Рішення

від 16.07.2013 по справі 922/2346/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2013 р.Справа № 922/2346/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Нескуба М.Г.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопласт", м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю " Будсім", м.Харків про стягнення 23780,02 грн. за участю :

представника позивача - Христич І.О. дов. б/н від 08.05.2013р.

представника відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Екопласт" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсім" про стягнення основної заборгованості у розмірі 23111,34 грн. та 3% річних у розмірі 668,68 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за договором поставки № 060111 від 10.01.2011р.

Через канцелярію суду 16.07.13р. від позивача надійшло клопотання (вх.№25735) про долучення документів до матеріалів справи.

Надані документи були досліджені та долучені судом до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримував позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав, про причини неявки суд не повідомляв. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (арк. с.28, 39).

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та надані представником Позивача докази в обгрунтування заявлених позовних вимог, вислухавши пояснення представника позивача судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екопласт" - Постачальник (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будсім" - Покупець (відповідач у справі) 10.01.2011р. було укладено Договір поставки №060111 за яким позивач зобов"язався в порядку та у строки, визначені даним Договором передавати у власність відповідача Товар, в певній кількості, відповідної якості та по узгодженій ціні, а відповідач зобов"язався приймати та оплачувати його на умовах, визначених даним Договором.

Відповідно до п. 1.3 Договору, кількість та асортимент кожної партії поставляємого Товару вказуються у накладній, складеній на підставі замовлення позивача, який є невід"ємною частиною даного Договора. Накладні оформлюються на кожну партію поставляємого Товару та мають силу специфікацій до даного Договору.

Пунктом 1.4 Договору передбачено, що загальна кількість Товару, який поставляється за даним Договором, визначається як наростаюча кількість по всім поставкам, здійсненим згідно оформленим накладним.

На виконання умов даного договору позивач поставив відповідачу товар всього на суму 14653,62 грн.. що підтверджується видатковими накладними №57 від 11.01.2012р. на суму 4059,72грн. та №347 від 01.02.2012р. на суму 10593,90 грн. (арк.с. 21-22), підписаними повноважними представниками відповідача та скріпленими печатками підприємтсв. За передану за Договором продукцію відповідач розрахувався лише частково, в розмірі 30000,00 грн.

Крім того, станом на 01.02.2012р. у відповідача перед позивачем утворилась дебіторська заборгованість за договором поставки № 060111 від 10.01.2011р. в розмірі 63196,20 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, скріпленим підписами та печатками сторін (арк. с. 20). Вказану заборгованісь було сплачено відповідачем лише частково в розмірі 24738,48 грн.

Пунктом 6.4 Договору встановлено, що відповідач здійснює оплату на умовах відстрочки платежу 60 (шістдесят) календарних днів з моменту поставки Товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Однак, як стверджується позивачем, за поставлену за Договором продукцію відповідач в повному обсязі не розрахувався, таким чином, на момент звернення позивача до суду, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсім" перед Товариством обмеженою відповідальністю "Екопласт" становить 23111,34 грн., що підтверджується актами звірки взаємних розрахунків станом за період: Вересень 2012р. та Жовтень 2012р. за договором поставки № 060111 від 10.01.2011р., скріпленими підписами та печатками сторін (арк. с. 25, 26).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зообов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. (ст.. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що вказана сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу та підписав акти звірки розрахунків, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в розмірі 23111,34 грн. є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов"язань за Договором, просить стягнути з нього 3% річних в розмірі 668,68 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин суд визнав позовні вимоги позивача в сумі 668,68 грн. - 3% річних, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 626, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 65, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсім" (61052, м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд. 1, код ЄДРПОУ 34757314) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопласт" (31318, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., с. Пашківці, код ЄДРПОУ 31521894) суму основного боргу у розмірі 23111,34 грн., 3% річних у розмірі 668,68 грн. та 1720,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.07.2013 р.

Суддя Денисюк Т.С.