Постанова
від 30.01.2013 по справі 9101/157714/2011
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2013 р. справа № 2а-1433/10/1170

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Дурасової Ю.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Драгун К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2011 року у справі №2а-1433/10/1170 за позовом ОСОБА_1 до за участі третіх осіб: про Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції 1. Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області; 2. ОСОБА_2 визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту - відповідач), треті особи - Державна податкова адміністрація у Кіровоградській області, ОСОБА_2, в якому просив визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м.Кіровограді по винесенню податкових повідомлень-рішень №0002421710/0 від 18.11.2009 року та №0002421710/02 від 02.04.2010 року, а також скасувати вищезазначені податкові повідомлення-рішення. (т.1, а.с.3-6)

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2011 року відкрито провадження у справі №2а-1433/10/1170. (т.1,а.с.1)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що контролюючий орган неправильно зробив висновок про порушення позивачем п.4.1 ст.4 підпункту 8.1.3 п.8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Крім того, оскаржуване рішення №0002421710/0 повинно було бути прийнято не пізніше трьох робочих днів, тобто не пізніше 17.11.2009 року, а не 18.11.2009 року.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2011 року у справі №2а-1433/10/1170 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. (суддя - Притула К.М., т.2, а.с.37-41)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що за результатами загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками 2007 року ОСОБА_1 не отримав прибутку.

Відповідач - Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2011 року № 2а-1433/10/1170 та в задоволенні позовних вимог фізичній особі ОСОБА_1 відмовити повністю. (а.с.46-48)

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що ОСОБА_1 на перевірку не було надано документів, які підтверджують факт сплати податку з доходів фізичних осіб за результатами операцій з інвестиційними активами протягом перевіреного періоду. За результатами перевірки, ОСОБА_1, з отриманого ним доходу у вигляді інвестиційного прибутку від продажу інвестиційного активу, визначено загальний річний оподатковуваний дохід за 2007 рік в розмірі 13870000,00 грн. та нараховано до сплати податок з доходів фізичних осіб в сумі 2080500,00 грн. (13870000,00 х 15% ).

Позивач по справі письмових заперечень на апеляційну скаргу не надав.

Треті особи, кожен окремо, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.

За таких обставин, з урахуванням думок представників сторін, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі третіх осіб по справі.

Представник відповідача, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі, та на свої пояснення, надані в судовому засіданні, повністю підтримав вимоги своєї апеляційної скарги.

Представник позивача, просив суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити за її необгрунтованості та безпідставності, а рішення суду першої інстанції як вмотивоване та законне - залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, об»єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає, що існують підстави для скасування судового рішення, а апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Визнання протиправним та скасування податкових повідомленнь-рішеннь №0002421710/0 від 18.11.2009 року та №0002421710/02 від 02.04.2010 року є предметом судового спору.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі врегульовано Податковим кодексом України, Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб», Законом України „Про цінні папери та фондовий ринок", Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 20.07.2007 року позивач по справі, на підставі договору №070720-01 купівлі-продажу простих векселів, купив два простих векселі №80350727357186 та №80350727357187 на загальну суму 13950000 грн. (а.с. а.с. 89-90). Векселі були прийняті на підставі акту прийому-передачі простих векселів від 20.07.2007 року (а.с. 90), факт розрахунку та відсутність взаємних претензій підтверджується розпискою в отриманні грошових коштів від 30.07.2007 року (а.с. 91).

03.10.2007 року ОСОБА_1, на підставі договору №071003-01 купівлі-продажу простих векселів, продав придбані раніше два простих векселі №80350727357186 та №80350727357187, загальна сума договору становить 64000 грн. (а.с. а.с. 93-94), що підтверджується актом прийому-передачі простих векселів та розпискою в отриманні грошових коштів (а.с. а.с. 95-96).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами придбання простих векселів та подальшого їх продажу позивач отримав інвестиційний збиток в сумі 13 886 000грн. На підставі чого, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням норм чинного законодавства, а тому є протиправним.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає їх помилковими, виходячи із наступного.

Представники сторін щодо встановлених судом фактичних обставин справи, заперечень не заявляли.

Як вбачається з матеріалів справи, фахівцями податкового органу проведена позапланова документальна перевірка фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.07 по 30.09.09р., про що було складено Акт від 06.11.09 № 21/1710/НОМЕР_1.

Судом встановлено, що фізична особа ОСОБА_1, в особі громадянки ОСОБА_3 (на підставі довіреності від 10.07.07р.), з ЗАТ „ФОЗЗІ" (код ЄДРПОУ 25294089), в особі ЗАТ „БАНК НРБ" (що діє на підставі договору доручення від 10.07.07 № 13291 Б), укладено договір купівлі-продажу від 11.07.07 № 13293Б щодо продажу „ФОЗЗІ" простих іменних акцій ЗАТ „Універсального торгового підприємства „Кіровоград" в кількості 3634549 штук номінальною вартістю 0,01 грн. на загальну суму 13 870 000,00 гривень.

У відповідності до пункту 4 договору купівлі-продажу від 11.07.07 № 13293Б ЗАТ „ФОЗЗІ", ЗАТ „БАНК НРБ" (на підставі договору доручення від 10.07.07 № 13291 Б) та позивачем по справі, в особі громадянки ОСОБА_3, складено акт від 13.07.07 № б/н до договору купівлі-продажу цінних паперів від 11.07.07 № 13293Б, яким засвідчено факт виконання всіх зобов'язань, передбачених умовами договору від 11.07.07 № 13293Б.

Відповідно до матеріалів справи, а саме з копій реєстрів банківських виписок руху грошових коштів ЗАТ „ФОЗЗІ" по особовому рахунку № 26008380699431 за 11.07.07р. та 13.07.07р., встановлено, що на підставі платіжних документів від 11.07.07 № 3 та від 13.07.07 № 47015 на рахунок позивача № 26201015695800, відкритий в АКІБ „Укрсиббанк" (м. Харків, МФО 351005), надійшли кошти у сумі 12625000,00 грн. та 1245000,00грн. відповідно, з призначенням платежу - „сплата за акції прості іменні згідно договору купівлі-продажу № 13293Б від 11.07.07 року".

На підставі зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що загальна сума отриманого фізичною особою ОСОБА_1 доходу від відчуження акцій, становить 13870000,00 гривень.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів керується вимогами пункту 1.2 статті 1 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-ІУ „Про податок з доходів фізичних осіб" (із змінами та доповненнями), згідно яких, дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за ц межами.

Згідно з підпунктом „в" пункту 1.3 статті 1 зазначеного Закону України, дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді: доходів у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій, з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах.

Підпунктом 8.1.3 пункту 8.1 статті 8 Закону визначено, що якщо згідно з нормами цього Закону окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів керується вимогами підпункту 9.6.1 пункту 9.6. статті 9 вказаного Закону України, згідно яких - облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податків самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Форма обліку доходів і витрат платника податку з доходів фізичних осіб та Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу встановлено наказом Державної податкової адміністрації України від 16 жовтня 2003 року № 490, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 жовтня 2003 року за № 988/8309.

Матеріали справи не містять доказів надання відповідачу по справі на перевірку фізичною особою ОСОБА_1 книги обліку фінансових результатів операцій з інвестиційними активами.

Судом встановлено, що позивачем не визначено та не задекларовано отриманий дохід у сумі 13 870 000,00 грн., чим порушено пункт 4.1 статті 4 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", та не подано до податкового органу декларацію про отримані доходи та майновий стан, чим порушено підпункт „а" пункту 18.1 статті 18, підпункт „в" пункту 19.1 статті 19 Закону України та підпункт 4.1.4 „г" пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України від 22 травня 2003 року „Про податок з доходів фізичних осіб", загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

Підпунктом „а" пункту 18.1 статті 18 Закону визначено, що річна декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) подається платником податку, який зобов'язаний подавати таку декларацію згідно з нормами цього Закону або інших законів.

Підпунктом 4.1.4 „г" пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 01 квітня року, наступного за звітним.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою визначення витрат, пов'язаних з одержанням доходу, встановлено, що згідно з договорами дарування цінних паперів та реєстру власників іменних цінних паперів, протягом 2005 року позивачем придбавалися у громадян прості іменні акції УТП „Кіровоград" (код ЄДРПОУ 01559962) на умовах дарування.

Крім того, перевіркою встановлено, що позивачем 20.07.2007р. придбано у громадянина ОСОБА_4 2 простих векселя за № 80350727357186 та № 80350727357187 ЗАТ „Еко-Гума" (код ЄДРПОУ 31631820) на загальну суму 13 950 000,00 грн. Дата складання векселів - 17.01.06, строк платежу за векселем -17.01.2016 року.

Вказані факти в ході апеляційного розгляду справи представником позивача спростовані не були.

Відповідно до вимог підпункту 9.6.2 пункту 9.6 статті 9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з: обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;

зворотного викупу корпоративного права його емітентом, яке належало платнику податку;

повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного фонду емітента корпоративних прав, внаслідок виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за нульовою вартістю.

Згідно з Законом України від 23 лютого 2006 року № 3480-ІУ „Про цінні папери та фондовий ринок" вексель є борговим цінним папером і засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання визначеного строку грошову суму векселедержателю.

Відповідно до підпункту 9.6.7 пункту 9.6 статті 9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" для цілей цього пункту:

а) під терміном „інвестиційний актив" розуміється пакет цінних паперів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом, а також банківські метали, придбані у банку, незалежно від місця їх подальшого продажу;

б) під терміном „пакет цінних паперів" розуміється окремий цінний папір чи сукупність ідентичних цінних паперів;

в) під терміном „ідентичний цінний папір" розуміються цінні папери, випущені одним емітентом за тотожними умовами емісії, виплати доходу, викупу чи погашення.

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок" векселі не є емісійними цінними паперами.

Відповідно до підпункту 9.6.6 пункту 9.6 статті 9 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-ІУ „Про податок з доходів фізичних осіб" (із змінами та доповненнями) до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Згідно з підпунктом 9.6.9 пункту 9.6 статті 9 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV „Про податок з доходів фізичних осіб" (із змінами та доповненнями) платник податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, має право укласти договір з таким торговцем щодо виконання ним функцій податкового агента. Порядок застосування цього підпункту визначається центральним податковим органом.

Як вбачається з матеріалів справи, умовами договору купівлі-продажу від 11.07.07 № 13293Б року не передбачено виконання з боку ЗАТ „ФОЗЗІ" функцій податкового агента.

Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що позивачем надавались на перевірку документи, які підтверджують факт сплати податку з доходів фізичних осіб за результатами операцій з інвестиційними активами протягом перевіреного періоду.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не повно та одностроннє дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, однак застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини. Зроблені судом першої інстанції висновки не в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються належними письмовими доказами і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 30 серпня 2011р. необхідно скасувати та в позові - відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.160,195,196,198,202,205,207 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об»єднаної державної податкової інспекції - задовольнити .

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2011р. року у справі № 2а-1433\10\1170- скасувати.

В задоволенні позову - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст складено - 23 травня 2013р.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.М. Нагорна

Дата ухвалення рішення30.01.2013
Оприлюднено19.07.2013
Номер документу32474383
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —9101/157714/2011

Ухвала від 12.04.2012

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Мельник В.В.

Постанова від 30.01.2013

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Мельник В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні