Рішення

від 16.07.2013 по справі 925/952/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2013 року Справа № 925/952/13

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Лавріненко С.І., за участю представника позивача - Ходакевич Л.І. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альдор-Трейд", м.Київ (позивач) до приватного підприємства "Транс-Логіст", м.Черкаси (відповідач) про стягнення 33742,15 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Подано позовну заяву, у якій позивач просить стягнути з відповідача 33742,15 грн., у тому числі: 28883,00 грн. боргу з оплати за поставлений товар, 1242,04 грн. договірної пені за прострочення оплати, 248,41 грн. три відсотки річних та 3368,70 грн. договірного штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі Договору купівлі-продажу №104/2013-3 від 13.01.2013 року позивач поставляв відповідачу лузгу насіння соняшнику (товар) на умовах попередньої оплати; 13 лютого 2013 року позивач виставив рахунок №85 на оплату 400 тон товару на загальну суму 180 000,00 грн.; відповідач оплатив рахунок частково в сумі 73294,27 грн.; зважаючи на тривалі ділові відносини та те, що відповідач товар раніше завжди оплачував, позивач поставив товар на всю суму, який відповідач прийняв, однак залишок боргу не сплатив, внаслідок чого утворився прострочений борг з оплати в сумі 28883,00 грн.; за прострочення оплати позивачем нараховані договірні пеня і штраф та три відсотки річних.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання вдруге не направив. Ухвала суду про порушення провадження у справі, направлена на адресу державної реєстрації відповідача, повернута поштою з довідкою "За закінченням терміну зберігання". Таким чином, судом виконані вимоги ГПК України щодо належного повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи. Згідно ст.64 ГПК України у разі відсутності сторін за адресою, зазначеною в ЄДР юридичних та фізичних осіб-підприємців, ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою належним чином.

Неявка у судове засідання представника відповідача, явка якого не визнавалась обов'язковою, та неподання відповідачем письмового відзиву на позовну заяву, не перешкоджають вирішенню спору по суті.

Згідно ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов повністю.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлені наступні обставини.

13 січня 2013 року між ТОВ "Альдор-Трейд" (позивач у справі, продавець за Договором) та ПП "Транс-Логіст" (відповідач у справі, покупець за Договором) укладено Договір купівлі-продажу №104/2013-3 (далі - Договір) відповідно до якого продавець зобов'язався поставляти покупцеві лузгу насіння соняшнику (далі - товар), а покупець зобов'язується приймати товар та сплачувати за нього на умовах цього Договору в кількості 15-20 тон (+/- 10%) щоденно.

У Договорі сторони, зокрема, передбачили:

- товар може передаватися частинами (партіями). В такому випадку сторони визначатимуть кількість товару в партії в специфікаціях, що будуть невід'ємними частинами цього Договору (п.2.1 Договору);

- товар передається на умовах FCA (завантажене у транспортний засіб покупця зі складу ТОВ "ГрадОлія" (м.Кіровоград, смт.Нове, вул.Мурманська, 37-Г), згідно Міжнародних правил по тлумаченню комерційних термінів Інкотермс в редакції 2010 року (п.2.2 Договору);

- покупець зобов'язаний забезпечити своєчасне надання автотранспорту під завантаження товаром (п. 2.3 Договору);

- перехід права власності на товар відбувається в момент його передачі, що оформляється видатковою накладною (п. 2.6 Договору);

- ціна 1 тонни товару становить 450,00 грн., в тому числі ПДВ 75,00 грн. Покупець зобов'язується сплачувати 100% вартості товару у якості попередньої оплати, на підставі рахунку продавця (розділ 3 Договору);

- за порушення строків оплати за товар покупець виплачує продавцю штраф у розмірі 10% від вартості партії товару та пеню у розмірі 0,1% від суми простроченої оплати, за кожний день прострочення (п.4.5 Договору);

- у разі не проведення покупцем попередньої оплати за товар, продавець має право притримати товар до здійснення попередньої оплати (пп.4.5.1 Договору).

13 лютого 2013 року згідно умов Договору позивач виставив відповідачу рахунок на оплату №85 на 180000,00 грн.

На виконання умов Договору, у період з 14.01.2013 року по 19.03.2013 року відповідач сплатив позивачу 299 632,27 грн. та отримав товару на загальну суму 328515,27 грн. Отже борг з оплати за товар становить 28883,00 грн. (328515,27 грн. - 299632,27 грн.), що підтверджується двостороннім актом звірки розрахунків за період з 01.01.2013 року по 19.03.2013 року, який підписаний представниками обох сторін, підписи яких скріплені печатками юридичних осіб.

Частково неоплаченим в загальній сумі 28883,00 грн. залишився товар, який був переданий відповідачу по видаткових накладних №248 від 23.02.2013 року, №249 від 24.02.2013 року, №271 від 25.02.2013 року, №279 від 26.02.2013 року. Видаткові накладні підписані від імені відповідача директором Шпак Н.І., підпис якої скріплений печаткою підприємства. Поставка товару також підтверджується товарно-транспортними накладними за вказані дні.

08 квітня 2013 року, за вих.№39-1932 відповідач направив позивачу гарантійний лист, у якому вказав, що борг ним визнається повністю, в обумовлений договором строк розрахуватися за отриманий товар підприємство не мало можливості у зв'язку із несприятливими фінансово-економічними умовами, тому зобов'язується розрахуватись до 1 травня 2013 року.

29 квітня 2013 року за вих.№01-П/13 позивач направив відповідачу претензію, у якій вказав на наявність заборгованості в сумі 28883,00 грн. та вимагав сплатити вказану заборгованість протягом 7 днів з моменту отримання претензії. Претензія направлена Кур'єрською службою доставки, однак не вручена відповідачу, у зв'язку із тим, що підприємство по вказаній адресі не знайдено.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору у справі є стягнення грошової суми боргу з оплати за поставлений товар, договірної пені і штрафу та три проценти річних, нарахованих за порушення грошового зобов'язання.

Сторони правовідносин являються юридичними особами, суб'єктами господарювання у розумінні ст.ст.2, 55 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 4 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч.1 ст.175 ГК України). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч.1 ст.193 ГК України).

Враховуючий фактичні обставини справи та правовідносини сторін, суд вважає, що Договір, на підставі якого виникли зобов'язання сторін та заявлені позовні вимоги, за правовою природою є господарським договором поставки.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

У Договорі сторони встановили обов'язок покупця сплатити 100% вартості товару у якості попередньої оплати.

З матеріалів справи вбачається, що незважаючи на відсутність 100% попередньої оплати з боку відповідача, позивач здійснив поставку товару відповідачу. При цьому, визначаючи строки оплати за відвантажений без попередньої оплати товар, позивач застосував положення ст.692 ЦК України, якою встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару .

Зважаючи на умови Договору, суд вважає хибним застосування позивачем до спірних правовідносин ст.692 ЦК України і вважає, що до цих правовідносин підлягають застосуванню положення ст.693 ЦК України, якою регулюється попередня оплата, і якою передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитись від його виконання повністю або в повному обсязі.

Таким чином, наслідком невиконання покупцем (відповідач у справі) своїх зобов'язань по попередній оплаті товару можуть бути лише дії постачальника (позивач), які стосуються збереження частково своїх договірних зобов'язань (в межах часткової оплати) або відмови від виконання зобов'язань з поверненням отриманих коштів. При попередній оплаті за договором поставки чинне законодавство не надає право постачальнику вимагати від іншої сторони виконання грошового зобов'язання. Аналогічні положення містить Договір, зокрема, вищенаведений пп.4.5.1.

З фактичних обставин справи вбачається, що відповідач надав транспорт для відвантаження товару, позивач, незважаючи на відсутність попередньої оплати, передав товар, який відповідач прийняв. Листом від 08.04.2013 року відповідач гарантував оплату до 01.05.2013 року, що не виконав.

29 квітня 2013 року позивач направив відповідачу претензію, у якій вимагав від останнього сплатити суму 28883,00 грн. протягом семи днів. 30 квітня 2013 року претензія була доставлена відповідачу, проте відповідач ухилився від отримання кореспонденції.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на наведені обставини, претензію від 29.04.2013 року суд вважає вимогою, в розумінні ст.530 ЦК України. При цьому суд враховує, надану відповідачем письмову гарантію щодо оплати за товар до 01.05.2013 року.

Таким чином, грошове зобов'язання з оплати 28883,00 грн. є простроченим з 08.05.2013 року.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У Договорі сторони передбачили, що за порушення строків оплати за товар покупець виплачує продавцю штраф у розмірі 10% від вартості партії товару та пеню у розмірі 0,1% від суми простроченої оплати, за кожний день прострочення.

Пеня в сумі 1242,04 грн. позивачем нарахована із обмеженням подвійною обліковою ставкою НБУ наступним чином: 4,59 грн. від суми заборгованості 11160,00 грн. за період з 23.02.13 р. по 24.02.13 р.; 9,29 грн. від суми заборгованості 22617,00 грн. за період з 24.02.13 р. по 25.02.13 р.; 11,55 грн. від суми заборгованості 28098,00 грн. за період з 25.02.13 р. по 26.02.13 р.; 124,60 грн. від суми заборгованості 33687,00 грн. за період з 26.02.13 р. по 07.03.13 р.; 1092,01 грн. від суми заборгованості 28883,00 грн. за період з 08.03.13 р. по 07.06.13 р.

Суд не погоджується з розрахунками позивача, оскільки, як вказано вище, грошове зобов'язання є простроченим з 08.05.2013 року. Отже, за прострочення виконання грошового зобов'язання підлягає нарахуванню пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення з 08.05.2013 року по 07.06.2013 року (останній день періоду, що визначений позивачем), від суми заборгованості 28883,00 грн., що становить 367,96 грн.

Штраф у розмірі 10% в сумі 3368,70 грн., позивачем нарахований на суму заборгованості, яка існувала до 07.03.2013 року. Суд не погоджується з розрахунком штрафу, оскільки він підлягає нарахуванню на суму заборгованості 28883,00 грн. та становить 2888,30 грн.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить законодавству, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

При цьому, відповідно до ч.3 ст.82, ст.111-28 ГПК України, судом враховані висновки Верховного Суду України (ВСУ) щодо можливості одночасного стягнення договірного штрафу та пені, викладені, зокрема, у постанові від 27 квітня 2012 року у справі №06/5026/1052/2011.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У Договорі сторони не встановили інший розмір процентів річних, тому позивачем нараховані три проценти річних в загальній сумі 248,41 грн. наступним чином: 0,92 грн. від суми заборгованості 11160,00 грн. за період з 23.02.13 р. по 24.02.13 р.; 1,86 грн. від суми заборгованості 22617,00 грн. за період з 24.02.13 р. по 25.02.13 р.; 2,31 грн. від суми заборгованості 28098,00 грн. за період з 25.02.13 р. по 26.02.13 р.; 24,92 грн. від суми заборгованості 33687,00 грн. за період з 26.02.13 р. по 07.03.13 р.; 218,40 грн. від суми заборгованості 28883,00 грн. за період з 08.03.13 р. по 07.06.13 р.

Суд не погоджується з розрахунком позивача трьох процентів річних з тих же підстав, що і нарахування пені. Отже три проценти річних, що підлягають нарахуванню за період з 08.05.2013 року по 07.06.2013 року від суми заборгованості 28883,00 грн., становлять 73,59 грн.

З огляду на вищенаведені норми законодавства та докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 28883,00 грн. боргу, 367,96 грн. договірної пені, 73,59 грн. три відсотки річних, 2888,30 грн. договірного штрафу, тому задовольняє позов частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 1720,50 грн. судового збору. Часткове задоволення позову не впливає на розподіл судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Транс-Логіст" (м.Черкаси, проспект Хімків, 3, оф.15, ідентифікаційний код 36492711) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альдор-Трейд" (м.Київ, вул.Предславинська, 28, ідентифікаційний код 37003363) - 28883,00 грн. боргу, 367,96 грн. договірної пені, 73,59 грн. три відсотки річних, 2888,30 грн. договірного штрафу та 1720,50 грн. судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 19 липня 2013 року.

СУДДЯ Н.М. Курченко