Постанова

від 10.07.2013 по справі 804/7206/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 р. Справа № 804/7206/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОлійника В. М. при секретаріПрихно К.С. за участю: представника позивача Нікітіної І.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Дніпронафтопродукт" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання противоправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

24 травня 2013 року публічне акціонерне товариство «Дніпронафтопродукт» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової служби у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області №0000182204 від 21.01.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 250 000,00 грн. та штрафні (фінансові санкції) на суму 125 000,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що в період з 26.10.2012 р. по 30.10.2012 р. Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було проведено позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Дніпронафтопродукт» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Стронг Груп» за травень 2012 р.

За результатами перевірки було складено Акт №3068/224/03481879 від 30 жовтня 2012 р. "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ПАТ «Дніпронафтопродукт» (код ЄДРПОУ 03481879) під час здійснення взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Стронг Груп» (код за ЄДРПОУ 33384051) за травень 2012 року."

Перевіркою було встановлено порушення позивачем п. 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податок на додану вартість та віднесено до податкового кредиту 250 000,00 грн.

На підставі вказаного акту ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000182204 від 21.01.2013 р. про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 250 000,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 125 000,00 грн.

Вказане рішення позивач оскаржував в адміністративному порядку до Державної податкової служби в Дніпропетровській області та до Міністерства доходів і зборів України. В обох випадках скарга позивача залишилася без задоволення.

З винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач не згоден, так як господарські відносини між позивачем та ТОВ "Стронг Груп" є реальними, що підтверджується виконанням умов договору поставки, первинними бухгалтерськими документами, як відносно перерахування попередньої оплати, так й відносно поставки товару.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову та зазначив, що в ході перевірки було встановлено, що ПАТ «Дніпронафтопродукт» в порушення пунктів 198.2,198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит усього у розмірі 250 000,00 грн., у тому числі за травень 2011 року у розмірі 250 000,00 грн., внаслідок віднесення до його складу сум ПДВ сформованих без відповідного підтвердження бухгалтерськими та податковими документами, за рахунок фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом TOB «Стронг Груп», укладені правочини з яким - визнані у подальшому «нікчемними» у зв'язку з чим спростовано правові підстави та документальне підтвердження зазначених господарських операцій.

Вищенаведене призвело до заниження податку на додану вартість усього у розмірі 250 000,00 грн., у тому числі за травень 2011 року у розмірі 250 000,00 грн.

Відповідачем 24.09.2012р. №132/224/33384051 складено довідку зустрічної звірки TOB «Стронг Груп» щодо документального не підтвердження господарських відносин із контрагентами, їх реальності та повноти відображення в обліку за період травень 2012 року.

Відповідно до зазначеного акту перевірки, встановлено, що згідно даних звірки отриманих матеріалів, TOB «Стронг Груп» отримано передплату по договору №14-05/КП від 14.05.2012 р. у сумі 1 500 000 грн. в т.ч ПДВ 250 000 грн. за комп'ютерне обладнання. Відповідно умов договору TOB «Стронг Групи» (Постачальник) зобов'язується передати у власність ПАТ «Дніпронафтопродукт» (Покупця), а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти у свою власність й оплатити комп'ютерне обладнання.

Відповідно бази даних ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська та отриманих матеріалів встановлено, що основним видом діяльності TOB «Стронг Груп» є оптова торгівля паливом.

За даними, викладеними в матеріалах перевірки, по TOB «Стронг Груп» не встановлено фактичної реалізації товару (комп'ютерного обладнання) на адресу позивача у травні 2012 року в рахунок отриманої передплати на загальну суму 1 500 000 грн. в т.ч. ПДВ - 250 000 грн.

Таким чином, відповідач прийшов до висновку, TOB «Стронг Груп» отримано грошові кошти без мети використання їх у потребах, визначених в дійсному Договорі №14-05/КП від 14.05.2012р., всупереч умовам угоди поставки комп'ютерного обладнання, що не спричинило настання реальних економічних наслідків.

Встановлено, що сектором ОСА ПДВ ВПМ ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська надано матеріали відпрацювання суб'єкта господарювання TOB «Стронг Груп», відповідно до змісту яких здійснено ряд заходів, зокрема, опитано посадових осіб підприємства, та встановлено наявність ознак «фіктивності» по взаємовідносинах даного контрагента з ПАТ «Дніпронафтопродукт».

З урахуванням вищевикладених обставин, відповідачем зроблено висновок, що документи надані ПАТ «Дніпронафтопродукт» по взаємовідносинах з вищезазначеним контрагентом не можуть вважатись достовірними та такими, що відповідають вимогам до первинної документації, та бути підтвердженням здійснення фінансово-господарської діяльності між суб'єктами господарювання. У зв'язку з цим відповідач вважає, що позивач не мав законних підстав віднести суму 250 000, 00 грн. до податкового кредиту.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку про задоволення позову, у зв'язку з наступним.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПАТ «Дніпронафтопродукт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.05.2012 р. по 31.05.2012 р. при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «Стронг Груп» (код ЄДРПОУ 33384051). За результатами перевірки від 30 жовтня 2012 р. відповідачем складено Акт №3068/224/03481879 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ВАТ «Дніпронафтопродукт» (код ЄДРПОУ 03481879) під час здійснення взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Стронг Груп» (код ЄДРПОУ 33384051) за травень 2012 року."

Згідно висновків вказаного Акту документальною позаплановою перевіркою встановлено нереальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ВАТ «Дніпронафтопродукт» по ланцюгу з постачальником ТОВ «Стронг Груп» за травень 2012 р.

Таким чином, встановлено завищення податкового кредиту у травні 2012 р. на суму 250 000,00 грн. у зв'язку з порушенням позивачем вимог п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (далі ПК України).

На підставі вказаного Акту ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська винесено податкове повідомлення-рішення № 0000182204 від 21.01.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 250 000,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 125 000,00 грн.

Позивач оскаржував вказане рішення до Державної податкової служби у Дніпропетровській області.

За результатами розгляду первинної скарги Державна податкова служба у Дніпропетровській області прийняла рішення від 08.04.2013 № 1563/10/10-25, яким відмовила в задоволенні скарги позивача та залишила в силі оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Позивач подав до Міністерства доходів і зборів України повторну скаргу. Вказану скаргу рішенням від 13.05.2013 р. також було залишено без задоволення.

Підставою прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення відповідачем вказується те, що позивачем порушено п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201 ст. 201 ПК України, оскільки на дату перевірки не встановлено факту поставки товару за Договором поставки № 14-05/КП від 14.05.2012 року.

Судом встановлено, що 14.05.2012 р. між позивачем (покупцем) та ТОВ «Стронг Груп» (постачальником) було укладено договір поставки № 14-05/КП.

Згідно п.1 зазначеного договору постачальник зобов'язаний передати у власність покупця в обумовлені в договорі строки продукцію згідно зі Специфікацією, яка є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і оплатити його.

На час проведення відповідачем перевірки термін поставки товару за договором № 14-05/КП не настав, так як згідно п. 4.1 цього Договору ТОВ «Стронг Груп» зобов'язане було поставити товар у 3-4 кварталі 2012 р.

03 грудня 2012 року ПАТ «Дніпронафтопродукт» та TOB «Стронг Груп» підписано Додаткову угоду до Договору № 14-05/КП поставки від 14.05.2012 року, за якою терміни поставки було взагалі змінено. А саме, угодою визначено термін поставки протягом 1-4 кварталу 2013 року.

На виконання п. 1.3. Специфікації № 2 від 17.05.2012 р. до Договору № 14-05/КП, TOB «Стронг Груп» 17 січня 2013 року було укладено Договір поставки № 008-09 з ПАТ НВП «Нафтомаш» про поставку останнім наступного товару: установка зливу, наливу залізничних цистерн УСН-150/5 у кількості 3 шт.; клапан непримерзаючий дихальний мембранний у кількості 5 шт.

01 лютого 2013 року вказаний товар було отримано позивачем власним транспортом, що підтверджується подорожнім листом № 737350 сери 04 АЖР.

Пунктом 1.3. Специфікації № 2 від 17.05.2012 р. до Договору № 14-05/КП умови поставки визначались складом постачальника за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Стартова, 18 (склад ПАТ НВП «Нафтомаш»),

14 травня 2013 року під час проведення поточного ремонту залізничної естакади світлих нафтопродуктів Нижньодніпровської нафтобази ПАТ «Дніпронафтопродукт» (м. Дніпропетровськ, вул. Океанська, 11), було встановлено установку нижнього зливу, наливу залізничних цистерн УСН 150/5 у кількості 3 шт., що підтверджується Актом № 59 приймання виконаних робіт від 14.05.2013 р.

На виконання пункту 1.2. Специфікації № 2 від 17.05.2012 р. до Договору № 14-05/КП, TOB «Стронг Груп» 07 лютого 2013 року поставило АРІ710 клапан нижнього наливу, що підтверджується видатковою накладною № 130207000000001 від 07.02.2013 р.

Враховуючи те, що пунктом 1.2. Специфікації № 2 від 17.05.2012 р. до Договору № 14-05/КП визначено поставку товару на умовах EXW (склад постачальника: м. Дніпропетровськ, вул. Миронова, 30 оф. 70), підприємство 07.02.2013 року забрало АРІ710 клапан нижнього наливу з вказаної адреси, що підтверджується подорожнім листом серії 02-ААД № 740795.

Вказаний товар TOB «Стронг Груп» було отримано Новою поштою від приватного підприємця ОСОБА_1, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 20000007701797 07.02.2013 р.

Вищевказані документи по зазначеним операціям містяться в матеріалах справи та безпосередньо підтверджують той факт, що за договором № 14-05/КП від 14.05.2012 р. поставка відбувається, в силу чого останній є реальним.

Суд не погоджується з висновками відповідача щодо фіктивності або нереальності договору та відсутності господарських операцій, оскільки позивачем в повній мірі документально підтверджено реальність виконання правочину з TOB «Стронг Груп».

Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлю ються цим правочином, згідно ч. 1 ст. 234 Цивільного кодексу України є фіктивним.

Згідно ч. 2 ст. 234 ЦК України, фіктивний правочин визнається недійсним в судовому порядку.

Отже, твердження відповідача, що договір укладений між позивачем та TOB «Стронг Груп» не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, тобто є фік тивним правочином, не обґрунтовуються законом, так як з цих підстав договір може бути визнаний недійсним виключно за рішенням суду.

Такого рішення суду немає, отже відповідач не мав права посилатися на фікти вність правочину.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто для констатації факту того, що правочин є недійсним внаслідок його нікчем ності не потрібно рішення суду, так як є норма, яка це встановлює, а для констатації ж фак ту недійсності правочину з інших підстав (крім нікчемності) потрібне окреме рішення суду.

Крім того, відповідно до висновку Вищого адміністративного суду України викладеного в мотивувальній частині постанови від 09.10.2012 р. № К/9991/19252/12 зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, вчинений без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися правочином.

Обов'язковою ознакою фіктивності правочину є відсутність у сторін наміру створити правові наслідки, які передбачені цим правочином.

У разі виконання своїх обов'язків за договором хоча б однією із сторін фіктивність правочину не може вважатися встановленою.

Перевірка відповідачем проводилась з 26.10.2012 р. по 30.10.2012 р., при цьому була позаплановою невиїзною. Документи для перевірки у позивача не витребувались взагалі.

Таким чином, відповідач провів перевірку виключно на підставі даних податкових декларацій без фактичного дослідження наявних на підприємстві первинних бухгалтерських документів та пояснень стосовно господарських взаємостосунків позивача та TOB «Стронг Груп». У зв'язку з цим в Акті перевірки було відображено інформацію стосовно не встановлення факту отримання товару.

Відповідно до п.198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.2. ст.. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Враховуючи те, що безпосередньо Податковий кодекс передбачає право складання податкової накладної за фактом перерахування попередньої оплати (авансу), висновки відповідача про завищення позивачем податкового кредиту у травні 2012 року є необгрунтованими.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/ послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 розділу V ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/ послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетину митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податкового кредиту і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата (нарахування) ПДВ, у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими на кладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна виписується на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Таким чином, на дату отримання передоплати за товари/послуги продавець повинен визначити суму податкових зобов'язань та виписати податкову накладну на суму отриманої оплати.

Відповідно до Листа Державної податкової служби від 31.12.2012 р. № 8323/0/61-12/15-3112, з метою оподаткування під постачанням товарів розуміється як операція, в результаті якої за умовами договору між постачальником та покупцем передача права власності на товар вже відбулась, так і операція, в результаті якої виникнення права власності на товар ще має відбутись при виконанні певних умов договору, тобто оплата товару чи отримання товару покупцем,.

У лютому 2013 року TOB «Стронг Груп» передало у власність ПАТ «Дніпронафтопродукт» за видатковими накладними частину товару, за яким було проведено попередню оплату. Вищевказане підтверджується первинними бухгалтерськими документами а саме видатковими накладними № 13020100000001 від 01.02.2013 р. та 130207 00000001 від 07.02.2013 р.

Враховуючи все вищевикладене та факт виконання умов договору поставки ПАТ «Дніпронафтопродукт» і ТОВ «Стронг Груп», суд приходить до висновку, що правовідносини між останніми є реальними. Доказами зазначеного суду слугують первинні бухгалтерські документи, як відносно перерахування попередньої оплати, так і відносно поставки товару.

У зв'язку з наведеним суд констатує, що позивач цілком на законних підставах відніс суму у 250 000, 00 грн. до податкового кредиту.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта влад них повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи безді яльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позо ву.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з цим суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

На підставі ст.94 КАС України суд також вважає за необхідне присудити на користь позивача судові витрати у сумі 2 294,00 грн.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0000182204 від 21.01.2013 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Дніпронафтопродукт" судові витрати у розмірі 2294,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови складено 12 липня 2013 року.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно. Суддя Постанова не набрала законної сили 12 липня 2013 року. СуддяВ.М. Олійник В.М. Олійник В.М. Олійник