Рішення

від 15.07.2013 по справі 910/12409/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12409/13 15.07.13

За позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ»

до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»

про відшкодування шкоди в порядку регресу 2 315,04 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Крашеніннікова М.І. за довіреністю б/н від 10.01.2013 р.

від відповідача: Волчек Н.М. за довіреністю № 65-1-4/38-Ю від 05.12.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

01.07.2013 р. Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ» (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» (відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 2 315,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ» на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу № АТК 220681 від 26.07.2012 р. внаслідок настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування у зв'язку з пошкодженням автомобіля «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номер АА 9195 СН, внаслідок його пошкодження в ДТП, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «KIA SOUL», реєстраційний номер АА 2284 КТ, яким спричинено ДТП, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АВ/4691298), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування матеріальної шкоди покладається на відповідача.

Ухвалою суду від 03.07.2013 р. було порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 15.07.2013 р. об 11:10 год.

15.07.2013 р. через відділ діловодства суду надійшов лист від Моторного (транспортного) страхового бюро України № 7/2-28/18015 від 10.07.2013 р. з інформацією про страхове покриття за полісом № АВ/4691298.

В судове засідання, призначене на 15.07.2013 р. представники позивача та відповідача з'явилися.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 15.07.2013 р., надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні, призначеному на 15.07.2013 р., представник відповідача подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії страхового акту № 000004705/02(141 130) від 22.03.2013 р., з якого вбачається, що відповідач визнає спірну ДТП як підставу для здійснення страхового відшкодування у сумі 2 315,04 грн. потерпілій особі - Морозюк Олені Юріївні.

Клопотання судом задоволене і передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог позивача щодо відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 2 315,04 грн.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 15.07.2013 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.07.2012 р. між Приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ» та Морозюк Оленою Юріївною (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № АТК 220681 (надалі -договір страхування).

Згідно з договором страхування у позивача був застрахований автомобіль «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номер АА 9195 СН. Строк дії договору страхування визначений з 26.07.2012 р. по 25.07.2013 р.

10.11.2012 р. в м. Києві на вулиці Татарській сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номер АА 9195 СН, під керуванням Морозюк Олени Юріївни та автомобіля «KIA SOUL», реєстраційний номер АА 2284 КТ, яким керувала Сидоренко Олександра Вікторівна. Наведене підтверджується довідкою № 9105914 про дорожньо-транспортну пригоду ВДАІ Шевченківського РУ ГУ МВС України м. Києва.

ДТП сталася в результаті порушення Сидоренко Олександрою Вікторівною п.п. 13.3 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 05.12.2012 р. у справі № 2610/27559/2012, відповідно до якої Сидоренко Олександру Вікторівну визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Загальний розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу - автомобіля «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номер АА 9195 СН, в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до Звіту № 5692/6405 з оцінки транспортного засобу, що складений 03.12.2012 р. оцінювачем Годун В.А. (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача № 6376 від 11.10.2008 р.) становить 3 765,67 грн. (надалі - звіт № 5692/6405 з оцінки транспортного засобу від 03.12.2012 р.).

За страховим випадком (ДТП) згідно складеного страхового від 30.11.2012 р. по договору страхування було визначено суму страхового відшкодування в розмірі 2 315,04 грн., виплата якого позивачем підтверджується платіжним дорученням № 37283 від 04.12.2012 р.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про страхування", або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно (автомобіль). В п. 1.1, 1.4, 1.7 ст. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 10.11.2012 р.) наведені визначення наступних термінів:

- страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу;

- особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду;

- забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України (визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Стаття 28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" надає визначення поняття «шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого». Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана:

з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

У відповідності до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

В спірному випадку позивачем заявлена до стягнення з відповідача сума страхового відшкодування, виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП. При цьому право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків, завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.

Відповідачем на вимогу ухвали Господарського суду міста Києва від 03.07.2013 р. не представлено договору (полісу № АВ/4691298) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Матеріали справи містять витяг з єдиної централізованої бази даних МТСБУ.

Відповідно до полісу № АВ/4691298, судом встановлено, що транспортний засіб, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача транспортному засобу, взято на страхування Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» (відповідачем), страхувальником за даним полісом визначено Сидоренко Олександру Вікторівну, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну визначений в сумі 50 000,00 грн., франшиза - в сумі 00,00 грн., строк дії даного полісу з 30.10.2012 р. до 29.10.2013 р.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що Сидоренко Олександра Вікторівна керувала автомобілем «KIA SOUL», реєстраційний номер АА 2284 КТ, на законних підставах.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля, застрахованого у позивача, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в межах, передбачених полісом № АВ/4691298, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), висновки якої про застосування правової норми у спірних правовідносинах при прийнятті рішення у справі, є обов'язкові до врахування судом згідно положень ч. 2 ст. 82 ГПК України.

По матеріалам справи судом встановлено, що фактичні витрати позивача по виплаті страхового відшкодування не перевищують розміру збитку, завданого транспортному засобу, пошкодженому у ДТП, що визначений звітом № 5692/6405 з оцінки транспортного засобу від 03.12.2012 р. та страховим актом від 30.11.2012 р. по договору страхування, а з відповідача заявляється до стягнення сума збитку, підтверджена таким звітом та страховим актом.

Положеннями Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (ст. 12) передбачена можливість встановлення франшизи при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, розмір якої при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За встановлених обставин, до виплати в порядку регресу із страховика, яким застраховано відповідальність особи, яку визнано винною у ДТП, належить сума в розмірі 2 315,04 грн., оскільки франшиза за полісом № АВ/4691298 дорівнює 00,00 грн.

Так, до виплати в порядку регресу із страховика, яким застраховано відповідальність особи, яку визнано винною у ДТП, була належна сума в розмірі 2 315,04 грн. (сума матеріального збитку підтверджена звітом № 5692/6405 з оцінки транспортного засобу від 03.12.2012 р., страховим актом від 30.11.2012 р. по договору страхування та платіжним дорученням № 37283 від 04.12.2012 р.).

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, що була дійсною на момент виникнення спірних правовідносин) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Статтею 38 Закону (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Матеріалами справи, зокрема, копією регресної вимоги № 04-920 від 20.02.2013 р. підтверджено, що позивач звертався з такою претензією до відповідач, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (копії регресної вимоги та повідомлення про вручення поштового відправлення наявні в матеріалах справи).

В матеріалах справи наявна копія страхового акту № 000004705/02 (141 130) від 22.03.2013 р., подана відповідачем в судовому засіданні 15.07.2013 р., з якого вбачається, що відповідач визнає спірну ДТП як підставу для здійснення страхового відшкодування у сумі 2 315,04 грн. потерпілій особі - Морозюк Олені Юріївні.

Але станом на час вирішення спору по суті у суду відсутні докази на підтвердження здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування в сумі 2 315,04 грн. згідно страхового акту № 000004705/02 (141 130) від 22.03.2013 р.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За наведених обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 2 315,04 грн. страхового відшкодування підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню повністю в сумі 2 315,04 грн.

Судові витрати позивача на оплату судового збору в розмірі 1720,50 грн. відповідно до положень ч. 1 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 19/3; ідентифікаційний код 16467237), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ» (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10; ідентифікаційний код 32556121) 2 315,04 грн. (дві тисячі триста п'ятнадцять гривень 04 коп.) страхового відшкодування в порядку регресу, 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 коп.) судового збору.

3. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.07.2013 р.

Суддя Гумега О.В.