Рішення

від 11.07.2013 по справі 904/4823/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.07.13р. Справа № 904/4823/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент А", м. Дніпропетровськ

До Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство № 22" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про стягнення 99 321,86 грн.

Суддя О.М. Крижний

Представники:

Від позивача: Аркіна Л.О., довіреність №7 від 29.05.2013 року, представник

Від відповідача: Василевська О.О., розпорядження №109-рк від 01.02.2013 року, начальник

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елемент А" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство № 22" Дніпропетровської міської ради заборгованість у розмірі 96 000,00 грн. та 3 321,86 грн. - 3% річних; судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем договору № 12 від 21.02.2012 року в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

11.07.2013 року представник позивача надав клопотання про зменшення розміру позовних вимог, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 22456,68 грн. та 817,67 грн. - 3% річних.

Статтею 22 ГПК передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Представник відповідача 11.07.2013 року у судовому засіданні надав заяву про визнання позову у розмірі 23 274,35 грн.

У судовому засіданні 11.07.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

21.02.2012 року між Приватним комерційним підприємством "Альянс" (Продавець) та Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційне підприємство № 22" Дніпропетровської міської ради (Покупець) було укладеного договір № 12 (а.с.30).

Відповідно до п. 1.1 договору Продавець продає, а Покупець купує товари, кількість та ціни яких вказується у накладній на відпуск та у рахунку.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що оплата за продукцію здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця протягом 40 календарних днів з моменту надходження продукції на склад Покупця.

Відповідно до умов договору, Приватне комерційне підприємство "Альянс" поставило продукцію відповідачу, що підтверджується накладною № 12 від 21.02.2012 року та довіреністю № 9 від 21.02.2012 року на суму 22 456,68 грн. (а.с.34-35).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач суму боргу за поставлений товар перед Приватним комерційним підприємством "Альянс" не сплатив.

01.03.2013 року між Приватним комерційним підприємством „Альянс" (Сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Елемент А" (Сторона-2) було укладеного договір про заміну сторони у договорі поставки № 10/13.

Пунктом 1.1. договору про заміну встановлено, що по договору № 12 від 21.02.2012 року (далі-договір поставки), який був укладений між Стороною-1 та Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційне підприємство № 22" Дніпропетровської міської ради, Покупцю була здійсненна поставка товару згідно з накладною та рахунком, на загальну суму 22456,68 грн., у тому числі ПДВ-3742,78 грн.

Згідно даного договору Стороною-1 передаються Стороні-2 усі права та обов'язки Продавця, передбачені договором поставки, який був укладений між Стороною-1 та Покупцем, у тому числі право отримання оплати за раніше поставлений Покупцю товар, стягнення штрафних санкцій, неустойки (індексу інфляції, трьох відсотків річних), судового збору та інші витрати, пов'язані з судовим та виконавчим провадженням (пункт 1.2 договору про заміну).

За викладених обставин, право вимоги щодо стягнення з відповідача за поставлений за договором поставки товар, передано позивачу.

Позивач зазначає, що відповідач своєчасно не здійснив розрахунки у повному обсязі за поставлений товар, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, що і є причиною спору.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Відповідно до пункту 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України). З огляду на положення п.2.2 договору, строк оплати поставленого товару за накладною №1810/1 від 18.10.2011 року є таким, що настав.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано 3 % річних за період з 01.04.2012 року по 18.06.2013 року у сумі 817,67 грн.

Перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено їх правильність, а тому вимоги позивача щодо стягнення та 3 % річних за період з 01.04.2012 року по 18.06.2013 року у сумі 817,67 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

11.07..2013 року від відповідача надійшла заява про визнання позову у повному обсязі.

Право відповідача визнати позов повністю або частково передбачено ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

Згідно ч.5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, з огляду на що господарський суд приймає визнання відповідачем позову у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод : кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті. Невиконанням обов'язку щодо оплати отриманого товару відповідач порушує права позивача, безпідставно не передаючи грошові кошти (вартість товару) у власність позивача.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається, зокрема, у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

При зверненні до суду з позовом позивачем оплачено судовий збір у розмірі 1986,44 грн. Позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог до 23274,35 грн. Таким чином, сплачена сума судового збору підлягає зменшенню.

У той же час суд зазначає, що законом встановлено мінімальний розмір судового збору, який згідно п.2.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" складає 1720,50 грн. Таким чином, судовий збір не може бути зменшено до розміру, нижче мінімального, встановленого законом.

Отже, з державного бюджету України позивачеві підлягає поверненню судовий збір у розмірі 265,94 грн. (1986,44 грн. - 1720,50 грн.).

Відповідно до п. 5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21 лютого 2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України": питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення може зазначатися у тому числі в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом).

Сплачений судовий збір у іншій частині, а саме в сумі 1 720,50 грн., підлягає розподілу між сторонами в загальному порядку, а саме: відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у розмірі 1 720,50 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство № 22" Дніпропетровської міської ради (49102, м. Дніпропетровськ, вул. Будьонного, буд. 29; ідентифікаційний код 32616714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент А" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Короленка, буд. 3, оф. 805; ідентифікаційний код 38530224) основний борг у розмірі 22 456,68 грн., 3 % річних у розмірі 817,67 грн. та судовий збір у розмірі 1 720,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Елемент А" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Короленка, буд. 3, оф. 805; ідентифікаційний код 38530224) з державного бюджету України судовий збір у розмірі 265,94 грн. (двісті шістдесят п'ять грн. 94 коп.), перерахований згідно платіжного доручення № 10 від 27.05.2013 року, яке знаходиться у матеріалах справи.

Повне рішення складено - 11.07.2013 року.

Суддя О.М. Крижний