Ухвала

від 11.07.2013 по справі 2а-2307/12/2170

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2013 р.Справа № 2а-2307/12/2170

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу приватного підприємства «Галаган-Транс» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року у справі за позовом приватного підприємства «Галаган-Транс» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2012 року ПП «Галаган-Транс» звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м.Херсоні Херсонської області ДПС про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001302301 від 15.02.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 36956 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при проведенні перевірки податкова інспекція прийшла до помилкового висновку, що правочини, укладені позивачем з ПП «Мидас Плюс» не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, в результаті чого підприємством завищено суму податкового кредиту за червень 2011 року, оскільки витрати по поставці товарів формувалися на підставі первинних документів, які у встановленому порядку не скасовані та не визнавались недійсними. ПК України передбачено, що лише відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат. В акті перевірки відсутні будь-які посилання на конкретний перелік документів, що досліджувалися і на підставі яких у податкового органу була можливість встановити відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності контрагентом ПП «Мидас Плюс».

ДПІ у м.Херсоні проти позову заперечила, вважаючи його вимоги необґрунтованими, оскільки в ході перевірки не підтверджено поставки товарів від ПП «Мидас Плюс» до ПП «Галаган-Транс» за вересень 2011 року, що свідчить про те, що договори, укладені між вказаними контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків. При проведенні аналізу матеріалів податкової звітності та інших документів контрагента позивача встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; за юридичною адресою ПП «Мидас Плюс» не знаходиться. Спірне податкове повідомлення-рішення відповідач вважає правомірним, в задоволенні позову ДПІ просила відмовити.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19.09.2012р. позов ПП «Галаган-Транс» залишено без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ПП «Галаган-Транс» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування судом обставин справи, та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу №154 від 30.01.2012р. та згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 та п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України, 30.01.2012р. посадовою особою ДПІ у м.Херсоні Херсонської області ДПС проведено невиїзну документальну перевірку ПП «Галаган-Транс» (код 36838630) з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «Мидас Плюс» (код 35869610) та з контрагентами-покупцями за вересень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №327/23-6/36838630 від 30.01.2012р.

У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем:

- ч. 1-5 ст.203, ч. 1-2 ст.215, ч.1 ст.216, 228, 626, 629 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Галаган-Транс» при придбанні товарів (послуг) у ПП «Мидас Плюс» у вересні 2011 року. Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.ст. 662, 655 та 656 ЦК України;

- ст.185, п.187.1 ст.187, ст.188, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту за червень 2011 року, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті в Державний бюджет України за вересень 2011 року на суму 29565,21 грн.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що за даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та декларації з ПДВ за вересень 2011 року, підприємством ПП «Галаган-Транс» включено до податкового кредиту суми податку на додану вартість, які сформовано за рахунок контрагента-постачальника ПП «Мидас Плюс» в розмірі 177391,25 грн. (в т.ч. ПДВ 29565,21 грн.). ДПІ у м.Херсоні складено акт від 23.11.2011р. №78/15-2/35869610 про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій суб'єкта господарювання ПП «Мидас Плюс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків у вересні 2011 року. Відповідно до акту перевірки згідно даних податкової декларації з податку на прибуток за ІІІ квартал 2011 року у ПП «Мидас Плюс» відсутні основні фонди, на підприємстві ніхто не працював. В ході проведення оперативно-розшукових заходів опитано ОСОБА_1, яка повідомила, що за адресою: АДРЕСА_1 (юридична адреса ПП «Мидас Плюс») офісного, складського або іншого приміщення, яке б належало підприємству, не знаходиться та дана квартира використовується як житлова. З метою встановлення місцезнаходження підприємства здійснено виїзди за місцем реєстрації підприємства та встановлено, що за даною адресою знаходиться житлова квартира, власником якої є ОСОБА_2 Будь-які офісні приміщення, а також інформаційні написи, щодо розміщення ПП «Мидас Плюс», за даною адресою відсутні.

Також зазначено, що гр. ОСОБА_3, крім ПП «Мидас Плюс» являється засновником та головним бухгалтером ПП «Господарство «Таврійське», яке зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 та має стан «Ліквідаційна процедура за рішенням (постановою) суду». Актом перевірки встановлено, що на ПП «Мидас Плюс» гр. ОСОБА_3 формально виконує обов'язки директора та господарська діяльність використовується для незаконного формування податкового кредиту реально діючим підприємствам з метою ухилення від сплати податків шляхом відображення в податковій звітності «безтоварних» операцій. В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товарів, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів. У зв'язку з цим, податковий орган прийшов до висновку, що правочини, укладені між ПП «Галаган-Транс» та ПП «Мидас Плюс» не спричинили реального настання юридичних наслідків, а тому такі правочини є нікчемними та не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язанні з їх недійсністю.

На підставі вказаного акту перевірки 15.02.2012р. ДПІ у м.Херсоні Херсонської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення №0001302301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 36956 грн. (у т.ч. за основним платежем - 29565 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7391 грн.).

Відмовляючи в задоволенні позову ПП «Галаган-Транс» про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не спростовано належними доказами викладені в акті перевірки висновки податкового органу, а факт поставки товарів не підтверджено належним чином оформленими первинними документами. Колегія суддів погоджується з таким висновком Херсонського окружного адміністративного суду.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г)податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; й) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст.201 ПК України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п. 201.6 ст.201 ПК України).

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому, згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на правомірність включення суми ПДВ до податкового кредиту, і в якості доказів реального здійснення господарських операцій придбання продукції у ПП «Мидас Плюс» у вересні 2011 року вказує на надані суду першої інстанції копії договору поставки, видаткові та податкові накладні, банківські виписки.

Однак, колегія суддів вважає, що сама лише наявність первинних документів не підтверджує реальність здійснення операцій між ПП «Галаган-Транс» та ПП «Мидас Плюс» та недостатня для виникнення у позивача права на податковий кредит з ПДВ по вказаним відносинам, оскільки враховуючи загальний обсяг задекларованих оподатковуваних операцій від реалізації товарів (робіт, послуг), ПП «Мидас Плюс» фізично не змогло б здійснювати такий обсяг роботи, зважаючи на встановлений ДПІ у м.Херсоні факт відсутності будь-якої інформації про складські приміщення, трудових ресурсів, наявність автомобільного чи іншого транспорту, офісного приміщення, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства

Як правильно зазначив суд першої інстанції, будь - які документи мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, що були складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Ні в суді першої, а ні в суді апеляційної інстанції, позивачем не спростовано належними доказами викладені в акті перевірки відомості, не надано доказів того, що керівник ПП «Галаган-Транс» або інша уповноважена особа була знайома з директором ПП «Мидас Плюс» та може підтвердити факт поставки товару, не надано доказів транспортування придбаних товарів.

А відтак, підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №0001302301 від 15.02.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 36956 грн. не вбачається.

При розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Галаган-Транс» залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.