Ухвала

від 16.07.2013 по справі 11-кп/796/260/2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційний суд міста Києва

Справа № 11-кп/796/260/13 Головуючий І-ї інстанції: Осаулов А.А.

Категорія: ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, Доповідач - Одинець В.М.

ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 190

У Х В А Л А

іменем України

16.07.2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва, у складі:

Головуючого, судді - Одинця В.М.,

суддів - Присяжнюка О.Б., Глиняного В.П.

при секретарі - Шияні М.М.

за участю прокурора - Карпука Ю.А.,

засудженого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 12013110100000550, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 24 травня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком

ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, українця, громадянина України, неодруженого, з середньо-спеціальною освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_2, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого вироком від 11.12.2012 року Святошинського районного суду м.Києва за ч. 3 ст.358, ч.2 ст.190, ч.2 ст.15, ч.2 ст.190, ч. 1ст.383, 70 КК України на 2 роки позбавлення волі та звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки,

визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.2 ст.190 КК Українита призначено покарання

за ч. 3 ст.358 КК України 4 рокипозбавлення волі;

за ч.2 ст.190 КК України 2 роки позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України призначено ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді - 4 років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України призначено ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 12.11.2012 року, та остаточно призначено покарання у виді - чотирьох років позбавленняволі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на - три роки.

Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінаьно-виконавчої інспекції та пвідомляти кримінально-виконавчу інсекції по місцю проживання про зміну свого місця проживання, роботи чи навчання та періодично зявлятися на реєстрацію до органу кримінально-виконавчої інспекції за місцем проживання.

ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець с. Петропольє, Лозівського району Харківськоїобласті, українця, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, офіційно не працюючого, не зареєстрованого на території України, проживаючого в АДРЕСА_4, раніше судимого вироком від 12.11.2012 року Святошинським районним судом м.Києва за ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.2 ст.190, ч.2 ст.15, ч.2 ст.190, 70 КК України на 2 роки позбавлення волі, -

визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч.2 ст. 190 КК України та призначено покарання

за ч. 5 ст. 27, ч.3 ст.358 КК України у виді - трьох років позбавлення волі.

за ч. 4 ст. 358 КК України у виді - 6 місяців арешту.

за ч. 2 ст. 190 КК України у виді - двох років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України призначено ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів , шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді - трьох років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначено ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинівшляхом часткового складання покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 12.11.2012 року, зарахувавши частково відбуте покарання з цим вироком, та призначено остаточне покарання у виді - трьох років шести місяців позбавлення волі.

Цивільний позов КС «Перспектива» задоволений частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КС «Перспектива» кошти матеріальної шкоди в розмірі - 6 300 гривень у відшкодування збитків, заподіяних злочином.

За цим вироком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними в тому, щоповторно ,за попередньою змовою вирішили шляхом обману з використанням підробних документів отримати грошовий кредит в фінансових установах.

Так, ОСОБА_1 з метою реалізації своїх злочинних намірів запропонував ОСОБА_2 отримати кредит у фінансовій установі на паспорт громадянина України, виданий на його ім'я, серії НОМЕР_1 виданий 08.06.2004 року Святошинським РУ ГУМВС України в м. Києві. ОСОБА_2 усвідомлюючи протиправний характер пропозиції ОСОБА_1 погодився, вступивши з ОСОБА_1 у злочинну змову. З метою реалізації злочинної змови останній передав ОСОБА_1 свою фотокартку, яку необхідно було вклеїти у паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_1. В подальшому ОСОБА_1 в липні 2012 року, знаходячись на Майдані Незалежності в м. Києві передав невстановленій слідством особі паспорт громадянина України на ім»я ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 виданий 08.06.2004 року Святошинським РУ ГУМВС України в м. Києві, фотокартку розміром 3х4 см. із зображенням ОСОБА_2 та грошові кошти в розмірі 1600 гривень. Через декілька днів, зустрівшись на тому ж місці, невстановлена слідством особа повернула ОСОБА_1 паспорт громадянина України виданий на його ім'я з вклеєною у ньому фотокарткою ОСОБА_2.

Окрім цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 офіційно не працюючи, не мали можливості отримати документи, які б підтверджували їх доходи, що необхідні були для пред'явлення у фінансових установах, як одна з умов отримання кредиту. У зв'язку з чим ОСОБА_1, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, в липні 2012 року, знаходячи на вул.Мала Житомирська в м. Києві зустрівся за попередньою домовленістю з невстановленою особою, яка передала йому за винагороду в сумі 2000 гривень два аркуші паперу з наявними на них печатками приватного підприємства «Компанія «Маркет-В» та аркуш паперу з нанесеним на ньому реквізитами підприємства. Цього ж дня, ОСОБА_1, знаходячись за місцем свого мешкання, в АДРЕСА_1 за допомогою ноутбука «Асус», використовуючи вказані реквізити приватного підприємства компанія «Маркет-В» та два аркуші з поставленим на них печатками, виготовив дві довідки про доходи № 0501-1 датовані 03.07.2012 року на ім»я ОСОБА_1, зазначивши в них те, що він працює в приватному підприємстві «Компанія «Маркет-В» на посаді начальника ремонтного відділу з 20.02.2011 року, що не відповідало дійсності. Після цього, ОСОБА_1 на виготовлених бланках довідок поставив підпис від імені директора приватного підприємства «Компанія «Маркет-В» ОСОБА_3

Згідно висновку експерта № 922 від 24.10.2012 року, підпис в графі «Гендиректор» в довідці про доходи № 0501-1 від 03.07.2012 року ймовірно виконаний ОСОБА_1

Згідно висновку експерта №921 від 22.10.2012 року відтиск круглої печатки із змістом: «Україна м. Київ приватне підприємство» у центрі «Компанія «Маркет-В» ідентифікаційний код 30522512» проставленій в довідці доходи № 0501-1 від 17 липня 2012 року; виданий на ім»я ОСОБА_1, не відповідає зразкам відтисків печатки приватного підприємства Компанія «Маркет-В», наданих для порівняльного дослідження.

Згідно висновку судово-технічної експертизи документів № 687 від 9.08.2012 року в паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 виданого 08.0 6.2004 року Святошинським РУ ГУМВС України в м. Києві на ім»я ОСОБА_1 - вносились зміни, шляхом переклейки фотокартки.

Після отримання підробного паспорту та виготовлення підробних довідок про доходи на ім'я ОСОБА_1, останній 17 липня 2012 року перебуваючи у квартирі АДРЕСА_1 передав їх ОСОБА_2, який усвідомлюючи те, що документи є підробними, повинен був згідно попередньої домовленості пред'явити їх цього ж дня до кредитної спілки «Перспектива», що по вул. Дмитрівська, 13-А в м. Києві.

Так, ОСОБА_2, маючи при собі підробний паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий 08.06.2004 року Святошинським РУ ГУМВС України в м. Києві на ім»я ОСОБА_1, ідентифікаційний код та підробну довідку про доходи № 0501-1 від 03 липня 2012 року на ім'я ОСОБА_1, 17 липня 2012 року направився до кредитної спілки « Перспектива», що по вул. Дмитрівська, 13-А в м. Києві. Перебуваючи в приміщенні вказаної кредитної спілки ОСОБА_2 пред'явив підробний паспорт та ідентифікаційний код на ім'я ОСОБА_1, з яких працівником кредитної спілки було знято копії, і на яких ОСОБА_2 поставив власний підпис від імені ОСОБА_1 та дату. Також ОСОБА_2 надав оригінал підробної довідки про доходи №0501-1 від 03.07.2012 року. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел ОСОБА_2 в приміщенні кредитної спілки «Перспектива» що по вул. Дмитрівська, 13-А в м. Києві було підписано бланк заяви про прийняття його в члени кредитної спілки «Перспектива», а також здійснено відповідні членські внески, після чого останній підписав договір кредиту № 54, згідно якого отримав кредит в сумі 6300 гривень на термін з 17 липня 2012 року по 17 липня 2013 рік, свідченням чого є видатковий касовий ордер від 17 липня 2012 року. Окрім того, ним було підписано договір застави № 54. Того ж дня, ОСОБА_2, зустрівшись біля будинку АДРЕСА_1 з ОСОБА_1 передав останньому 3000 гривень, якими останній розпорядився на власний розсуд.

Тобто ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_1 шляхом обману заволоділи грошовими коштами кредитної спілки «Перспектива» в сумі - 6 300 гривень.

Не погоджуючись з рішенням суду, обвинувачений ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду в частині призначеного йому покарання скасувати, в зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та його особі, внаслідок суворості покарання, та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, та постановити новий вирок, яким призначити йому покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України - 2 роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 190 КК України - 1 рік позбавлення волі; за ч. 4 ст. 358 КК України 6 міс арешту та на підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно призначити покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі.

Вимоги апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що оскільки судом було безпідставно відмовлено у об'єднанні в одне провадження двох кримінальних проваджень, його було засуджено двічі за одні й ті ж діяння, а також, що при призначенні покарання йому було враховано і судимість, як обставина що обтяжує покарання.

Крім того апелянт вказує, що судом не взято до уваги, що він повністю визнав свою вину, має на утриманні п'ятьох дітей, готовий добровільно відшкодувати завданий збиток, та зроблено хибний висновок, про неможливість його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, хоча при однакових обставинах кримінального правопорушення, ініціатора вчинення правопорушень ОСОБА_1 було звільнено від відбування покарання з випробуванням.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію ОСОБА_2, та просив змінити вирок, прокурора Карпука Ю.А., який заперечував проти задоволення апеляції ОСОБА_2, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати та надавши ОСОБА_1 останнє слово колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які підсудним не оспорювались, а тому, згідно вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає вирок суду першої інстанції в межах апеляційної скарги обвинуваченого у кримінальному провадженні і приходить до висновку про їх часткову обґрунтованість з таких підстав.

Так, призначаючи покарання ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України у виді 3 років позбавлення волі, судом не дотримано вимог ч. 4 ст. 68 КК України, яка передбачає призначення покарання за злочин, вчинений у співучасті, та не дано оцінки тій обставині, що ОСОБА_2 визнаний винним лише як посібник злочинним діям ОСОБА_1, а тому це необхідно врахувати при призначенні покарання з врахуванням положень ст. ст. 65, 67, враховуючи характер і ступінь участі кожного з них у вчиненому злочині.

Колегія судів вважає, що призначаючи покарання за ч. 3 ст. 358 КК України, судом не було аргументоване рішення про призначення покарання у виді позбавлення волі, а лише зазначено, що виправлення та попередження вчинення нових злочинів ОСОБА_2 неможливе без ізоляції від суспільства, колегія суддів приходить до висновку про можливість змінити вирок відносно ОСОБА_2, в зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Беручи до уваги, що санкції ч. 3 ст. 358 КК України та ч. 2 ст. 190 КК України передбачають альтернативні покарання у виді обмеження волі, враховуючи, що ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у скоєному, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 68, тобто враховуючи, що при скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_2 виступав посібником, колегія суддів вважає за можливе пом»якшити йому покарання за ці кримінальні правопорушення.

Крім того колегія суддів вважає за необхідне виключити з описової частини вироку посилання на той факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 раніше судимі.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 24 травня 2013 року, відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 змінити в частині призначеного ОСОБА_2 покарання.

Пом»якшити ОСОБА_2 покарання та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 190 КК України - 2 р. позбавлення волі; за ч. 4 ст. 358 КК України - 6 місяців арешту; за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України - 1 рік позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_2 - 2 роки позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 12.11.2012 року, зарахувавши частково відбуте покарання за цим вироком, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 2 років та 6 місяців позбавлення волі.

Виключити з описової частини вироку посилання на той факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 раніше судимі.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Судді: