Рішення

від 16.07.2013 по справі 926/596/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2013 р. Справа № 926/596/13.

Господарський суд Чернівецької області в складі головуючого судді Паскаря А. Д., при секретарі судового засідання Лагадину Т. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом

заступника прокурора Першотравневого району м. Чернівці в інтересах держави в особі Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради

до колективної виробничо-комерційної фірми «Бона-СВ» м. Чернівці

про стягнення заборгованості в сумі 4301,21 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Юзьків М. І., довіреність від 01.10.2012, Косташ М. М., довіреність від 15.04.2013 ;

від відповідача - не з'явився;

за участю прокурора Марочко Л. І.,

В С Т А Н О В И В :

Заступник прокурора Першотравневого району м. Чернівці в інтересах держави в особі Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (далі - департамент) звернувся з позовною заявою до колективної виробничо-комерційної фірми «Бона-СВ» м. Чернівці про стягнення заборгованості в сумі 4301,21 грн. за користування місцями розташування рекламних носіїв.

Позов обґрунтовується тим, що в порушення умов укладеного сторонами договору про тимчасове користування місцем для встановлення виносної малогабаритної реклами від 01.07.2008 № 327, станом на 23.05.2013 відповідач заборгував позивачеві 3419,35 грн. за місця реклами та 881,86 грн. пені.

Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись, зокрема, на те, що:

- вказана в договорі виносна малогабаритна рекламна конструкція насправді є інформаційною табличкою, за розміщення якої збирання плати законодавством не передбачено;

- з 01.07.2009 місце реклами відповідачем було звільнено, строк дії договору закінчився та сторонами не продовжувався;

- позивач не представив доказів існування заборгованості в сумі 1120 грн. станом на 01.01.2011 з урахуванням строку позовної давності;

- з моменту укладення договору ніяких зауважень та претензій на адресу відповідача позивачем не висувалося.

До прийняття рішення позивач, уточнивши суму позову, просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 3440,00 грн. та пеню в сумі 236,35 грн.

Позов розглядається судом в уточненому позивачем варіанті.

У судових засіданнях, які відбулися 19.06.2013 та 16.07.2013, представники позивача та прокурор позов підтримали, а представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у наданому відзиві, однак явку свого представника в останньому судовому засіданні не забезпечив.

Заслухавши пояснення представників позивача, прокурора, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

Засади рекламної діяльності в Україні та відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, регулюються Законом України «Про рекламу» (далі - Закон, положення якого приводяться в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин між сторонами).

Відповідно до частини першої статті 16 Закону, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. При видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється. Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами, регулюються Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067, (далі - Правила), пунктом 32 яких встановлено, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у

комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами

місцевого самоврядування.

Дозволи на розміщення відповідачем зовнішньої реклами по вул. Герцена, 1-А та по вул. Головній, 162 м. Чернівців департаментом було видано в день укладення договору, тобто 01.07.2008 відповідно за №№ 1384 та 1385.

01 липня 2008 року сторони у справі на підставі рішення XXIII сесії Чернівецької міської ради V скликання від 27.12.2007 № 489 уклали між собою договір про тимчасове користування місцем для встановлення виносної малогабаритної реклами № 327, відповідно до умов якого департамент передав колективній виробничо-комерційній фірмі «Бона-СВ» у платне користування строком до 01.07.2009 місця для встановлення двох виносних двохсторонніх малогабаритних рекламних конструкцій розміром 0,90 х 0,65 м. на вул. О.Герцена, 1-А та вул. Головній, 162, строком до 01.07.2009 року.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2, 2.3 договору, плата за місця для розміщення реклами складає 60,00 грн. в місяць та вноситься відповідачем на відповідний розрахунковий рахунок Чернівецької міської ради не пізніше останнього числа поточного місяця. У раз збільшення або зменшення тарифів за користування місцем розташування рекламних носіїв зміни вносяться у вигляді додаткового договору, який є невід'ємною частиною цього договору.

В пунктах 3.2, 3.3 договору сторони визначили, що дата укладення договору є дата його реєстрації в департаменті, а за відсутності заперечень щодо припинення його дії, дія договору поновлюється на такий же термін.

Додатковим договором № 1/27 до договору від 01.07.2008 розмір щомісячної плати за користування місцями для розташування рекламних носіїв сторони з 01.01.2009 збільшили до 80,00 грн.

Відповідно до пункту 5.1 договору, за неналежне або несвоєчасне виконання розділу 2 договору, який встановлює порядок розрахунків, позивач зобов'язався сплатити позивачеві пеню від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у періоді, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

Враховуючи, що договір та додатковий договір до нього в департаменті були зареєстровані відповідно 01.07.2008 та 15.01.2009, вони вважаються вчиненими (укладеними), а, відтак - обов'язковими для виконання сторонами.

Оскільки відповідач не надав доказів про те, що він заперечував щодо поновлення договору на зазначений в ньому термін, суд вважає, що станом на день розгляду справи договір є чинним.

Імперативною нормою, яка міститься в статті 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Окрім того, згідно частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи з того, що на даний час відповідач своїх зобов'язань належним чином не виконав, ним було порушено вимоги статей 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Можливість стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання по відношенню до іншої сторони у договорі, штрафних санкцій за неналежне виконання такого зобов'язання на користь господарюючого суб'єкта, чиї права та законні інтереси було порушено, передбачена також й Господарським кодексом України.

Так, відповідно до частини першої статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Заперечення відповідача на позов про те, що виносна малогабаритна рекламна конструкція насправді є інформаційною табличкою, за розміщення якої збирання плати законодавством не передбачено, місця розміщення реклами відповідачем було звільнено ще 01.07.2009, строк дії договору закінчився та сторонами не продовжувався, позивач не довів існування заборгованості відповідача перед ним в сумі 1120 грн. станом на 01.01.2011 тощо, судом визнаються голослівними, безпідставними та такими, що не можуть бути підставою для повної або часткової відмови від позову.

З приводу заперечення відповідача щодо непродовження позивачем строку дозволу на розміщення реклами, як це передбачено пунктом 29 Правил, суд зазначає, що оскільки у графі «Примітка» кожного наданого відповідачеві дозволу міститься застереження про те, що дія дозволу поновлюється на такий же термін за відсутності заперечень щодо припинення його дії, воно визнається безпідставним.

Частиною третьою статті 268 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Однак заперечення відповідача про те, що при складенні розрахунку заборгованості позивачем не враховано строки позовної давності не може бути розцінено як заяву про застосування судом строку позовної давності.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з віднесенням сплати судового збору на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з колективної виробничо-комерційної фірми «Бона-СВ» (м. Чернівці, вул. Герцена, 1-А/71, ідентифікаційний код 22840367): а) на користь департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (м. Чернівці, вул. Б. Хмельницького, 64-А, ідентифікаційний код 23245721) заборгованість в сумі 3440,00 грн. та пеню в суму 236,35 грн.; б) в доход державного бюджету України судовий збір в сумі 1720,50 грн. . отримувач коштів УДКСУ у м. Чернівці, код отримувача 37978173, банк отримувача ГУДКСУ у Чернівецькій області, код банку 856135, рахунок отримувача 31210206783002, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: судовий збір, господарський суд Чернівецької області, код 03500074.

Суддя А. Д. Паскарь