Ухвала

від 20.06.2013 по справі 161/9184/13-к

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/9184/13-к

Провадження № 1-кс/161/2208/13

У Х В А Л А

м. Луцьк 20 червня 2013 року

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Ковтуненко В.В.,

при секретарі Фірук І.В.,

з участю слідчого Приступа М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Луцьк клопотання старшого слідчого з ОВС СВ ДПС у Волинській області ОСОБА_1 про тимчасовий доступ до речей і документів,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий з ОВС СВ ДПС у Волинській області ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з начальником відділу за додержанням законів органами податкової міліції прокуратури Волинської області ОСОБА_2, про тимчасовий доступ до речей і документів, які знаходяться у володінні ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії».

В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні СВ ДПС у Волинській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені 12.04.2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32013020000000071 щодо ухилення від сплати податків службовими особами приватного акціонерного товариства «Металіст» (код ЄДІМЮУ 34310462, адреса: м. Луцьк вул. Боженка 34), за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України. З матеріалів кримінального провадження слідує, що проведеною Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС позаплановою виїзною документальною перевіркою ПрАТ «Металіст» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з TOB «Сталь-Едель» за період з 01.08.2012 по 31.01.2013, згідно акту № l559/22.5/21750320 від 20.03.2013 року встановлено заниження даним товариством у серпні-грудні 2012 року податку на додану вартість в сумі 778 467 грн. та заниження податку на прибуток за 2012 рік в сумі 558 255 грн. Дані порушення податкового законодавства виникли внаслідок безпідставного формування валових витрат та податкового кредиту ПрАТ «Металіст» по господарським операціям щодо придбанням профільних груб та газосил і конових стінових блоків у TOB «Сталь-Едель» (код ЄДРПОУ 34310462), які в дійсності не відбувались. Taк, в ході проведення вищенаведеної перевірки ПрАТ «Металіст» службовими особами товариства не було надано документів, які б підтверджували фактичне транспортування товару, отриманого від TOB «Сталь-Едель» у 2012 році, а саме: довіреностей на посадових осіб, які отримували ТМЦ (металопрокат, блоки газосил і ковані стінові), в подорожніх листах не вказано прізвища та ім'я одержувача товару, не надано інформації щодо посадових осіб, які здійснювали приймання придбаних та реалізованих ТМЦ за пунктами завантаження та розвантаження товару, що вказує на те, що товар який документально був придбаний у TOB «Сталь-Едель» у 2012 році в дійсності даним товариством не реалізовувався, а товар, як свідчать матеріали кримінального провадження міг бути виготовлений безпосередньо Wp/VV «Металіст», оскільки дане товариство здійснює діяльність пов'язану із виробництвом будівельних металевих конструкцій, резервуарів, цистерн, та контейнерів та володіє для цього усіма необхідними виробничими потужностями.

В ході слідства встановлено, що профільні труби та газосил і конові стінові блоки, які TOB «Сталь-Едель» згідно документів реалізувало в адресу ПрАТ «Металіст», були попередньо документально придбані у TOB «Феміда-Інтср» (код за ЄДРПОУ 32068300). Однак, проведеною документальною перевіркою ГОВ «Феміда-Інтер» згідно акту №6754/22-6/20136463 від 04.12.2012 встановлення недодержання вимог Цивільного кодексу України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах при придбанні товарів, робіт, послуг, здійснених у вересні 2012 року TOB «Феміда-Інтср» по взаємовідносинах з TOB «Сталь-Едель», товар та послуги по яких передані не були.

Враховуючи викладені вище обставини та отриману в ході проведення документальної перевірки інформацію від ВПМ Луцької ОДПІ Волинської ДПС про безтоварність проведення операцій між TOB «Сталь-Едель» та TOB «Феміда-Інтср», перевіряючими зроблено висновок про неможливість підтвердження фактичного здійснення фінансово-господарських операцій з придбання товариством «Металіст» профільних е/з труб та газосилікованих стінових блоків у TOB «Сталь-Едель».

Крім того, з матеріалів кримінального провадження, а саме з акту №1559/22.5/21750320 від 20.03.201 слідує, що документально придбаний товариством «Металіст» в 2012 році в TOB «Сталь-Едель» товар (профільні труби та газосиліконові стінові блоки) був в подальшому використаний для виготовлення металоконструкції пташника для ВАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» (код СДРПОУ 00851376) та для виготовлення чаші галтовочного барабана для ПАТ «СКФ Україна» (код ЄДРПОУ 05745160).

Однак, враховуючи вище викладені обставини, які вказують на неможливість використання товариством «Металіст» у своїй господарській (виробничій) діяльності придбаних у TOB «Сталь-Едель» профільних труб та газосиліконових стінових блоків, оскільки матеріали кримінального провадження вказують на те, що ПрАТ «Металіст» фактично не отримував у 2012 році жодних товарно-матеріальних цінностей від TOB «Сталь-Едель», а тому, труби профільні та блоки газосиліконові стінові не могли використовуватися ПрАТ «Металіст» для виготовлення, поставки та монтажу металоконструкцій пташника на ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» та для виготовлення чаші галтовочного барабана для ПАТ «СКФ Україна» (код ЄДРПОУ 05745160).

В ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин злочину, виникла необхідність в дослідженні обставин здійснення фінансово-господарських операцій ПрАТ «Металіст», щодо придбання труб профільних та блоків газосиліконових стінових, умов та стану взаєморозрахунків між контрагентами, підтвердження або спростування імітації проведення таких розрахунків, а перевірити ці обставини можливо лише шляхом розкриття банківської таємниці TOB «Феміда-Інтер» та здійснення аналізу про рух грошових коштів по таких рахунках.

В ході досудового розслідування встановлено, що згідно інформаційної бази ДПС України TOB «Феміда-Інтер» відкрито банківські рахунки у публічному акціонерному товаристві «БМ банк» № №260030230485 (укр. грн.), 260030230485 (долар США), 260030230485 (євро), 2600901030485.

У зв'язку з тим, що документи про використання TOB «Феміда-Інтер» вказаних банківських рахунків в даному кримінальному провадженні мають значення речових доказів, які на даний момент належним чином ще не оглянуті і наведені в них відомості не зафіксовані і тому можуть бути змінені, а самі документи можуть бути пошкодженні чи знищені, через що не зможуть бути використані як доказ факту та доведення обставин ухилення від сплати податків службовими особами ПрАТ «Металіст» - існує необхідність у їх вилученні. Іншим способом отримати тимчасовий доступ та вилучити вказані документи неможливо, так як відповідно до ст. 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність» інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками за рішенням суду. Факт скоєння злочину за ч. 1 ст. 212 КК України, пов'язаного із ухиленням від сплати податків за наслідками здійснення протиправної діяльності ПрАТ «Металіст» підлягає доказуванню під час досудового розслідування і в суді, у зв'язку з чим, відомості щодо обставин здійснення такої діяльності є доказом у даному кримінальному провадженні, що в свою чергу доводить те, що саме через отримання тимчасового доступу до документів про використання рахунків, зазначених у клопотанні, може бути виконано завдання, для досягнення якого, слідчий звертається із клопотанням і, наведені в ньому доводи є підставними.

Просить надати тимчасовий доступ до документів про використання рахунків ТзОВ «Феміда-Інтер» (код ЄДРПОУ 20136463, Волинська область, м. Луцьк, вулиця Дубнівська,36) №№ 260070134086, 260070134086, 260070134086, відкритих у ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» (МФО 320627, м. Київ, вул. Володимирська, 15), а також провести вилучення таких документів, а саме:

- інформації про рух коштів по рахунках за період з 01.01.2012 року по 01.01.2013 року, на паперовому носії та в електронному вигляді, включаючи години, хвилини та секунди надходжень та витрат коштів, із зазначенням кодів ЄДРПОУ та найменування платників та отримувачів коштів і призначення платежів.

В судовому засіданні слідчий підтримав своє клопотання з підстав у ньому викладених. Просив задовольнити клопотання.

Заслухавши пояснення слідчого, дослідивши письмові матеріали клопотання, приходжу до висновку про відмову в задоволенні клопотання з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:

1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;

2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;

3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Відповідно ч. 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 99 КПК України до документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати висновки ревізій та акти перевірок.

При розгляді клопотання встановлено, що на підставі направлень від 04 березня 2013 року № 000785 та № 000788, виданих Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС проведена позапланова виїзна перевірка ПрАТ «Металіст» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Сталь-Едель» за період з 01.08.2012 року по 31.01.2013 року.

Також встановлено, що 20.03.2013 року за наслідками проведеної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Металіст» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Сталь-Едель» за період з 01.08.2012 року по 31.01.2013 року було складено акт № 1569/22.5/21750320 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Металіст» (код ЄДРПОУ 21750320) з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Сталь-Едель» (код ЄДРПОУ 34310462) за період з 01.08.2012 року по 31.01.2013 року.

Також встановлено, що згідно висновку складеного акту, перевіркою ТзОВ «Феміда-Інтер» встановлено порушення ч. 1 ст. 203, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦКУ), фінансово-господарські операції між ТзОВ «Феміда-Інтер» при взаємовідносинах з ПП «Газоілсинтез», ТОВ «Торговий дім «Професіонал» та ТзОВ «Сталь-Едель», відповідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу Закону.

Також встановлено, що слідчий у відповідності до вимог ст. ст. 84, 85 КПК України, як докази до клопотання долучив вибіркові аркуші акту перевірки, на який посилається і який є підставою для звернення з вказаним клопотанням для отримання доступу до документів.

Саме по собі твердження слідчого, з посиланням на акт № 1569/22.5/21750320 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Металіст» (код ЄДРПОУ 21750320) з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Сталь-Едель» (код ЄДРПОУ 34310462) за період з 01.08.2012 року по 31.01.2013 року, про недійсність правочинів, укладених між цими товариствами, які не спричинили настання реальних правових наслідків, не заслуговує на увагу і не приймається до уваги з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини другої статті 215, частини першої статті 216 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У Постанові Пленуму Верховного Суду від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" Верховний Суд України розтлумачив, що нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду (п. 4 Постанови). Виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. У разі, якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків (ч. 1 ст. 216 ЦК України ) (п. 7 Постанови).

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема:

- правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності;

- правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України);

- правочини щодо відчуження викраденого майна;

- правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо (п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду від 06.11.2009 року № 9).

Висновки податкового органу про нікчемність правочинів укладених між ТзОВ «Феміда-Інтер» при взаємовідносинах з ПП «Газоілсинтез», ТОВ «Торговий дім «Професіонал» та ТзОВ «Сталь-Едель» ґрунтуються на тому, що встановлено порушення ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦКУ), відповідно до частини 1, 5 ст. 203, ст. 228 ЦК України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу Закону. Такий висновок є помилковим.

Відповідно до статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Це правило, безумовно стосується і нікчемних правочинів. І оспорюваний правочинів. Будь-якої альтернативи цьому правилу не встановлено. Поки суд не визнав у встановленому порядку оспорюваний правочин недійсним, його умови є обов'язковими для сторін, хоч би закон прямо забороняв вчинення таких правочинів.

У пункті 24 Постанови Пленуму від 06.11.2009 року № 9 Верховним Судом України відзначено, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Під час перевірки податковий орган не встановив обставин, які б свідчили про умисел ТзОВ «Феміда-Інтер» на укладення договорів з ПП «Газоілсинтез», ТОВ «Торговий дім «Професіонал» та ТзОВ «Сталь-Едель» без наміру створити наслідки, які передбачені цими договорами. Цих доказів не надано і під час судового розгляду клопотання. А навпаки, документально доведено виконання зобов'язань обома сторонами щодо виконаних робіт згідно укладених договорів та оплати за виконані роботи.

Зазначені обставини було встановлено податковим органом під час перевірки і залишились не спростованими. Відтак, протиправного умислу сторін, на укладення фіктивного правочину не встановлено, що виключає його кваліфікацію як недійсного.

З огляду на відсутність доказів умислу сторін, вищезгадані правочини не можуть вважатись нікчемними як такі, що порушують публічний порядок за статтею 228 ЦК України.

При розгляді клопотання взято до уваги, що викладені в акті перевірки № 1569/22.5/21750320 від 20.03.2013 року висновки про порушення ТзОВ «Феміда-Інтер» вимог ч. 1 ст. 203, 228, 662, 655, 656 ЦК України зроблено з перевищенням компетенції органів державної податкової служби України та не підтверджуються дослідженими доказами.

Проаналізувавши положення Податкового кодексу України та Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року (чинній на той час редакції), приходжу до висновку про те, що податкові органи не наділені законодавцем компетенцією на встановлення фактів порушення платниками податків норм актів цивільного або господарського законодавства та не мають повноважень визнавати правочини нікчемними або такими, що не відповідають закону.

Так як, відповідно до вимог пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують, зокрема, такі функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.

Відтак, встановивши правочин, який має ознаки недійсного, податковий орган, діючи в межах своїх повноважень, повинен звернутися до суду з позовом про визнання цього правочину недійсним. До набрання рішенням суду законної сили правочин вважається дійсним, оскільки саме це є змістом презумпції, яка наведена у статті 204 ЦК України. До цього часу податковий орган не може застосовувати наслідки недійсності правочину, зокрема й корегувати податкові зобов'язання, навіть якщо б у нього і були відповідні переконання.

Здійснення таких дій не відповідає повноваженням податкового органу та способу їх реалізації, свідчить про перевищення компетенції та безпідставне втручання в приватні правовідносини, порушує принцип офіційності.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Таким чином, при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Слідчим не доведено, що господарські зобов'язання між ТзОВ «Феміда-Інтер», ПП «Газоілсинтез», ТОВ «Торговий дім «Професіонал» та ТзОВ «Сталь-Едель» вчинені з метою, заздалегідь суперечною інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Згідно зі статтею 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Сторони самостійно визначають форму договору.

В силу статті 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Стороною кримінального провадження при розгляді клопотання не надано доказів, які б свідчили про відсутність волевиявлення за істотними умовами договорів однією із сторін, також не надано доказів щодо наявності спору між сторонами щодо недійсності договорів відсутній.

Також при розгляді клопотання встановлено і цього не заперечувалось слідчим, що стороною кримінального провадження не доведено та не надано доказів на підтвердження того, що документи про використання ТзОВ «Феміда-Інтер» банківського рахунку мають значення речових доказів, наведені в них відомості не зафіксовані і тому можуть бути змінені, а самі документи можуть бути пошкоджені чи знищені, через що не зможуть бути використані як доказ факту та доведення обставин ухилення від сплати податків службовими особами ТзОВ «Феміда-Інтер».

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що податкові органи не наділені законодавцем компетенцією на встановлення фактів порушення платниками податків норм актів цивільного або господарського законодавства та не мають повноважень визнавати правочини нікчемними або такими, що не відповідають закону. Оскільки стороною кримінального провадження не доведено та не надано доказів на підтвердження фактів та обставин викладених в клопотанні, також вони не знайшли свого підтвердженні в ході судового розгляду клопотання. А тому за таких обставин, приходжу до висновку про відмову в задоволенні клопотання.

Керуючись ст. ст. 163, 164 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Відмовити старшому слідчому з ОВС СВ ДПС у Волинській області ОСОБА_1 в задоволенні його клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя В.В. Ковтуненко