Постанова

від 17.07.2013 по справі 802/3057/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   м. Вінниця 17 липня 2013 р.                                                                    Справа № 802/3057/13-а Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П. А., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали справи за позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби   до  ПП "Вінтрейдфуд" про  накладення арешту на кошти та інші цінності, ВСТАНОВИВ : До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Вінницької області Державної податкової служби із позовом до ПП "Вінтрейдфуд" з вимогою про накладення арешту на кошти та інші цінності приватного підприємства "Вінтрейдфуд", що знаходяться в банківських установах. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем станом на день звернення до суду рахується заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість у сумі 186883,55 грн., з них 131680,90 грн. - основний платіж, 21526, 65 грн. - пеня. Позивач у судове засідання не з'явився, однак подав через відділ прийому суду заяву про розгляд адміністративної справи за відсутності представника позивача у порядку письмового провадження. Відповідач письмових заперечень на позовну заяву з нормативно-документальним обґрунтуванням суду не надав, в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, про час, дату та місце судових засідань повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується повідомлення про вручення (а.с. 30). Відповідно до вимог ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Судом прийнято всі міри для належного повідомлення відповідача про час, день і місце розгляду справи. Таким чином, враховуючи дані обставини, судом прийнято рішення продовжити розгляд справи у відсутність відповідача, і вирішити справу на підставі наявних доказів. Частиною 4 ст. 122 КАС України, передбачено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Крім того, згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи те, що від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, а відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, та відсутності потреби заслуховувати свідка чи експерта, суд вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження. Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд доходить висновку, що заявлений адміністративний підлягає задоволенню з огляду на наступне. ПП "Вінтрейдфуд" зареєстровано виконавчим комітетом Вінницької міської ради від 06.09.2010 року за №11741020000008810, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ - 37247886. Згідно з обліковими даними платника податків у відповідача відкриті наступні розрахункові рахунки в банківських установах: №26000034927 АБ "Експрес - Б" МФО 302560, №26007060935230 ПАТ КБ "Приватбанк" МФО 302689, №2600316904201 АБ "Експрес-Банк" МФО 322959 (а.с.25). Встановлено, що станом на дату звернення позивача до суду ПП "Вінтрейдфуд" має податковий борг з податку на додану вартість в сумі 186883,55 грн. Дана заборгованість виникла в результаті прийнятого Вінницькою ОДПІ податкового повідомлення - рішення №0000762202 від 28.03.2013 року, яким донараховано 131732,00 грн. основного платежу та застосовано фінансову санкцію у розмірі 33676,00 грн. Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. В силу вимог п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку,  визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Пунктом 59.5 статті 59 цього Кодексу передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Судом встановлено, що  позивачем сформовано та направлено відповідачеві податкову вимогу  № 439-19 від 16.04.2013 року (а.с. 24). Згідно із п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Відповідно до п. 88.1, 88.2 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, право на яку виникає згідно з цим  Кодексом та не потребує письмового оформлення. Підстави виникнення права податкової застави визначені статтею 89 ПК України. Зокрема підпунктом 89.1.1 пункту 89.1 цієї статті передбачено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку. Разом із тим, довідками головного управління Держземагенства у Вінницькій області за № 02-31/2497 від 26.04.2013 року, Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області №10-02/1384/13 від 08.05.2013р., Вінницького ВРЕР УДАІ УМВС України у Вінницькій області б/н від 29.04.2013р., інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо суб'єкта від 23.04.2013р. (а.с.17-20) встановлена відсутність у відповідача будь-якого рухомого та нерухомого майна. Пунктом 94.1 статті 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.   Згідно із п.п. 94.4. ст. 94   ПК України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім коштів на рахунку платника податків. При цьому в силу вимог абзацу 2 п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Відповідно до п.п. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. З огляду на викладене та враховуючи те, що у ПП "Вінтрейдфуд" відсутнє майно для погашення податкового боргу в сумі 186883,55 грн., що повністю підтверджується належними і допустимими доказами, суд доходить висновку про правомірність звернення Вінницької ОДПІ з адміністративним позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача у банківських установах з метою забезпечення виконання ним своїх грошових зобов'язань перед бюджетом. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також враховуючи відсутність витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати з відповідача не стягуються.    Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд - ПОСТАНОВИВ : адміністративний позов задовольнити повністю. Накласти арешт на кошти та інші цінності приватного підприємства "Вінтрейдфуд", що знаходяться у банківських установах (№26000034927 АБ "Експрес - Б" МФО 302560, №26007060935230 ПАТ КБ "Приватбанк" МФО 302689, №2600316904201 АБ "Експрес-Банк" МФО 322959). Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Суддя                                                                             Комар Павло Анатолійович