тарифами.

Згідно з п. 10 Договору споживач до 10-го числа розрахункового місяця сплачує виконавцю вартість послуг, визначену відповідно до Додатку № 1 до Договору за розрахунковий період з урахуванням залишкової суми.

Відповідно до п. 11 Договору рахунки на авансові внески та за надані виконавцем споживачу у розрахунковому місяці послуги споживач отримує від виконавця після складання сторонами з 4 по 6 число місяця наступного за розрахунковим, акту прийому-передачі теплової енергії.

Згідно з п. 8 додатку № 3 до Договору для підтвердження кількості фактично спожитих послуг, щомісячно з 4 по 6 число місяця, наступного за розрахунковим, сторони складають та підписують визначений п. 11 Договору Акт прийому-передачі послуг. Споживач протягом 2-х днів з дня отримання від виконавця акту прийому-передачі послуг зобов'язаний направити виконавцю підписаний зі свого боку Акт прийому-передачі послуг або вмотивовану відмову від його підписання (а.с. 17).

Відповідно до п. 9 додатку № 3 до Договору якщо споживач протягом строку вказаного в п. 8 даного додатку не підпише зі свого боку вищевказаний акт та не надасть вмотивовану відмову щодо причин його не підписання, вважається, що акт прийому-передачі послуг є підписаним без заперечень, а послуги (теплова енергія) вважається наданими в обсязі, вказаному в акті.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання умов договору на підставі актів прийому-передачі теплової енергії відповідач в період з жовтня 2012 по квітень 2013 р. отримав теплову енергію на суму 6172 грн. 49 коп., в т. ч. ПДВ 20%: - 1028 грн. 75 коп., а саме:

акт априйому-передачі від 31.10.2012 р. на суму - 304 грн. 09 коп.;

акт априйому-передачі від 30.11.2012 р. на суму - 795 грн. 61 коп.;

акт априйому-передачі від 31.12.2012 р. на суму - 1314 грн. 06 коп.;

акт априйому-передачі від 31.01.2013 р. на суму - 1186 грн. 44 коп.;

акт априйому-передачі від 28.02.2013 р. на суму - 997 грн. 01 коп.;

акт априйому-передачі від 31.03.2013 р. на суму - 1223 грн. 33 коп.;

акт априйому-передачі від 30.04.2013 р. на суму - 351 грн. 95 коп.(а.с.19-26, 38).

Відповідно до п. 33 договору даний договір укладається на 1 (один) рік і набирає чинності з моменту підписання його сторонами, тобто з 01 серпня 2011 р. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено іншій стороні про розірвання або необхідність перегляду договору.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні документи на підтвердження того, що сторони мали намір розірвати договір або переглянути його умови, а також наявні акти прийому-передачі теплової енергії у 2012 та 2013 році, оформлені належним чином між двома сторонами з посиланням на Договір про надання послуг з централізованого опалення від 01.08.2011 р. № ПР71-6/24, суд виходить з того, що Договір про надання послуг з централізованого опалення від 01.08.2011 р. № ПР71-6/24 є продовженим (пролонгованим) на тих же умовах.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначається, що відповідач, взяті на себе зобов'язання за договором щодо сплати за спожиту теплову енергію не виконав, тому станом на 03.06.2013 року сума заборгованості відповідача за спожиту в період з жовтня 2012 р. по квітень 2013 р. теплову енергію становить 6172 грн. 49 коп.

Відповідно до положень чинного законодавства, а саме: ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З наведеною нормою кореспондується і ч. 1 ст. 173 ГК України, згідно із якою господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Порушенням зобов'язання, в розумінні ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли зобов'язання які виникають з договору про надання послуг, відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, в тому числі те, що матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача перед позивачем боргу в сумі 6172 грн. 49 коп., останнім не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України позовні вимоги щодо стягнення 6172 грн. 49 коп. заборгованості за надані послуги з централізованого опалення.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Згідно з поданим позивачем розрахунком розмір 3 % річних складає 56 грн. 15 коп. (а.с. 10).

Враховуючи наведене, господарський суд вважає правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 56 грн. 15 коп. - 3% річних.

В обгрунтування позовних вимог, в частині стягнення з відповідача пені позивач зазначає, що відповідачем товар отримано в повному обсязі, без будь-яких зауважень щодо його кількості чи якості, однак в порушення умов укладеного договору останнім не було своєчасно здійснено оплати за надані послуги з теплопостачання.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій» № 686-XIV від 20.05.1999 р., за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги суб'єкти підприємницької діяльності сплачують пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.

Згідно з п. 15 Договору передбачено, що за несвоєчасне внесення плати Споживач сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,5 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки виконання.

Згідно з поданим розрахунком, відповідачеві нарахована пеня в сумі 3383 грн. 60 коп. (а.с.8-10).

Оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України та умовами договору, господарський суд вважає правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення пені в сумі 3383 грн. 60 коп.

Відповідно до п. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Таким чином стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 1720 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування витрат останнього зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 610, 625, 626, 629, 901 Цивільного кодексу України, ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дендролайт Суми», (40030, м. Суми, вул. Першотравнева, буд 10, код 37785680) на користь Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе» (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, код 05747991) 6 172 грн. 49 коп. основного боргу, 3383 грн. 60 коп. пені, 56 грн. 15 коп. 3% річних, 1720 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.07.2013 року.

СУДДЯ (підпис) Ю. А. ДЖЕПА