Рішення

від 16.07.2013 по справі 127/9664/13-ц

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

16.07.2013 року

Справа № 127/9664/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16.07.2013 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі :

головуючого судді Борисюк І. Е.

за участю: секретаря Романенко О.С.,

представника позивача Карпінського В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом кредитної спілки «Вінницький кредит» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулась кредитна спілка «Вінницький кредит» з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позов мотивований тим, що кредитна спілка «Вінницький кредит» відповідно до кредитного договору № І 21 від 20.03.2009 року надала ОСОБА_2 цільовий кредит у розмірі 10 000, 00 гривень на сімейні потреби. Даний договір встановлює платність та строковість кредиту, а саме: 12 місяців - строк погашення кредитного зобов'язання з моменту видачі грошових коштів, 0, 16438% - плата за кожен день користування кредитом від залишку заборгованості за кредитом. Кредитне зобов'язання підлягає погашенню рівними частками щомісяця до дати закінчення дії кредитного договору, згідно п. п. 2.1, 4.1. Відповідач порушив умови договору та станом на 18.04.2013 року має прострочену заборгованість у сумі 31 809, 43 гривень, з яких: сума невиплаченого кредиту - 9 985, 62 гривень, відсотки - 21 823, 81 гривень. В зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань позивач вручив йому два листи-нагадування про негайну сплату боргу. Після отримання відповідачем нагадувань, ним було сплачено декілька регулярних проплат по 200-300 гривень. З травня 2010 року платежі припинились. Станом на 18.04.2013 року ОСОБА_2 не розрахувався з кредитною спілкою.

Вище викладене й стало підставою для звернення до суду позивача із вимогами про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № І 21 від 20.03.2009 року у розмірі 31 809, 43 гривень.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити, аргументуючи його мотивами викладеними в позовній заяві.

Відповідач повторно не з'явився в судове засідання, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи. Від відповідача не надійшло заяви про розгляд справи у його відсутність, не повідомлено причини неявки.

Суд, враховуючи думку представника позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

20.03.2009 року між КС «Вінницький кредит» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № І 21, відповідно до якого спілка надала останньому кредит на сімейні потреби в розмірі 10 000, 00 гривень з процентною ставкою 60 % річних, строком до 21.03.2010 року. (а.с. 6)

Між сторонами визначено графік розрахунків з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом (п. 4.1 кредитного договору № І 21 від 20.03.2009 року).

ОСОБА_2 позивачем 20.03.2009 року було видано кредит в сумі 10 000, 00 гривень, що підтверджується видатковим касовим ордером від 20.03.2009 року (а.с. 7)

Відповідно до п. 3.1 кредитного договору № І 21 від 20.03.2009 року плата за користування кредитом становить 0, 16438 % від суми залишку кредиту, за кожен день користування кредитом, що становить 60% річних.

Позивачем ОСОБА_2 особисто були вручені нагадування щодо погашення заборгованості. (а.с. 8) Однак, вимоги позивача залишені відповідачем без належного реагування.

Згідно картки платежів по кредиту, заборгованість ОСОБА_2 по кредитному договору № І 21 від 20.03.2009 року станом на 18.04.2013 року становить: 31 809, 43 гривень, з яких: заборгованість по кредиту - 9 985, 62 гривень, заборгованість по відсотках - 21 823, 81 гривень. (а.с.9)

Судом перевірено розрахунок заборгованості, здійснений позивачем, і встановленого його відповідність умовам кредитного договору № І 21 від 20.03.2009 року.

Заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем не погашена. Протягом тривалого часу ніяких розрахунків відповідач не веде, відповідно, ухиляється від виконання зобов'язань, взятих на себе згідно кредитного договору.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3. ч. 1 ст. 3 ЦК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно ст. 530 ЦК України, зобов'язання підлягає виконанню у строк встановлений договором.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, відповідно до ст. 611 ЦК України.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України, відповідно до ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню.

Суд вважає, що відповідачем порушено вимоги ст. 526 ЦК України, згідно якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а також вимоги ст. 1049 ЦК України, яка вказує, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Добровільно провести розрахунок по заборгованості за кредитним договором відповідач не бажає, тому сума боргу підлягає стягненню в примусовому порядку.

Враховуючи вище викладене, а також ст. 16 ЦК України, згідно якої суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, суд приходить до висновку, що в даному випадку існують підстави для захисту прав позивача, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по кредитному договору № І 21 від 20.03.2009 року в розмірі 31 809 (тридцять одна тисяча вісімсот дев'ять) гривень 43 копійки, з яких: зобов'язання з погашення кредиту - 9 985 (дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять ) гривень 62 копійки; зобов'язання з погашення відсотків - 21 823 (дванадцять одна тисяча вісімсот двадцять три) гривні 81копійка.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч. 1 та п. 6 ч. 3 ст. 79 ЦПК України до судових витрат, крім судового збору, належать витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 318, 09 гривень та 338, 40 гривень витрат, пов'язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача. (а.с. 1, 35-36)

На підставі викладеного, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 3, ст.ст. 15, 16, 525, 526, 530, 536, ч. ст.ст. 610, 611, ч. 1 ст. 612, ст. 627, 629, ч. 1 ст. 1046, ч. 1 ст. 1049, ч. 2 ст. 1050, ч. 1-ч. 2 ст. 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58-60, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь кредитної спілки «Вінницький кредит» (місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Козицького, 64/6, п/р № 26505001500001 у ВФ АТ «Укрінбанк», МФО 302333, ЄДРПОУ 26286844) заборгованість по кредитному договору № І 21 від 20.03.2009 року в розмірі 31 809 (тридцять одна тисячя вісімсот дев'ять) гривень 43 копійки, з яких: зобов'язання з погашення кредиту - 9 985 (дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять ) гривень 62 копійки; зобов'язання з погашення відсотків - 21 823 (дванадцять одна тисяча вісімсот двадцять три) гривні 81копійка.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь кредитної спілки «Вінницький кредит» (місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Козицького, 64/6, п/р № 26505001500001 у ВФ АТ «Укрінбанк», МФО 302333, ЄДРПОУ 26286844) судові витрати в сумі 656 (шістсот п'ятдесят шість) гривень 49 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Суддя :