Ухвала

від 10.07.2013 по справі 5017/1150/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 липня 2013 року Справа № 5017/1150/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДанилової Т.Б., суддів:Бакуліної С.В., Малетича М.М., Козир Т.П., Першикова Є.В., розглянувши заяву Приватного малого підприємства "Славянский двор" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 04.04.2013 у справі№ 5017/1150/2012 за позовом Приватного малого підприємства "Славянский двор" до третя особа за участюСільськогосподарського виробничого кооперативу "Успенівський" Затоківська селищна рада Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Затоківської селищної ради, Головного управління Державного земельного агентства в Одеській області, Інспекції ДАБК в Одеській області про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.08.2012 позов про визнання права власності задоволено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.01.2013 рішення Господарського суду Одеської області скасовано, в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.04.2013 у справі №5017/1150/2012 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.01.2013 у справі №5017/1150/2012 залишено без змін.

Приватне мале підприємство "Славянский двор" звернулось з заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 04.04.2013 у справі №5017/1150/2012, в якій просить постанову Вищого господарського суду України від 04.04.2013, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.01.2013, рішення Господарського суду Одеської області від 01.08.2012 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 21.07.2005 у справі №30/22-05-708, від 06.08.2012 у справі №4/017-12, постанови Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 05.06.2007 у справі №7/778, від 08.04.2008 у справі №22/209-07-4492, від 16.08.2005 у справі №8/509 обґрунтовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції норм матеріального права внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи №5017/1150/2012 до провадження Верховного Суду України з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Приймаючи постанову від 04.04.2013 у справі № 5017/1150/2012, на яку подана заява про перегляд, суд касаційної інстанції визнав обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову про визнання права власності. При цьому, суд касаційної інстанції виходив з встановлених судом апеляційної інстанції обставин того, що позивачем не доведено наявність у відповідача, як продавця, права продажу майна, придбаного позивачем за договором купівлі-продажу; відповідач не оспорює права власності позивача на продані ним спірні будівлі, а навпаки, визнає таке право за позивачем, відтак відсутні підстави для задоволення позову.

Водночас у постанові від 21.07.2005 у справі №30/22-05-708 Вищий господарський суд України скасував судові рішення судів попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні позову про визнання права власності та зобов'язання здійснити реєстрацію права власності. При цьому, суд касаційної інстанції зазначив, що не вбачається підстав для визнання за позивачем права власності на нерухоме майно за набувальною давністю; а відсутність підстав для визнання за позивачем права власності на нерухоме майно за набувальною давністю не виключає правомірного володіння ним нерухомим майном з інших підстав.

Проаналізувавши зміст постанови, про перегляд якої подано заяву, та наведеної постанови, колегія суддів встановила, що при вирішенні спорів в цих справах судами встановлені та враховані різні обставини, що призвело до прийняття різних за змістом судових рішень. Тобто судові рішення в цих справах прийнято судом касаційної інстанції і, відповідно, застосовано норми матеріального права в залежності від встановлених судами фактичних обставин справ з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Ознайомившись зі змістом постанови Вищого господарського суду України від 06.08.2012 у справі №4/017-12, на яку посилається заявник як на доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, колегія суддів встановила, що судом касаційної інстанції було скасовано рішення суду першої та апеляційної інстанцій, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Тобто, спір у даній справі не було вирішено остаточно. У зв'язку з цим колегія суддів зазначає, що прийняття касаційною інстанцією постанов про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, а тому на них не можуть здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 статті 111 16 ГПК України.

Крім того не підлягають прийняттю до уваги посилання заявника на постанови Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 05.06.2007 у справі №7/778, від 08.04.2008 у справі №22/209-07-4492, від 16.08.2005 у справі №8/509, оскільки до судових рішень, на які у відповідній заяві може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України, не належать судові рішення Верховного Суду України в господарських та адміністративних справах, який відповідно до положень глав 4, 5 розділу ІІ Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції, а не судом касаційної інстанції.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску справи №5017/1150/2012 до провадження Верховного Суду України

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Приватному малому підприємству "Словянский двор" у допуску справи №5017/1150/2012 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ.Данилова Судді:С.Бакуліна М.Малетич Т.Козир Є.Першиков