Рішення

від 02.07.2013 по справі 917/954/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 р. Справа № 917/954/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клок Агро", юридична адреса: 38100, Полтавська область, м. Зіньків, пров. Дзержинського, 20-А, кв. 4; поштова адреса: 36000, м. Полтава, вул. Пушкіна, 42, оф. 106

до Приватного підприємства "Паритет", 38132, Полтавська область, Зіньківський район, с. Підозірка, вул. Заозерна, 5

про стягнення 30293,93 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Кирпиченко С.Л.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 02.07.2013 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 30293,93 грн. заборгованості за договорами постачання № ЗН/19/01 СМ від 01.09.2011 року та № ЗН/08/01 СМ від 01.04.2012 року, в т.ч. 22400,00 грн. основної заборгованості, 6720,00 грн. штрафу, 259,20 грн. інфляційних витрат та 914,73 грн. 3% річних.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 40), відзиву на позовну заяву до суду не надав.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи, достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату та місце проведення судового засідання, а його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Клок Агро" (позивач, постачальник) та Приватним підприємством "Паритет" (відповідач, покупець) були укладені договори постачання № ЗН/19/01 СМ від 01.09.2011 року (а.с. 11) та № ЗН/08/01 СМ від 01.04.2012 року (а.с. 15), згідно яких постачальник на умовах цих договорів та в терміни їх дії зобов'язався поставити, а покупець - прийняти та оплатити товар - насіннєвий матеріал (п. 1.1. договорів).

У відповідності до п. 9.3. вищевказаних договорів дані договори набувають сили з моменту їх підписання та діють в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення, а в частині поставок:

- договір № ЗН/19/01 СМ від 01.09.2011 року - до 31.12.2011 року;

- договір № ЗН/08/01 СМ від 01.04.2012 року - до 31.12.2012 року.

Згідно із п. 1.2. укладених договорів товар постачається та оплачується партіями. Асортимент насіннєвого матеріалу, його кількість, вартість кожної партії товару, терміни поставки, терміни та порядок оплати вказуються у специфікаціях, що складаються постачальником та після підписання сторонами є невід'ємними частинами цих договорів.

Відповідно до п. п. 2.1., 2.2. спірних договорів ціни на товар з урахуванням ПДВ по кожній партії поставки наведені в специфікаціях та товарних накладних. Загальна вартість товару по цим договорам визначається вартістю фактично виконаних поставок товару.

Положеннями п. п. 4.1.-4.3. зазначених договорів визначено, що товар передається покупцеві на умовах Інкотермс-2000: СРТ - доставка у населені пункти Полтавської області, що вказуються покупцем у специфікаціях EXW - склади постачальника. Передача товару покупцю здійснюється в разі надання покупцем довіреності встановленої форми. Право власності на товар переходить до покупця в момент одержання ним товару та підписання накладних на передачу товару.

На виконання умов укладених сторонами договорів позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 74400,00 грн., що підтверджується копіями товарних накладних № 75/1 від 10.09.2011 року, № 26/1 від 04.04.2012 року та № 27/1 від 04.04.2012 року (а.с. 14, 19, 20), в т.ч.:

- за договором № ЗН/19/01 СМ від 01.09.2011 року - на суму 55500,00 грн. у відповідності до специфікації № 1 (а.с. 12);

- за договором № ЗН/08/01 СМ від 01.04.2012 року - на суму 18900,00 грн. у відповідності до специфікацій № 1 та № 2 (а.с. 16, 17).

Вказаний товар був отриманий відповідачем на підставі відповідних довіреностей (а.с. 13, 18) через уповноваженого представника Пилипенка В'ячеслава Степановича (директор).

Згідно п. 3.2.2. вищезгаданих договорів покупець зобов'язаний оплачувати товар у терміни, що вказані в специфікаціях до даних договорів.

Як вбачається зі змісту підписаних сторонами специфікацій до спірних договорів, відповідач мав розрахуватись за отриманий товар у наступні терміни:

- за договором № ЗН/19/01 СМ від 01.09.2011 року (поставка на суму 55500,00 грн.) у термін до 01.10.2011 року;

- за договором № ЗН/08/01 СМ від 01.04.2012 року (поставка на суму 18900,00 грн.) у термін до 01.09.2012 року.

Разом із тим, відповідач в порушення умов договорів взяті на себе зобов'язання виконав лише частково, сплативши з порушенням визначених специфікацією термінів грошові кошти в розмірі 52000,00 грн. за товар, що був поставлений згідно договору № ЗН/19/01 СМ від 01.09.2011 року, про що свідчать надані до справи копії банківських виписок по рахунку (а.с. 21-24). Товар, що був поставлений за договором № ЗН/08/01 СМ від 01.04.2012 року, відповідач не оплатив.

08.01.2013 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 02 (а.с. 26) про погашення заборгованості в сумі 22400,00 грн. (3500,00 грн. за договором № ЗН/19/01 СМ від 01.09.2011 року та 18900,00 грн. за договором № ЗН/08/01 СМ від 01.04.2012 року). Дана претензія була залишена відповідачем без реагування, що і стало приводом для звернення до суду з цим позовом.

У позовній заяві позивач крім основного боргу в розмірі 22400,00 грн. просить суд стягнути з відповідача нараховані за період з 01.10.2011 року по 20.05.2013 року інфляційні витрати в розмірі 259,20 грн. та 3% річних в розмірі 917,73 грн., а також штраф за несвоєчасну оплату товару в сумі 6720,00 грн. (30% від суми заборгованості).

Згідно ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом приписів ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. 2. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Відповідно до приписів ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами договірних правовідносин з приводу поставки товару, обсяги поставленого за спірними договорами товару, факт наявності заборгованості за поставлений товар в розмірі 22400,00 грн. (в т.ч. 3500,00 грн. за договором № ЗН/19/01 СМ від 01.09.2011 року та 18900,00 грн. за договором № ЗН/08/01 СМ від 01.04.2012 року), а також факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем. Крім того, факт наявності заборгованості за поставлений відповідно до договорів № ЗН/19/01 СМ від 01.09.2011 року та № ЗН/08/01 СМ від 01.04.2012 року товар в розмірі 22400,00 грн. визнається відповідачем і в підписаному сторонами акті взаємозвірки б/н від 01.01.2012 року (а.с. 25).

З урахуванням наведеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 22400,00 грн. боргу є правомірними та обгрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

За змістом положень ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Відповідно до ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно п. 6.2. спірних договорів у разі несвоєчасної оплати за поставлену продукцію покупець сплачує постачальнику штрафні санкції у розмірі 30% від вартості несвоєчасно оплаченого товару.

Дослідивши наявний у справі розрахунок ціни позову (а.с. 9-10), суд дійшов висновку про те, що позивачем частково здійснюється подвійне нарахування інфляційних витрат та 3% річних на існуючу заборгованість. Так, здійснивши нарахування 3% річних за період з 01.10.2011 року по 21.10.2011 року, позивач в наступному періоді нараховує 3% річних з 21.10.2011 року тощо. Тобто в даному випадку позивачем здійснено подвійне нарахування 3% річних на 21.10.2011 року.

За таких обставин судом за допомогою ІАЦ "Ліга" здійснено власний перерахунок 3% річних за заявлений період, розмір яких склав 903,12 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій та інфляційних витрат за результатами перевірки судом розрахунку ціни позову підлягають задоволенню в повному обсязі.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Паритет" (38132, Полтавська область, Зіньківський район, с. Підозірка, вул. Заозерна, 5, код ЄДРПОУ 32543877) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Клок Агро" (юридична адреса: 38100, Полтавська область, м. Зіньків, пров. Дзержинського, 20-А, кв. 4; поштова адреса: 36000, м. Полтава, вул. Пушкіна, 42, оф. 106, код ЄДРПОУ 36249751) - 22400,00 грн. основної заборгованості, 6720,00 грн. штрафу, 259,20 грн. інфляційних витрат, 903,12 грн. 3% річних та 1719,84 грн. судового збору .

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 08.07.2013 року.

Суддя Гетя Н.Г.