Рішення

від 17.07.2013 по справі 905/4320/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.07.2013р. Справа № 905/4320/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді: Колесник Р.М.

при помічнику судді Дороховій Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю «Торезьке АТП», м. Торез Донецької області

до відповідача: приватного підприємства «Авто-Експрес», м. Сніжне Донецької області

про стягнення заборгованості за договором оренди №18/07/2012 у розмірі 38400,00 гривень

Представники сторін:

Від позивача: Артаманова А.А.

Від відповідача: Рожкова Н.В.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торезьке АТП» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до приватного підприємства «Авто-Експрес» про стягнення заборгованості за договором оренди №18/07/2012 у розмірі 38400,00 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем передбачених договором оренди транспортного засобу №18/07/2012 від 18.07.2012р. зобов'язань зі сплати орендної плати, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість зі сплати цих платежів.

Позивач в судових засіданнях підтримав вимоги викладені в позовній заяві.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні скористався, однак письмового відзиву на позовну заяву не надав, лише в усній формі у судовому засіданні 17.07.2013р. зазначив, що заперечує проти позовних вимог, просив суд витребувати у позивача оригінал акту приймання - передачі транспортних засобів до договору №18/07/2012, оскільки має сумніви щодо копії яка, знаходиться в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами документами.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ

18.07.2012р. позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) був укладений договір оренди транспортного засобу №18/07/2012, за умовами п.п.1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування транспортний засіб: автобус пасажирський марки БАЗ А 079.14, рік випуску - 2011, двигун V - 5675 см.куб, номер шасі (рами) - Y7FA07914B0009037, номерний знак - AH 1234 AA, що належить орендодавцю на праві приватної власності, свідоцтво про реєстрацію ТЗ САЕ №466828 видане Торезьким МРЕВ Донецької області 15 квітня 2011р.

Згідно умов п. 2.1. орендодавець передає автобус у справному технічному стані протягом 7-ми календарних днів з моменту підписання даного договору на підставі Акта приймання-передачі, що є невід'ємною частиною договору.

Розділом 4. Договору визначений порядок виплати орендної плати за використання автобуса. Так, орендна плата за користування одним автобусом становить 12800,00гривень. Загальна сума розрахунків складає 12 800,00гривень, орендна плата сплачується шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця зазначений в договорі до 10 числа наступного місяця. (п.п.4.1 - 4.2).

Відповідно до п.5.1 Договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками підприємств. Договір укладений терміном до 01.12.2017. (п.5.2)

Факт передачі транспортного засобу орендодавцем орендарю за вказаним договором підтверджується актом приймання передачі нерухомого майна від 18.07.2012р.

Через неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань за вказаними договором протягом березня - травня 2013р., у останнього виникла заборгованість по орендній платі в сумі 38 400,00 гривень.

За таких обставин позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом про стягнення з відповідача 38 400,00 гривень.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором оренди.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами договору оренди транспортного засобу №18/07/2012 від 18.07.2012р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Виходячи із змісту прав та обов'язків сторін, визначених договором оренди транспортного засобу №18/07/2012 від 18.07.2012р., його предмету, такий договір кваліфікується судом як договір найму (оренди). Як встановлено ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Отже, в контексті зазначених норм, укладений між позивачем та відповідачем договір оренди транспортного засобу №18/07/2012 від 18.07.2012р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.ч.1,5 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обов'язковість договору для виконання сторонами.

Таким чином, відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежу з орендної плати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця зазначений в договорі до 10 числа наступного місяця в розмірі 12 800,00 гривень відповідно п.п 4.1, 4.2 договору.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, внаслідок невиконання грошових зобов'язань відповідачем за період березень-травень 2013р. утворилась заборгованість за договором оренди транспортного засобу № 18/07/2012 від 18.07.2012р. з орендної плати в розмірі 38400 гривень та всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ст. 34 цього Кодексу доказів сплати цієї заборгованості відповідач не надав.

Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам орендар вважається таким, що прострочив виконання грошових зобов'язань у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення вимог щодо стягнення заборгованості за договором оренди транспортного засобу № 18/07/2012 від 18.07.2012р. в сумі 38400 гривень.

Усне клопотання відповідача про витребування оригіналу акту судом розглянуто та у його задоволені відмовлено, оскільки рішенням господарського суду Донецької області по справі №905/1949/13, яке набрало законної сили, було вже встановлено факт передачі позивачем транспортного засобу за договором оренди транспортного засобу №18/07/2012 від 18.07.2012р. відповідачу, а отже позивач в силу ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України звільнений від доведення факту передачі майна, а, отже за відсутності акту про повернення майна, суд виходить з того, що воно на час за який стягується заборгованість перебувало у користуванні відповідача.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Торезьке АТП» до приватного підприємства «Авто-Експрес» про стягнення заборгованості за договором оренди транспортного засобу № 18/07/2012 від 18.07.2012р. у розмірі 38400 гривень задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з приватного підприємства «Авто-Експрес» (86500, м. Сніжне, Донецької області, вул. Дзержинського, б. 44, ЄДРПОУ 32198122) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торезьке АТП» (86600, м. Торез, Донецької області, вул. Поповича, 2а, ЄДРПОУ 33767159) заборгованість за договором оренди транспортного засобу № 18/07/2012 від 18.07.2012р. у розмірі 38400 гривень, судовий збір у розмірі 1720,50 гривень.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 17.07.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 18.07.2013 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.М. Колесник