Постанова

від 16.07.2013 по справі 812/5442/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.3.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 липня 2013 року Справа № 812/5442/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Кисельової Є.О.,

при секретарі: Гришиній О.Ю.,

в присутності представників сторін:

від позивача: Комаров Д.В.,

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Головного управління Міндоходів у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ «Систем Менеджмент - 67» про припинення юридичної особи, -

ВСТАНОВИВ:

12 червня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ «Систем Менеджмент - 67» про припинення юридичної особи.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач в адміністративному позові зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю «ПКФ «Систем Менеджмент - 67» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 20.01.2012 за №13821020000019131 та знаходиться на обліку в ДПІ в Артемівському районі м. Луганська з 25.01.2012. Підприємство, у порушення вимог діючого законодавства не подавало документи фінансової звітності (податкові декларації, розрахунки, баланс) до державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області ДПС. У зв'язку з чим позивач просить припинити юридичну особу товариство з обмеженою відповідальністю «ПКФ «Систем Менеджмент - 67».

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення аналогічні викладеному у позові, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 15 липня 2013 року поштове відправлення із ухвалою про відкриття провадження у справі направлене на адресу відповідача зазначену у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, повернувся на адресу суду із позначками поштового відділення - «за зазначеною адресою не проживає».

Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Правом подати суду заперечення відповідач не скористався.

З огляду на положення ст.128 КАС України, суд вважає за можливе адміністративну справу розглянути за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПКФ «Систем Менеджмент - 67» (ідентифікаційний код 38087994) зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 20 січня 2012 року та з 25.01.2012 за №90475 перебуває на обліку в державній податковій інспекції в Артемівському районі м. Луганська як платник податків, про що зазначено у висновку, у довідці про взяття на облік платника податків, у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та у довідці Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (арк. справи 4-5, 7, 11). Відповідно до довідки з Головного управління статистики у Луганській області відповідач має правовий статус - юридична особа.(арк. справи 6).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Здійснюючи господарську діяльність, фізичні особи -підприємці відповідно до вимог пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII "Про систему оподаткування"(який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) зобов'язані були вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, платник податків зобов'язаний:

- вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16);

- подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16);

- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Пунктом 4 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" регламентовано, що громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом. В декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат і сплаченого податку за звітний рік або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період).

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Висновком державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська від 04.07.2013 №495/9/12-33-18-02 підтверджується, що звітність відповідачем не подаваласьз моменту реєстрації, заборгованості перед бюджетом у нього не має (арк. справи 20).

Відповідно до підпункту 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Згідно з пунктом 67.2 статті 67 Податкового кодексу України органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо:

- припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

- відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

- скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Відповідно до абзацу 6 частини 1 статті 46 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону (абзац 4 частини 2 статті 46 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Відповідно до пункту 8.6 розділу 8 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року № 80 (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17 листопада 1998 року № 552) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 року за № 172/2612 (який був чинним до 14 січня 2011 року), якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та у разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків - про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації платника податків, постановлення судового рішення про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Аналогічні за змістом положення містить пункт 11.10 розділу XI "Порядок зняття з обліку платників податків в органах державної податкової служби" Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 979 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за № 1439/18734, який набрав чинності 14 січня 2011 року, - якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом та у разі: неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності; якщо установчі документи суперечать чинному законодавству; провадження діяльності, яка суперечить установчим документам та законодавству; наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням; наявності в органу державної податкової служби передбачених законами України інших підстав для постановлення судового рішення щодо припинення (ліквідації) чи скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання, то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків - про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про винесення судового рішення щодо припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, відміни державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Приймаючи до уваги, що відповідач не має заборгованості перед бюджетом і декларації про отримані доходи не надав з моменту реєстрації, а саме з 20.01.2012, у суду є підстави для припинення підприємницької діяльності відповідача.(арк. Справи 20).

Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ "Про судовий збір" від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись пунктом 67.2 статті 67, підпунктом 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, статтями 46, 49 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", статтями 2, 9, 11, 17, 18, 94, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Припинити юридичну особу - товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ «Систем Менеджмент - 67», ідентифікаційний код 38087994, місцезнаходження: 91029 м. Луганськ, вул. 2-а Краснознамьонная, 49А, дата проведення державної реєстрації виконавчим комітетом Луганської міської ради - 20 січня 2012 року, номер запису про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця - 1 382 102 0000 019131.

У день набрання постановою законної сили направити її копію державному реєстратору за місцем реєстрації юридичної особи - підприємця (Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції, місцезнаходження: кв. Єрьоменка, 7-Д, м. Луганськ, 91000) для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Є.О. Кисельова