Рішення

від 20.06.2013 по справі 102/623/13-ц

АРМЯНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 102/623/13-ц

Провадження № 2/102/178/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2013 р.

Армянський міський суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Шестаковської Л.П., за участю секретарів Усікової А.А., Нестереня Н.А., позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Керуюча Компанія "КомЕнерего-Армянськ" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

28.03.2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Керуюча Компанія "КомЕнерего-Армянськ" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди. Позов вмотивований тим, що позивачка працювала у відповідача на посаді провідного юрисконсульта юридичного відділу з 17.07.2012 року по 01.12.2012 року. На час звільнення у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість по заробітній платі, яка складала 3451, 62 гривні, проте при звільнення з роботи зазначена сума заробітної плати їй виплачена не була всупереч вимогам ст. 116 КЗпП України. 08.01.2012 року Армянским міським судом було видано судовий наказ про стягнення з ТОВ "КК"КомЕнерго-Армянськ" на користь ОСОБА_1 зазначеної заборгованості по заробітній платі. 21.01.2013 року позивачка подала до Відділу державної виконавчої служби Армянського міського управління юстиції АР Крим заяву про прийняття до примусового виконання судового наказу від 08.01. 2013 року. Відповідач остаточно провів з нею розрахунок при звільненні лише 01.03.2013 року.

Посилаючись на ч.1 ст. 117 КЗпП України позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 9680,85 гривень, а також просить стягнути на її користь моральну шкоду у розмірі 10000 гривень, яка їй спричинена внаслідок неправомірних дій відповідача затримкою при звільненні.

30.05.2013 року позивачка уточнила свої позовні вимоги (а.с. 63 - 64), зменшивши їх, просить суд стягнтуи з відповідача на свою користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 8027,97 грн. виходячи із середньоденної заробітної плати за останні повні два місяці роботи у відповідача ( жовтень - листопад 2012 року) у розмірі 114,44 грн. та відповідної середньомісячної заробітної плати у розмірі 2632,12 грн., вимогу про стягнення моральної шкоди у розмірі 10000 гривень позивачка залишила без змін.

В судове засідання, призначена на 20.06.2012 року, позивач не з’явилася, надала суду заяву, в якій просить суд провести розгляд справи за її відсутності, позов підтримує, просить його задовольнити.

Відповідач, щоразу належно повідомлений про час та місце розгляду справи як за адресою фактичного місцезнаходження, вказаною позивачем у своїй позовній заяві, так і за його адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, про що є докази у справі (а.с. 14-15, 18-22, 56-59, 76-81), жодного разу не направив до суду свого представника, не дивлячись на те, що судові засідання призначалися на 15.04.2013 року, 15.05.2013 року, 28.05.2013 року, 06.06.2013 року та на 20.06.2013 року.

Ніяких заяв, клопотань чи заперечень проти позову від відповідача до суду не надходило.

Судом справа розглядалася за відсутності представника відповідача, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки у судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів. При цьому позивач заперечує проти постановлення у справі заочного рішення, просить розглядати справу та винести рішення у справі на загальних засадах.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_1 дійсно була з 17.07.2012 р. прийнята на посаду провідного юрисконсульта юридичного відділу ТОВ В«Керуюча КомпаніяВ«КомЕнерго-АрмянськВ» на підставі наказу № 159-к від 17.07.2012 р., а 01.12.2012 р. звільнена з посади на підставі наказу № 271-к від 01.12.2012 р. Вказані трудові відносини одночасно підтверджуються у справі і копіями наказів про прийняття на роботу та про звільнення з роботи. Документів, які б підтверджували проведення відповідачем повного розрахунку з ОСОБА_1 при її звільненні у такі строки та у таких обсягах, як це передбачає ст. 116 КЗпП України, суду відповідачем не надано та доводи позивачки у цій частині - не спростовані.

Відповідно до довідки від 20.12.2012 р. ТОВ "КК "КомЕнерго-Армянськ" його заборгованість по заробітній платі перед позивачем ОСОБА_1 складає 3541 грн. 62 коп. З наданої позивачем роздруківки руху коштів по її банківському рахунку ( зарплатній картці) вбачається, що кошти у вигляді заробітної плати у розмірі 3541, 62 гривень були зараховані їй 01.03.2013 року, цей день і є днем розрахунку відповідача з позивачем.

З копії постанови ВДВС Армянського МУЮ від 28.02.2013 року вбачається, що виконавче провадження що на день розгляду цієї справи у суді зазначеної заборгованості вже не існує. Вимоги позивача та їх аргументація відповідачем не спростовані, відсутність своєї провини у не проведенні своєчасного розрахунку з ОСОБА_1 при її звільненні відповідач довести у суді навіть не намагався. На підставі наявних у справі матеріалів та доказів судом беззаперечно встановлено факт не проведення відповідачем остаточного розрахунку з ОСОБА_1 на момент звільнення. Порушення відповідачем вимог ст. 116 КЗпП України у правовідносинах з позивачем в суді також безспірно встановлено.

Відповідно до статті 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Про існування між сторонами спору про розмір належних звільненому працівникові сум сторони суду не сповіщали, тому суд виходить із того, що такий спір між ними відсутній.

Розділом І п.1 п.п. З, Розділом ІІ п.2 абз.3, Розділом ІІІ п.3 абз.1 Постанови КМУ від 08.02.1995 р. № 100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати, передбачені порядок обчислення середньої заробітної плати, період за який обчислюється середня заробітна плата (середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 повні календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата) і виплати, що включаються у розрахунок середньої заробітної плати.

Відповідно до розрахунку, наданого суду позивачем та який відповідачем не оспорено, середній заробіток за весь час затримки розрахунку з 01.12.2012 року по 01.03.2013 року складає 8027,97 гривень, саме вказану суму і належить стягнути з відповідача на користь позивача.

Встановивши, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства суми в день звільнення, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Як вбачається з позовної заяви позивача, вона просить стягнути суму заборгованості саме за період з 01.12.2012 р. (день звільнення) по день фактичного розрахунку 01.03.2013 року.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню і з відповідача на її користь дійсно належить стягнути 8027,97 гривень у вигляді матеріальної відповідальності роботодавця, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Відмовляючи позивачу в стягненні на її користь моральної шкоди суд виходив із того, що спір про стягнення моральної шкоди у порядку, передбаченому ст. 237-1 КЗпП України має вирішуватися з застосуванням правил, передбачених частиною 1 ст. 233 КЗпП України, тобто працівник має право звертатися з заявою про вирішення трудового спору в частині стягнення моральної шкоди безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Також суд звертає увагу на те, що законодавець лише для вирішення спорів про порушення законодавства про оплату праці передбачив можливість звернення до суду без обмеження будь-яким строком.

У випадку ж позивача ОСОБА_1 вона за вирішенням спору у порядку ст. 237-1 КЗпП України звернулася до суду більше ніж через 3 місяці після того, як достовірно була переконана у порушенні її трудового права на своєчасний та належний розрахунок, після того, як сприйняла таке порушення у формі моральних страждань, моральної шкоди. Зазначене суперечить змісту ч. 1 ст. 233 КЗпП України. При цьому із заявою про поновлення строку, позивач до суду не зверталася.

При цьому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави понесені у справі судові витрати, оскільки позивач був звільнений від їх сплати при зверненні до суду за вирішенням зазначеного трудового спору.

На підставі ст. ст. 116, 117 КЗпП України, Постанови КМУ від 08.02.1995 р. № 100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати, керуючись ст.ст. 10 - 11, 57 - 60, 88, 74 ч.5, 169 ч.4, 213-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Керуюча компанія В«КомЕнерго-АрмянськВ» ", юридична адреса: 96012, АР Крим, м. Армянськ, вулиця Гайдара, будинок 6, (фактичне місцезнаходження за адресою 1 : 96012, АР Крим, м. Армянськ, мікрорайон імені ОСОБА_2, будинок 2, та за адресою 2 : м. Армянськ, вул. Сімферопольська, будинок 8), розрахунковий рахунок 2600600018385 в філії банку АТ В«УкрексімбанкВ»в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 324786, код ЄДРПОУ 35801065, ІПН 358010601039, свідоцтво № 100234975, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, яка мешкає за адресою: м. Армянськ, вулиця Садова, будинок 7, ІПН3051108402, особовий рахунко СКС № НОМЕР_1 у відділенні м. Армянська філії АТ "Укрексімбанк" в АР Крим, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 8027 гривень 97 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Керуюча компанія В«КомЕнерго-АрмянськВ» ", юридична адреса: 96012, АР Крим, м. Армянськ, вулиця Гайдара, будинок 6, (фактичне місцезнаходження за адресою 1 : 96012, АР Крим, м. Армянськ, мікрорайон імені ОСОБА_2, будинок 2, та за адресою 2 : м. Армянськ, вул. Сімферопольська, будинок 8), розрахунковий рахунок 2600600018385 в філії банку АТ В«УкрексімбанкВ»в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 324786, код ЄДРПОУ 35801065, ІПН 358010601039, свідоцтво № 100234975, на користь держави судовий збір у розмірі 229 гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10 - денний строк з дня проголошення рішення

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя