Рішення

від 10.07.2013 по справі 914/2384/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2013 р. Справа № 914/2384/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Мак Л.Б., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз", м.Львів

до відповідача Приватного підприємства "Хопрі", м. Львів

про стягнення 4 774,17 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Шевчик О.І. - юрист віділу претензійно-позовної роботи (довіреність від 01.03.2013р. №06-1333); Вук У.І. - юрист відділу правового та корпоративного забезпечення (довіреність №06-1323 від 01.03.2013р.).

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору : Позовні вимоги заявлено Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Львівгаз" до Приватного підприємства "Хопрі" про стягнення 4 774,17 грн. заборгованості, з яких 4 511,59 грн. основного боргу, 215,07 грн. пені, 43,01 грн. 3% річних та 4,50 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 20.06.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 10.07.2013р.

Представники позивача в судовому засіданні подали клопотання, яким вони просять суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі, позовні вимоги підтримали повністю, просили позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 20.06.2013р. не виконав, причин неявки представника та невиконання ним вимог ухвал суду не повідомив. Факт надсилання відповідачу ухвали суду від 20.06.2013р. про порушення провадження у справі підтверджується реєстром №798 господарського суду Львівської області на відправлення рекомендованої з повідомленням кореспонденції за 20.06.2013р. Станом на 10.07.2013р. від відповідача не повернулось поштове повідомлення про вручення ухвали суду або поштовий конверт без вручення його адресату. З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України №1846/5 від 14.12.2012р. на веб-сайті Єдиного державного реєстру, технічним адміністратором якого є Державне підприємство «Інформаційно-ресурсний центр» відображається інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про юридичних осіб, про органи державної влади і органи місцевого самоврядування як юридичних осіб та про фізичних осіб-підприємців.

Представник позивача в судовому засіданні долучив інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців отриману на веб-сайті, згідно якої Приватне підприємство "Хопрі" перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ідентифікаційний код 33894521, місцезнаходження: 79015, Львівська область, Франківський район, м.Львів, вул.Героїв УПА, буд.73, в процесі припинення не перебуває.

Згідно п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 із змінами та доповненнями "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом .

Слід зазначити, що ухвала суду надсилалась відповідачу на адресу вказану позивачем у позовній заяві, а саме: 79015, Львівська область, Франківський район, м.Львів, вул.Героїв УПА, буд.73. Ця ж адреса вказана відповідачем як поштова у договорі на постачання природного газу за врегульованим тарифом. Інші адреси відповідача ні позивачу, ні суду не відомі.

Відтак, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Інші адреси відповідача, крім вказаної у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ні позивачу, ні суду невідомі.

Станом на 10.07.2013р. від відповідача відзив клопотання, заяви, докази витребувані судом на адресу суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представників позивача, суд,-

встановив:

30.12.2011р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (надалі - постачальник) та Приватним підприємством "Хопрі" (надалі - споживач) укладено договір №Г794 на постачання природного газу за регульованим тарифом (далі по тексту - договір), відповідно до умов якого постачальник постачає природній газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором. Передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (надалі - пункти призначення). Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання визначається сторонами в додатку №1 до договору.

Згідно п.2.6. договору послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.

Як визначено в п.2.7. договору, постачальник до 5-го числа наступного за звітним місяцем, направляє споживачу два примірники акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника.

Згідно п.2.8. договору споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов"язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу. У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку.

Відповідно до п.2.9. договору акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

За умовами п.4.6. договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовим та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до договору. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного розрахунковим.

Відповідно до п.5.1.2.. договору постачальник зобов'язувався забезпечувати постачання газу до пунктів призначення на умовах та в обсягах, визначених договором.

Згідно п.5.3.3. споживач зобов'язувався оплачувати постачальнику вартість поставленого газу на умовах та в обсягах, визначених договором.

Відповідно до п.6.2.2. договору уразі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю, в грудні 2012р. поставив відповідачу природній газ обсягом 1 331 куб.м., що становить 4 511,59 грн. Проте відповідач отриманий та спожитий газ не сплатив.

Відтак, борг по оплаті за поставлений природний газ за грудень 2012р. станом на 01.05.2013р. складає 4 511,59 грн.

Позивач керуючись умовами п.6.2.2. договору, у зв'язку із порушенням споживачем строків оплати, нарахував відповідачу пеню в сумі 215,07 грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 4,50 грн. інфляційних втрат, 43,01 грн. 3% річних.

Отже, загальна сума заборгованості становить 4 774,17 грн. заборгованості, з яких 4 511,59 грн. основного боргу, 215,07 грн. пені, 43,01 грн. 3% річних та 4,50 грн. інфляційних втрат.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ГПК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Предметом позову є заборгованість, яка виникла на підставі укладеного між сторонами договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №Г794 від 30.12.2011р.

Факт виконання позивачем зобов'язань по договору з постачання природного газу за регульованим тарифом №Г794 від 30.12.2011р. підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2012р., згідно якого постачальник передав, а споживач прийняв у грудні 2012р. природний газ обсягом 1331 куб.м.

Як вбачається із долучених позивачем до матеріалів справи копій облікової картки приладу обліку газу Metrix G6 №005908 та Metrix G6 №006191 відповідачем спожито 1 331 м. куб. газу згідно показів лічильників.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач всупереч умов договору, зокрема п.2.8., не повернув позивачу акт приймання-передачі газу, не подав письмової мотивованої відмови від підписання акта приймання-передачі газу, борг в строки вказані в п.4.6. договору не сплатив.

Відтак, борг по оплаті за поставлений природний газ за грудень 2012р. складає 4 511,59 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вказано у ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 4 511,59 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача 43,01 грн. 3% річних та 4,50 грн. інфляційних втрат підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторони погодили у п.6.2.2. договору, що уразі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відтак, з відповідача правомірно підлягає стягненню 215,07 грн. пені, згідно поданого позивачем розрахунку.

З'ясуванням документальних доказів у справі суд встановив, що відповідач на спростування правової позиції позивача, викладеної у позовній заяві, доказів сплати спірної суми заборгованості, яка є предметом стягнення у даній справі не подав, обставини, покладені в основу заявлених позовних вимог у даній справі не спростовував, наданим йому законом правом на захист не скористався.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити повністю.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №6802 (#83409444) від 10.06.2013р. - 1 720,50 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача повністю.

Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 627 ЦК України, ст.ст.174, 193, 229, 230-232 ГК України, ст.ст. 4 3 , 33, 34, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Хопрі" (79015, Львівська область, Франківський район, м.Львів, вул.Героїв УПА, буд.73; код ЄДРПОУ 33894521) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (79039, м.Львів, вул.Золота, 42; код ЄДРПОУ 03349039) 4 511, 59 грн. основного боргу, 43,01 грн. 3% річних, 4,50 грн. інфляційних втрат, 215,07 грн. пені та 1 720,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно вимог ст.116 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення вступає в законну силу відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 15.07.2013р.

Суддя Сухович Ю.О.