Рішення

від 15.07.2013 по справі 924/671/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" липня 2013 р.Справа № 924/671/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Димбовський В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Альянс Оіл", м. Київ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кам'янець-Подільський

про стягнення 105314,00 грн. - заборгованості та 66549,21 грн. - пені

За участю представників:

позивача: Доброштан М.В. - за довіреністю від 21.02.2013р.

відповідач: не з'явився

У судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 105314,00 грн. - заборгованості та 66549,21 грн. - пені. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки нафтопродуктів №АО-52-12/11 від 01.12.2011р. стосовно оплати поставленого товару.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, у судове засідання не з'явився, поважні причини неявки не сповістив, хоча повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Адреса відповідача та його правовий статус підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно на адресу, зазначену в ЄДР, яка співпадає з адресою, зазначеною в позовній заяві, направлялися ухвали суду. Ухвалу про порушення провадження у справі відповідачу вручено, про що свідчить судова повістка від 23.05.2013р. Однак, ухвали про відкладення відповідачу не вручено та повернуто відділенням поштового зв'язку із відміткою „за закінченням терміну зберігання". Згідно абзацу 3 п.п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладені обставини та вимоги чинного процесуального права, суд приймає до уваги, що відсутність відповідача належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, як і ненадання ним відзиву на позов, не перешкоджає вирішенню спору по суті. Отже, суд вважає за можливе згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Суд оцінивши подані по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

01.12.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Альянс Оіл" (постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №АО-52-12/11, згідно з умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцю нафтопродукти, а покупець - прийняти та оплатити їх вартість. Найменування, кількість, ціна товару, умови поставки зазначаються в накладних та/або актах приймання-передачі, які є невід'ємною частиною даного договору (п.п. 1.1., 1.2.).

В розділі 3 вказаного вище договору сторонами обумовлено порядок розрахунків, зокрема, згідно п. 3.3. покупець зобов'язується оплатити товар на умовах 100% оплати партії товару з розстрочкою платежу терміном на 10 банківських днів з моменту відвантаження на підставі рахунку постачальника.

В п. 4.3. договору сторонами передбачено відповідальність покупця за порушення термінів розрахунків у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від вартості товару, за який не надійшла оплата. Пеня нараховується на суму, що належить до оплати.

На виконання умов договору від 01.12.2011р. позивач поставив відповідачу товар (бензин) на загальну суму 534091,50 грн., а саме: згідно видаткової накладної №0621 від 22.12.2011р. на суму 158650,00 грн. на підставі довіреності №4 від 22.12.2011р.; згідно видаткової накладної №0000000022 від 23.01.2012р. на суму 111037,50 грн. на підставі довіреності №6 від 04.12.2011р., згідно видаткової накладної №0000000043 від 08.02.2012р. на суму 127090,00 грн.; згідно видаткової накладної №0000000176 від 11.04.2012р. на суму 137314,00 грн. на підставі довіреності №15 від 10.04.2012р.

Позивачем відповідачу було виставлено рахунки на оплату поставленого товару. Між тим, відповідач здійснив лише часткову оплату, про що свідчить банківська довідка №23-14/155 від 19.03.2013р.

Згідно розрахунку позивача борг відповідача становить 105314,00 грн.

У зв'язку з невиконанням взятих на себе зобов'язань згідно договору на підставі п. 4.3. відповідачу нараховано 66549,21 грн. - пені (за період з 06.01.2012р. по 01.04.2013р.)

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні докази погашення спірної заборгованості в добровільному порядку.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно п. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормою ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що позивач поставив відповідачу товар - бензин. В свою чергу, відповідач товар прийняв, однак, не повністю оплатив його вартість.

Оскільки, відповідач зобов'язання щодо оплати поставленого товару, у строк встановлений договором, не виконав, він вважається боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, і у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка підлягає стягненню.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті поставленого товару в розмірі 105314,00 грн. є обгрунтованою.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобо'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторонами в договорі була передбачена відповідальність відповідача за порушення термінів розрахунків у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені, суд частково не погоджується з ним, зокрема, із періодом нарахування, оскільки нарахування пені здійснено поза межами шестимісячного строку від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Крім того, позивачем розрахунок пені здійснено без врахування всіх проплат відповідача.

З урахуванням умов договору поставки нафтопродуктів №АО-52-12/11 від 01.12.2011р. (п.3.3.), прострочення в оплаті поставленого товару, розпочинає перебіг по накладній №0621 з 06.01.2012р.; по накладній №0000000022 - з 07.02.2012р.; по накладній №0000000043 - з 24.02.2012р.; по накладній №0000000176 - з 26.04.2012р.

Приймаючи до уваги приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, правомірним періодом нарахування пені є:

- по накладній №0621 з 06.01.2012р. по 05.07.2012р. (182 дня);

- по накладній №0000000022 з 07.02.2012р. - по 06.08.2012р. (182 дня);

- по накладній №0000000043 з 24.02.2012р. по 23.08.2012р. (182 дня);

- по накладній №0000000176 з 26.04.2012р. по 25.10.2012р. (183 дня).

Здійснивши перерахунок пені, з врахуванням здійснених проплат, суд вважає правомірно заявленою сумою пені 18 910,62 грн.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково в сумі 105314,00 грн. - заборгованості та 18 910,62 грн. - пені.

В частині позовних вимог про стягнення 47638,59 грн. - пені належить відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Альянс Оіл", м. Київ до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кам'янець-Подільський про стягнення 105314,00 грн. - заборгованості та 66549,21 грн. - пені задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Альянс Оіл" (м. Київ, вул. Артема, 21; код 36948698) 105314,00 грн. (сто п'ять тисяч триста чотирнадцять гривень 00 коп.) - заборгованості, 18 910,62 грн. (вісімнадцять тисяч дев'ятсот десять гривень 62 коп.) - пені, 2484,49 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят чотири гривні 49 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В частині позовних вимог про стягнення 47638,59 грн. - пені відмовити.

Повне рішення складено 16 липня 2013 року.

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 3 примірника:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу (АДРЕСА_1).