Рішення

від 16.07.2013 по справі 922/2301/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2013 р.Справа № 922/2301/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Трофименко С.В.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "МЛК Трейд", смт. Васищеве до ТОВ фірма "Ловис Лімітед, м. Харків про стягнення 78 827,35грн. за участю представників сторін :

позивача - Руський М.М., дов. б/н від 01.06.13р.;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 67 898,49грн., пеню в розмірі 976,62грн., 50% річних в розмірі 9 952,24грн. за неналежне виконання зобов'язань за договором поставки № 68/12-10/ПК від 07.12.10р., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

12.07.13р. позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач частково відмовився від позовних вимог в частині стягнення пені, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 67 898,49грн., 50% річних в розмірі 9 952,24грн. за неналежне виконання зобов'язань за договором поставки № 68/12-10/ПК від 07.12.10р., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Відповідно до ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову. Приписи частини 4 даної статті не виключають можливості часткової відмови. Така відмова можлива лише у випадках, коли позивачем заявлено дві чи більше вимог, і позивач відмовляється не від усіх цих вимог. У разі такої відмови та її прийняття судом, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України у частині тих вимог, стосовно яких заявлено відмову, а решта вимог розглядається судом у загальному порядку.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що часткова відмова позивача не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, дана відмова приймається судом, у зв'язку з чим провадження у справі в частині стягнення з відповідача пені підлягає припиненню.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з`явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст. 22 ГПК України, оскільки в судові засідання не з`являвся, витребувані судом докази не подавав, не повідомив суд про причини своєї неявки, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

07.12.10р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Ловіс" Лімітед (відповідачем) було укладено договір поставки № 68/12-10/ПК (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач прийняти товар зазначений у накладних та оплатити його на умовах, передбачених даним договором.

В силу ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частиною першою ст.193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 ГК України).

За приписами ч.ч.1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до п.1.5 договору позивач здійснює постачання товару відповідачу на підставі замовлення з урахуванням наявності товару на складі. Позивач, як постачальник, залишає за собою право коректувати замовлення убік зменшення обсягу та скорочення асортименту товару у випадку відсутності яких-небудь видів товару на складі, і термінам постачання, при цьому відповідач (покупець) не має права вимагати якого-небудь відшкодування.

Згідно п.2 ч.1 ст.664 ЦК України, яка визначає момент виконання обов'язку продавця передати товар, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Позивач, на виконання умов договору, передав відповідачу товар на загальну суму 67 898,49грн., що підтверджується копіями видаткових накладних, оформленими належним чином та наявними у матеріалах справи.

Видаткові накладні, що містяться у справі, відповідають вимогам ст.9 Закону України від 16.07.99р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Дані накладні є первинними документами, які фіксують здійснення господарської операції (поставка товару), та факт встановлення договірних відносин, а тому є всі підстави для покладення на відповідача обов'язку по проведенню розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За умовами п.1 договору в редакції додаткової угоди від 07.12.10р. відповідач зобов'язався чітко та вчасно здійснювати оплату за поставлений товар на умовах 21 календарного дня з моменту поставки товару.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, за поставлений позивачем товар не розрахувався, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 67 898,49грн., яка до теперішнього часу є несплаченою.

Факт наявності заборгованості на вказану суму підтверджується належними доказами, наявними у справі, а також актом звірки взаємних розрахунків від 14.01.13р., підписаним та скріпленим печатками обох сторін.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

За приписами ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 67 898,49грн., суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Щодо стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання договірних зобов'язань, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином сторони умовами договору, а саме п.7.2, змінили розмір процентів та погодили, що при невиконанні умов оплати відповідач сплачує суму боргу з врахуванням 50% річних від суми простроченого платежу.

На підставі зазначеного, позивач за період з 29.01.13р. по 15.05.13р. нарахував відповідачу 50% річних в розмірі 9 952,24грн.

Дослідивши матеріали справи, надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 7 812,98грн. з наступних підстав.

Як встановлено судом, ухвалою господарського суду Харківської області від 19.03.13р. у справі № 922/1192/13 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ фірма "Ловис" Лімітед, код ЄДРПОУ 21216678, та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

23.04.13р. ТОВ фірма "Ловис" Лімітед визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, про що судом прийнято відповідну постанову.

Таким чином, судом встановлено, що банкрутство відповідача здійснюється за спеціальною, скороченою процедурою банкрутства, а тому приписи ст. 17, 23 Закону України від 14.05.92р. № 2343 - ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до яких суд вирішує спір по суті за правилами позовного провадження лише до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство, не застосовуються у проваджені по даній справі.

На час розгляду справи ліквідаційна процедура відносно відповідача не завершена, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис про припинення його діяльності, відповідно до ч. 7 ст. 59 ГК України, не внесено.

Враховуючи викладене, суд розглядає справу за загальними правилами позовного провадженням з врахуванням вимог чинного законодавства.

Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 38 Закону України від 14.05.92р. № 2343-XII (із змінами та доповненнями) "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

Таким чином, період, за який позивач має право нараховувати % річних за неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором, закінчується 22.04.13р. включно.

В той час, як позивач заявив до стягнення % річних, нараховані за період з 29.01.13р. по 15.05.13р.

Суд, здійснивши перерахунок 50% річних за період з 29.01.13р. по 22.04.13р., дійшов висновку, що їх розмір складає 7 812,98грн., який і підлягає стягненню з відповідача.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 ГПК України, відповідно до якої при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.509, 526, 610, 611, 612, 629, 662, 664, 692, 712 ЦК України, ст.ст.193, 265 ГК України, ст.ст.1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, п.4 ст.80, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ловис" Лімітед, код ЄДРПОУ 21216678, (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, р/рахунок 26006060152472 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 351533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд", код ЄДРПОУ 37023327 (62495, Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, в'їзд Орешкова, б. 7-А, р/рахунок 2600131909444 в ПАТ "Діамантбанк", МФО 320854) - 67 898,49грн. основного боргу, 7 812,98грн. 50% річних, 1 514,23грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в розмірі 976,62грн. провадження у справі припинити.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 50% річних в сумі 2 139,26грн. відмовити.

Повне рішення складено 19.07.2013 р.

Суддя Лавренюк Т.А.