Рішення

від 17.07.2013 по справі 905/4048/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.07.2013р. Справа № 905/4048/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Поцелуйко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Донецького професійного ліцею харчової та переробної промисловості, м. Донецьк, ідентифікаційний код 00389104

до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про: стягнення за договором оренди №5380/2012 від 31.08.2012р. заборгованості у розмірі 5043,18грн., пені у сумі 226,95грн. та штрафу у розмірі 504,32грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача - Шубіна Л.І. (за довіреністю 354 від 16.07.2013р.);

від Відповідача - не з'явився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався з 18.06.2013р. на 17.07.2013р.

У судовому засіданні 17.07.2013р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Донецький професійний ліцей харчової та переробної промисловості, м. Донецьк (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (далі - Відповідач) про стягнення за договором оренди №5380/2012 від 31.08.2012р. заборгованості у розмірі 5043,18 грн., пені у сумі 226,95грн. та штрафу у розмірі 504,32грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань зі здійснення орендної плати в частині, приналежній Балансоутримувачу, за договором оренди №5380/2012 від 31.08.2012р за період користування майном з 31 серпня 2012р. - по 13 грудня 2012р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені та штрафу.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір №5380/2012 від 31.08.2012р., акт приймання-передачі, розрахунок боргу, листи від 06.11.2012р., від 12.12.2012р., витяг та виписка з ЄДРПОУ, рахунки на оплату, претензію від 16.05.2013р., нормативно обґрунтувавши вимоги посиланням на ст.ст.5 26, 610, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 180, 193, 283, 285, 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 9, 10, 18, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Позивачем в перебігу розгляду справи надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.28-33).

Відповідач надав документи для долучення до матеріалів справи (а.с.а.с.40-86), у тому числі:

- пояснення відносно обставин укладання та виконання договору оренди

- відзив, за змістом якого проти позову заперечив, вказуючи на відсутність теплопостачання за стягуваний період, що призвело до неможливості користування приміщенням та наявність підстав для звільнення від орендних платежів за розглядуваний період з вини Орендодавця і Балансоутримувача;

- клопотання про відкладення розгляду справи на середину вересня 2013р. через перебування на відпочинку.

Позивач у судовому засіданні 17.07.2013р. підтримав вимоги, вказуючи на невиконання Відповідачем обов'язку з укладання договору на надання комунальних послуг, наполягаючи на вирішенні спору в цьому засіданні, зважаючи на що суд в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого Відповідача, який довів до відома суду свою позицію по суті спору у письмовому вигляді за змістом ст.ст.4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію.

Наразі, встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання сторін здійснювати свої процесуальні права. Відтак, судом відхиляється клопотання Відповідача про відкладання розгляду справи на середину вересня 2013р., тим більше, що процесуальний строк розгляду цієї справи добігає кінця 05.08.2013р. і Заявником не надано будь-яких доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

31.08.2012р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір оренди №5380/2012 (а.с.а.с.7-12), згідно п.п.1.1. і 10.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне майно - нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 148,2 кв.м., у т.ч. 22,7 кв.м. на першому поверсі, 125,3 кв.м. на другому поверсі будівлі їдальні, розміщені за адресою: АДРЕСА_1, що перебувають на балансі Позивача (Балансоутримувач), зі строком дії до 30.04.2013р.

Пунктом 1.2. договору метою використання орендованого майна визначено виробництва хліба, хлібобулочних та кондитерських виробів.

Згідно умов розділу 3 зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобов'язання із перерахування орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України (за базовий місяць розрахунку - червень 2012р. - становить 2933,91 грн. - а.с.13) з подальшим щомісячним інфляційним коригуванням, перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% на 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним. Своєчасне і повне внесення орендних платежів п.5.4. віднесено до обов'язків Орендаря.

Поряд із цим, за змістом п.5.13. договору Орендар мав здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна і протягом 15 робочих днів після підписання договору оренди укласти з Балансоутримувачем договір про відшкодування його витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю. Проект означеного договору, датований 14.09.2012р. (а.с.а.с.58-61), який серед іншого, передбачав забезпечення оплати теплопостачання, що був наданий Позивачем Відповідачеві, з боку останнього підписаний не був.

За умовами п. 3.7 договору, на Орендаря покладена відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплати орендної плати у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Крім того, п. 3.8 договору передбачає, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж 3 місяці, Орендар сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Відповідно до умов п. 2.1. договору 31.08.2012р. об'єкт оренди був переданий Відповідачу, про що сторонами і Балансоутримувачем складений та підписаний без зауважень відповідний акт приймання-передачі (а.с.14), в якому застерігалось про потребу здійснення поточного ремонту об'єкту оренди. В свою чергу, п.5.8. обов'язок зі здійснення за власний рахунок капітального, поточного та інших видів ремонту орендованого майна покладено саме на Відповідача.

Додатковою угодою №1 від 27.09.2012р. (а.с.62), на Орендаря було покладено обов'язок самостійно від свого імені укласти договір з електропостачальною організацією і 11.10.2012р. Відповідач уклав такий договір з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» (а.с.а.с.64-65), в межах якого у Орендаря станом на 01.03.2013р. була відсутня заборгованість (а.с.74).

У листах №166 від 06.11.2012р. (а.с.18) та №117 від 12.12.2012р. (а.с.19) на ім'я Відповідача Позивач повідомляв про необхідність погашення наявної заборгованості.

В період орендних правовідносин Позивачем складалися рахунки для Відповідача на оплату послуг, у тому числі за період з 31 серпня 2012р. - по 13 грудня 2012р (а.с.а.с.22-25) на загальну суму 5043,18 грн.

13.12.2012р. орендоване майно було повернуто Балансоутримувачу за актом приймання-передачі (а.с.15).

16.05.2013р. Балансоутримувачем була складена претензія №39 (а.с.а.с.26,27) на ім'я Відповідача з вимогами про сплату наявної заборгованість разом із нарахованими пенею та штрафом, у зв'язку із незадоволенням яких (вимог) Позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених письмово (а.с.а.с. 41-46, 47-50). Як вбачається з узгодженої та затвердженої технологічної інструкції з виробництва хліба з пшеничного борошна до ГОСТ 28808-90 (а.с.а.с.82-85), необхідна початкова температура у відповідному обладнанні для виготовлення тіста становить +28-32 градусів Цельсія

Згідно наданої Позивачем довідки станом на 01.06.2013р. (а.с.31) за підписом директора та головного бухгалтера, заявлена до стягнення заборгованість після порушення провадження у справі не погашена.

Суд розглядає справу в контексті всіх заявлених вимог, оскільки їх об'єднання цілком відповідає приписам ч.1 ст.58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги пов'язані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобов'язань за договором оренди).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу , враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення нарахованих штрафних санкцій.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема - Законом України „Про оренду державного та комунального майна" та Цивільним кодексом України, а також - умовами договору оренди №5380/2012 від 31.08.2012р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату. І хоча Позивач не є стороною укладеного між Орендодавцем та Орендарем договору, проте за його змістом він є належним отримувачем частини орендної плати (і нараховуваної на неї пені та штрафу), що цілком відповідає положенню ст. 636 Цивільного кодексу України та зумовлює існування об'єкту судового захисту у розумінні ст.1 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та Відповідачем договір оренди №5380/2012 від 31.08.2012р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами, у тому числі - і перед Позивачем як вигодонабувачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежів з орендної плати не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним як на користь Державного бюджету, так і Балансоутримувачу (Позивачу) відповідно до умов п. 3.6. договору №5380/2012 від 31.08.2012р. за період користування - з 31 серпня 2012р. по 13 грудня 2012р.

В свою чергу, посилання Відповідача на неможливість використання орендованого приміщення за цільовим призначення (виробництва хлібобулочних та кондитерських виробів) як підстави для застосування положень ч.ч.4, 6 ст. 762 Цивільного кодексу України судом відхиляються яке юридично і доказово не спроможні, оскільки:

- по-перше, із змісту договору оренди не вбачається обов'язку Орендодавця або балансоутримувача забезпечувати певний температурний режим в приміщенні, тоді як Орендар ухилився від укладання з Балансоутримувачем договору, що передбачав забезпечення орендованого об'єкту комунальними послугами. Більш того, частина періоду формування стягуваної заборгованості взагалі знаходиться поза межами періоду опалення;

- по-друге, посилання Відповідача на відсутність електропостачання орендованого приміщення та його відновлення власними зусиллями до уваги не приймається, оскільки укладання відповідного договору з електропостачальником умовами додаткової угоди №1 від 27.09.2012р. віднесено до обов'язків Орендаря, тоді як сам договір не передбачав такого обов'язку для Позивача;

- по третє, зафіксовані актами Відповідача та Балансоутримувача температурні умови в приміщенні впродовж кількох днів не можуть свідчити про неможливість використання приміщення за цільовим призначенням, оскільки вказана Орендарем температура для виготовлення тіста має бути забезпечена саме в середині відповідного обладнання, а не в приміщенні де воно розташовано. Водночас, Відповідачем не приведено доказів здійснення ним поточного та іншого ремонту приміщення, необхідного з урахуванням його стану на момент прийняття для забезпечення належних умов його використання, а також доказів неможливості забезпечення належного температурного режиму в приміщенні за допомогою електроприладів чи у інший спосіб;

- по-четверте, посилання Відповідача на з'ясовану вже в перебігу користування майном його непридатність для цілей оренди (розукомплектоване обладнання, відсутність електропостачання тощо) судом до уваги не приймається в контексті приписів ч.3 ст.767 Цивільного кодексу України, адже підписання акту приймання-передачі в оренду із застереженням про необхідність здійснення певних ремонтних робіт вказує на сприйняття стану об'єкту оренди як прийнятного, оскільки в протилежному випадку Орендар міг заперечити передачі належного майна.

Отже, приведені Відповідачем доводи не підтверджують, що вказані ним перешкоди в користуванні орендованим приміщенням є обставинами, що мають звільнити його від стягуваних орендних платежів чи зменшити їх розмір.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і належних (та взагалі будь-яких відомостей) у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів протилежного (у тому числі - припинення грошових зобов'язань у інший, аніж виконання, спосіб) виконання грошових зобов'язань, за визначений Позивачем період користування (формування стягуваної заборгованості) не було здійснено жодних орендних платежів, що кваліфікується судом як порушення відповідних грошових зобов'язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач - таким, що їх прострочив відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу за весь період прострочення.

Суд, перевіривши арифметичні розрахунки позовних вимог та їх відповідність умовам договору, задовольняє вимоги щодо заборгованості у повному розмірі 5043,18 грн.

Крім того, ст. 611 Цивільного кодексу України одним з наслідків порушення зобов'язання, встановлених договором або законом, визначає сплату неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, а штрафом є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання. Водночас, ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України передбачає можливість встановлення договором розміру штрафних санкцій у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені і штрафів у разі прострочення оплати орендної плати сформульована безпосередньо у п.п. 3.7, 3.8 договору оренди №5380/2012 від 31.08.2012р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги висновок суду щодо наявність заборгованості Відповідача, яка сформувалась протягом вказаного Позивачем періоду, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд, здійснивши перевірку арифметичного розрахунку пені за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство", суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог щодо пені у сумі - 226,95 грн.

Так само, суд вважає належним розрахунок розміру штрафу в сумі 504,32 грн., з огляду на що вимоги в цій частині також задовольняються судом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати за подання позовної заяви підлягають компенсації Відповідачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Донецького професійного ліцею харчової та переробної промисловості, м. Донецьк (ідентифікаційний код 00389104) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення за договором оренди №5380/2012 від 31.08.2012р. заборгованості у розмірі 5043,18грн., пені у сумі 226,95грн. та штрафу у розмірі 504,32грн. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Донецького професійного ліцею харчової та переробної промисловості, м. Донецьк (ідентифікаційний код 00389104) заборгованість з орендної плати в розмірі 5043,18грн., пеню у сумі 226,95грн. та штраф у розмірі 504,32грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Донецького професійного ліцею харчової та переробної промисловості, м. Донецьк (ідентифікаційний код 00389104) компенсацію судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 17.07.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 19.07.2013р.

Суддя Д.О. Попков