Постанова

від 15.07.2013 по справі 812/5976/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.3.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 липня 2013 року Справа № 812/5976/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Шибаєвій Т.В.,

за участю представників

позивача: Хмельової Ю.С. (довіреність № 04-05/834-04 від 07.05.2013),

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський завод промислових виробів» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 7837,24 грн., -

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський завод промислових виробів» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 7837,24 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що у порушення вимог ст.ст.19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» товариство з обмеженою відповідальністю «Луганський завод промислових виробів» не працевлаштувало необхідну кількість інвалідів. Так, на підприємстві замість одного інваліда не працювало жодного інваліда. За 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, відповідач до 15.04.2013 мав самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 7 712,50 грн. Оскільки вищезазначена сума не була своєчасно сплачена, позивачем нарахована пеня у розмірі 124,74 грн.

Загальна сума заборгованості підприємства перед Державним бюджетом становить 7 837,24 грн.

За таких обставин позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі (а.с.21). Правом подати заперечення проти адміністративного позову не скористався.

З огляду на положення ст.128 КАС України, суд ухвалив розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, судом встановлено таке.

Фонд соціального захисту інвалідів, відповідно до п.1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 № 129, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2011 за № 528/19266, є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Державною службою з питань інвалідів та ветеранів.

Відповідно до п.5 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 № 129, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2011 за № 528/19266, Фонд відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, координує та контролює роботу територіальних відділень Фонду соціального захисту інвалідів, у тому числі щодо:

- реєстрації у них підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю;

- організації прийому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць, їх аналізу та перевірки правильності в них розрахунків;

- збору сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів;

- обліку зазначених сум адміністративно-господарських санкцій та пені і використання шляхом надання фінансової допомоги, цільової позики, дотацій на створення спеціальних робочих місць для працевлаштування інвалідів, забезпечення функціонування всеукраїнських, державних, міжрегіональних центрів професійної реабілітації інвалідів і державних центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів, фінансування заходів, спрямованих на фізкультурно-спортивну реабілітацію інвалідів, фінансування витрат на професійну підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку інвалідів та інші заходи, визначені законом;

- обліку заборгованості по сплаті сум адміністративно-господарських санкцій і пені, які нараховані підприємствам, установам, організаціям, у тому числі підприємствам, організаціям громадських організацій інвалідів, фізичним особам, які використовують найману працю;

- ведення претензійно-позовної роботи у судах різних інстанцій.

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів відповідно до п.1 Положення про Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Фонду соціального захисту інвалідів від 26.05.2011 № 81 є територіальним органом бюджетної установи Фонду соціального захисту інвалідів.

Відділення Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює, зокрема, збір сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; облік заборгованості по сплаті сум адміністративно-господарських санкцій і пені, які нараховані підприємствам, установам, організаціям, у тому числі підприємствам, організаціям громадських організацій інвалідів, фізичним особам, які використовують найману працю; претензійно-позовну роботу у судах різних інстанцій.

Відповідно до ст.7 Закону України від 21.03.1991 № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 18 Закону № 875-ХІІ).

Статтею 19 Закону № 875-ХІІ, встановлено, що для підприємств (об'єд нань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ст.20 Закону України № 875-ХІІ від 21.03.1991 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік, складеного відповідачем, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу ТОВ «Луганський завод промислових виробів» у 2012 році складала 12 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про основи соціальних захищеності інвалідів в Україні» - 1, кількість працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 (а.с.16).

За змістом ч.3 ст.19 Закону України № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог ст.18 цього Закону.

Згідно ч.1 ст.18 вищевказаного Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, у тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону № 875-ХІІ підприємства зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів роботодавці повідомляють територіальні відділення Фонду соціального захисту інвалідів згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження форми звітності № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» та Інструкцію щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» від 10.02.2007 № 42 щороку до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду.

З урахуванням вищевикладене, суд приходить до висновку, що нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не обов'язок по виявленню і підбору інвалідів для працевлаштування. Такий обов'язок покладено на органи працевлаштування, перелічені в ч.1 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік Форми №10-ПІ поданий відповідачем до Луганського обласного відділення фонду соціального захисту 22 лютого 2013 року (а.с.16).

Водночас, про наявність вакантних місць роботодавці повинні повідомляти центри зайнятості, направляючи звітність у формі № 3-ПН, згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 № 420.

З листа Луганського міського центру зайнятості № 1/07-2361 від 17.05.2013 вбачається, що ТОВ «Луганський завод промислових виробів» до центру зайнятості протягом 2012 року звіти форми № 3-ПН про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів не надавалися (а.с.11-15).

З огляду на те, що ТОВ «Луганський завод промислових виробів» до центру зайнятості протягом 2012 року звіти форми № 3-ПН щомісячно не подавалися, суд приходить до висновку, що відповідачем не вжито відповідних заходів для недопущення порушень вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Відповідно до ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Отже, для стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності підприємства складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Слід враховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.

Розглянувши справу, оцінивши докази наявні в матеріалах справи, суд встановив, що відповідачем не вжито усіх необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення, а отже наявні усі підстави для застосування юридичної відповідальності до відповідача у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Частина 4 статті 20 зазначеного Закону передбачає, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст.19 цього Закону.

Відповідачем у звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік Форми №10-ПІ адміністративно-господарські санкції розраховані та становлять 7712,50 грн. (а.с.16).

З розрахунку суми позову вбачається, що Луганським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів розраховані ТОВ «Луганський завод промислових виробів» адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2012 році у розмірі - 7712,50 грн. (а.с.5).

Як встановлено у судовому засіданні, сума адміністративно-господарських санкцій відповідачем у встановлений ст.20 Закону № 875-ХП строк (до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу) сплачена не була, що дає підстави для нарахування пені відповідно до ст.20 цього Закон і п. 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону») з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення.

У зв'язку з несплатою відповідачем адміністративно-господарських санкцій у строк встановлений ст.20 Закону № 875-ХП, позивачем ТОВ «Луганський завод промислових виробів» нарахована пеня у розмірі 124,74 грн.

З розрахунку суми позову вбачається, що ставка НБУ - 7,50%, кількість днів у 2012 році - 365, одноденний розмір пені - 0,02%, кількість днів прострочення з 16.04.2013 (наступний день після граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій у добровільному порядку) по 05.07.2013 (день звернення до суду із позовом) - 81 днів. Таким чином сума пені, яку необхідно сплатити становить (7712,50 грн. х 0,02%) х 81 дні = 124,74 грн. (а.с.5).

Відповідачем суму адміністративно-господарських санкцій та пеню на час розгляду адміністративної справи не сплачено.

Врахувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір», а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 15 липня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 19 липня 2013 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський завод промислових виробів» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 7837,24 грн., - задовольнити повністю.

Сягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський завод промислових виробів» (місцезнаходження: 91055, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 27, офіс 832, ідентифікаційний код 33766244, р/р 2600212100881, ПАТ «Український комунальний банк», МФО 304988) на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (місцезнаходження: 91055, м. Луганськ, вул. Володарського, 59, ідентифікаційний код 13396264) адміністративно-господарські санкції у розмірі 7712,50 грн. (сім тисяч сімсот дванадцять гривень п'ятдесят копійок) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 124,74 грн. (сто двадцять чотири гривні сімдесят чотири копійки), а всього - 7837,24 грн. (сім тисяч вісімсот тридцять сім гривень двадцять чотири копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 19 липня 2013 року.

Суддя К.О. Пляшкова