Постанова

від 01.07.2013 по справі 804/7018/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2013 р. Справа № 804/7018/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕДЕМ" до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

23 травня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Ведем» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, в якому просить визнати протиправним, нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0000362220 від 01.04.2013р. з податку на додану вартість на загальну суму 15 686,30 грн., в т.ч. за основним платежем 12 549,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3 137,30 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Криворізькою південною МДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Ведем» з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкових зобов'язань та податкового кредиту під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Таурус Голд», ТОВ «Спецагроресурс», ПП «Електролайф», ТОВ «Консалтингова група «Вікторі», ПП «Робота Плюс», ТОВ «Транс Сервіс Груп Плюс» за період з 04.11.2011р. по 31.01.2013р.

За результатами вказаної перевірки Криворізькою південною МДПІ Дніпропетровської області ДПС було складено Акт № 385/222/37861744 від 19.03.2013р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки TOB «Ведем», код за ЄДРПОУ 37861744, з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкових зобов'язань та податкового кредиту під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з TOB «Таурус Голд» (код 38112590), TOB «Спецагроресурс» (код 38112611), ПП «Електролайф» (код 35987469), TOB «Консалтингова група «Вікторі» (код 38112585), ПП «Робота Плюс» (код 24257092), TOB «Транс Сервіс Груп Плюс» (код 38112606) за період з 04.11.2011р. по 31.01.2013р.», яким було встановлено порушення TOB «Ведем» п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого TOB «Ведем» завищено податковий кредит у розмірі 12 549,02 грн., у т.ч. у розрізі звітних податкових періодів по взаємовідносинам з TOB «Спецагроресурс» за жовтень 2012р. в частині формування податкового кредиту; ст.22, п.185.1 ст.185, п.187.1, ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, перевіркою TOB «Ведем» встановлено, що операції по придбанню товарно-матеріальних цінностей TOB «Ведем» у ПАТ «МТС Україна» (код 14333937) та TOB «Астеліт» (код 22859846) за періоди липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2012р. та реалізації їх в подальшому на адресу TOB «Таурус Голд», TOB «Спецагроресурс», ПП «Електролайф», TOB «Консалтингова група «Вікторі», ПП «Робота Плюс», TOB «Транс Сервіс Груп Плюс» укладені без мети настання реальних наслідків, а тому на думку відповідача зазначені операції, відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.215, ч.ч. 1, 5 ст.203, 228, 662, 655, 656 ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, направлені на отримання податкової вигоди третіх осіб.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000362220 від 01.04.2013 р. з податку на додану вартість на загальну суму 15 686,30 грн., в т.ч. за основним платежем 12 549,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 3 137,30 грн.

З вказаним податковим повідомленням-рішенням та висновками Акту перевірки позивач не згоден, та вважає, що податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, що й стало підставою звернення до суду.

В судове засідання прибув представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, направив на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевказане, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлення від 01.03.2013 р. №322/222, виданого Криворізькою південною МДПІ Дніпропетровської області, відповідно до Наказу Криворізької південної МДПІ Дніпропетровської області ДПС від 28.02.2013 р. №360, керуючись п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, на виконання вимог абз.1, 3, 5 п.п.75.1.2 п.75.1,ст.75, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 ст.78 Податкового кодексу України (далі ПК України) була проведена документальна позапланова виїзна перевірка TOB «Ведем», код за ЄДРПОУ 37861744, з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкових зобов'язань та податкового кредиту під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з TOB «Таурус Голд» (код 38112590), TOB «Спецагроресурс» (код 38112611), ПП «Електролайф» (код 35987469), TOB «Консалтингова група «Вікторі» (код 38112585), ПП «Робота Плюс» (код 24257092), TOB «Транс Сервіс Груп Плюс» (код 38112606) за період з 04.11.2011 р. по 31.01.2013 р.

За результатами вказаної перевірки Криворізькою південною МДПІ Дніпропетровської області ДПС було складено Акт № 385/222/37861744 від 19.03.2013р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки TOB «Ведем», код за ЄДРПОУ 37861744, з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкових зобов'язань та податкового кредиту під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з TOB «Таурус Голд» (код 38112590), TOB «Спецагроресурс» (код 38112611), ПП «Електролайф» (код 35987469), TOB «Консалтингова група «Вікторі» (код 38112585), ПП «Робота Плюс» (код 24257092), TOB «Транс Сервіс Груп Плюс» (код 38112606) за період з 04.11.2011р. по 31.01.2013р.» (надалі - Акт), яким встановлено порушення TOB «Ведем» п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого TOB «Ведем» завищено податковий кредит у розмірі 12 549,02 грн., у т.ч. у розрізі звітних податкових періодів по взаємовідносинам з TOB «Спецагроресурс» за жовтень 2012 р. в частині формування податкового кредиту; ст.22, п.185.1 ст.185, п.187.1, ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, перевіркою встановлено, що операції по придбанню товарно-матеріальних цінностей TOB «Ведем» у ПАТ «МТС Україна» (код 14333937) та TOB «Астеліт» (код 22859846) та реалізація їх в подальшому на адресу TOB «Таурус Голд» (код 38112590), TOB «Спецагроресурс» (код 38112611), ПП «Електролайф» (код 35987469), TOB «Консалтингова група «Вікторі» (код 38112585), ПП «Робота Плюс» (код 24257092), TOB «Транс Сервіс Груп Плюс» (код 38112606) укладені без мети настання реальних наслідків, а тому на думку відповідача зазначені операції, відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.215, ч.ч. 1, 5 ст. 203, 228, 662, 655, 656, ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, направлені на отримання податкової вигоди третіх осіб.

На підставі вказаного Акту перевірки в.о. заступника начальника Криворізької південної МДПІ Єршовою В.В. було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000362220 від 01.04.2013 р. з податку на додану вартість на загальну суму 15 686,3 грн., в т.ч. за основним платежем 12 549,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3 137,30 грн.

Для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах TOB «Ведем» з TOB «Таурус Голд», TOB «Спецагроресурс», ПП «Електролайф», TOB «Консалтингова група «Вікторі», ПП «Робота Плюс», TOB «Транс Сервіс Груп Плюс» за період з 04.11.2011 р. по 31.01.2013 р., позивачем були надані реєстри отриманих (виданих) податкових накладних, рахунки, податкові накладні, накладні, виписки банку, договори, інші документи. Вказані документи долучені позивачем до матеріалів справи.

Перевіркою встановлено, що між TOB «Ведем» (продавець) та вищевказаними підприємствами (покупцями) були укладені договори купівлі-продажу:

- з TOB «Таурус Голд» договір купівлі-продажу №В25ПЕ від 10.07.2012 р.

- з ПП «Електро-Лайф» договір купівлі-продажу №В54ПЕ від 16.07.2012 р.

- з TOB «Транс Сервіс Груп Плюс» договір купівлі-продажу №В55ПЕ від 16.07.2012 р.

- з TOB «Консалтингова група «Вікторі» договір купівлі-продажу №В70ПЕ від 09.08.2012 p.,

- з TOB «Спецагроресурс» договір купівлі-продажу №В56ПЕ від 16.07.2012 p.,

- з ПП «Робота Плюс» договір купівлі-продажу №В75ПЕ від 13.08.2012 p.

Відповідно до вказаних договорів, умови яких в цілому є аналогічними, Продавець зобов'язався передати у власність Покупця припейд продукцію, що належить Продавцеві (надалі - Товар), а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар у кількості і асортименті згідно з накладними. За умовами договорів оплата здійснюється на умовах 100% попередньої оплати від вартості продукції за безготівковим розрахунком. Підставою для внесення оплати є рахунок, що надається Продавцем, накладні на товар одночасно є актом прийому-передачі товару по кількості та якості.

Перевіркою TOB «Ведем» з питань взаємовідносин з TOB «Таурус Голд» за період липень-жовтень 2012 р. в частині формування податкових зобов'язань встановлено декларування взаємовідносин TOB «Ведем» з TOB «Таурус Голд» та використано матеріали актів перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №149/244/38112590 від 12.10.2012р. «Про результати зустрічної звірки TOB «Таурус Голд» (код за ЄДРПОУ 38112590) щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з контрагентами за липень, серпень 2012р. та повноти їх відображення в податковому обліку», відповідно до якого, зокрема ВПМ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська надано службову записку від 12.10.2012р. згідно якої встановлено, що в рамках наказу № 329ДСК по підприємствам категорії «податкова яма», був здійснений виїзд за юридичною та фактичною адресою підприємства TOB «Таурус Голд» м. Дніпропетровськ просп. Гагаріна буд 84.кв1, в ході якого встановлено, що підприємство за вказаною адресою не знаходиться. Була складена довідка про встановлення місцезнаходження № 1797/7/07-306 від 12.10.2012 р.. Зустрічною звіркою TOB «Таурус Голд» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій TOB «Таурус Голд» по ланцюгу постачання за липень-серпень 2012р.

Відповідно до акту №177/244/38112590 від 26.10.2012 р. «Про результати зустрічної звірки TOB «Таурус Голд» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з контрагентами за вересень 2012 р. та повноти їх відображення в податковому обліку», відповідно до якого зустрічною звіркою TOB «Таурус Голд» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій TOB «Таурус Голд» по ланцюгу постачання за вересень 2012 р.

Згідно акту №1327/244/38112590 від 23.11.2012 р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта TOB «Таурус Голд» з контрагентами за період жовтень 2012 p.", операції між TOB «Таурус Голд» та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких видів робіт, послуг, постачання ТМЦ або здійснення діяльності, про що свідчить відсутність у суб'єкта господарювання необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. На підставі вищевказаного ДПІ прийшла до висновку про нереальність здійснення господарських відносин між TOB «Таурус Голд» з контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій TOB «Таурус Голд» за жовтень 2012р.

Перевіркою TOB «Ведем» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з ПП «Електро-Лайф» за період липень-вересень 2012 р. в частині формування податкових зобов'язань, встановлено декларування взаємовідносин TOB «Ведем» (Продавець) з ПП «Електро-Лайф» (Покупець) на підставі договору купівлі-продажу №В54ПЕ від 16.07.2012 р.

Криворізькою південною МДПІ були використані матеріали перевірок ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС відносно ПП «Електро- Лайф».

Згідно Акту № 147/224/35987469 від 12.10.2012 р. «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «Електро-Лайф» щодо документального не підтвердження господарських відносин із контрагентами їх реальності та повноти відображення в обліку за липень, серпень 2012 р.» ВПМ ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, в рамках наказу № 329ДСК по підприємствам категорії «податкова яма», був здійснений виїзд за юридичною та фактичною адресою ПП «Електро-Лайф» м. Дніпропетровськ вул. Героїв Сталінграду буд 63.кв18, в ході якого встановлено, що підприємство за вказано адресою не знаходиться, була складена довідка про встановлення місцезнаходження №1800/7/07- 306 від 12.10.2012р. У зв'язку з цим перевіркою ПП «Електро-Лайф» за період липень, серпень 2012 р. не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ПП «Електро-Лайф» по ланцюгу постачання з контрагентами- постачальниками за період липень-серпень 2012р.

Відповідно до Акту № 175/224/35987469 від 26.10.2012 р. «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «Електро-Лайф» щодо документального не підтвердження господарських відносин із контрагентами їх реальності та повноти відображення в обліку за вересень 2012 р.», перевіркою ПП «Електро-Лайф» за період вересень 2012 р. також не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ПП «Електро-Лайф» з контрагентами- постачальниками.

Перевіркою TOB «Ведем» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з TOB «Транс Сервіс Груп Плюс» за період липень- вересень 2012 р. в частині формування податкових зобов'язань встановлено декларування взаємовідносин позивача (Продавець) з TOB «Транс Сервіс Груп Плюс» (Покупець) на підставі підписаного сторонами договору купівлі-продажу №В55ПЕ від 16.07.2012 р. До відповідача надійшли акти ДПІ у Бабушкінському р-ні м. Дніпропетровська щодо зазначеного контрагента позивача за №146/224/38112606 від 12.10.2012 р., та №180/224/38112606 від 26.10.2012 р.

Згідно акту №146/224/38112606 від 12.10.2012 р. «Про результати проведення зустрічної звірки TOB «Транс Сервіс Груп Плюс» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки за період липень, серпень 2012 р.», згідно бази даних АІС «Бест звіт» звітів ГДФ до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська TOB «Транс Сервіс Груп Плюс» не подавалось. Відділенням ОРД ВПМ ДПІ у Бабушкінському районі до відділу особливо важливих перевірок була надана службова записка, в якій повідомляється, що був здійснений виїзд за юридичною та фактичною адресою підприємства TOB «Транс Сервіс Груп Плюс» м. Дніпропетровськ Запорізьке шосе 1/А кв.1, в ході якого встановлено, що підприємство за вказаною адресою не знаходиться, була складена довідка про встановлення місцезнаходження № 1796/7/07-306 від 12.10.2012 р. В ході перевірки встановлено, що діяльність TOB «Транс Сервіс Груп Плюс» спрямована на отримання податкової вигоди третіх осіб, а не на досягнення реальних економічних результатів. Таким чином фінансово-господарські взаємовідносини TOB «Транс Сервіс Груп Плюс» з контрагентами - постачальниками не направлені на здійснення реальних господарських операцій, що суперечить вимогам чинного законодавства України. Зустрічною звіркою TOB «Транс Сервіс Груп Плюс» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу купівлі-продажу з контрагентами за період липень-серпень 2012 р.

Згідно акту №180/224/38112606 від 26.10.2012 р. «Про результати проведення зустрічної звірки TOB «Транс Сервіс Груп Плюс» (код ЄДРПОУ 38112606) щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки за період вересень 2012 р.», зустрічною звіркою TOB «Транс Сервіс Груп Плюс» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами за вересень 2012 р., їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу контрагенти/постачальники - TOB «Транс Сервіс Груп Плюс» - контрагенти/покупці.

Перевіркою TOB «Ведем» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з TOB «Консалтингова група «Вікторі» за період серпень, вересень 2012 р. в частині формування податкових зобов'язань встановлено декларування взаємовідносин TOB «Ведем» (Продавець) з TOB «Консалтингова група «Вікторі» (Покупець) на підставі договору купівлі-продажу №В70ПЕ від 09.08.2012 р., але відповідно до акту ДПІ у Бабушкінському р-ні м. Дніпропетровська Дніпропетровської області №178/244/38112585 від 26.10.2012 р. «Про результати зустрічної звірки TOB «Консалтингова Група «Вікторі» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з контрагентами за вересень 2012 р. та повноти їх відображення в податковому обліку», остання декларація з ПДВ подана - за вересень 2012 р. Зустрічною звіркою TOB «Консалтингова Група «Вікторі» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій TOB «Консалтингова Група «Вікторі» - по ланцюгу придбання (продажу).

Відповідно до Акту №150/244/38112585 від 12.10.2012 р. «Про результати зустрічної звірки TOB «Консалтингова Група «Вікторі» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з контрагентами за серпень 2012 р. та повноти їх відображення в податковому обліку», зустрічною звіркою TOB «Консалтингова Група «Вікторі» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій TOB «Консалтингова Група «Вікторі» - по ланцюгу придбання (продажу) за серпень 2012р.

Перевіркою позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з TOB «Спецагроресурс» за період липень, серпень, вересень, жовтень 2012 р. в частині формування податкових зобов'язань встановлено декларування взаємовідносин TOB «Ведем» (Продавець) з TOB «Спецагроресурс» (Покупець) за договором купівлі-продажу №В56ПЕ від 16.07.2012р. З приводу вищезазначеного контрагента до Криворізької південної МДПІ також надійшли акти ДПІ у Бабушкінському р-ні м. Дніпропетровська Дніпропетровської області.

Згідно Акту №145/224/38112611 від 12.10.2012 р. «Про результати проведення зустрічної звірки TOB «Спецагроресурс» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки за період липень, серпень 2012 р.», відділенням ОРД ВПМ ДПІ у Бабушкінському районі до відділу особливо важливих перевірок була надана службова записка, в якій повідомляється, що був здійснений виїзд за юридичною та фактичною адресою підприємства TOB «Спецагроресурс» м. Дніпропетровськ просп. Гагаріна буд.112.кв.1. Було встановлено, що підприємство за вказаною адресою не знаходиться та складена довідка про встановлення місцезнаходження № 1795/7/07-306 від 12.10.2012 p. Первинні та бухгалтерські документи, що засвідчують здійснення господарської діяльності, на дату складання довідки звірки не надано. Таким чином, звіркою TOB «Спецагроресурс» встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період липень, серпень 2012 p.

Відповідно до Акту №179/224/38112611 від 26.10.2012 р. «Про результати проведення зустрічної звірки TOB «Спецагроресурс» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки за період вересень 2012 р.», зустрічною звіркою TOB «Спецагроресурс» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій за вересень 2012 р. по ланцюгу із контрагентами / постачальниками - TOB «Спецагроресурс»- контрагентами / покупцями.

Згідно Акту№ 1328/224 від 23.11.2012 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Спецагроресурс» щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки за період жовтень 2012 р.», зустрічною звіркою TOB «Спецагроресурс» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій за жовтень 2012р. по ланцюгу із контрагентами/постачальниками - TOB «Спецагроресурс» - контрагентами/покупцями.

Перевіркою позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з ПП «Робота Плюс» за період серпень, вересень 2012 р. в частині формування податкових зобов'язань встановлено декларування взаємовідносин TOB «Ведем» (Продавець) з TOB «ПП «Робота Плюс» (Покупець) за договором купівлі-продажу №В75ПЕ від 13.08.2012 p.

Під час проведення перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства та складання акту № 385/222/37861744 при дослідженні правовідносин позивача з ПП «Робота Плюс» відповідач використав Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва №5435/229 від 13.12.2012 р. «Про результати проведення перевірки ПП «Робота Плюс», щодо не підтвердження реальності здійснення господарських операцій із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки за період серпень-вересень 2012р.», відповідно до якого перевіркою ПП «Робота Плюс» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій за серпень-вересень 2012р. по ланцюгу із контрагентами / постачальниками - ПП «Робота Плюс» - контрагентами / покупцями.

Як наслідок, Актом встановлено, що TOB «Ведем» подало до Криворізької південної МДПІ декларації з ПДВ, в яких відповідно до даних рядка 1 (колонка Б) розділу І Декларацій з ПДВ підприємство задекларувало суму податкових зобов'язань по TOB «Таурус Голд», TOB «Спецагроресурс», ПП «Електролайф», TOB «Консалтингова група «Вікторі», ПП «Робота Плюс», TOB «Транс Сервіс Груп Плюс» та реалізацію ТМЦ покупцям та вказало період виписки податкових накладних, що дають право на формування податкового кредиту у контрагентів-покупців без надання будь-якого іншого документального підтвердження щодо місця виконання зобов'язань з вищепереліченими контрагентами та будь-яких документів, що підтверджують транспортування при реалізації ТМЦ вказаним покупцям.

Відповідач прийшов до висновку, що порушено ст.228 ЦК України щодо укладення правочинів, які суперечать моральним засадам суспільства, а також порушують публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними.

Враховуючи вищевикладене, а також відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, на думку відповідача TOB «Ведем» у липні-жовтні 2012 р. завищено податкові зобов'язання з ПДВ у зв'язку з реалізацією ТМЦ згідно недійсних правочинів, укладених з TOB «Таурус Голд», TOB «Спецагроресурс», ПП «Електролайф», TOB «Консалтингова група «Вікторі», ПП «Робота Плюс», TOB «Транс Сервіс Груп Плюс».

Зібрані докази та пояснення, на думку відповідача, свідчать про те, що надані для перевірки TOB «Ведем» паперові носії за формою первинних документів та наведені в них відомості не відповідають фактичним обставинам справи, та відповідно не можуть бути підставою для відображення в податковому обліку витрат, оскільки вони складені на підставі нікчемних правочинів. У зв'язку з цим у позивача не має права на відображення в податковому обліку наслідків таких операцій.

Схема фінансово-господарських відносин за цими операціями, в тому числі спроби по встановленню шляхів фізичного руху товару, вказаних у накладних за ланцюгами придбання, дані про стан контрагентів свідчать про відсутність доказів як фактичного отримання товарів постачальниками, так і здійснення ними фактичного відвантаження на адресу TOB «Таурус Голд», TOB «Спецагроресурс», ПП «Електролайф», TOB «Консалтингова група «Вікторі», ПП «Робота Плюс», TOB «Транс Сервіс Груп Плюс», а сам по собі факт оплати коштів на користь контрагентів не є безумовним свідченням того, що поставка та правочини мали місце, а кошти перераховувались на рахунки TOB «Ведем» без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим дії суб'єкта господарювання призвели до втрат дохідної частини Державного та місцевого бюджетів України.

В акті відповідач стверджує, що паперові носії, якими оформлені правовідносини позивача з вказаними підприємствами не мають юридичної сили та доказовості. Суми податкових зобов'язань виписані згідно паперових носіїв на адресу вказаних підприємств та відображені в складі декларацій з ПДВ за липень - вересень 2012 р. в порушення ст.22, п.185.1 ст.185, п.187.1, ст.187, п. 188.1 ст.188 ПК України, безпідставно віднесені до складу податкових зобов'язань TOB «Ведем», яке є посередником при реалізації припейд - продукції на адресу вищевказаних контрагентів.

Актом встановлено, що постачальниками припейд - продукції позивачу у липні-жовтні 2012 р.були ПАТ «МТС Україна» на підставі договору Угоди про заміну сторони в договорі №8 від 11.11.2009 р. та TOB «Астеліт» на підставі договору №AGREEMENT No.AS12UPA565 від 01.07.2012 р.

При проведенні аналізу відповідачем рядка 1 розділу II «Операції з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту» додатку 5 Декларацій з податку на додану вартість TOB «Ведем» за липень-листопад 2012 року «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» на підставі наданих для проведення перевірки податкових накладних, реєстрів виданих отриманих податкових накладних встановлено, що TOB «Ведем» задекларувало придбання ТМЦ, які надають право на формування податкового кредиту з ПДВ від ПАТ «МТС Україна» та TOB «Астеліт» з зазначенням періоду виписки податкових накладних, що дають право на формування податкового кредиту (податкові накладні за період з липня 2012 року по жовтень 2012 року).

З досліджених матеріалів відповідач прийшов до висновку, що порушено статтю 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є таким, що не створює настання реальних правових наслідків.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Відповідач констатував, що TOB «Ведем» у періоді з липня 2012 р. по листопад 2012 р. (придбання в частині реалізації на адресу TOB «Таурус Голд», TOB «Спецагроресурс», ПП «Електролайф», TOB «Консалтингова група «Вікторі», ПП «Робота Плюс», TOB «Транс Сервіс Груп Плюс») безпідставно віднесло до складу податкового кредиту суми ПДВ у зв'язку з придбанням ТМЦ згідно нікчемних (недійсних) правочинів, укладених з ПАТ «МТС Україна» та TOB «Астеліт».

Вважаючи, що одночасно наявність оформлених первинних документів та податкових накладних є обов'язковою, але не єдиною умовою для віднесення в податковому обліку відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту, відповідач зазначив, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка в свою чергу є підставою для формування підприємством податкового обліку, однак матеріали дослідження начебто свідчать про те, що TOB «Ведем» порушено статтю 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є таким, що не створює настання реальних правових наслідків.

Таким чином, враховуючи, що документи (паперові носії), якими оформлені взаємовідносини TOB «Ведем» з ПАТ «МТС Україна» та TOB «Астеліт» (в частині реалізації на адресу TOB «Таурус Голд», TOB «Спецагроресурс», ПП «Електролайф», TOB «Консалтингова група «Вікторі», ПП «Робота Плюс», TOB «Транс Сервіс Груп Плюс»), не мають юридичної сили та доказовості, в порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, суму податку на додану вартість у розмірі 9 415 341,12 грн. позивач безпідставно відніс до податкового кредиту в податкових деклараціях з ПДВ.

Перевіркою TOB «Ведем» щодо правомірності і обгрунтованості формування податкового кредиту по операціях з придбання товарів від TOB «Спецагроресурс» за період жовтень 2012 р. встановлено декларування взаємовідносин TOB «Ведем» (Покупець) з TOB «Спецагроресурс» (Продавець) договір купівлі-продажу №14-12 від 01.10.2012 р., але на підставі вже згадуваних Актів ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області №145/224/38112611 від 12.10.2012 р.; №179/224/38112611 від 26.10.2012 р.; № 1328/224 від 23.11.2012 р., згідно з якими звіркою TOB «Спецагроресурс» встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям, тобто, операції з поставки товарів саме TOB «Спецагроресурс» по ланцюгу із контрагентами - Покупцями/Постачальниками не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) та не спричиняють реального настання правових наслідків; не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій за період липень, серпень 2012р., вересень 2012 р. та жовтень 2012 р. по ланцюгу із контрагентами/постачальниками -TOB «Спецагроресурс» - контрагентами/покупцями, відповідачем було зроблено висновок, що документи, якими оформлені взаємовідносини TOB «Ведем» з TOB «Спецагроресурс», не мають юридичної сили та доказовості та в порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України суми податку на додану вартість у розмірі 12 549,02 грн. за жовтень 2012 р. безпідставно віднесені позивачем до податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість, у зв'язку з чим було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Основною правовою підставою фіксації відповідачем в Акті перевірки вказаних по рушень стали не первісні документи позивача, а Акти ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська та акт ДПІ у Печерському районі м. Києва про результати проведення перевірок контрагентів позивача щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з платниками податків.

З аналізу цих актів відповідач прийшов до висновку, що підприємства, з якими співпрацював та укладав правочини позивач за податковою адресою не знаходяться, особи, що відповідають за ведення фінансово-господарської дія льності відсутні, фактичне місцезнаходження не встановлено, перевірку проведено за відсутності первинних та бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку та інших документів, що засвідчують здійснення господарської діяльності. У підприємств-контрагентів не встановлено наявність офісних, виробничих або склад ських приміщень, технічного персоналу, робочого персоналу, обладнання, автотранспортних засобів, операції з поставки по ланцюгу не містять у своїй суті розумних, економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу то варів та не спричиняють реального настання правових наслідків, щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспіль ства, а також порушують публічний порядок, спрямований на заволодіння майном дер жави, а отже є нікчемними. У підприємств-контрагентів відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) та по операціях з продажу товарів (послуг).

Суд вважає, що твердження відповідача, що вказані правочини суперечать інтересам держави і мають ознаки нікчемності є хибними та виходять за межі повноважень податкового органу. Одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. В свою чергу дані бухгалтерського обліку та податкового обліку відображуються у податкових деклараціях платників податків. Вирішення спорів, пов'язаних із правомірністю формування платниками ПДВ податкових зобов'язань чи податкового кредиту потребує встановлення всіх обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту чи зобов'язань з ПДВ.

Відповідно до ст. 20 ПК України органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно п.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто для констатації факту того, що правочин є недійсним внаслідок його нікчем ності не потрібно рішення суду, так як є норма, яка це встановлює, а для констатації ж фак ту недійсності правочину з інших підстав (крім нікчемності) потрібне окреме рішення суду.

Відповідно до ч.3 ст.228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності право чину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Тобто правочин, який ймовірно відповідає зазначеним критеріям, не є нікчемним, а лише може бути визнаний судом недійсним, якщо буде доведений факт того, що він не відповідає інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Констатація відповідачем в акті факту, що певний правочин не відповідає інтересам держави і суспільства, його моральним засадам не є підставою вважати його недійсним. Відповідно до норми закону виключно суд може визнати такий правочин недійсним.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує пуб лічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідач в Акті перевірки не наводить доказів, які б під тверджували, що визнані ним нікчемними правочини були спрямовані на порушення кон ституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізич ної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади.

Більш того, зазначений правочин не може бути визнаний нікчемним як такий, що порушує публічний порядок, оскільки він не відповідає кваліфікаційним ознакам, встано вленим для цього різновиду недійсного правочину ст. 228 ЦК України, які розтлумачив Пленум Верховного Суду України у постанові № 9 від 06.11.2009 р. Для кваліфікації такого правочину необхідно враховувати вину, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін. Доказом такої вини може бути вирок суду у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволо діння ним.

Тобто, факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засо бами доказування.

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Податкові органи на підставі ч. 3 ст. 228 ЦК України чи ст. 207 ГК України можуть у лише судовому порядку доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань), що, на їх думку, укладені платниками податку з метою, яка завідомо суперечна інтересам держави та суспільства і полягає в ухиленні від оподаткування.

За таких обставин можна стверджувати, що договори укладені між позивачем та його контрагентами не є такими, що порушують публічний порядок, і твердження відповідача про нікчемність правочинів суд не може прийняти до уваги.

Вказані правочини є дійсними та не були оскаржені в судовому порядку, таким чином в силу презумпції правомірності правочинів, вони є такими, на підставі яких виникають права і обов'язки сторін даних угод.

Судом було встановлено, що під час перевірки позивачем були надані первинні документи, а саме: видаткові накладні, рахунки-фактури, банківські виписки та інше.

Згідно з ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ це документ, який містить відомості про господарську опе рацію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 ст. 3 вищезазначеного Закону встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошо вий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 1 ст. 9 Закону №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону №996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу вищенаведених норм та зі змісту наявних первинних документів, що наявні в матеріалах справи, можна зробити висновок, що всі первинні документи, надані позивачем на перевірку, відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між сторонами за умовами договору.

Приєднані до справи документи про рух товару та безготівкових коштів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по поставці, а контрагентами по оплаті вартості товарів за вже вказаними вище правочинами шляхом перерахування безготівкових коштів, що свідчить про реальність господарських операцій.

З огляду на приписи Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» №2346-III від 05.04.2011р. та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» №249-IV від 28.11. 2002р. операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою Державою спосіб - через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були зняті з рахунків позивача. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та вказаних в акті перевірки контрагентів позивача спільного інтересу щодо їх отримання в матеріалах справи відсутні.

Суд вважає, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини, як установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, зокрема, підлягає встановленню статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

При цьому для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість. Для з'ясування зазначених обставин належить ретельно перевіряти доводи податкових органів, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

Посилаючись в Акті на те, що зібрані докази та пояснення свідчать про те, що надані для перевірки TOB «Ведем» паперові носії за формою первинних документів та наведені в них відомості не відповідають фактичним обставинам справи, відповідач не навів, які саме це докази, не додавши до Акту навіть копії Актів перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська та ДПІ у Печерському р-ні м. Києва, не навів докази обізнаності позивача щодо наявності можливих дефектів у правовому статусі його контрагентів.

У Акті перевірки відповідач посилається на лан цюги взаємовідносин контрагентів позивача з третіми особами. З приводу цього варто за значити, що такі взаємовідносини не можуть мати наслідків для позивача.

Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачання товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на факт реальності господарської операції, вчиненої між позивачем у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Так, чинне законодавство не передбачає обов'язок суб'єкта підприємницької діяль ності, в даному випадку позивача, бути обізнаним із особливостями господарювання кон трагентів.

У відповідності до діючого в Україні законодавства для платника податку не перед бачено обов'язку та не надано право вимагати від іншого платника податку будь-яких ві домостей (в тому числі наявність основних засобів та трудових ресурсів, правильності ве дення податкового обліку, сплати податків до бюджету тощо), права перевіряти достовірність даних, які вказуються продавцем в його первинних документах. Не передбачено також обов'язку чи права одного платника податку контролювати показники податкової звітно сті з податку на додану вартість чи податку на прибуток іншого платника податку. Це са ме стосується і перевірки замовником намірів виконавця щодо сплати ним податків в де ржаний бюджет.

Єдині відомості, що є обов'язковими для перевірки суб'єктом підприємницької дія льності стосовно контрагента - це включення його до Єдиного державного реєстру юри дичних осіб та фізичних осіб-підприємців та наявність свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ на час здійснення господарських операцій.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізи чних осіб - підприємців» № 755-IV від 15.05.2003р. передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

На час укладення та виконання всіх правочинів контрагенти позивача та сам пози вач були зареєстровані в ЄДРПОУ, були юридичними особами наділеними цивільною пра воздатністю і дієздатністю, перебували на обліку як платники податків, у тому числі були платниками податків на додану вартість.

Платник податків не може вважатися недобросовісним, якщо на момент укладання правочину запис про його контрагента був у Єдиному державному реєстрі та його було зареєстровано платником ПДВ.

В матеріалах перевірки та справи відсутні будь-які дані про те, що на момент надання податкових накладних контрагент позивача не був зареєстрований в ЄДРПОУ чи ЄДРЮО та ФОП, а також платником податку на додану вартість, а тому не мав права виписувати податкові накладні.

При цьому, право платника податку на додану вартість на отримання податкового кредиту не пов'язано зі сплатою особою, що видала податкову накладну, своїх податкових зобов'язань перед бюджетом, а також із порушенням правил ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Така позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, який у своєму рішення від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС АД» проти Болгарії»(заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

З огляду на зазначене, помилковими є висновки відповідача щодо заниження сум податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість з тих підстав, що його контрагенти не виконують свого зобов'язання щодо сплати названого податку до бюджету, оскільки це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Вказані обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. При цьому, такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, повинні ґрунтуватися лише на належних, достатніх та тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Крім того, законодавець визначає платника податку - як особу, яка згідно з цим законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку. Відповідно до законодавства саме платники податку на додану вартість, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Таким чином, навіть якщо контрагенти TOB «Ведем» як платники податку не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це має тягнути відповідальність та негативні наслідки саме щодо них, а не для TOB «Ведем».

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення TOB «Ведем» як платника податку права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум до податкового кредиту та має всі документальні підтвердження його розміру, оскільки перевіркою не було встановлено порушення TOB «Ведем» в цій частині формування податкового кредиту чи податкових зобов'язань та не виявлено помилок при здійсненні розрахунку відповідних сум за вказані періоди.

При цьому посилання в Акті перевірки на нікчемність та нереальність правочинів, на необхідність підтвердження права на податковий кредит результатами зустрічних перевірок чи відомостями систем автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, є необгрунтованим, з підстав викладених вище, а також тому, що закон не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування чи автоматизованих систем у якості обов'язкової умови формування зобов'язань з податку на додану вартість, оскільки дані, наведені в декларації, повинні відповідати в першу чергу даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У зв'язку з тим, що згідно Конституції України юридична відповідальність носить індивідуальний характер і позивач не зобов'язаний відповідати за правочини своїх контрагентів, а також те, що правовідносини ТОВ "Ведем" з вищевказаними підприємствами підтверджені первинними документами, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевказане, суд вважає за необхідне задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

На підставі ст. 94 КАС України, суд також вважає за необхідне присудити з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у сумі 191,27 грн.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0000362220 від 01.04.2013 р.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ведем" судові витрати у сумі 191,27 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно. Суддя Постанова не набрала законної сили 01 липня 2013 року. СуддяВ.М. Олійник В.М. Олійник В.М. Олійник