Рішення

від 17.07.2013 по справі 919/672/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2013 року справа № 919/672/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Грицай О.С. при секретарі Григор'євій К.Д. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом приватного підприємства "Д-Трейд"

(99053, м. Севастополь, вул. Рєпіна, 23, кв. 16)

(99053, м. Севастополь, вул. Рєпіна, 26, кв. 13)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Меркурій"

(99038, м. Севастополь, проспект Жовтневої Революції, 50)

(99055, м. Севастополь, вул. Ген. Острякова 141/в-40)

про стягнення 11 790, 10 грн

за участю представників:

позивача - Молчанова А. О - довіреність № б/н від 10.06.2013;

відповідача - не прибув

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року приватне підприємство "Д-Трейд" звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Меркурій" про стягнення 12 872,55 грн, з яких 11 790,10 грн. основного боргу, 874,59 грн.- пеня, 172,49 грн. - 3% річних, індекс інфляції 35,37 грн.

Справа розглядалась у судових засіданнях 03.07.2013 та 17.07.2013 року.

17.07.2013 року представником позивача у судовому засіданні було надано заяву, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 11 790, 10 грн, від стягнення 3%, пені, інфляційних відмовився, дана заява по суті є завою про зменшення позовних вимог.

Зазначена заява відповідає вимогам ст.22 ГПК України , тому вона приймається судом, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову -11 790, 10 грн, в межах якої розглядається спір.

Представник відповідача повторно у судове засідання 17.07.2013 не прибув, про дату час та місце розгляду справи повідомлений за адресою його місцезнаходження - 99038, м. Севастополь, проспект Жовтневої Революції, 50, яка відповідає відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців, однак поштовий конверт разом із повідомленням повернуто до господарського суду міста Севастополя з відміткою поштового відділення "за зазначеною адресою не проживає".

Відповідно до роз'яснень пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того така сама позиція міститься в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.3.9.2. зазначеної постанови).

З урахуванням наведеного, зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних в ній доказів відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Крім викладеного, судом встановлено, що 25.10.2012 року між приватним підприємством "Д-Трейд" (далі - постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Меркурій" (далі -покупець) укладено договір № СП-0000083 (далі -договір) (а.с 23).

Згідно п. 1.1 договору, постачальник зобов'язується поставити товар в строки, узгоджені цим договором, відповідно замовлення (та/або заяви) покупця, а покупець зобов'язується прийняти його та оплатити.

Товаром за цим договором є :кондитерські вироби, шоколад, продукти харчування.

Асортимент і ціна товару узгоджується в специфікації до договору, який є невід'ємною частиною цього договору. (пункт 2.1 договору).

Постачальник повинен поставити товар покупцю в строк не пізніше ніж впродовж 2 (два) дні від дня узгодження замовлення. (п. 3.4 договору).

Відповідно до пункту 7.1 покупець після прийняття товару і необхідних документів зобов'язаний здійснити оплату за товар впродовж 21 (двадцять один) календарних днів з дня реалізації товару.

Покупець має право затримати оплату за товар якщо товарно-транспортні накладні, податкові накладні або інші товаросупроводжувальні документи не відповідають вимогам, які передбачені діючим законодавством України, або містять помилки, або розбіжності, пропорційну кількість днів протягом якого помилки або розбіжності будуть виправлені, або документи будуть приведені у відповідність з діючим законодавством України та передані покупцю (пункт 7.2 договору).

Відповідно до пункту 8.5 договору, у випадку прострочки оплати товару постачальник стягує з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми неоплаченого в строк товару за кожний день прострочення платежу.

Розділом 11 договору сторони передбачили строк дії цього договору встановлюється з моменту йго фактичного підписання уповноваженими особами до 31.12.2012 р.

На виконання умов вказаного договору позивачем передано відповідачу товар на загальну суму 11 790,10 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними № 8 від 30.10.2012 року на суму 3 778,74 грн, № 9 від 30.10.2012 року на суму 4 038,33 грн, № 10 від 30.10.2012 року на суму 3 973,03 грн, оригінали яких були оглянуті у судовому засіданні 03.07.2013 (а.с 14-16).

Слід зазначити, що вищенаведені видаткові накладні підписані сторонами, мають печатку та підписи.

Відповідно до пункту 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Несплата зазначеної заборгованості (до звернення з позовом до суду) з'явилась підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений за договором товар.

На час розгляду справи в суді відповідачем взяті зобов'язання не виконані, у зв'язку з чим заборгованість за надані послуги складає з врахування заяви про зменшення позовних вимог 11 790,10 грн, що підтверджено також податковими накладними, які підтверджують передачу товарів позивачем на суму 11 790,10 грн., що було перевірено судом (а.с. 17-19).

Аналіз правовідносин, які існували між сторонами свідчить, що за своєю юридичною природою між ними укладено договір поставки, згідно до приписів статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічне положення міститься у статті 712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем заборгованості в розмірі 11 790,10 грн. є порушенням господарських зобов'язань за вказаним договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд звертає увагу на те, що пункт 7.1 договору є не чітким, оскільки з нього не вбачається ким саме повинно бути реалізовано товар.

Виходячи із змісту частини 3 статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Із змісту пункту 11.1 договору вбачається, що сторони узгодили строк дії договору поставки до 31.12.2012.

У відповідності з частиною 7 статті 180 вищевказаного кодексу строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Таким чином всі господарські зобов'язання позивача і відповідача засновані на договорі поставки № -0000083 від 25.10.2012 у тому числі зобов'язання відповідача оплатити отриману за договором продукцію, повинні були бути виконані в період строку договору незалежно від будь-яких додаткових вимог, тобто до 31.12.2012.

Відповідно до статті 692 цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи те, що пункт 7.1 договору однозначно не визначено ким саме має бути здійснено реалізацію товару покупцем чи постачальником, принципу диспозитивності та змагальності сторін, суд вирішив, що позовні вимоги в частині стягнення основної суми заборгованості у розмірі 11 790,10 грн. підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись статтями 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Меркурій" (99038, м. Севастополь, проспект Жовтневої Революції, 50, 99055, м. Севастополь, вул. Ген. Острякова 141/в-40, ідентифікаційний код 36127359, р/р 26002010120043 в ПАО «ВТБ Банк» МФО банку 321767) на користь приватного підприємства "Д-Трейд" (99053, м. Севастополь, вул. Рєпіна, 23, кв. 16, 99053, м. Севастополь, вул. Рєпіна, 26, кв. 13, ідентифікаційний код 33196702, р/р 26002500049147 в ПАО «Креди Агриколь Банк», МФО банку 300614) основну суму заборгованості у розмірі 11 790,10 грн. та компенсацію по сплаті судового збору у розмірі 1720, 50 грн.

3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 19 липня 2013 року

Суддя О.С. Грицай