Рішення

від 04.07.2013 по справі 208/4390/13-ц

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/4390/13-ц

№ провадження 2/208/1573/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

04 липня 2013 р. м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді Ізотова В.М., при секретарі Лисак О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансові Перспективи» «про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави»,

встановив

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 13.07.2007 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого стало Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав, а ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 14475 доларів США зі сплатою 13,5% річних за весь термін фактичного користування кредитом з кінцевим терміном повернення до 12.07.2014 року.

В забезпечення виконання кредитних зобов'язань, між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1 13.07.2007 року був укладений договір застави, за яким відповідач ОСОБА_1 передав у заставу належний йому на праві власності автомобіль марки Chevrolet Aveo, 2007 року випуску, кузов НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

02.02.2012 року ПАТ «Сведбанк» уклало з ТОВ «Вердикт Фінанс» договори: факторингу та відступлення прав за договором застави, згідно з якими ПАТ «Сведбанк» відступив ТОВ «Вердикт Фінанс» свої права вимоги по кредитним договорам від боржників та за договорами застави рухомого майна.

30.04.2013 року ТОВ «Вердикт Фінанс» уклав з ТОВ «Фінансові Перспективи» договір поруки, згідно з яким обсяг відповідальності поручителя перед кредитором за невиконання ОСОБА_1 кредитного договору від 13.07.2007 року, становить 2000 грн.

Посилаючись на те, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачами своїх зобов'язань за кредитним договором станом на 30.04.2013 року утворилася заборгованість в розмірі 141628 грв. 06 коп., позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним зобов'язанням та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет застави шляхом продажу заставленого автомобіля з укладенням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням ТОВ «Вердикт Фінанс» всіх необхідних повноважень для здійснення продажу предмета застави.

Представник позивача надав суду заяву, у якій просив провести судовий розгляд без його участі в порядку заочного провадження та задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідачі двічі у судові засідання не з'явилися, хоча про час та місце проведення судових засідань були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили і з заявою про розгляд справи за їх відсутності не звертались, що дозволило суду, відповідно до вимог ч. 4 ст. 169, ч. 1 ст. 224 ЦПК України, провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні факти та відповідні до них правовідносини. Так, з матеріалів справи вбачається, що, 13.07.2007 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого стало Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав, а ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 14475 доларів США зі сплатою 13,5% річних за весь термін фактичного користування кредитом з кінцевим терміном повернення до 12.07.2014 року.

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та відповідачем ОСОБА_1 13.07.2007 року був укладений договір застави, згідно з яким відповідач ОСОБА_1 передав у заставу автомобіль марки Chevrolet Aveo, 2007 року випуску, кузов НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить йому на праві власності.

Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до п.5.1.1 вищезазначеного кредитного договору, позичальник - відповідач ОСОБА_1 зобов'язався забезпечити своєчасне повернення кредиту і сплату нарахованих відсотків.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання належним чином не виконує, в результаті чого, згідно з розрахунком, заборгованість за кредитним договором станом на 30.04.2013 року складає 141628 грв. 06 коп.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи відсотки, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу», Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Відповідно до ч.2 ст. 1054, ч. 2. ст. 1050 ЦК України, наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати відсотків.

Відповідно до положень ст.ст. 589, 590 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави, що здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити фактору своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно вищезазначеної норми Закону, 02.02.2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Вердикт Фінанс» було укладено договір факторингу № 11 та договір «Про відступлення права за договором застави», згідно з якими ПАТ «Сведбанк» разом з відступленням своїх прав вимоги заборгованостей по кредитним договорам від боржників, одночасно відступило ТОВ «Вердикт Фінанс» і права вимоги за договорами застави рухомого майна, які визначені цим договором.

30.04.2013 року ТОВ «Вердикт Фінанс» уклав з ТОВ «Фінансові Перспективи» договір поруки № 2626/0707/64-020-П, згідно з яким, обсяг відповідальності поручителя перед кредитором за невиконання ОСОБА_1 кредитного договору від 13.07.2007 року, становить 2000 грн.

Згідно з ст. 553 ЦК України, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

В силу ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору поруки, ТОВ «Фінансові Перспективи», як поручитель, зобов'язується перед Кредитором відповідати за невиконання відповідача ОСОБА_1 обов'язків, які виникли на підставі кредитного договору № 2626/0707/64-020 від 13.07.2007 року у обсязі 2000 грв.

Згідно ч. 3 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Позивачем вищезазначена вимога Закону була виконана, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 40678797 від 17.05.2013 року (а.с. 37).

Відповідно до вимог ч.ч. 2, 3 ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі, якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. Якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження, не виконує обов'язок щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, користуючись при цьому рівними правами, на засадах змагальності, згідно ст. 10 ЦПК України.

Враховуючи, що відповідачами не надано доказів на спростування позовних вимог та, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві посилання позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 ЦКП України позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться у різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача, отже судовий розгляд зазначеної цивільної справи повинен проводитися у Заводському районному суді м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись статтями 11, 16, 509, 525, 526, 527, 530, 549, 553, 554, 589, 590, 1050, 1054 1077 ЦК України, статтями 15, 19, 20 Закону України «Про заставу», статтям 24, 25, 26, 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», статтями 10, 60, 212, 214-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансові Перспективи» «про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави», задовольнити повністю.

Стягнути солідарно зі ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансові Перспективи» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» 2000,00 (дві тисячі) гривень - заборгованість за кредитним зобов'язанням по договору поруки № 2626/0707/64-020-П від 30.04.2013 року.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2626/0707/64-020 від 13.07.2007 року, яка станом на 30.04.2013 року становить 141628 гривень 06 копійок, звернути стягнення на предмет застави: автомобіль марки Chevrolet Aveo, 2007 року випуску, кузов НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, вартість якого, згідно договору застави, складала 73100 гривень, що належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом продажу вказаного автомобіля Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» з укладанням від його імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням повноважень на отримання дублікату свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України по свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу або його дублікату для його подальшої реалізації, а також наданням ТОВ «Вердикт Фінанс» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Передати у володіння Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» предмет застави: автомобіль марки Chevrolet Aveo, 2007 року випуску, кузов НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 на праві власності та знаходиться у нього або інших осіб, а також комплект ключів від цього автомобіля.

Стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансові Перспективи» на користь ТОВ «Вердикт Фінанс» судовий збір у сумі 751 грв. 00 коп. (сімсот п'ятдесят одну гривню 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Ізотов В. М.