Рішення

від 04.07.2013 по справі 910/6657/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6657/13 04.07.13

За позовомКомунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліком - 2000» Простягнення 28 910,61 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Богданевич Ю.В.- за дов.

Від відповідача Барановська І.Г. - за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліком - 2000» 28 910,61 грн. заборгованості за договором оренди № 05/2142 від 30.08.2005р.

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 40 471,94 грн. заборгованості з плати за фактичне користування нежилим приміщенням загальною площею 31,30 кв.м. в будинку № 5 літ. А на вул. Зої Гайдай у м. Києві, 2683,78 грн. 3% річних.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема збільшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Позивач просить стягнути з відповідача крім основної суми заборгованості 40 471,94 грн., яка була заявлена в позовній заяві ще і додатково 2683,78 грн. 3% річних, на загальну суму заборгованості у розмірі 43155,72 грн.,

Суд приймає заяву про уточнення позовних вимог частково, а саме в сумі основного боргу 40 471,94 грн. Вимога позивача про стягнення 2 683,78 грн. 3% річних не приймається судом до розгляду, у зв'язку з тим, що це фактично нові вимоги, оскільки останні не були заявлені в позовній заяві від 29.03.2013р. за №155/1/11-1816. При прийнятті заяви про стягнення 2 683,78 грн. 3% річних до розгляду буде змінено і підстава і предмет позову, що відповідно до ст.22 ГПК України є неможливим.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

У даному випадку, має місце нова ціна позову - 40 471,94 грн., виходячи з якої й вирішується спір.

В судовому засіданні 04.07.2013р. відповідача надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому визнав позовні вимоги в сумі 40 471,94 грн.

Розгляд справи на прохання сторін неодноразово відкладався, тому за клопотанням сторін, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.08.2005 між Комунальним підприємство "Київжитлоспецексплуатація" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліком-2000" (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва № 05/2142.

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець на підставі рішення Київської міської ради № 15/3479 від 30.08.2005 передав, а орендар прийняв в оренду нерухоме майно (нежилий будинок), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зої Гайдай,5 літ. А.

Згідно п. 2.1. договору об'єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею 31,30 кв. м.

Відповідно до п. 4.1. договору орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди.

Як вбачається з акту приймання-передачі від 30.08.2005 орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення площею 31,30 кв. м., що знаходиться в будівлі за адресою м. Київ, вул. Зої Гайдай, 5, літ. А.

Відповідно до п. 9.1. укладеного між сторонами договору, строк дії останнього було встановлено з 30.08.2005 по 28.08.2006.

Згідно п. 3.1. договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради № 366/1342 від 05.07.2005 та рішення № 15/3479 від 30.08.2005 на дату підписання договору становить 508,03 грн. на місяць.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.2. договору).

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.4. договору).

Пунктом 3.5. договору встановлено, що орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Згідно п. 3.6. договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Відповідно до п.4.2. договору відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендні платежі в порядку та розмірі, що визначений п.п. 3.1., 3.2., 3.5 договору.

Матеріалами справи доведено, що після закінчення терміну дії договору № 05/2142 відповідач вказане нежиле приміщення не звільнив, в продовжував ним користуватись не сплачуючи за користування приміщенням належних платежів.

За розрахунком Позивача, з яким погодився Відповідач, розмір заборгованості з оплати за фактичне користування становить 40 471,94 грн. за період з 01.05.2012р. по 30.06.2013

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 19 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, строки внесення орендної плати зазначаються у договорі.

Відповідно до ч.3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір оренди є одним з видів зобов'язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов'язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов'язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Так, між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліком-2000» було укладено договір оренди № 05/2142 від 30.08.2005р., відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає у орендне користування нежилі приміщення загальною площею 31,30 кв.м. в будинку № 5 літ. А по вул.. Зої Гайдай у м. Києві.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи доведено, що відповідачем не виконано зобов'язання за договором, а саме не відповідач не повернув приміщення по акту приймання-передачі.

Строк дії Договору закінчився 28.08.2006 (п. 9.1 Договору).

Відповідно до п.3.5. договору орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі приміщення. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення при повернення об'єкта оренди орендодавцю.

Факт наявності боргу у Відповідача за фактичне користування приміщенням, відповідно до п.3.5. договору за період з 01.05.2012р. по 30.06.2013р. у розмірі 40 471,94 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем визнаний, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліком-2000» (04212, м. Київ, вул. Зої Гайдай, 5, код ЄДРПОУ 31035892) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-а, код ЄДРПОУ 03366500) 40 471 (сорок тисяч чотириста сімдесят одну) грн. 94коп. основного боргу, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн.. 50 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 15.07.2013р.