Постанова

від 26.06.2013 по справі 816/2603/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2013 року м. ПолтаваСправа №816/2603/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

при секретарі - Грубчак Н.М.,

за участю:

представника позивача - Білана В.В., Яковенко Н.В.,

представника відповідача - Близнюка В.В., Старікової І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

13 травня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23 квітня 2013 року №0002582202/774, №0002662202/88, №0002692202/90, №0000971705/783.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне визначення податкового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Підставою прийняття оспорюваних у справі податкових повідомлень-рішень став Акт перевірки від 05 квітня 2013 року №3013/22.2-12/32686844, складений на підставі проведеної Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Полтавської області Державної податкової служби планової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш", код ЄДРПОУ 32686844, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року. За результатами перевірки, відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Позивач не погоджується з висновками податкової інспекції, викладеними в Акті перевірки про порушення позивачем вимог підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 138.1, пункту 138.2, пункту 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 150.1. статті 150, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6. статті 198, підпункту 164.2.11 пункту 164.2 статті 164, пункту 164.5 статті 164, підпункту 168.1.1. пункту 168.1 статті 168, підпункту 170.9.1 пункту 170.9. статті 170, абзацу "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового Кодексу України, вважає їх хибними та такими, що спростовуються первинними документами, наданими під час проведення перевірки.

Зазначав, що контрагент позивача ТОВ "ДніпроМеталХолдінг" під час здійснення господарських операцій було зареєстровано в установленому порядку та мало право складати податкові накладні, посилання ревізора у Акті на недоцільність послуг від ФОП ОСОБА_6, оскільки на підприємстві позивача працюють 2 юриста та 9 осіб у відділі маркетингу, а також на отримання послуг з оформлення митних декларацій від ПП "Брокер-Центр'" являють собою лише припущення перевіряючого, крім того, ототожнення ревізором митних декларацій з товарно-транспортними накладними взагалі є помилковим. Наполягання інспектора на врахуванні підприємством результатів планової документальної перевірки діяльності за 2011 рік та камеральної перевірки податкової декларації з податку на прибуток за І півріччя 2012 року суперечать Конституції України та не відповідають нормам Податкового кодексу України. Позивач зазначав, що станом на 05 квітня 2013 року (дату складання Акту) судове рішення у справі пpo збитки за 2011 рік №2a-1670/4957/12 набрало законної сили з моменту проголошення 12 березня 2013 року ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду. Висновки камеральної перевірки податкової декларації з податку на прибуток за І півріччя 2012 року, викладені в Акті від 31 жовтня 2012 року №4529, та прийняте податкове повідомлення-рішення від 22 листопада 2012 року №0003571501/1831, яким не взято до уваги збитки 2011 року та визначено грошове зобов'язання, визнані протиправними та скасовані постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року у справі №2а-1670/7597/12. Позивач вважає, що надані при перевірці звіти про використання коштів, виданих на відрядження, подані працівниками підприємства з дотриманням Порядку за формою, встановленою Наказом ДПА України від 23 грудня 2010 року №996 "Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання".

Таким чином, на думку позивача, протиправність податкових повідомлень-рішень полягає у неправильному застосуванні відповідачем податкового та іншого законодавства та підтверджується наявними та дослідженими під час перевірки первинними документами.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У своїх письмових запереченнях відповідач зазначав, що згідно бази "Контрагенти" підприємство ТОВ "ДніпроМеталХолдинг" має стан "11", тобто діяльність підприємства припинена, але не знято з обліку. Свідоцтво платника податку додану вартість анульовано 26 грудня 2012 року за рішенням суду. Згідно Акту від 10 січня 2013 року №36/22-5/34589138 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ДніпроМеталХолдинг (код ЄДРПОУ 34589138), щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01 грудня 2011 року по 31 березня 2012 року, ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій за період з 01 грудня 2011 року по 31 березня 2012 року. Таким чином ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за перевіряємий період на загальну суму 622761 грн., в тому числі за І квартал 2012 року у сумі 622761 грн., чим порушено підпункти 14.1.27., 14.1.36. пункт 14.1 статті 14, пункти 138.2, 138.4, статті 138 Податкового кодексу України.

Надані для перевірки акти виконаних робіт по взаємовідносинам підприємства позивача з ФОП ОСОБА_6 не містять повного змісту господарської операції та її вимірників у натуральному виразі. В актах не зафіксовано виконання закріплених в укладених угодах зобов'язань сторони, яка є виконавцем і яка тягне за собою зобов'язання Замовника по оплаті послуг. Згідно штатного розкладу підприємство позивача має 2 юристів та 9 осіб у відділу маркетингу. Також послуги по оформленню митних документів у той же час надавало ПП "Брокер-Центp" (код 34987892), у якого згідно актів виконаних робіт визначено надання послуг по оформленню товарно-супроводжувальних документів в митних органах з зазначенням дат надання, які відповідають датам подання документів. Таким чином, на думку податкового органу, ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" порушено підпункт 139.1.9, пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 172 710 грн.

Також, Кременчуцькою ОДПІ було проведено камеральну перевірку по декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2012 року за результатами якої було складено акт від 31 жовтня 2012 року №4529, згідно якого встановлено завищення підприємством валових витрат по р.06.5 за 1 півріччя 2012 року на 10572280 грн. (25% від суми 42289121 грн., яка не підтверджена за результатами документальної перевірки акт від 02 липня 2012 року №2035/23-209). При заповненні Декларації за 3 квартали 2012 року та 2012 рік ТОВ "НВФ Техвагонмаш" не враховано результати камеральної перевірки від 31 жовтня 2012 року, що призвело до завищення показників р.06.5 від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації зa попередній звітний (податковий) рік) за 3 квартали в розмірі 8720594 грн., та за результатами 2012 року у розмірі 7510436 грн. Таким чином, ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" порушено пункт 150.1. статті 150 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення показників р.06.5 від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року за 3 квартали в розмірі 8720594 грн., та за результатами 2012 року у розмірі 7510436,00 грн. Отже, в ході проведення перевірки встановлено завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік на суму 3896443 грн.

В порушення підпункту 2.11, пункту 2, підпункту 7.41, підпункту 7.43, пункту 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, встановлено проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа встановленої діючим законодавством форми та змісту, який підтверджував би сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 1747,58 грн. з виплаченої суми податок з доходів фізичних осіб не утримувався, чим порушено пункт 176.2, статті 176 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством не утримано податок у сумі 308,40 грн., який розраховується за такою формою: (1747,58х176471)х15%=308,40 грн.

За результатами перевірки також встановлено порушення ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту всього у сумі 124552,27 грн. За період 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" задекларовано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 0 грн. та задекларовано податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у сумі 9939955 грн. Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість та визначення суми пoдатку, що підлягає бюджетному відшкодуванню за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 pоку встановлено його завищення. Перевіркою визначення суми різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду ряд. 19 Декларацій з ПДВ встановлено його завищення всього у сумі 87480 грн. В ході проведення перевірки встановлено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період з 01 січня 2012 pоку по 31 грудня 2012 pоку всього в сумі 38565 грн. /том VІ, а.с. 176-185/.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 25 вересня 2003 року, код ЄДРПОУ 32686844, свідоцтво серії А00 №683738 /том І, а.с. 30-31, 33-34, 35-36/ та перебуває на обліку в якості платника податків в Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Полтавської області Державної податкової служби з 30 вересня 2003 року, зареєстроване у якості платника ПДВ з 02 жовтня 2003 року, свідоцтво №100130519 серії НБ №138384 /том І, а.с. 32/.

У період з 18 лютого 2013 року по 01 квітня 2013 року працівниками Кременчуцької ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш", код ЄДРПОУ 32686844, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 05 квітня 2013 року №3013/22.2-12/32686844 /том І, а.с. 54-119/, у якому, крім іншого, зафіксовано порушення:

- підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 138.1, пункту 138.2, пункту 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся на загальну суму 694069,00 грн., у тому числі за І квартал 2012 року - 294835,00 грн., за ІІ квартал 2012 року - 6542,00 грн., за ІІІ квартал 2012 року - 22607,00 грн., за VІ квартал 2012 року 370085,00 грн.;

- пункту 150.1. статті 150 Податкового Кодексу України, у результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3896443 грн., у тому числі 2012 рік у сумі 3896443,00 грн.;

- пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6. статті 198. Податкового Кодексу України, у результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року в сумі 124552,00 грн., у тому числі: за лютий 2012 року у сумі 47010,00 грн., за березень 2012 року у сумі 38977,00 грн., за травень 2012 року у сумі 38565,00 грн.;

- підпункту 164.2.11 пункту 164.2 статті 164, пункту 164.5 статті 164, підпункту 168.1.1. пункту 168.1 статті 168, підпункту 170.9.1 пункту 170.9. статті 170, абзацу "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового Кодексу України, у результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб за перевіряємий період на загальну суму 308,40 грн., у тому числі по періодах: за січень 2012 року - 35,83 грн., за лютий 2012 року - 83,12 грн., за березень 2012 року - 47,47 грн., за квітень 2012 pоку 47,47 грн., за травень 2012 року - 83,29 грн., за серпень 2012 року - 11,22 грн. /том І, а.с. 117/.

Відповідно висновків Акту перевірки, порушення податкового законодавства виникло у зв'язку із тим, що згідно Акту від 10 січня 2013 року №36/22-5/34589138 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ДніпроМеталХолдинг (код ЄДРПОУ 34589138), щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01 грудня 2011 року по 31 березня 2012 року, ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій за період з 01 грудня 2011 року по 31 березня 2012 року /том І, а.с. 64-70/.

Таким чином, податковим органом зроблено висновок про завищення ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за перевіряємий період на загальну суму 622761 грн., у тому числі за І квартал 2012 року у сумі 622761 грн. /том І, а.с. 70/.

Надані для перевірки акти виконаних робіт по взаємовідносинам підприємства позивача з ФОП ОСОБА_6 не містять повного змісту господарської операції та її вимірників у натуральному виразі. Відповідно до них неможливо встановити безпосередній зв'язок з здійснюючою діяльністю підприємства та економічного обґрунтування. В актах не зафіксовано виконання закріплених в укладених угодах зобов'язань сторони, яка є виконавцем і яка тягне за собою зобов'язання Замовника по оплаті послуг. Також, послуги по оформленню митних документів у той же час надавало ПП "Брокер-Центp" (код 34987892), у якого згідно актів виконаних робіт визначено надання послуг по оформленню товарно-супроводжувальних документів в митних органах з зазначенням дат надання, які відповідають датам подання документів /том І, а.с. 71-77/.

Таким чином, на думку податкового органу, ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" порушено підпункт 139.1.9, пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 172 710 грн. /том І, а.с. 77/

Також, згідно Акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ було проведено камеральну перевірку по декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2012 року за результатами якої було складено акт від 31 жовтня 2012 року №4529, згідно якого встановлено завищення підприємством валових витрат по р.06.5 за 1 півріччя 2012 року на 10572280 грн. (25% від суми 42289121 грн., яка не підтверджена за результатами документальної перевірки акт від 02 липня 2012 року №2035/23-209) /том І, а.с. 78/.

При заповненні Декларації за 3 квартали 2012 року та 2012 рік ТОВ "НВФ Техвагонмаш" не враховано результати камеральної перевірки від 31 жовтня 2012 року, що призвело до завищення показників р.06.5 від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації зa попередній звітний (податковий) рік) за 3 квартали в розмірі 8720594 грн., та за результатами 2012 року у розмірі 7510436 грн. /том І, а.с. 78/.

Таким чином, відповідачем зроблено висновок про порушення ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" пункту 150.1. статті 150 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення показників р.06.5 від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року за 3 квартали в розмірі 8720594 грн., та за результатами 2012 року у розмірі 7510436,00 грн. Отже, в ході проведення перевірки встановлено завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік на суму 3896443 грн. /том І, а.с. 78/.

В порушення підпункту 2.11, пункту 2, підпункту 7.41, підпункту 7.43, пункту 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, встановлено проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа встановленої діючим законодавством форми та змісту, який підтверджував би сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 1747,58 грн. з виплаченої суми податок з доходів фізичних осіб не утримувався, чим порушено пункт 176.2, статті 176 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством не утримано податок у сумі 308,40 грн., який розраховується за такою формою: (1747,58х176471)х15%=308,40 грн. /том І, а.с. 104-105/.

За результатами перевірки також встановлено порушення ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту всього у сумі 124552,27 грн. /том І, а.с. 92, 96-98/.

На підставі Акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 23 квітня 2013 року:

№0002582202/774, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 1 041 104,00 грн., у тому числі 694 069,00 грн. - за основним платежем, 347 035,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) /том І, а.с. , 43/;

№0002662202/88, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 186 828,00 грн., у тому числі 124552,00 грн. - сума завищення бюджетного відшкодування, 62276,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) /том І, а.с. 45/;

№0002692202/90, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 896 443,00 грн., у тому числі 3 896 443,00 грн. - за основним платежем /том І, а.с. 47/;

№0000971705/783, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, на 462,60 грн., у тому числі 308,40 грн. - за основним платежем, 154,20 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) /том І, а.с. 50/.

Позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 23 квітня 2013 року №№0002582202/774, суд виходить з наступного.

За приписами пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 цього ж Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до пункту 138.4. Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Підпунктом 139.1.9. пункту 139.1 статті 139 зазначеного Кодексу передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

На підставі вищезазначених положень Податкового кодексу України Кременчуцька ОДПІ фактично стверджує про те, що платник неправомірно включив до складу витрат суму понесених ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" витрат у зв'язку з придбанням товарів/послуг від ТОВ "ДніпроМеталХолдинг" (622761,00 грн.) та ФОП ОСОБА_6 (33900,00 грн.) .

Судом встановлені фактичні обставини справи щодо господарських операцій, при оподаткуванні яких, на думку відповідача, платником були порушені наведені норми закону.

Господарські відносини позивача (Покупець) з ТОВ "ДніпроМеталХолдинг" (Продавець) ґрунтувалися на підставі договірних відносин з купівлі-продажу металопродукції.

Так, судом встановлено, що 04 січня 2011 року між ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" та ТОВ "ДніпроМеталХолдинг" укладено договір купівлі-продажу №031МТС-11 /том ІІІ, а.с. 79-82/, згідно пункту 1.1. умов якого, в порядку та на умовах, визначених Договором, Продавець продає, а Покупець придбає партії металопродукції (далі - Товар).

Оплата за поставлений Товар здійснюється Покупцем шляхом прямого банківського переказу на поточний рахунок Продавця у відповідності зі Специфікаціями або з рахунками-фактури до Договору /пункт 3.2. Договору/.

Відповідно до пункту 4.1. Договору умови поставки DDP, м. Кременчук, склад Покупця (згідно з правилами "Інкотермс" 2000).

Згідно додаткової угоди до Договору від 04 січня 2011 року №03/МТС-11 внесено зміни до пункту 10.6. Договору, шляхом продовження його дії до 31 грудня 2012 року /том ІІІ, а.с. 83/.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, прибуткові ордери, рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт /том ІІІ, а.с. 85-158/.

Зазначені податкові накладні оформлені згідно із вимогами статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою контрагента позивача ТОВ "ДніпроМеталХолдинг" (код ЄДРПОУ 34589138), яке на момент їх видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /том ІІІ, а.с. 159-162/ та було зареєстровано платником ПДВ (свідоцтво анульовано лише 26 грудня 2012 року), що не заперечується відповідачем; із Акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

Оплата проводилась у безготівковій формі, що підтверджується випискою банку про перерахування грошових коштів /том ІІІ, а.с. 84/.

Із пояснень представників позивача у судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що придбану металопродукцію підприємство позивача використовувало у власній господарській діяльності, а саме під час виготовлення продукції на виконання укладених договорів /том ІІІ, 163-167, 215-223; том ІV, а.с. 42-53, 160-163; том V, а.с. 6-11, 44-48/.

Використання придбаної металопродукції підтверджується також залученими до матеріалів справи реєстрами на списання матеріалів /том ІІІ, а.с. 172-210, 227-247; том ІV, а.с. 1-41, 79-103, 106-125, 129-159, 166-190, 194-243; том V, а.с. 17-43, 52-81/.

Таким чином, виходячи із системного аналізу норм Закону вбачається, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні валових витрат здійснювати контроль та перевірку за дотриманням усіма постачальниками вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника або через відсутність документального підтвердження сплати податку зазнавати певних негативних матеріальних наслідків у вигляді зменшення донарахування податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за відповідний період.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що порушення податкового законодавства, у разі їх документального доведення, вчинені контрагентами не є свідченням протиправності дій та порушення податкового законодавства позивачем, оскільки за статтею 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер. Невиконання контрагентами по ланцюгу постачання своїх зобов'язань має наслідком притягнення до відповідальності саме цих суб'єктів господарювання.

Виконання договору характеризується дотриманням кожною стороною його умов, сторони в повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, один до одного претензій не мають, а отже, договір між ними укладений та виконаний у встановленому законом порядку.

Незважаючи на проаналізовані вище обставини, визначальним при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення було прийняття до уваги відповідачем даних Акту від 10 січня 2013 року №36/22-5/34589138 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ДніпроМеталХолдинг", що на думку представників відповідача є підставою для збільшення позивачу суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток.

Однак, суд звертає увагу, що реальність господарських операцій позивача з ТОВ "ДніпроМеталХолдинг" підтверджується первинними та іншими документами, копії яких наявні у справі та були досліджені судом під час розгляду справи.

З урахуванням документів, які були надані позивачем під час судового розгляду справи, суд приходить до висновку, що правові наслідки за вищенаведеним договором настали, позивачем та його контрагентом виконані договірні обов'язки, первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до вимог діючого законодавства, а тому у позивача були всі підстави для формування витрат по взаємовідносинам з ТОВ "ДніпроМеталХолдинг".

З огляду на викладене, податковий орган безпідставно та протиправно поставив під сумнів розмір витрат, задекларований позивачем по взаємовідносинам з ТОВ "ДніпроМеталХолдинг".

Таким чином, висновок відповідача про заниження позивачем податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ "ДніпроМеталХолдинг" на суму 622761,00 грн., є безпідставним, оскільки позивачем у процесі судового розгляду доведено правомірність формування витрат на зазначену суму.

Господарські відносини позивача (Замовник) з ФОП ОСОБА_6 (Виконавець) ґрунтувалися на підставі договірних відносин з надання послуг.

Судом встановлено, що 01 січня 2012 року між ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" та ФОП ОСОБА_6 укладено договір надання послуг №01/01/12 /том V, а.с. 93-94/, згідно пункту 1.1. умов якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання в межах та згідно чинного законодавства України, відповідно до цього Договору на платній основі та в обумовлений термін вчиняти дії, пов'язані з оформленням товарно-супровідних документів Замовника в митних органах.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що вартість послуг, що надаються Замовнику, визначається тарифами Виконавця, а саме, в розмірі 700,00 грн. за один комплект оформлених товарно-супровідних документів в митних органах.

Відповідно до пункту 3.2. Договору факт виконання Виконавцем послуг Замовнику підтверджується Актом приймання-передачі наданих послуг, в якому відображається фактичний обсяг і вартість наданих послуг.

01 лютого 2012 року Сторонами Договору укладено Додаткову угоду до Договору від 01 січня 2012 року №01/01/12, згідно якої пункт 1.1. Договору доповнено наступним: - надавати інформаційно-консультаційне обслуговування щодо митного законодавства України; пункт 3.1 Договору доповнено наступним: Вартість інформаційно-консультаційного обслуговування щодо митного законодавства України визначається Виконавцем виходячи з поставлених Замовником задач, об'єму та складності кожного окремого питання та калькулюється індивідуально /том V, а.с. 95/

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано Акти виконаних робіт, CMR / /том V, а.с. 96-250; том VІ, а.с. 1-173; том VІІ, а.с. 63-110/.

Суд звертає увагу, що досліджені у судовому засіданні товарно-транспортні накладні міжнародного зразка (CMR) засвідчені відбитком печатки та підписом ФОП ОСОБА_6, який безпосередньо складав ці документи.

Договір, акти виконаних робіт, які були надані відповідачу під час проведення перевірки, та досліджувались у судовому засіданні, виконанні відповідно до вимог чинного законодавства, та відповідають вимогам статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", згідно якої первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення господарської операції.

Первинна документація бухгалтерської та фінансової звітності, складена на виконання договору ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" та ФОП ОСОБА_6, на підставі якої відповідну суму коштів включено до складу витрат позивача, оформлена належним чином.

Із пояснень представників позивача у судовому засіданні встановлено, що ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" здійснює активну зовнішньоекономічну діяльність, тому потребує кваліфікованої допомоги спеціалістів, в тому числі з метою отримання інформації та складанням та оформленням товаросупровідних документів при транспортуванні вантажів власним або залученим транспортом.

Також, ФОП ОСОБА_6 залучено до оформлення деяких товаросупроводжуючих документів, що полягає в отриманні дозволів Державної екологічної інспекції в областях щодо екологічного та радіологічного контролю, Полтавської облСЕС, Кременчуцької міськСЕС, Держінспекції з карантину рослин в Полтавській області на ввезення або вивезення імпортованого або експортованого обладнання /том VІІ, а.с. 63-110/.

Суд погоджується з доводами представників позивача, що посилання ревізора в Акті на ті обставини, що на підприємстві працюють 2 юриста та 9 осіб у відділі маркетингу, а також на отримання послуг з оформлення митних декларацій від ПП "Брокер-Центр", не свідчить про економічну недоцільність отримання послуг від ФОП ОСОБА_6 і являє собою лише припущення.

ФОП ОСОБА_6 здійснює такий вид господарської діяльності як 52.29 - інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, тому на законних підставах надає послуги з оформлення товарно-транспортних накладних та консультування Замовника щодо митного законодавства, встановлених заборон або обмежень щодо переміщення товарів, а також розпорядження товарами у випадках, якщо митне оформлення не завершене.

Реальність господарських операцій позивача з ФОП ОСОБА_6 підтверджується первинними та іншими документами, копії яких наявні у справі та були досліджені судом під час розгляду справи.

З огляду на викладене, податковий орган безпідставно та протиправно поставив під сумнів розмір витрат, задекларований позивачем по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_6

З урахуванням документів, які були надані позивачем під час судового розгляду справи, суд приходить до висновку, що правові наслідки за вищенаведеним договором настали, позивачем та його контрагентом виконані договірні обов'язки, первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до вимог діючого законодавства, а тому, у позивача були всі підстави для формування витрат по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_6

Таким чином, висновок відповідача про заниження позивачем податку на прибуток по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_6 на суму 33900,00 грн., з ТОВ "ДніпроМеталХолдинг" на суму 622761,00 грн., є безпідставним, оскільки позивачем у процесі судового розгляду доведено правомірність формування витрат на зазначені суми.

З огляду на викладене, необґрунтованим є також висновок податкового органу про застосування до ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" штрафних (фінансових) санкцій у сумі 347035,00 грн.

Отже, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 23 квітня 2013 року №0002582202/774, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 1 041 104,00 грн., у тому числі 694 069,00 грн. - за основним платежем, 347 035,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) /том І, а.с. , 43/., є протиправним та підлягає до скасуванню.

У взаємозв'язку із вищевикладеним, податковим органом також встановлено порушення ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту всього у сумі 124552,27 грн., у тому числі: за лютий 2012 року у сумі 47010,00 грн., за березень 2012 року у сумі 38977,00 грн., за травень 2012 року у сумі 38565,00 грн. по дослідженим вище господарським операціям з ТОВ "ДніпроМеталХолдинг" та прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 квітня 2013 року №0002662202/88, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 186 828,00 грн., у тому числі 124552,00 грн. - сума завищення бюджетного відшкодування, 62276,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) /том І, а.с. 45/.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 23 квітня 2013 року №0002662202/88, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту "а " пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку /пункт 198.1. статті 198 Податкового кодексу України/.

Згідно пункту 187.1. статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6. статті 198 цього ж Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З огляду на викладені положення Кодексу, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судом досліджені Договір купівлі-продажу від 04 січня 2011 року №031МТС-11, укладений між ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" та ТОВ "ДніпроМеталХолдинг" /том ІІІ, а.с. 79-82/, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, прибуткові ордери, рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт /том ІІІ, а.с. 85-158/.

Зазначені податкові накладні оформлені згідно із вимогами статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою контрагента позивача ТОВ "ДніпроМеталХолдинг" (код ЄДРПОУ 34589138), яке на момент їх видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /том ІІІ, а.с. 159-162/ та було зареєстровано платником ПДВ (свідоцтво анульовано лише 26 грудня 2012 року), що не заперечується відповідачем; із Акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

Вищевказаний договір підписаний директорами підприємств, які на той час мали всі повноваження на укладення угод, їх підпис завірений печатками підприємств, крім того укладений договір було виконано, що підтверджуються належним чином оформленими первинними документами.

Відповідач не заперечує той факт, що спірні господарські операції відображено у бухгалтерському обліку ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" та деклараціях з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту /абзац 1 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України/.

Вимоги вказаних норм діючого законодавства позивачем виконано у повному обсязі, оскільки суми податку, сплачені в ціні придбаних товарів (послуг) підтверджені податковими накладними, обидві сторони угоди володіють належною праводієздатністю, будучи зареєстрованими у встановленому порядку як платники ПДВ.

Сторони в повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, здійснили поставку товарів в обумовлені строки покупцю, сторони один до одного претензій не мають, а отже, договір між ними укладений та виконаний у встановленому законом порядку.

Виконання договору характеризується дотриманням кожною стороною його умов: передачею майна та його оплатою, що підтверджується матеріалами справи.

На противагу доводам відповідача, суд зазначає, що відповідно до приписів статті 200 Податкового кодексу України право на отримання суми бюджетного відшкодування пов'язано з фактичною сплатою податку на додану вартість у складі ціни товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (робіт, послуг).

За змістом норм Податкового кодексу України єдиною передумовою бюджетного відшкодування ПДВ, є сплата саме позивачем цього податку в ціні товарів і послуг.

Фактичність господарських операцій позивача та сплата ним ПДВ підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами: договорами, податковими накладними, накладними, видатковими накладними, рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними /том ІІІ, а.с. 85-158/.

З огляду на реальний характер господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності та фактичну сплату позивачем податку на додану вартість в ціні товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (робіт, послуг), суд прийшов до висновку, що у податкового органу відсутні підстави для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 124552,27 грн., у тому числі: за лютий 2012 року у сумі 47010,00 грн., за березень 2012 року у сумі 38977,00 грн., за травень 2012 року у сумі 38565,00 грн. по господарським операціям з ТОВ "ДніпроМеталХолдинг".

Оскільки, судом не встановлено порушень позивачем вимог податкового законодавства, на які посилався відповідач, відповідно, і штрафні санкції застосовані до нього неправомірно.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 23 квітня 2013 року №0002662202/88, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 186 828,00 грн., у тому числі 124552,00 грн. - сума завищення бюджетного відшкодування, 62276,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) /том І, а.с. 45/ підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню від 23 квітня 2013 року №0002692202/90, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 896 443,00 грн., у тому числі 3 896 443,00 грн. - за основним платежем /том І, а.с. 47/, суд виходить з наступного.

Згідно Акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ було проведено камеральну перевірку по декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2012 року за результатами якої було складено Акт від 31 жовтня 2012 року №4529, згідно якого встановлено завищення підприємством валових витрат по р.06.5 за 1 півріччя 2012 року на 10572280 грн. (25% від суми 42289121 грн., яка не підтверджена за результатами документальної перевірки акт від 02 липня 2012 року №2035/23-209) /том І, а.с. 78/.

При заповненні Декларації за 3 квартали 2012 року та 2012 рік ТОВ "НВФ Техвагонмаш" не враховано результати камеральної перевірки від 31 жовтня 2012 року, що призвело до завищення показників р.06.5 від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації зa попередній звітний (податковий) рік) за 3 квартали в розмірі 8720594 грн., та за результатами 2012 року у розмірі 7510436 грн. /том І, а.с. 78/.

Таким чином, відповідачем зроблено висновок про порушення ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" пункту 150.1. статті 150 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення показників р.06.5 від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року за 3 квартали в розмірі 8720594 грн., та за результатами 2012 року у розмірі 7510436,00 грн. Отже, у ході проведення перевірки встановлено завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік на суму 3896443 грн. /том І, а.с. 78/.

Спір між сторонами виник з приводу застосування приписів пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Прикінцевих та перехідних положень Податкового кодексу України, яка наголошує про особливості застосування у 2011-2012 році приписів статті 150 ПК України та визначає порядок визначення податку на прибуток.

Фактичною підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання, слугував висновок податкового органу про порушення позивачем пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, що виявилось у тому, що позивачем у поданій до податкового органу податковій декларації за 3 квартали 2012 року та за 2012 рік, ТОВ "НВФ Техвагонмаш" не враховано результати камеральної перевірки від 31 жовтня 2012 року, згідно якої встановлено завищення підприємством валових витрат по р.06.5 за 1 півріччя 2012 року на 10572280 грн. (25% від суми 42289121 грн., яка не підтверджена за результатами документальної перевірки акт від 02 липня 2012 року №2035/23-209).

Судом встановлено та не заперечується представниками відповідача, що станом на 05 квітня 2013 року (дату складання Акту) судове рішення у справі №2a-1670/4957/12 набрало законної сили з моменту проголошення 12 березня 2013 року ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду. Зазначеним рішенням надано правову оцінку обґрунтованості задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2011 рік в сумі 42 289 121,00 грн. /том ІІ, а.с. 51-58/.

Висновки камеральної перевірки податкової декларації з податку на прибуток за І півріччя 2012 року, викладені в Акті від 31 жовтня 2012 року №4529, та прийняте податкове повідомлення-рішення від 22 листопада 2012 року №0003571501/1831, яким не взято до уваги збитки 2011 року та визначено грошове зобов'язання, визнані протиправними та скасовані постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року у справі №2а-1670/7597/12, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2013 року /том ІІ, а.с. 59-63/.

Згідно частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, позивачем доведено правомірність формування суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 896 443,00 грн., отже, податкове повідомлення-рішення від 23 квітня 2013 року №0002692202/90 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню від 23 квітня 2013 року №0000971705/783, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, на 462,60 грн., у тому числі 308,40 грн. - за основним платежем, 154,20 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) /том І, а.с. 50/, суд зазначає наступне.

Згідно підпункту 164.2.11. пункту 164.2. статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до пункту 170.9 статті 170 цього Кодексу.

Згідно підпункту 170.9.1. пункту 170.9 статті 170 цього ж Кодексу податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого підпунктом 170.9.2 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму, а саме:

а) на відрядження - у сумі, що перевищує суму витрат платника податку на таке відрядження, розрахованій згідно з розділом ІІІ цього Кодексу;

б) під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, - у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій.

Підпунктом "а" пункту 176.2. статті 176 Податкового кодексу України передбачено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Судом встановлені фактичні обставини справи щодо господарських операцій, при оподаткуванні яких, на думку відповідача, платником були порушені наведені норми закону.

Так, абзацом "б" підпункту 138.10.2 пункту 138.19 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що до складу витрат підприємства включаються витрати на службові відрядження.

Докладно про витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із платником податку, регламентовано підпунктом 140.1.7 пункту 140.1 статті 140 Податкового кодексу України: до складу витрат враховуються в межах фактичних витрат витрати на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку із здійсненням таких витрат.

Відповідно до абзацу 10 підпункту 140.1.7 пункту 140.7 статті 140 Податкового кодексу України якщо згідно із законами країни відрядження або країн, територією яких здійснюється транзитний рух до країни відрядження, обов'язково необхідно здійснити страхування життя або здоров'я відрядженої особи чи її цивільної відповідальності (у разі використання транспортних засобів), то витрати на таке страхування включаються до складу витрат платника податку, що відряджає таку особу.

Згідно з абзацом 2 підпункту 140.1.7 пункту 140.7 статті 140 Податкового кодексу України зазначені витрати можуть бути включені до складу витрат платника податку лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

Наявні в матеріалах справи та дослідженні судом звіти про використання коштів, виданих на відрядження, подані працівниками підприємства з дотриманням Порядку за формою, встановленою Наказом ДПА України від 23 грудня 2010 року №996 "Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2011 року за №44/18782) /том ІІІ, а.с. 47-78/.

На підставі пункту 7. Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 13 березня 1998 №59 за час перебування у відрядженні працівникові відшкодовуються витрати на оплату вартості страхового поліса життя або здоров'я відрядженого працівника або його цивільної відповідальності (у разі використання транспортного засобу при здійсненні відрядження) за наявності його оригіналу; на обов'язкове страхування та інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування в місці відрядження (у тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку із здійсненням таких витрат).

Витрати на відрядження відшкодовуються за наявності документів в оригіналі, що засвідчують вартість цих витрат, у даному випадку саме страхових полісів, що судом було досліджено /том ІІІ, а.с. 47-78/.

Таким чином, грошові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 308,40 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 154,20 грн. суперечать вимогам Податкового кодексу України, а податкове повідомлення-рішення від 23 квітня 2013 року №0000971705/783 повинно бути визнано протиправним і скасовано.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган.

У даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 23 квітня 2013 року №0002582202/774, №0002662202/88, №0002692202/90, №0000971705/783.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" (код ЄДРПОУ 32686844) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294,00 грн. /дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 копійок/.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 27 червня 2013 року.

Суддя Л.М. Петрова