Рішення

від 16.07.2013 по справі 914/2406/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2013 р. Справа № 914/2406/13

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Державного підприємства «Львівський державний інститут проектування комунального будівництва «Львівдіпрокомунбуд» (м. Львів) до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «МКС+» (м. Моршин) про:стягнення 31882 (тридцять одна тисяча вісімсот вісімдесят дві) грн. 28 коп. (з яких: 31500,00 грн. - основний борг та 382,28 грн. - 3% річних) Суддя: Цікало А.І. При секретарі: Герасименко В.С. Представники:

Позивача:Маргаль Н. Б. - представник (довіреність від 15.07.2013 р. вих. № 03/269) Відповідача:не з'явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст. 22 ГПК України, зокрема право заявляти відводи.

Представники сторін, присутні в судовому засіданні, не звертались до суду з клопотанням про здійснення технічної фіксації судового процесу.

17.06.2013 р. на розгляд господарського суду Львівської області за вх. № 2940 поступила позовна заява від Державного підприємства «Львівський державний інститут проектування комунального будівництва «Львівдіпрокомунбуд» (м. Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю «МКС+» (м. Моршин) про стягнення 31882 (тридцять одна тисяча вісімсот вісімдесят дві) грн. 28 коп. (з яких: 31500,00 грн.-основний борг та 382,28 грн.-3% річних).

Ухвалою суду від 19.06.2013 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 16.07.2013 р.

Позивач вимоги суду виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив суд задоволити позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та поясненнях.

Відповідач вимоги суду не виконав, відзив на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (долучено до матеріалів справи).

Враховуючи те, що позивачем надано достатньо матеріалів для розгляду спору по суті, відповідач відзив на позов не представив, проти позову не заперечив, не забезпечив явку свого повноважного представника в судове засідання, не представив доказів сплати заборгованості, не скористався наданим йому правом на участь у судовому процесі, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи, відповідно до ст. 75 ГПК України, у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення осіб, присутніх в судовому засіданні, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

03.12.2012 р. між Державним підприємством «Львівський державний інститут проектування комунального будівництва «Львівдіпрокомунбуд» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МКС+» (відповідач) був укладений договір на виконання проектних робіт № 21-11-12/4913 (надалі - Договір; оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

Відповідно до п. 1.1. Договору, виконавець (позивач) відповідно до умов договору приймає на себе зобов'язання власними силами і засобами, в обумовлений строк, у відповідності до замовлення, будівельних норм та правил, відповідно до технічного завдання, виконати проектно-вишукувальні роботи по об'єкту: Виготовлення проектно-кошторисної документації на об'єкт «Реконструкція каналізаційних очисних споруд КВУ «Каховський водоканал» по Чаплінському шосе, 12 у м. Каховка, виготовлення розділу технологічні рішення (ТХ).

Згідно з п. 1.2. Договору, замовник (відповідач) зобов'язується прийняти і оплатити за виконані роботи.

Відповідно до п. 2.1. Договору, вартість робіт згідно з протоколом погодження договірної ціни, який є невід'ємною частиною даного договору, становить 45000,00 грн. (оригінал протоколу узгодження договірної ціни на виконання проектно-вишукувальних робіт оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

Згідно з п. 2.3. Договору, оплата здійснюється відповідачем шляхом оплати авансу в розмірі 30 % від суми договору, що вказана у п. 2.1. договору, і складає 13500,00 грн. Оплату не пізніше 10 банківських днів від дати підписання договору і кінцевого розрахунку протягом 10 банківських днів з моменту видачі готової проектно-вишукувальної документації та підписання акту здачі-приймання проектної документації.

Відповідно до п. 2.4. Договору, позивач приступає до виконання проектних робіт тільки після отримання авансових коштів.

Як вбачається з матеріалів справи та стверджує позивач, відповідач здійснив оплату авансового платежу у розмірі 30 % від договірної ціни на суму 13500,00 грн.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що зміст, строки виконання робіт, термін закінчення робіт виконавцем (позивачем) визначається календарним планом робіт, який складається та підписується сторонами і є невід'ємним додатком до договору.

Сторонами був складений та підписаний календарний план робіт (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи), яким визначено зміст (назву) робіт - проектні роботи, термін початку, закінчення робіт та задачі проектної продукції - грудень 2012 року.

Пунктом 3.3. Договору встановлено, що датою завершення робіт позивачем вважається дата передачі відповідачу проектної документації, визначеної п. 1.1. договору за актом здачі-приймання.

Відповідно до п. 4.5. Договору, після закінчення виконання робіт позивач передає замовнику проектну документацію за актом здачі-приймання робіт.

Відповідно до п. 4.7 Договору, відповідач впродовж 15-ти днів після одержання проектної документації та акта здачі-приймання робіт зобов'язаний розглянути її та передати виконавцю (позивачу) оформлений акт здачі-приймання робіт або мотивовану відмову від прийняття робіт з посиланням на невиконані пункти Договору.

21.12.2012 р. між сторонами був підписаний акт № 2 здачі-приймання проектної продукції по договору № 4913 «Реконструкція каналізаційних очисних споруд КВУ «Каховський водоканал» по Чаплінському шосе, 12 у м. Каховка» (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи). Зазначений акт підписаний сторонами без зауважень.

Таким чином, оплата за Договором на виконання проектних робіт № 21-11-12/4913 від 03.12.2012 р., відповідно до п. 2.3. Договору, повинна була бути здійснена відповідачем протягом 10 банківських днів від дати підписання акту здачі-приймання проектної продукції, тобто до 03.01.2013 р.

Порушуючи умови Договору, відповідач лише частково провів оплату за виконані роботи на суму 13500,00 грн.

Станом на день звернення з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем за виконанні роботи згідно Договору становить 31 500,00 грн.

Станом на час розгляду справи, відповідач не представив суду доказів погашення заборгованості перед позивачем.

За неналежне виконання умов Договору, позивачем правомірно, відповідно до ст. 625 ЦК України, нараховано відповідачу 3% річних за період з 15.01.2013р. по 12.06.2013 р. у розмірі 382,28 грн.

Станом на день розгляду справи, відповідач доказів сплати заборгованості не надав, відзиву на позов не представив, проти позову не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, не скористався наданим йому правом на участь у судову процесі та на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно ч. 4 ст. 13 Конституції України, Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За своєю правовою природою, Договір № 21-11-12/4913 від 03.12.2012 р. є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

Відповідно до ст. 887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На час розгляду справи, відповідач відзиву на позов не представив, проти позову не заперечив, не забезпечив явку повноважного представника в судові засідання, не представив доказів сплати боргу, не скористався наданим йому правом на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів і на участь у судовому процесі.

Враховуючи те, що позивачем представлено достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач проти позову не заперечив, доказів сплати заборгованості не представив, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державного підприємства «Львівський державний інститут проектування комунального будівництва «Львівдіпрокомунбуд» (м. Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю «МКС+» (м. Моршин) про стягнення 31882 (тридцять одна тисяча вісімсот вісімдесят дві) грн. 28 коп. (з яких: 31500,00 грн.- основний борг та 382,28 грн. - 3% річних) обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1147 грн.

Відповідно до підпункту 1) пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

За подання позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 13.06.2013 р. № 2127 (долучено до матеріалів справи).

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 8, 13, 42, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 11, 202, 204, 205, 509, 526, 530, 625, 887 ЦК України, ст. ст. 174, 179, 193 ГК України, ст. ст. 4 3 , 4 5 , 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства «Львівський державний інститут проектування комунального будівництва «Львівдіпрокомунбуд» (м. Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю «МКС+» (м. Моршин) про стягнення 31882 (тридцять одна тисяча вісімсот вісімдесят дві) грн. 28 коп. (з яких: 31500,00 грн. - основний борг та 382,28 грн. - 3% річних) - задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МКС+» (вул. Івана Франка, буд. 43, м. Моршин, Львівська область, 82482; код ЄДРПОУ 13805596) на користь Державного підприємства «Львівський державний інститут проектування комунального будівництва «Львівдіпрокомунбуд» (вул. Академіка Богомольця, буд. 9, м. Львів, 79005; код ЄДРПОУ 03329054) - 31882 (тридцять одна тисяча вісімсот вісімдесят дві) грн. 28 коп. (з яких: 31500,00 грн. - основний борг та 382,28 грн. - 3% річних) та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. сплаченого судового збору.

3. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18 липня 2013 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Цікало А.І.